Примітка 101. Випробування проводять окремо на кожному готувальному елементі. Піддон або інший приймач очищають щоразу.

Для приладів, що мають духовки або грилі, випробування на протікання виконують, вили­ваючи рівномірно приблизно 1 л холодної солоної води на нижню поверхню духовки або відсіку гриля протягом 1 хв.

Для приладів, що мають решітку гриля, виливають рівномірно приблизно 1 л холодної солоної води на центр поверхні Ґратки гриля протягом 1 хв.

Для приладів, що мають готувальну площину, виливають рівномірно приблизно 1 л хо­лодної солоної води на органи керування протягом 1 хв.

Примітка 102. Розчин солі містить приблизно 1 % NaCi.

Після цього оброблення прилад негайно випробовують, і він має витримати випробовуван­ня на електричну міцність ізоляції відповідно до 16.3, і огляд має показати, що вода, яка може проникати в прилад, не порушує відповідності цьому стандарту, а саме не повинно бути слідів води на ізоляції, повітряні проміжки і довжини шляхів спливу для якої зазначено в розділі 29.

15.3 Доповнення:

Примітка 101. Якщо не можливо помістити весь прилад у зволожувальну камеру, то частини, що мають електричні компо­ненти, випробовують окремо, беручи до уваги умови, що виникають у приладі.

15.101 Прилади, що мають кран, призначений для заповнення або очищення, мають бути сконструйовані так, щоб вода з крана не могла контактувати з піднапруговими частинами.

Відповідність вимозі перевіряють таким випробовуванням.

Кран повністю відкривають на 1 хв. Прилад під'єднано до водопроводу з тиском, що до­рівнює максимальному тиску, зазначеному виробником. Перекидні й рухомі частини, зокрема кришки, перекидають (нахиляють) або поміщають у найнесприятливіші положення. Шарнірні випускні отвори водяних кранів розташовують так, щоб направити воду на ці частини, що при­зведе до найнесприятливішого результату. Після цього оброблення прилад негайно випробо­вують, і він має витримати випробовування на електричну міцність ізоляції відповідно до 16.3.

  1. СИЛА СТРУМУ СПЛИВУ ТА ЕЛЕКТРИЧНА МІЦНІСТЬ

Застосовують цей розділ частини 1 Із такими уточненнями.

  1. Доповнення:

Для приладів, що мають готувальні площини зі склокерамічного чи аналогічного мате­ріалу, випробування 16.2 і 16.3 проводять із каструлею або каструлями, як описано в 3.2.9.

  1. Зміна:

Для стаціонарних приладів класу І замість припустимої сили струму спливу, застосовують таке:

  • для приладів, що під’єднують 1 мА на кВт номінальної споживаної потужності шнуром і вилкою приладу з максимумом 10 мА;

  • для інших приладів 1 мА на кВт номінальної споживаної потужності

приладу без максимуму.

Доповнення:

Якщо між піднапруговими частинами і поверхнею зі склокерамічного чи аналогічного матеріалу є уземлені металеві деталі, то силу струму спливу вимірюють по черзі для кожної зони готування, при цьому до уземленого металу під’єднують тільки задіяну каструлю.

Сила струму спливу не повинна перевищувати 1 мА на кВт споживаної потужності випро­бовуваного нагрівального модуля.

Якщо між піднапруговими частинами і поверхнею зі склокерамічного чи аналогічного матеріалу немає уземлених металевих деталей, то силу струму спливу вимірюють між під­напруговими частинами і каструлею(-ями) по черзі для кожної зони готування, при цьому до уземленого металу задіяну каструлю не під’єднують.

Крім того, силу струму спливу вимірюють між піднапруговими частинами і щупом, що має вигляд плоского металевого диска діаметром 50 мм. Щуп розташовують в усі можливі по­ложення на готувальній площині поза зонами готування, каструлі залишають у тому самому положенні.

Під час кожного вимірювання сила струму спливу не повинна перевищувати 0,25 мА.

  1. Доповнення'.

Якщо між піднапруговими частинами і поверхнею зі склокерамічного чи аналогічного матеріалу є уземлені металеві деталі, то всі каструлі на готувальній площині електрично з’єднують разом і приєднують до уземленої металевої деталі.

Потім між піднапруговими частинами і каструлями прикладають випробувальну напругу 1250 В.

Якщо між піднапруговими частинами і поверхнею зі склокерамічного чи аналогічного матеріалу немає уземлених металевих деталей, то всі каструлі на готувальній площини електрично з’єднують разом, але не приєднують до уземленої металевої деталі.

