БЗ № 3-6-2013/209
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СТІЧНІ води
Вимоги до стічних вод і їхніх осадів
для зрошування та удобрювання
Видання офіційне
Київ
МІНЕКОНОМРОЗВИТКУ УКРАЇНИ
2014
ПЕРЕДМОВА
РОЗРОБЛЕНО: Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук (ІВПІМ), Технічний комітет стандартизації «Меліорація і водне господарство» (ТК 145)
РОЗРОБНИКИ: М. Вашкулат, д-р мед. наук; С. Гаркавий, д-р мед. наук; Є. Дегодюк, д-р с.-г. наук; В. Дишлюк, канд. с.-г. наук; Т. Сало, канд. с.-г. наук; Є. Скрильник, канд. с.-г. наук; П. Хоружий, д-р техн, наук; А. Чорнокозинський, канд. техн, наук (науковий керівник); А. Чорнокозинська
ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Мінекономрозвитку України від 22 серпня 2013 р. № 1010
З УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 17.4.3.05-86)
Право власності на цей документ належить державі.
Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.
Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Мінекономрозвитку України
Мінекономрозвитку України, 2014
ЗМІСТ
с.
Сфера застосування 1
Нормативні посилання 1
Терміни та визначення понять 2
Вимоги до якості стічних вод 2
Вимоги до якості осадів стічних вод З
Вимоги щодо охорони довкілля 4
Додаток А Обчислення допустимої дози внесення осадів для удобрювання сільськогосподарських культур за вмістом азоту 5
Додаток Б Обчислення допустимої дози внесення осадів у ґрунт залежно від вмісту в них важких металів 6
Додаток В Гранично допустимі концентрації (ГДК) важких металів та їх фоновий вміст в основних типах ґрунтів зон Лісостепу і Степу 6
Додаток Г Бібліографія 7ДСТУ 7369:2013
НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
СТІЧНІ ВОДИ
Вимоги до стічних вод і їхніх осадів
для зрошування та удобрювання
СТОЧНЫЕ ВОДЫ
Требования к сточным водам и их осадкам
для орошения и удобрения
WASTE WATER
Requirements for waste water and its sediments
for irrigation and fertilization
Чинний від 2014-01-01
СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ
Цей стандарт установлює основні вимоги до стічних вод та їхніх осадів, які використовують для зрошування та удобрювання.
Цей стандарт поширюється на стічні води міст (суміші господарсько-побутових, виробничих, атмосферних, а також близьких до них за складом виробничих стічних вод) та осади, що утворюються у процесі очищання міських стічних вод, і продукцію переробки їх (добрива) на основі осадів (далі — осади).
Стандарт не поширюється на стічні води та осади виробництв хімічної галузі промисловості, зокрема хімічного волокна, хімічних засобів захисту рослин, нафтохімічних підприємств тощо, а також відходів тваринницьких комплексів.
Положення цього стандарту застосовують суб’єкти господарювання, що мають право постачати і використовувати зазначені стічні води та їхні осади для зрошування та удобрювання у сільському господарстві, зокрема й квітникарство, зелене будівництво, у лісових розсадниках, а також для біологічної рекультивації порушених земель.
НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:
ДСТУ 2730-94 Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Якість природної води для зрошення. Агрономічні критерії
ГОСТ 8.010-99 Государственная система обеспечения единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения (Державна система забезпечення єдності вимірювань. Методики виконання вимірювань. Загальні положення)
ГОСТ 26715-85 Удобрения органические. Методы определения общего азота (Добрива органічні. Методи визначання загального азоту)
ГОСТ 26717-85 Удобрения органические. Метод определения общего фосфора (Добрива органічні. Метод визначання загального фосфору)
ГОСТ 27979-88 Удобрения органические. Метод определения pH (Добрива органічні. Метод визначання pH)
ГОСТ 27980-88 Удобрения органические. Методы определения органического вещества (Добрива органічні. Методи визначання органічної речовини)
ДБН 360-92 Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень.
Видання офіційне
З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Нижче подано терміни, вжиті в цьому стандарті, та визначення позначених ними понять.
