4.16 Найбільша допустима зміна значення середньоквадратичного від­хилення випадкової складової похибки мікропірометра, викликана зміною роз­мірів об'єкта вимірювання, не повинна перевищувати границі допустимого значення середньоквадратичного відхилення випадкової складової основної похибки більш ніж на 50 % для мікропірометрів 1 класу і більш ніж на 100 % для мікропірометрів 2 класу.

4.17 Найбільша допустима зміна показів пірометра і мікропірометра з вмонтованим вимірювальним приладом при відхиленні від робочого поло­ження на 45’ не повинна перевищувати половини границі допустимої основ­ної похибки.

4.13 Вимоги до пірометрів і мікропірометрів у транспортній тарі і трив­кості до зовнішніх чинників — згідно з ГОСТ 12997.

4.19 Номенклатура і значення показників надійності встановлюються в технічних умовах на пірометри і мікропірометри конкретних типів.

4.20 Вимоги безпеки до пірометрів та мікропірометрів — згідно з ГОСТ 12.2.007.0—75. Конкретні значення вимог безпеки повинні бути зазна­чені в технічних умовах на пірометри і мікропірометри конкретних типів.

  1. КОМПЛЕКТНІСТЬ

    1. До комплекту пірометрів чи мікропірометрів мають входити запасні частини і приладдя, необхідність і кількість яких слід зазначати в технічних умовах на пірометри і мікропірометри конкретних типів.

  2. До кожного пірометра чи мікропірометра мають прикладатися екс­плуатаційні документи згідно з ГОСТ 2.601, види, кількість, необхідність яких потрібно зазначати в технічних умовах на пірометри і мікропірометри кон­кретних типів.ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Правила приймання і види випробувань — згідно з ГОСТ 12997.

    2. Обсяг, склад і послідовність випробувань, вид контролю і послі­довність проведення випробувань слід зазначати в технічних умовах на пі­рометри і мікропірометри конкретних типів.

  3. МЕТОДИ ВИПРОБУВАНЬ

    1. Умови проведення випробувань пірометрів і мікропірометрів мають бути такими.

  • темпера гура навколишнього повітря (20+5) °С;

  • відносна вологість повітря від ЗО % до 80 %;

  • атмосферний тиск від 84,0 кПа до 106,7 кПа;

  • напруга струму живлення (220+4,4) В або до 12 В постійного стру­му, відповідно до 3.6 цього стандарту;

  • частота струму живлення (50+1) Гц;

  • відсутність вібрації, зовнішніх електричних і магнітних полів, крім земного магнітного поля, завад.

  1. Відповідність пірометрів і мікропірометрів кресленням, затвердже­ним у встановленому порядку (4.1), треба перевіряти зовнішнім оглядом і вимірювальним інструментом.

  2. Визначення границі допустимої основної похибки (4.2) і зміни піро­метричного послаблення поглинальних світлофільтрів (4.4) пірометрів і мік­ропірометрів — згідно з ГССТ 8.130.

Основну похибку пірометрів і мікропірометрів в інфрачервоні області потрібно визначити методом зіставлення з моделлю абсолютно чорного тіла, яке маг ступінь чорноти (випромінювальну здатність) не нижче 0,96, при цьо­му похибка відтворення температури моделлю чорного тіла не повинна пе­ревищувати 1/3 основної похибки пірометра в цьому діапазоні температур.

Границю допустимого значення середньсквадратичного відхилення випад­кової складової основної похибки (4.2) потрібно визначати на установці для перевірки основної похибки при трьох значеннях температури, що вимірю­ється, по шкалі, яку перевіряють. Кількість відліків (не менше 20) і значення температури, за яких потрібно визначати середньоквадратичне відхилення випадкової складової основної похибки, повинні бути зазначені в технічних умовах на пірометри і мікропірометри конкретних типів.

Середньоквадратичне відхилення о випадкової складової основної по­хибки розраховують для кожного значення температури, встановленої на ви­промінювачі — температурній лампі або моделі чорного тіла, за формулою

(1)

де л — кількість вимірювань-відліків, проведених за сталого значення температури на випромінювачі (п і 20);

t — середнє з п значень температури, відрахованих по пірометру чи мікропірометру, які перевіряються, за даної сталої температури випромінювача, °С,

п

1=-

t/ значення температури, відраховане по пірометру або мікропіро­метру, який перевіряється, за даної сталої температури випромі­нювача, °С,

  1. Визначення значення ефективної довжини хвилі (4.3) — за МИ 1733 [1]. Метод перевірки ефективної довжини хвилі пірометрів і мікропі- рометрів для інфрачервоної і видимої областей спектру потрібно зазначати в технічних умовах на пірометри і мікропірометри конкретних типів.