Потім між піднапруговими частинами і каструлями прикладають випробувальну напругу 3000 В.

  1. ЗАХИСТ ВІД ПЕРЕВАНТАЖЕННЯ ТРАНСФОРМАТОРІВ І З’ЄДНАНИХ ІЗ НИМИ КІЛ

Застосовують цей розділ частини 1.

  1. ЗНОСОСТІЙКІСТЬ

Застосовують цей розділ частини 1 із такими уточненнями.

  1. Прилади, що мають джерела Індукційного нагрівання, мають бути сконструйовані так, щоб за нормального використання не було несправностей, які впливають на відповідність цьому стандарту. Ізоляція не повинна бути пошкоджена і з’єднання не повинні бути послаблені.

Відповідність перевіряють подаванням живлення на кожне джерело індукційного нагрівання 100 000 разів за допомогою найменшої рекомендованої виробником каструлі (або еквівалентного металевого об’єкта), яку(-ий) ставлять на готувальний елемент і знімають з нього з час­тотою 6 разів на хвилину (5 с на кожний рух). Випробування виконують за найнвсприятливішої електричної напруги, визначеної в розділі 11.

  1. Прилади, що мають поверхні зі склокерамічного чи аналогічного матеріалу, мають витримувати теплове навантаження, що ймовірно виникає за нормальної експлуатації.

Відповідність перевіряють таким випробовуванням.

Прилад працює за живлення, поданого одночасно на всі джерела нагрівання, розташовані під склокерамічним або аналогічним матеріалом. Джерела неіндукційного нагрівання працюють з каструлею, заповненою водою відповідно до 3.2.9, але розміщеною в найнесприятливішому положенні на зоні готування. Джерела Індукційного нагрівання працюють з порожньою ка­струлею.

Органи керування встановлюють у максимальне положення і прилад працює протягом 500 циклів, кожний з яких містить у собі 10 хв увімкненого стану і 20 хв вимкненого, за на­пруги живлення, що дорівнює 1,1 номінальної напруги. Спрацьовування терморегуляторів і термовимикачів під час випробовування ігнорують.

Негайно після останнього періоду ввімкненого стану каструлю(-і) прибирають і поверхню готувальної площини піддають випробовуванню на змочування за допомогою рівномірного виливання на ЇЇ поверхню 2+J'1л холодної води з температурою від 10 °С до 15 °С протягом 1 хв.

Через 5 хв весь надлишок води видаляють з поверхні.

Після випробування поверхня не повинна бути потріскана чи пошкоджена, і прилад має ви­тримати випробовування відповідно до 16.3.

  1. АНОМАЛЬНИЙ РЕЖИМ РОБОТИ

Застосовують цей розділ частини 1 із такими уточненнями.

  1. Зміна:

Замість першого абзацу опису випробування застосовують таке.

Усі прилади піддають випробуванням відповідно до 19.2 і 19.3.

На додаток прилади, що мають органи керування, які обмежують температуру під час випробовувань згідно з розділом 11, піддають випробуванню відповідно до 19.4 і, де застосовно, випробуванню відповідно до 19.5. Однак для цих випробовувань на готувальні елементи з дже­релами індукційного нагрівання живлення не подають, і прилади, що мають тільки джерела Індукційного нагрівання, не випробовують.

Прилади, що мають PTC нагрівальні елементи, також піддають випробуванню відповідно до 19.6.

  1. Доповнення:

Джерела Індукційного нагрівання нижче поверхні зі склокерамічного чи аналогічного мате­ріалу працюють з порожньою каструлею, поміщеною в найнесприятливіше положення, що дає змогу ввімкнути обмотку, навіть якщо каструля перебуває поза зоною готування. Джерела індукційного нагрівання живлять напругою, що дорівнює 0,94 номінальної напруги.

Джерела неіндукційного нагрівання нижче поверхні зі склокерамічного чи аналогічного ма­теріалу працюють без каструлі або з порожньою каструлею; обирають варіант, що створює найнесприятливіші умови.

Для всіх нагрівальних модулів органи керування встановлюють у найвище положення шкали.

Детектор посуду приводять у неробочий стан.

  1. Зміна:

Джерела Індукційного нагрівання живлять напругою, що дорівнює 1,06 номінальної на­пруги.

Якщо прилад має більше одного готувального елемента з джерелом неіндукційного на­грівання, то напругу живлення вибирають такою, яка потрібна для забезпечення споживаної потужності, що дорівнює 1,15 номінальної споживаної потужності за нормальної екс­плуатації.

