Для визначення відповідності якості сировини проводять вхідне контролювання згідно з ГОСТ 24297 у порядку, встановленому підприємством-виробником.
Сировина за показниками безпеки (токсичні елементи, мікотоксини, антибіотики, гормональні препарати, пестициди та радіонукліди) повинна відповідати вимогам МБТ и СН № 5061 [2], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3], за вмістом радіонуклідів — вимогам ГН 6.6.1.1-130 [4].
Кожну партію сировини, яка надходить на підприємство, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ
Під час виробництва простокваші необхідно виконувати вимоги безпеки, встановлені у ДСП 4.4.4.011 [1], ДНАОП 1.8.20-1.05 [5].
Загальні вимоги безпеки під час проведення технологічного процесу виробництва просто- кваші — згідно з ГОСТ 12.3.002.
Технологічне устатковання за показниками безпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.
Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042 [6].
Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.
Рівень шуму повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003.
ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
Викиди шкідливих речовин в атмосферу контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].
Стічні води підлягають очищанню і повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [8].
Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [9].
МАРКУВАННЯ
На кожну одиницю спожиткового паковання наносять такі дані:
назву продукту;
назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей виробництва;
масу нетто, г;
склад продукту у порядку переваги складників;
інформаційні дані про поживну цінність та калорійність із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г простокваші (додаток Б);
кінцеву дату споживання «Вжити до» та дату виробництва або дату виробництва та строк придатності;
номер партії;
умови зберігання;
позначення цього стандарту.
Етикетка продукту, на якій наносять символи, повинна містити лише такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандартизації.
Опис специфічних символів, їх використовування та маркування продукту штриховими кодами здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На кожну одиницю транспортної тари з картону наносять марковання відповідно до 8.1 (крім переліків 5, 6) з обов'язковим зазначенням:
кількості паковальних одиниць;
маніпуляційних знаків згідно з ГОСТ 14192: «Оберігати від нагрівання» та «Верх».
Марковання наносять способом, який забезпечує чіткість читання.
Приклад позначення:
«Простокваша 3,2 % жиру. ДСТУ 4539:2006».
ПАКУВАННЯ
Простоквашу пакують масою нетто від 100 г до 1500 г у спожиткове паковання: стаканчики з полістирольної стрічки та інших полімерних матеріалів, паперові пакети, пакети з поліетиленової плівки; пляшки скляні або з полімерних матеріалів та інше спожиткове паковання вітчизняного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, що дозволено Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з харчовими продуктами.Спожиткове паковання закривають способом, який гарантує його цілісність під час зберігання та транспортування простокваші.
Простоквашу у спожитковому пакованні з підприємства-виробника випускають у транспортній тарі: груповому пакованні (блоками) із термозсідальною плівкою згідно з ГОСТ 25951, лотках із вічками згідно з ГОСТ 9142, ящиках картонних, полімерних або дротяних згідно з чинними нормативними документами або іншій транспортній тарі, що дозволена Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для транспортування харчових продуктів та яка забезпечує цілісність спожиткового паковання.
Маса нетто транспортного паковання — не більше ніж 20 кг.
Допустимі відхили маси нетто для паковальної одиниці нормують згідно Р 50-056 [10] та таблицею 5.
Таблиця 5 — Допустимі відхили маси нетто простокваші в паковальній одиниці
Номінальне значення маси продукції в паковальній одиниці, г |
Значення межі допустимих відхилів від номінального значення |
||
% |
г |
||
Від 100 до 200 включ. |
4,5 |
|
|
Понад 200 » 300 » |
|
9,0 |
|
» 300 » 500 » |
3,0 |
|
|
» 500 » 1000 » |
|
15,0 |
|
» 1000 » 1500 » |
1,5 |
|
9.6 Допустимі відхили маси нетто простокваші у транспортній тарі — не більше ніж 1 %.
ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ
Транспортування
Простоквашу транспортують усіма видами критого транспорту згідно з правилами перевезення швидкопсувких харчових продуктів, які чинні на даному виді транспорту.
Зберігання
Простоквашу зберігають у холодильниках або холодильних камерах за температури від 0 °С до 6 °С.
Строк придатності простокваші — не більше ніж 7 діб.
МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ
Проби до контролювання відбирають та готують згідно з ДСТУ ХХХХ1), ГОСТ 9225, ГОСТ 26809, ГОСТ 26929, ДСТУ ISO 707, ДСТУ IDF 122B.
Консистенцію, смак та запах визначають органолептично; зовнішній вигляд, колір, якість паковання і марковання перевіряють візуально.
Масову частку жиру визначають згідно з ГОСТ 5867.