  2. Максимальну яскравісну температуру нитки (4.5) слід перевіряти на установці для градуювання пірометрів чи мікропірометрів. Пірометр чи мікропірометр візирують на зразкову температурну лампу і доводять яскра­вість нитки пірометричної лампочки порівняння до максимальної. Регулюван­ням струму зразкової температурної лампи домагаються рівності яскравос- тей під час спостереження через введений селективний фільтр і виведений поглинальний фільтр При «зниканні» нитки температура стрічки зразкової лампи не повинна перевищувати 1450 °С.

  3. Можливості фокусування на об'єкти, які перебувають на відстані від мінімальної робочо;, зазначеної в технічних умовах на пірометри і мікро­пірометри конкретних типів, до оптичної безмежності (4.6) слід перевіряти наведенням пірометра чи мікролірометра на яскраво освітлені предмети, що перебувають відповідно на мінімальних відстанях і не менше 50 м від пе­реднього зрізу труби об'єктива. Окуляр і об'єктив слід переміщувати в гра­ницях, що забезпечують чітку видимість об'єктів, які візируються.

  4. 7 Перевірку границь переміщення окуляра (4.7) проводять за допо­могою діоптрійної трубки. Зображення нитки пірометричної лампочки має бу­ти чітким під час настроювання трубки на J 5 дптр на довжині не менше 2/3 центральної частини нитки пірометричної лампочки.

  5. Перевірку правильності розміщення нитки пірометричної лампочки (4 8) проводять таким чином.

За допомогою органу керування пірометра встановлюють в піромет­ричній лампочці яскравісну температуру, що дорівнює (1100+50) °С. При цьо­му робоча ділянка нитки пірометричної лампочки повинна бути в центральній зоні, діаметр якої не перевищує 1/5 діаметра видимого поля зору.

  1. Перевірка електричної міцності і опору ізоляції (4.9) — згідно з ГОСТ 12997.

  2. Випробування пірометрів і мікропірометрів на тривкість до дії температури і вологості навколишнього повітря (4.10) — згідно з ГОСТ 12997.

7 1Т Найбільшу допустиму зміну показів пірометрів чи мікропірометрів, викликану зміною температури навколишнього повітря (4 11), потоібно пе­ревіряти з допомогою спеціальних кліматичних камер, які забезпечують мож­ливість фотометрування температурної лампи за умови перебування піро­метра чи мікропірометра в камері Температуру всередині камери необхідно регулювати в границях, зазначених в 4 10, і змінювати з похибкою + 1 °С Пірометр чи мікропірометр встановлюють в камеру і проводять фотометру­вання стрічки температурної лампи при температурі всередині камери (20+5) °С Потім змінюють температуру повітря всередині камери і через кожні 10 °С з границях робочих температур проводять фотометрування при сталому струмі температурної лампи Відхилення показів не повинчо пере­вищувати значень, вказаних в 4 11

Перевірку проводять для температур, які відповідають першій і остан­ній оцифрование числовим позначкам кожної шкали

7 12 Перевірку впливу зовнішнього магнітного поля (4 12) слід прово­дити на установці, яка дає змогу отримати рівномірне маїнітне поле Вибо­ром фази напруги живлення установки і напряму магнітного поля по від­ношенню до пірометра чи мікропірометра створюють найнесприятливіші умо­ви для його роботи

Напрям магнітного поля змінюють поворотом котушок по відношенню до пірометра чи мікропірометра

Для визначення найбільшої допустимої зміни показів, спричиненої впли-, вом магнітного поля, порівнюють показ * пірометра чи мікропірометра на пог чатку, всередині і в кінці діапазону за наявності та відсутності магнітного по­ля Найбільша зміна показів пірометра і мікропірометра за наявності маг­нітного поля не має перевищувати половини границі допустимої основної похибки

7 13 Показник візирування (4 13 і 4 15) потрібно перевіря-и фокусуван­ням пірометра чи мікропірометра на добре освітлену шкалу з поділками, яка встановлюється на відстані 1 м від переднього зрізу труби об'єктива Ціна поділки шкали не має перевищувати 1 мм Безпосереднім візируванням оці­нюють довжину відрізка, який відповідає ширині (діаметру) нитки порівняння, а відношення цієї довжини до відстані від шкали до переднього зрізу груби об'єктива є показником візиоування

7 14 Найбільшу допустиму зміну показів мікропірометра, спричинену зміною розмірів об'єкта вимірювання (4 14), потрібно перевіряти на установці для градуювання пірометрів і мікропірометріа, обладнаній реиі^ром зі спект­ральною щілиною і молочним склом, закріпленим між щілиною і температур­ною лампою

Щілину встановлюють на зазначеній в технічних умовах на мікропіро- метри конкретних типів відстані від переднього зрізу труби обєктива пер­пендикулярно до нитки порівняння на ділянці фотометрування

Температурну лампу розміщають безпосередньо за щілиною і закріп­люють в такому положенні, щоб спостережувана частина щілини була ос­вітлена рівномірно

Щілину розширюють до ширини, що не менше ніж у 5—10 разів пере­вищує значення мінімального вимірюваного об'єкта і регулюванням струму температурної лампи встановлюють яскравість щілини, що дорівнює яскравості нитки порівняння при одній з температур, яка вимірюється по шкалі, що пере­віряється, Виконують п'ять відліків по шкалі мікропірометра, фотометруючи по осьовій лінії зображення щілини.