міські стічні води
Змішані господарсько-побутові та виробничі стічні води, а також води, відведені із забудованої території, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, які надходять для очищання на міські каналізаційні очисні споруди
осади стічних вод
Суміш твердих часток з органічних і мінеральних речовин, що випадають у осад у процесі первинного очищання міських стічних вод методом відстоювання (сирі осади), та мікроорганізмів, які брали участь у процесі біологічного очищання стічних вод і виведених з технологічного процесу (надлишковий активний мул)
продукція на основі осадів
Осади, перероблені біотехнологічними, зокрема й компостуванням, фізичними та хімічними методами (органо-мінеральні суміші, органо-мінеральні біоактивні добрива), що відповідають вимогам цього стандарту
органо-мінеральні суміші
Суміші на основі осадів органічних і мінеральних добрив з додаванням компонентів, що зба- лансовують у готовому продукті вміст основних поживних речовин
органо-мінеральні біоактивні добрива
Полікомпонентні добрива, виготовлені на основі знезараженого осаду, вторинної продукції рослинництва і/або органічних природних покладів з додаванням меліорувальних речовин і специфічної біоти.
ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ СТІЧНИХ вод
Стічні води використовують для зрошування на спеціалізованих меліоративних системах після відповідного очищання (механічного, хімічного або біологічного) і готування (усереднення, розведення, знезараження) з урахуванням ґрунтових і кліматичних характеристик території.
Оцінювання якості стічних вод для зрошування проводять за критеріями й унормованими показниками, встановленими ДСТУ 2730 та чинними національними стандартами щодо якості води для зрошування
Стічні води з показниками якості, що перевищують встановлені норми, заборонено використовувати для зрошування без додаткового поліпшення їхнього складу і властивостей та обов’язкового застосування комплексу агромеліоративних заходів.
Для зрошування використовують воду придатності класу І і II залежно від вмісту важких металів та інших елементів. Допустимий вміст у стічних водах важких металів та інших хімічних елементів наведено у таблиці 1.
Таблиця 1 —Допустимий вміст важких металів та інших хімічних елементів, мг/дм3
Хімічний елемент |
Лімпувальний показник ШКІДЛИВОСТІ |
Допустимий вміст, мг/дм3 |
Клас небезпеки |
|
Клас придатності |
||||
І |
II |
|||
Бор |
Санітарно-токсикологічний |
Менше ніж 0,5 |
Від 0,5 до 1,0 |
2 |
Кадмій |
» |
» 0,005 |
» 0,005 » 0,01 |
2 |
Кобальт |
» |
» 0,03 |
» 0,03 » 0,05 |
2 |
Нікель |
» |
» 0,08 |
» 0,08 » 0,2 |
3 |
Марганець |
Загальносанітарний |
» 0,5 |
» 0,5 » 1,0 |
3 |
Мідь |
Загальносанітарний |
» 0,08 |
» 0,08 » 0,2 |
3 |
Ртуть |
Санітарно-токсикологічний |
» 0,002 |
» 0,002 » 0,005 |
1 |
Свинець |
» |
» 0,03 |
» 0,03 » 0,1 |
2 |
Кінець таблиці 1
Хімічний елемент |
Лімітувальний показник ШКІДЛИВОСТІ |
Допустимий вміст, мг/дм3 |
Клас небезпеки |
|
Клас придатності |
||||
І |
II |
|||
Фтор |
Санітарно-токсикологічний |
Менше ніж 0,7 |
Від 0,7 до 1,5 |
3 |
Хром+3 |
» |
» 0,2 |
» 0,2 » 0,5 |
3 |
Хром+6 |
» |
» 0,05 |
» 0,05 » 0,15 |
3 |
Цинк |
Загальносанітарний |
» 1,0 |
» 1,0 » 5,0 |
3 |
Біологічно очищені стічні води, які використовують для зрошування, не повинні містити патогенних кишкових бактерій, вірулентних вірусів, життєздатних яєць геогельмінтів, цист патогенних кишкових найпростіших.