Масову частку білка визначають згідно з ГОСТ 23327 (стосовно молока, наважку дослідної проби беруть від 4 г до 5 г із точністю 0,05 г).
Титровну кислотність визначають згідно з ГОСТ 3624.
Активну кислотність визначають згідно з ГОСТ 26781.
Пероксидазу або кислу фосфатазу визначають згідно з ГОСТ 3623.
Температуру і масу нетто визначають згідно з ГОСТ 3622.
Кількість молочнокислих бактерій визначають згідно з ГОСТ 10444.11.
Бактерії групи кишкової палички (коліформи) визначають згідно з ГОСТ 9225 або ДСТУ IDF 73A.
Кількість дріжджів та пліснявих грибів визначають згідно з ГОСТ 10444.12.
Наявність бактерій роду Salmonella контролюють санітарно-епідеміологічні станції за методами, затвердженими у встановленому порядку, або згідно з ДСТУ IDF 93A.
Наявність Staphylococcus aureus контролюють санітарно-епідеміологічні станції за методами, затвердженими у встановленому порядку, або згідно з ГОСТ 30347.
Масову частку токсичних елементів визначають згідно з ГОСТ 30178 або: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927.
Вміст мікотоксинів визначають згідно з МУ № 4082 [11].
Вміст антибіотиків визначають згідно з МУ № 3049 [12].
Вміст пестицидів контролюють згідно з ГОСТ 23452.
Вміст гормональних препаратів контролюють згідно з MP № 2944 [13], MP № 3208 [14].
Вміст радіонуклідів контролюють: 90Sr згідно з МУ № 5778 [15], 137Cs згідно з МУ № 5779 [16].
Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.
ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
Простоквашу приймають партіями. Приймання, визначання партії та об'єму вибірок — згідно з ДСТУ ХХХХ1>, ГОСТ 26809.
Кожну партію простокваші супроводжують документами, що підтверджують її якість та безпечність.
Для перевіряння якості простокваші на відповідність вимогам цього стандарту підприєм- ство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.
Приймальному контролюванню підлягає кожна партія простокваші за органолептичними, фізико-хімічними показниками (окрім масової частки білка), масою нетто, якістю паковання і маркова ння.
Під час періодичного контролювання перевіряють масову частку білка не менше ніж один раз на місяць; мікробіологічні показники: кількість молочнокислих бактерій, дріжджів, пліснявих грибів — не менше одного разу в 10 діб, бактерії групи кишкової палички не менше одного разу в 5 діб.
Наявність патогенних мікроорганізмів та Staphylococcus aureus контролюють санітарно- епідеміологічні станції в порядку державного санітарного нагляду за методами і з періодичністю, затвердженими у встановленому порядку.
Показники безпеки (токсичні елементи, мікотоксини, антибіотики, гормональні препарати, пестициди та радіонукліди) контролюють згідно з MP 4.4.4-108 [17].
У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять повторне відбирання подвійної кількості одиниць продукту від тієї самої партії. Якщо отримують незадовільні результати повторного випробовування, партію бракують.
ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА
Підприємство-виробник гарантує відповідність якості простокваші вимогам цього стандарту за умови дотримування правил транспортування та зберігання відповідно до розділу 10 цього стандарту.
Строк придатності простокваші — відповідно до 10.2.2 цього стандарту.
ДОДАТОК А (довідковий)
КОД ПРОДУКТУ ЗПДНО З ДК 016
Таблиця А.1 — Код ДКПП на простоквашу
Назва продукту |
Код ДКПП |
Простокваша |
15.51.52.521 |
ДОДАТОК Б (довідковий)
ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО ПОЖИВНУ ЦІННІСТЬ ТА
КАЛОРІЙНІСТЬ ПРОСТОКВАШІ (В 100 г ПРОДУКТУ)
Таблиця Б.1
Назва продукту |
Поживна цінність простокваші, г |
Калорійність, ккал |
|||
Білок |
Жир |
Вуглеводи |
|
||
Простокваша |
2,7—3,0 |
0—8 |
3,8—4,1 |
28—98 |
|
Примітка. Під час розраховування калорійності простокваші застосовують таку формулу: К = 4(Мб + Мв) + 9 Мж , (Б.1) де К — калорійність, ккал; М6 — масова частка білка, г/100 г продукту; Мв — масова частка вуглеводів, г/100 г продукту; Мж — масова частка жиру, г/100 г продукту; 4 — коефіцієнт калорійності 1 г білка або 1 г вуглеводів у продукті, ккал/г; 9 — коефіцієнт калорійності 1 г жиру в продукті, ккал/г. |
1