Потім ширину щілини зменшують до значення мінімального вимірюва­ного об'єкта і виконують додатково п’ять відліків по шкалі мікропірометра, фотометруючи по осьовій лінії зображення щілини. Різниця середніх значень відліків при фотометруванні широкої і вузької щілин не повинна перевищу­вати границі допустимої основної похибки на значення, зазначені в 4.14.

Перевірку потрібно робити для кожної шкали.

7.15 Розмір мінімального вимірюваного об'єкта (4.15) слід перевіряти на установці для градуювання пірометрів і мікропірометрів, обладнаній рей­тером зі спектральною щілиною з ціною поділки 0,001 мм. Щілину розши­рюють до ширини, що дорівнює мінімальному розміру вимірюваного об'єкта, зазначеному в технічних умовах на мікропірометри конкретних типів, і вста­новлюють на зазначеній в технічних умовах відстані від переднього зрізу трубки об’єктива. Ззаду щілину освітлюють температурною лампою, на якй вста­новлюють температуру 1 і 00—1200 °С, коли випробовують мікропірометри для видимої області спектра, і 700—800 °С, коли випробовують мікропіро­метри для інфрачервоної області спектра. Фокусуванням окулярної і об'єк­тивної систем досягають різкої видимості нитки пірометричної лампочки і щілини в полі зору. При суміщенні зображень ширина щілини має переви­щувати ширину (діаметр) нитки порівняння в два рази.

7.16 Найбільшу допустиму зміну значення середньоквадратичного від­хилення випадкової складової основної похибки, спричинену зміною розмірів об'єкта вимірювання (4.16), потрібно перевіряти одночасно з перевіркою змі­ни основної похибки за 7 14 на установці для градуювання пірометрів, об­ладнаній рейтером зі спектральною щілиною і молочним склом, закріпленим між щілиною і температурною лампою. Щілину розширюють до ширини, що дорівнює розміру мінімального вимірюваного об'єкта, зазначеному в техніч­них умовах на мікропірометри конкретних типів, і встановлюють на зазначе­ній у них відстані від переднього зрізу труби об'єктива перпендикулярно до нитки в полі зору мікропірометра. Температурну лампу розміщують безпо­середньо за щілиною і закріплюють в такому положенні, щоб спостережува­на частина була освітлена рівномірно Мікропірометр фокусують на щілину, і зміною струму температурної лампи встановлюють її яс.кравість, що дорівнює яскравості нитки порівняння за найменшої вимірюваної температури шкали, яка перевіряється. Для цієї температури лампи проводять серію вимірів-від- ліків температурної щілини і обчислюють середньоквадратичне відхилення ви­падкової складової основної похибки для мінімального об'єкта за формулою (1), наведеною в 7.3.

Аналогічні виміри проводять за тієї ж температури лампи і ширини щі­лини, яка в 5—10 раз перевищує розміри мінімального об'єктаНайбільша оізниця значень середньоквадратичних відхилень випадко- аоі складеної похибки, отоиманої лщ час вимірювань вузької і широко1 щі­лини, не повинна перевищувати значень, зазначених у 4 16

Геревгоку слід робити для основної шкали Кількість відліків (не мен­ше 20) і значення температури, за яких потрібно проводити перевірку, мають бути зазначені в технічних умовах на мікропірометои конкретних типів

7 17 Перевірку показів пірометра чи мікропірометра з вмонтованим ви­мірювальним приладом при відхиленні корпуса від робочого положення на 45° (4 17) проводять таким чином

Пірометр чи мікропірометп вмикають ь електричну схему І з допомогою органу керування встановлюють покази вимірювального приладу іа сере­дину шкали Потім пірометр чи мікропірометр нахиляють почергово в чо­тирьох напрямках (вперед, назад, праворуч, ліворуч) на кут 45° від робочого положення У цьому разі зміна показів пірометра (мікропірометра) не по­винна перевищувати половини допустимої основної похибки для нижньої гра­ниці вимірювання пірометра

7 18 Випробування пірометрів і мікропірометрів на вплив транспортної тряски і тривкість до зовнішніх чинників (4 18) — згідно з ГОСТ 12997

7 19 Методи підтвердження гюказт иків надійності (4 19) повинні бути встановлені в технічних умовах на пірометри і мікропірометри конкретних ТИПІВ