Страница 16: ДСТУ IEC 61010-1:2005. Вимоги безпеки до електричного устатковання для вимірювання, керування та лабораторного застосування. Частина 1. Загальні вимоги (61974)

Устаткований, що містить електронно-променеві трубки, перевіряють під час відтворювання зображення від кожного пучка променів, що не перевищує 30 мм х 30 мм, або розміри найменшого можливого індикатора, вибирають що менше. Індикатори розміщують так. щоб генерувати максимальне випромінення

Устатковання має бути сконструйовано так, щоб відділи, в яких електрони пришвидшуються напругами, що перевищують 5 кВ, не можна було відкрити без інструмента

Устатковання, що містить джерело УФ, не розроблене таким чином, щоб забезпечити зовнішнє УФ-освітлення, не повинно допускати випадкового випускання УФ-випромінення, яке може призвести до виникнення небезпечного чинника

Примітка. Межі максимального опромінення для УФЪ і УФ^С наведемо в Директивах IRPA щодо захисту від нейонізувального випромінення

Відповідність - на розгляді.

Усюди поблизу апаратури густина потужності паразитного НВЧ-випромінення на частотах між 1 ГГц і 100 ГГц не повинна перевищувати 10 Вт/м² у будь- якій точці на відстані 50 мм за вихідних випробувальних умов ця вимога не стосується частин апаратури, де НВЧ-випромінення поширюють спеціально, наприклад, у портах хвилевідного виводу енергії.

Відповідність перевіряють випробуванням

Якщо устатковання виробляє шум на рівні, за якого може виникнути небезпечний чинник, то виробник повинен виміряти максимальний рівень звукового тиску, який устатковання може виробляти (за винятком того, що не враховують звуки аварійної сигналізації та з віддалених частин), і обчислити максимальний рівень звукового тиску відповідно до ISO 3746 або ISO 9614-1.

В інструкціях зі встановлення треба конкретизувати, як відповідальний орган може гарантувати, що рівень звукового тиску від устатковання в місці його застосування після встановлення не досягатиме значення, за якого може виникнути небезпечний чинник. У цих інструкціях треба визначити легко доступні та практичні захисні матеріали або заходи, які можна використати, зокрема встановлення звукових екранів або ковпаків, які зменшують шум.

Примітка 1. Рівень звукового тиску, на 85 дБА вищий за початювий звуковий тиск 20 мкПа,

Примітка 2. В інструкціях з експлуатації має бути рекомендовано, щоб рівні звукового тиску виміряв або розрахував відповідальний орган як на робочому місці оператора за нормального застосування, так і в будь-якій точці на відстані 1 м від корпусу устатковання, що має найвищий рівень звукового тиску

Відповідність перевіряють вимірюванням максимального рівня звукового тиску за шкалою А на робочому місці оператора і в місцях спостерігачів і. за потреби, обчислюючи максимальний рівень звукового тиску за шкалою А, що виробляє устатковання. або відповідно до ; ISO 3746 чи 9614-1. Застосовують наведені нижче умови.

1. Під час вимірювання будь-яку частину, яка є необхідною для правильної роботи устатковання і яку виробник поставляє як складову частину такого устатковання, наприклад, насос, установлюють і керують нею як за нормального застосування.

2. Вимірювачі рівня звукового тиску, застосовувані під час вимірювання, відповідають або типу 1 за ІЕС 60651, або. якщо інтегрувальний вимірювач рівня звукового тиску, типу 1 - за ІЕС 60804.

3. Випробувальне приміщення таке, що ; відбиває наполовину, з підлогою, що <погано відбиває Відстань між будь-якою стіною або будь-яким іншим об’єктом і поверхнею устатковання мас бути не менша за 3 м.

4. Устатковання випробовують комбінацією навантаження й інших робочих режимів (наприклад. тиск, потік, температура), які створюють максимальний рівень звукового тиску.

Якщо устатковання виробляє ультразвук на рівні, за якого може виникнути небезпечний чинник, то виробник повинен виміряти рівень максимального ультразвукового тиску, який устатковання може виробляти. Якщо вимірювання виконують як за нормального місця положення оператора, так і на відстані 1 м від місця положення на устаткованмі з щонайвищим рівнем тиску, то ультразвуковий тиск має не перевищувати 110 дБ вище від значення початкового тиску 20 мкПа дпя частот між 200 кГц і 100 кГц.