Вода є придатною для зрошування, якщо кількість бактерій групи кишкових паличок (коліформних мікроорганізмів) у 1 дм3 стічної води, що досліджують (індекс БГКП), не перевищує 1000 колоніє- утворювальних одиниць (мікроорганізмів) у 1 дм3 (КУО/дм3); кількість колі-фагів у 1 дм3 не більше ніж 1000 бляшкоутворювальних одиниць (БУО/дм3).
Для оцінювання якості стічної води визначають такі показники, як вміст фенолу, нафти та поверхнево-активних речовин. Кількість цих речовин у зрошувальній воді обмежують за показниками фітотоксичності та санітарної токсичності. Воду вважають придатною для зрошування, якщо вміст цих речовин не перевищує допустимих концентрацій відповідно до таблиці 2.
Таблиця 2 — Допустимий вміст фенолу, нафти та поверхнево-активних речовин у стічних водах
Назва речовини |
Допустимий вміст, мг/дм3 |
Лімітувальний показник шкідливості |
Клас небезпеки |
Фенол |
Менше ніж 0,1 |
Органолептичний (запах) |
4 |
Нафта багатосірчана |
» 0,1 |
Органолептичний (плівка) |
4 |
Нафта інша |
» 0,3 |
Органолептичний (плівка) |
4 |
Поверхнево-активні речовини |
» 0,2 |
Органолептичний (піна) |
4 |
Умови використання стічних вод для зрошування та технологічні параметри залежно від класів придатності визначають спеціалізовані організації за погодженням з уповноваженими на це санітарними органами.
ВИМОГИ ДО ЯКОСТІ ОСАДІВ СТІЧНИХ вод
Осади стічних вод, що їх використовують для удобрювання, повинні відповідати вимогам, наведеним у таблицях 3, 4, 5.
Дозу внесення осадів на одиницю площі сільськогосподарських угідь обчислюють з урахуванням фактичного вмісту загального азоту в осадах, ґрунті та виносу культурою, що вирощують, згідно з додатком А.
Визначають якість осадів стічних вод за санітарно-бактеріологічними та паразитологічними показниками за методиками, затвердженими в установленому порядку.
Радіологічні показники якості осадів стічних вод, що їх використовують на добриво, не повинні перевищувати значень фонової радіоактивності ґрунтів у районі застосування цих добрив.
Таблиця 3 — Агрохімічні показники осадів
Назва показника |
Норма |
Метод визначання |
Масова частка органічної речовини, % на суху речовину, не менше ніж |
40,0 |
ГОСТ 27980 |
Водневий показник, pH |
6,5—7,5*’ |
ГОСТ 27979 |
Масова частка поживних речовин, % на суху речовину, не менше ніж азот загальний фосфор загальний |
1,5 0,7 |
ГОСТ 26715 ГОСТ 26717 |
*> Осади зі значенням водневого показника (рНсол) понад 7,5 можна використовувати на землях з кислою реакцією ґрунтового розчину |
Таблиця 4 — Санітарно-гігієнічні показники осадів стічних вод
Назва показника |
Норма |
Індекс бактерій групи кишкової палички (індекс БГКП), од./дм3 |
Не більше ніж 50 000 |
Патогенні мікроорганізми, зокрема сальмонели |
Не дозволено |
Життєздатні яйця геогельмінтів |
Не дозволено |
Залежно від концентрації важких металів, визначеної за методиками хімічних аналізувань, розробленими згідно з ГОСТ 8.010, осади поділяють на п'ять класифікаційних груп відповідно до таблиці 5.
Допустиму дозу внесення осадів у ґрунт залежно від вмісту в них важких металів визначають з урахуванням ГДК металів у ґрунті та їхнього фонового вмісту (додатки Б, В). Обчислюють дозу за вмістом кожного металу.
Осади вносять у ґрунт у дозах, що відповідають найменшому значенню серед тих, що визначені залежно від нормованих цим стандартом показників якості осадів стічних вод.
У разі вмісту в осадах, не нормованих цим стандартом, важких металів, щодо яких встановлено ГДК у ґрунтах, дозу внесення визначають згідно з додатком Б.