1. Для визначення відповідності якості сировини проводять вхідне контролювання згідно з ГОСТ 24297 у порядку, встановленому підприємством-виробником.

    2. Сировина за показниками безпеки (токсичні елементи, мікотоксини, антибіотики, гормо­нальні препарати, пестициди та радіонукліди) повинна відповідати вимогам МБТ и СН № 5061 [2], ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3], за вмістом радіонуклідів — вимогам ГН 6.6.1.1-130 [4].

    3. Кожну партію сировини, яка надходить на підприємство, супроводжують документом, що підтверджує її відповідність нормативним документам.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. Під час виробництва простокваші необхідно виконувати вимоги безпеки, встановлені у ДСП 4.4.4.011 [1], ДНАОП 1.8.20-1.05 [5].

    2. Загальні вимоги безпеки під час проведення технологічного процесу виробництва просто- кваші — згідно з ГОСТ 12.3.002.

    3. Технологічне устатковання за показниками безпеки повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

    4. Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042 [6].

    5. Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

    6. Рівень шуму повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003.

  2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Викиди шкідливих речовин в атмосферу контролюють згідно з ГОСТ 17.2.3.02 та ДСП 201 [7].

    2. Стічні води підлягають очищанню і повинні відповідати вимогам СанПиН 4630 [8].

    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими та промисловими відходами здійснюють згідно з вимогами СанПиН 42-128-4690 [9].

  3. МАРКУВАННЯ

    1. На кожну одиницю спожиткового паковання наносять такі дані:

  • назву продукту;

  • назву та повну адресу і телефон виробника, адресу потужностей виробництва;

  • масу нетто, г;

  • склад продукту у порядку переваги складників;

  • інформаційні дані про поживну цінність та калорійність із вказівкою на кількість білка, вуг­леводів та жирів у встановлених одиницях виміру на 100 г простокваші (додаток Б);

  • кінцеву дату споживання «Вжити до» та дату виробництва або дату виробництва та строк придатності;

  • номер партії;

  • умови зберігання;

  • позначення цього стандарту.

  1. Етикетка продукту, на якій наносять символи, повинна містити лише такі символи, які були затверджені відповідними міжнародними та регіональними організаціями з питань стандар­тизації.

  2. Опис специфічних символів, їх використовування та маркування продукту штриховими кодами здійснюють у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

  1. На кожну одиницю транспортної тари з картону наносять марковання відповідно до 8.1 (крім переліків 5, 6) з обов'язковим зазначенням:

  • кількості паковальних одиниць;

  • маніпуляційних знаків згідно з ГОСТ 14192: «Оберігати від нагрівання» та «Верх».

  1. Марковання наносять способом, який забезпечує чіткість читання.

  2. Приклад позначення:

«Простокваша 3,2 % жиру. ДСТУ 4539:2006».

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Простоквашу пакують масою нетто від 100 г до 1500 г у спожиткове паковання: стаканчи­ки з полістирольної стрічки та інших полімерних матеріалів, паперові пакети, пакети з поліетиле­нової плівки; пляшки скляні або з полімерних матеріалів та інше спожиткове паковання вітчизня­ного виробництва згідно з чинними нормативними документами або закордонного виробництва, що дозволено Центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров'я для контакту з хар­човими продуктами.Спожиткове паковання закривають способом, який гарантує його цілісність під час збері­гання та транспортування простокваші.

    2. Простоквашу у спожитковому пакованні з підприємства-виробника випускають у транс­портній тарі: груповому пакованні (блоками) із термозсідальною плівкою згідно з ГОСТ 25951, лот­ках із вічками згідно з ГОСТ 9142, ящиках картонних, полімерних або дротяних згідно з чинними нормативними документами або іншій транспортній тарі, що дозволена Центральним органом ви­конавчої влади з питань охорони здоров'я для транспортування харчових продуктів та яка забез­печує цілісність спожиткового паковання.

    3. Маса нетто транспортного паковання — не більше ніж 20 кг.

    4. Допустимі відхили маси нетто для паковальної одиниці нормують згідно Р 50-056 [10] та таблицею 5.

Таблиця 5 — Допустимі відхили маси нетто простокваші в паковальній одиниці

Номінальне значення маси продукції в паковальній одиниці, г

Значення межі допустимих відхилів від номінального значення

%

г

Від 100 до 200 включ.

4,5


Понад 200 » 300 »


9,0

» 300 » 500 »

3,0


» 500 » 1000 »


15,0

» 1000 » 1500 »

1,5


9.6 Допустимі відхили маси нетто простокваші у транспортній тарі — не більше ніж 1 %.



  1. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

      1. Простоквашу транспортують усіма видами критого транспорту згідно з правилами пе­ревезення швидкопсувких харчових продуктів, які чинні на даному виді транспорту.

    2. Зберігання

      1. Простоквашу зберігають у холодильниках або холодильних камерах за температури від 0 °С до 6 °С.

      2. Строк придатності простокваші — не більше ніж 7 діб.

  2. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Проби до контролювання відбирають та готують згідно з ДСТУ ХХХХ1), ГОСТ 9225, ГОСТ 26809, ГОСТ 26929, ДСТУ ISO 707, ДСТУ IDF 122B.