Відповідність перевіряють вимірюванням тиску за вихідних випробувальних умов.

Устатковання, що застосовує лазери, має відповідати вимогам ІЕС 60825-1.1.

Відповідність перевіряють так. як зазначено в ІЕС 60825-1.

10. ЗАХИСТ ВІД ВИДІЛЕНИХ ГАЗІВ, ВИБУХІВ УЗАГАЛІ ТА ВИБУХІВ, СПРЯМОВАНИХ УСЕРЕДИНУ

    1. Отруйні та шкідливі гази

Устатковання за нормального режиму роботи не повинно виділяти небезпечні кількості отруйних або шкідливих газів.

У документації виробника має бути точно визначено, які потенційно отруйні або шкідливі гази можуть виділятися, і їх кількості;

Відповідність перевіряють технічним контролем документації виробника. Велика різноманітність газів унеможливлює конкретизацію випробувань на відповідність, основаних на граничних значеннях, тому потрібно посипатися на професійні таблиці пороговых;

Якщо складники, які можуть вибухати внаслідок перегрівання або перевантаження, не забезпечено пристроєм для зниження тиску, то захист оператора має бути частиною апаратури (див. 7.6, що стосується виштовхнутих частин).

Пристрої для зниження тиску має бути розміщено так, щоб розвантаження не спричиняло небезпеку для оператора. Конструкція має бути такою, щоб пристрій для зниження тиску не було загороджено.

Відповідність перевіряють технічним контролем.

Акумулятори не мають спричиняти вибух або породжувати небезпечний чинник вогню внаслідок надмірного зарядження або розрядження, або якщо акумулятор установлено з неправильною полярністю. За потреби захист має бути частиною устатковання. якщо лише в інструкціях виробника не зазначено, що це для застосовування лише з акумуляторами, які мають вбудований захист.

Якщо вибух або небезпечний чинник вогню можуть виникнути внаслідок установлення акумуляторів неправильного типу (наприклад, якщо зазначено акумулятор з вбудованим захистом), то має бути попереджувальна познака (див. 5.2) на акумуляторному відділку чи біля нього, чи на основі й попередження в інструкціях виробника. Прийнятним маркованням є познака 14 з таблиці 1.

Якщо устатковання має засоби, щоб заряджати перезаряджувані акумулятори, і якщо елементи, що не перезаряджаються, може бути встановлено та підключено в акумуляторному відділку, то має бути марковання (див. 5.2) на відділку або біля нього. Марковання має застерігати від заряджання акумуляторів, що не перезаряджаються, і зазначати тип акумулятора, що перезаряджається, який можна застосовувати з мережею перезаряджання. Прийнятним маркованням є познака 14 з таблиці 1.

Акумуляторний відділок треба сконструювати так, щоб не було жодної можливості вибуху чи вогню, спричиненого накопиченням легкозаймистих газів.

Див. також підрозділ 11.5.

Відповідність перевіряють технічним контролем, зокрема технічним контролем характеристик акумулятора, щоб установити, що пошкодження одиничного складника не може призвести до вибуху або до виникнення небезпечного чинника вогню. За потреби коротке замикання та розімкнене коло роблять на будь-якому одиничному складнику (окрім акумулятора безпосередньо), чия несправність може призвести до такого небезпечного чинника.

Для акумуляторів, які має замінювати оператор, пробують установити акумулятор зі зміненою полярністю. Жодний небезпечний чинник не повинен виникати.

Електронно-променеві трубки з максимальним розміром екрана 160 мм має бути внутрішньо

захищено від дій спрямованого всередину вибуху і від механічного удару в разі, якщо лише корпус не забезпечує відповідний захист.

Внутрішньо не захищену трубку має бути забезпечено ефективним захисним екраном, який не можна зняти без інструмента. Якщо застосовують окремий екран зі скла, то він не має бути в контакті з поверхнею трубки.

Електронно-променеву трубку розглядають з тим. щоб вона була внутрішньо захищеною від дій спрямованого всередину вибуху, якщо не потрібен ніякий додатковий захист, коли її правильно змонтовано.

Відповідність електронно-променевих трубок перевіряють так. як зазначено в ІЕС 60065.

Див. пункт 11.7.

