1. Вільні місця в ящиках, які залишилися після укладання фасованих, штучних та вагових пряникових виробів, заповнюють папером.

  2. Дозволено упаковувати фасовані, штучні та вагові пряникові вироби в багатообігову тару. Така тара повинна бути чиста, суха.

  3. У разі відвантажування водним чи змішаним транспортом під час перевезень, пов’яза­них з перевантаженням, пряникові вироби повинні бути упаковані в дощаті чи фанерні ящики.

  4. За згодою замовника дозволено використовувати інші види тари та упаковки, згідно з чинними нормативними документами, які дозволені Міністерством охорони здоров’я України для контактування з харчовими продуктами та забезпечують збереженість якості продукції під час транспортування та зберігання.

  5. Вимоги до паковання та маси можна коригувати відповідно до контракту чи угоди.

  6. Маса нетто пряникових виробів повинна відповідати масі, зазначеній у маркованні спо­живчої тари.

Значення допустимих відхилів кількості фасованої продукції в паковальній одиниці, заповненій за масою, від номінальної кількості, повинно бути не більшим від границі допустимих мінусових відхилів Т, згідно з [5], значення яких наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 — Загальні вимоги до кількості фасованої продукції

Номінальне значення кількості продукції паковальної одиниці, г

Значення границі допустимого відхилу Т від номінального значення

%

г

Понад 100 до 200 включ.

» 200 » 300 »

» 300 » 500 »

» 500 » 1000 »

4,5 —

3,0 —

9,0

15,0

У разі пакування вагових пряникових виробів у ящики, відхили маси нетто у відсотках дозволено: мінус 0,5 — у разі упаковування вручну;

мінус 1,0 — у разі машинного упаковування.

Відхили маси нетто в сторону збільшення не обмежені.

4.5 Маркування

  1. На коробках, пачках, пакетах з пряниковими виробами повинно бути марковання, що містить:

назву продукту;

назву підприємства-виробника, його адресу;

склад продукту згідно рецептури;

масу нетто в грамах;

кінцевий термін реалізації або дату виготовляння і термін придатності до споживання;

умови зберігання;

харчову (грам на 100 г) та енергетичну (кілокалорій на 100 г) цінність продукту;

штрих-код (у разі обов’язкового введення);

познаку цього стандарту.

На коробках, пачках і пакетах з пряниковими виробами для хворих на цукровий діабет додат­ково зазначають:

назву цукрозамінника та інформацію про нього;

вміст (розрахунковий) у грамах на 100 г продукту: цукрозамінника, загального цукру (в пере­рахунку на сахарозу);

напис «Треба вживати за призначенням лікаря»;

добову норму вживання сорбіту (ксиліту) — не більшу ніж 30 г;

символ, що характеризує належність пряникових виробів до групи діабетичних виробів.

Дозволено марковання на пакетах з целофану та з полімерних матеріалів, а також на пач­ках з паперу для пакування продуктів на автоматах замінювати вкладеним усередину ярликом із маркованням, нанесеним друкарським способом.

  1. Транспортне марковання — згідно з ГОСТ 14192, з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке. Обережно», «Берегти від вологи», «Штабелювання обмежене».

На кожну одиницю транспортної тари наносять марковання, що характеризує продукцію:

назву продукту;

назву підприємства-виробника, його адресу;

масу нетто в кілограмах;

кількість паковальних одиниць;

масу нетто паковальної одиниці (для фасованих пряникових виробів);

дату виготовляння;

кінцевий термін реалізації або дату виготовляння і термін придатності до споживання;

умови зберігання;

познаку цього стандарту.

  1. Маркування виконують наклеюванням ярлика або нанесенням виразного відбитка тра­фаретом чи штампувальною фарбою, яка не змивається і не має запаху.

  2. Номер пакувальника чи зміни зазначають на ярлику, вкладеному всередину коробок, пакетів, пачок чи ящиків або проставляють штемпелем на зовнішній стороні тари.

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

Під час виробництва пряникових виробів слід керуватися правилами безпеки, що передбачені [6] і [7].

  1. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Стічні води, що утворюються під час виробництва пряникових виробів, потрібно очищати і вони повинні відповідати вимогам [8] і [9].

    2. Охорона атмосферного повітря населених місць — згідно з вимогами ГОСТ 17.2.3.02 і [10].

    3. Охорону ґрунту від забруднення побутовими, промисловими відходами здійснюють згідно з вимогами [11].

  2. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Правила приймання — згідно з ГОСТ 5904

Кожну партію пряникових виробів повинен супроводжувати документ встановленої форми, який засвідчує їх якість.

    1. Масову частку золи, нерозчинної у розчині соляної кислоти з масовою часткою 10 %, підприємство-виробник визначає періодично, але не рідше одного разу за півріччя, а також у ви­падку виникнення розбіжностей під час оцінювання якості продукції.

    2. Масові частки загального цукру, жиру, сорбіту (ксиліту) визначають періодично, але не рідше одного разу в квартал та за вимогою споживача.

    3. Періодичність контролювання вмісту токсичних елементів, мікотоксинів, пестицидів, радіо­нуклідів встановлюють згідно з методичними вказівками [12].

    4. Періодичність мікробіологічного контролювання — згідно з планом-графіком мікробіологіч­ного контролювання підприємства, який повинен гарантувати епідеміологічну безпечність продукції.