  1. Доповнення:

Примітка 101. Мережні контакти контактора, призначеного для ввімкнення і вимкнення нагрівального(-их) епемента(-ів) за нормальної експлуатації, блокують у положенні «Ввімкнено». Однак, якщо два контактори працюють незалежно один від одного або один контактор керує двома незалежними наборами мережних контактів, ці контакти блокують у положенні «Ввімкнено» по черзі.

19.11.2 Доповнення:

Протягом імітування умов несправності, має бути можливість вимкнення будь-якого готуваль­ного елемента.

Умови несправності також імітують, коли всі готувальні елементи вимкнено, а прилад жив­лять за номінальної напруги. Якщо є детектор посуду, то на зону готування встановлюють відповідну посудину.

Готувальні елементи не повинні отримати живлення.

  1. Доповнення:

Випробовування також повторюють, якщо для будь-яких умов несправності, визначених в 19.101, безпечність приладу залежить від роботи мініатюрної плавкої вставки, що відповідає ІЕС 60127.

  1. Доповнення:

Якщо перевищення температури над готувальною площиною і під нею перевищує 125 К, застосовують вимоги 7.101.

Температура обмоток індукційних котушок не повинна перевищувати значень, зазначених у 19.7, таблиці 8.

19.101 Прилади, що мають джерела Індукційного нагрівання, мають бути сконструйовані так, щоб уникнути ризику загоряння, механічних пошкоджень та уражень електричним струмом, наскільки це практично можливо зробити за нормальної експлуатації в разі неправильного функ- ціювання або розвитку дефектів у пристроях керування чи колах компонентів.

Відповідність вимозі перевіряють, застосовуючи всі режими роботи відповідних кіл або всі види несправностей у відповідних колах, які можна очікувати за нормальної експлуатації, коли прилад працює в умовах нормальної роботи за номінальної напруги або за верхньої межі діа­пазону номінальних напруг. Щоразу відтворюють тільки одну умову несправності протягом послідовного випробовування.

Примітка. Прикладами умов несправності є такі:

  • відмова (зникнення контакту) контакторів та електромагнітних компонентів;

  • відмова запуску двигунів;

  • спад напруги живлення, поява напруги, переривання напруги тривалістю до 0,5 с;

  • умови несправності, визначені в 19.11, наскільки це застосовно.

Загалом умови несправностей, які треба змоделювати, можна з’ясувати під час дослідження приладу та його електричних схем.

20 СТІЙКІСТЬ І МЕХАНІЧНІ НЕБЕЗПЕЧНІ ЧИННИКИ

Застосовують цей розділ частини 1 із такими уточненнями.

20.101 Прилади, крім призначених для монтування на підлозі, повинні мати відповідну меха­нічну стабільність під час відкривання дверей і під механічним навантаженням.

Відповідність вимозі перевіряють таким випробовуванням.

Двері з горизонтальним шарніром на нижньому боці відкривають і на поверхню дверей плавно опускають вантаж так, щоб його центр ваги по вертикалі був розташований над гео­метричним центром дверей. Контактна зона вантажу має бути такою, що не заподіє шкоди дверям, і його маса має бути:

для приладів, що зазвичай експлуатують на підлозі:

  • для дверей духовок: 23 кг або більше, що в інструкціях виробника зазначено як припус­тима для розміщення в духовці;

  • для інших дверей: 7 кг;

для приладів, що зазвичай експлуатують на столі чи на аналогічній основі, і таких, що мають двері з горизонтальним шарніром на нижньому боці, та проекцію не меншу ніж 225 мм від шарніра в бік, що відкривається (ребро):

* 7 кг або більше, що в інструкціях виробника зазначено як припустиме для розміщення в духовці.

Двері, за винятком тих, у яких нижній рівень духовки вище готувальної поверхні, з верти­кальним шарніром, відкривають на кут 90° і плавно прикладають силу 140 Н до верху дверей у найвіддаленішому від шарніра кінці.

Це випробовування повторюють за максимально можливого відкриття дверей (але на кут, що не більше ніж 180°).

Під час цього випробовування прилад не повинен перевертатися або нахилятися.

Примітка. Як вантаж можна використовувати мішок з піском.

Для приладів, що мають кілька дверей, випробування виконують для кожних дверей окремо.

Для непрямокутних дверей силу прикладають у тій з найвіддаленіших від шарніра точок, де прикладання цієї сили ймовірно очікують за нормальної експлуатації.

Пошкодження і деформацію дверей або шарнірів ігнорують.

  1. МЕХАНІЧНА МІЦНІСТЬ

Застосовують цей розділ частини 1 із такими уточненнями.