10. СКЛАДНИКИ

    1. Загальні положення

Що стосується безпеки, то, якщо немає конкретних винятків, складники треба застосовувати відповідно до їх зазначених номінальних характеристик. Вони мають відповідати одному із зазначеного нижче:

1. застосовним вимогам щодо безпеки відповідного стандарту ІЕС. Відповідність іншим вимогам стандарту на складник не потрібна. Якщо необхідно для застосування, то складники мають пройти випробування цього стандарту, за винятком того випробування, яке не потрібно виконувати, ідентичні або рівноцінні вже виконаним для перевірення узгодженості зі стандартом на складник;

2. вимогам цього стандарту і, де необхідно для застосування, будь-яким додатковим застосовним вимогам щодо безпеки відповідного стандарту ІЕС на складник;

3. якщо немає жодного відповідного стандарту ІЕС, то вимогам цього стандарту;

4. застосовним вимогам щодо безпеки стандарту не ІЕС, які принаймні так само строп, як вимоги відповідного стандарту ІЕС, за умови, що уповноважений випробувальний орган підтвердив відповідність складника стандарту не ІЕС.

Примітка. Випробування, виконувані уповноваженим випробувальним органом, який підтверджує відповідність застосовним вимогам щодо безпеки, не потрібно повторювати, навіть якщо випробування виконували із застосуванням стандарту, що відрізняється від стандарту ІЕС.

Рисунок 10 - це блок-схема, яка показує методи перевіряння.

Відповідність перевіряють технічним контролем і, за потреби, випробуванням. Жодні подальші випробування не потрібні для двигунів і трансформаторів, які пройшли відповідні випробування згідно з 4.4.2.4. 4.4.2.6, 14.2 і 14.7.

і Випробував

І уповноважений І випробувальний орган на '

' ВІДПОВІДНІСТЬ вимогам беїпеїи , певного стандарту І ієс або вимогам, І і що Перевищують І

X ’« ’

Застосовують випробування ВІДПОВІДНОГО стандарту ІЕС на скЛаДмик

Застосовують випробування ВІДПОВІДНОГО стандарту ІЕС на складниі

Випробування відповідно до ІЕС 6іа 10

ПРИДАТНИЙ

ДЛЯ ЗАСТОСУВАННЯ

ГЕС 2742/2000

Рисунок 10 - Блок-схема для варіантів перевіряння на відповідність щодо випадків 14 1 а), b), с) і d)

Двигуни, які в разі їх зупинення або захищення від запускання (див. 4.4.2 4), можуть зумовити небезпечний чинник ураження електричним струмом, небезпечний чинник температури, або небезпечний чинник вогню, треба забезпечити пристроєм захисту від перегрівання або теплоізоляцією. що відповідають вимогам 14.3.

Відповідність перевіряють в умовах несправності згідно з 4.4.2.4 вимірюванням температури за умов одиничної несправності, як зазначено в 10.2.

Електродвигуни з послідовним збудженням має бути підключено безпосередньо до пристроїв, які керують ними, якщо внаслідок перевищення швидкості обертання двигуна може виникнути небезпечний чинник.

Відповідність перевіряють технічним контролем.

Пристрої захисту від перегрівання - це пристрої, які діють за умов одиничної несправності та мають відповідати всім зазначеним нижче вимогам:

1. бути сконструйованими так. щоб гарантувати функцію безвідмовності;

2. бути номінальними, щоб відключити максимальну напругу та значення сили струму, за яких їх застосовують;

3. не спрацьовувати під час нормального застосування.

Пристрої захисту від перегрівання, які діють у разі несправності системи терморегулювання, мають бути із самоповерненням, лише якщо захищена частина устатковання не може далі функ- ціювати.

Відповідність перевіряють вивченням принципу роботи пристрою та наведених нижче випробувань устатковання. яке працювало за умов одиничної несправності (див. 4.4). Ряд операцій наведено нижче.

1. Пристрої захисту від перепрівання із самоповерненням здатні спрацювати 200 разів.

2. Пристрої захисту від перегрівання без самоповернвння, окрім плавких запобіжників, повертають у початкове положення після кожного спрацьовування, і таким чином вони здатні спрацювати 10 разів.

3. Пристрої захисту від перегрівання без повернення в початкове положення можуть спрацювати один раз.