    2. Консистенцію, смак та запах визначають органолептично; зовнішній вигляд, колір, якість паковання і марковання перевіряють візуально.

    3. Масову частку жиру визначають згідно з ГОСТ 5867.

    4. Масову частку білка визначають згідно з ГОСТ 23327 (стосовно молока, наважку дослідної проби беруть від 4 г до 5 г із точністю 0,05 г).

    5. Титровну кислотність визначають згідно з ГОСТ 3624.

    6. Активну кислотність визначають згідно з ГОСТ 26781.

    7. Пероксидазу або кислу фосфатазу визначають згідно з ГОСТ 3623.

    8. Температуру і масу нетто визначають згідно з ГОСТ 3622.

    9. Кількість молочнокислих бактерій визначають згідно з ГОСТ 10444.11.

    10. Бактерії групи кишкової палички (коліформи) визначають згідно з ГОСТ 9225 або ДСТУ IDF 73A.

    11. Кількість дріжджів та пліснявих грибів визначають згідно з ГОСТ 10444.12.

    12. Наявність бактерій роду Salmonella контролюють санітарно-епідеміологічні станції за методами, затвердженими у встановленому порядку, або згідно з ДСТУ IDF 93A.

    13. Наявність Staphylococcus aureus контролюють санітарно-епідеміологічні станції за ме­тодами, затвердженими у встановленому порядку, або згідно з ГОСТ 30347.

    14. Масову частку токсичних елементів визначають згідно з ГОСТ 30178 або: свинцю — згідно з ГОСТ 26932, кадмію — згідно з ГОСТ 26933, миш'яку — згідно з ГОСТ 26930, ртуті — згідно з ГОСТ 26927.

    15. Вміст мікотоксинів визначають згідно з МУ № 4082 [11].

    16. Вміст антибіотиків визначають згідно з МУ № 3049 [12].

    17. Вміст пестицидів контролюють згідно з ГОСТ 23452.

    18. Вміст гормональних препаратів контролюють згідно з MP № 2944 [13], MP № 3208 [14].

    19. Вміст радіонуклідів контролюють: 90Sr згідно з МУ № 5778 [15], 137Cs згідно з МУ № 5779 [16].

    20. Дозволено використовувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми мет­рологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

  3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Простоквашу приймають партіями. Приймання, визначання партії та об'єму вибірок — згідно з ДСТУ ХХХХ1>, ГОСТ 26809.

    2. Кожну партію простокваші супроводжують документами, що підтверджують її якість та безпечність.

    3. Для перевіряння якості простокваші на відповідність вимогам цього стандарту підприєм- ство-виробник проводить приймальне та періодичне контролювання.

    4. Приймальному контролюванню підлягає кожна партія простокваші за органолептичними, фізико-хімічними показниками (окрім масової частки білка), масою нетто, якістю паковання і мар­кова ння.

    5. Під час періодичного контролювання перевіряють масову частку білка не менше ніж один раз на місяць; мікробіологічні показники: кількість молочнокислих бактерій, дріжджів, плісня­вих грибів — не менше одного разу в 10 діб, бактерії групи кишкової палички не менше одного разу в 5 діб.

    6. Наявність патогенних мікроорганізмів та Staphylococcus aureus контролюють санітарно- епідеміологічні станції в порядку державного санітарного нагляду за методами і з періодичністю, затвердженими у встановленому порядку.

    7. Показники безпеки (токсичні елементи, мікотоксини, антибіотики, гормональні препара­ти, пестициди та радіонукліди) контролюють згідно з MP 4.4.4-108 [17].

    8. У разі отримання незадовільних результатів хоча б за одним із показників проводять по­вторне відбирання подвійної кількості одиниць продукту від тієї самої партії. Якщо отримують не­задовільні результати повторного випробовування, партію бракують.

  4. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Підприємство-виробник гарантує відповідність якості простокваші вимогам цього стандар­ту за умови дотримування правил транспортування та зберігання відповідно до розділу 10 цього стандарту.

    2. Строк придатності простокваші — відповідно до 10.2.2 цього стандарту.

ДОДАТОК А (довідковий)

КОД ПРОДУКТУ ЗПДНО З ДК 016

Таблиця А.1 — Код ДКПП на простоквашу

Назва продукту

Код ДКПП

Простокваша

15.51.52.521



ДОДАТОК Б (довідковий)

ІНФОРМАЦІЙНІ ДАНІ ПРО ПОЖИВНУ ЦІННІСТЬ ТА
КАЛОРІЙНІСТЬ ПРОСТОКВАШІ (В 100 г ПРОДУКТУ)

Таблиця Б.1

Назва продукту

Поживна цінність простокваші, г

Калорійність, ккал

Білок

Жир

Вуглеводи


Простокваша

2,7—3,0

0—8

3,8—4,1

28—98

Примітка. Під час розраховування калорійності простокваші застосовують таку формулу:

К = 4(Мб + Мв) + 9 Мж , (Б.1) де К

— калорійність, ккал;

М6 — масова частка білка, г/100 г продукту;

Мв — масова частка вуглеводів, г/100 г продукту;

Мж — масова частка жиру, г/100 г продукту;

4 — коефіцієнт калорійності 1 г білка або 1 г вуглеводів у продукті, ккал/г;

9 — коефіцієнт калорійності 1 г жиру в продукті, ккал/г.


1