  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирають і готують проби згідно з ГОСТ 5904.

    2. Визначають якість паковання та марковання і масу нетто, органолептичні показники згідно з ГОСТ 5897, фізико-хімічні показники — згідно зі стандартами, наведеними у таблиці 2, масову частку сорбіту (ксиліту) — згідно з ГОСТ 25268.

    3. Мінералізація проб для визначання токсичних елементів — згідно з ГОСТ 26929, визна­чання токсичних елементів — згідно з стандартами, наведеними у таблиці 3.

    4. Визначають вміст афлатоксину B1 згідно з ДСТУ EN 12955, зеараленону і дезоксинівале- нолу — згідно з [13], пестицидів — згідно з [14], радіонуклідів — згідно з [15].

    5. Відбирають і готують проби для визначання мікробіологічних показників згідно з ГОСТ 26668, ГОСТ 26669, метод культивування мікроорганізмів — згідно з ГОСТ 26670, апаратура та живильні середовища — згідно з ГОСТ 27543, мікробіологічний контроль — згідно з ГОСТ 26968, ГОСТ 26972.

    6. Аналіз на виявляння патогенних мікроорганізмів проводять у порядку Державного санітар­ного нагляду санітарно-епідеміологічні станції за методиками, затвердженими Міністерством охо­рони здоров’я СРСР згідно з [16].

  2. ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Пряникові вироби транспортують усіма видами транспорту в критих транспортних засо­бах згідно з правилами перевезення вантажів, чинними на даному виді транспорту.

Транспортні засоби мають бути сухі, чисті, без стороннього запаху і не заражені шкідниками хлібних запасів.

Не дозволено використовувати транспортні засоби, якими перевозили отруйні та з різким за­пахом вантажі, а також транспортувати разом із продуктами, що мають специфічний запах.

Пакетування вантажів — згідно з ГОСТ 26663, ГОСТ 23285.

  1. Під час перевезення, навантажування та розвантажування вироби повинні бути захищені від атмосферних опадів.

  2. Пряникові вироби потрібно зберігати в сухих, чистих, добре вентильованих приміщеннях, які не мають стороннього запаху, не заражені шкідниками хлібних запасів, за температури (18 ± 5) оС та відносної вологості повітря не вище 75 %.

Пряникові вироби не повинні зазнавати впливу прямих сонячних променів.

Не дозволено зберігати пряникові вироби з продуктами, які мають специфічний запах.

  1. Ящики з продукцією під час зберігання на складах повинні бути встановлені на стелажах штабелями висотою не більшою ніж 2 м.

Під час зберігання продукції на піддонах, висота штабеля не повинна перевищувати:

  • 2 м — для ящиків з гофрованого картону;

  • 4 м — для ящиків із деревини та деревних матеріалів.

Між штабелями та стіною залишають проходи не менші ніж 0,7 м.

Відстань від джерела тепла, водопровідних і каналізаційних труб повинна бути не менша ніж 1 м.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність пряникових виробів вимогам цього стандарту в разі дот­римування умов транспортування та зберігання.

    2. Гарантійний термін придатності до споживання пряникових виробів із дня їх виготовляння не більший, ніж:

10 діб — для сирцевих і заварних пряників і ковриг типу м’ятних та пряникових виробів для хворих на цукровий діабет — в літній період;

15 діб — для сирцевих, заварних пряників і ковриг типу м’ятних, пряникових виробів для хво­рих на цукровий діабет — у зимовий період; для ковриг, що містять більше 11,0 % жиру;

20 діб — для сирцевих (крім м’ятних) глазурованих і неглазурованих пряників і ковриг; для заварних пряників в літній період та заварних ковриг;

  1. міс. — для заварних пряників у зимовий період; для сирцевих пряників (крім м’ятних) гла­зурованих і неглазурованих та заварних ковриг, упакованих в повітронепроникні полімерні мате­ріали;

  2. ,5 міс. — для вагових заварних пряників, упакованих в мішки-вкладиші з повітронепроник­них полімерних матеріалів;

  1. міс. — для заварних пряників, упакованих в повітронепроникні полімерні матеріали;

міс. — для заварних пряників, виготовлених з використанням рослинних твердих жирів три­валого зберігання, конфітюрів та плодово-ягідних наповнювачів з сорбіновою кислотою і упакова­них герметично у повітронепроникні полімерні матеріали.ДОДАТОК А
(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов, затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР 01.08.89, № 5061 -89

  2. ГСТУ 46.004-99 Борошно пшеничне. Технічні умови

  3. ГСТУ 18.31 -98 Мед штучний. Технічні умови

  4. ДР-97 Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію-137 і стронцію-90 у продуктах харчуван­ня і питній воді

  5. Р50-056-96 Продукція фасована в пакованні. Загальні вимоги до кількості

  6. ДНАОП 1.8.10-1.14-97 Правила безпеки для кондитерського виробництва, затверджений Державним комітетом України по нагляду за охороною праці від 22.04.97, № 101

  7. Санитарные правила для предприятий кондитерской промышленности (кроме предприятий, изготавливающих кремовые кондитерские изделия), затверджені Міністерством охорони здоров’я СРСР від 27.12.71, № 945а-71

  8. СанПиН 4630-88 Санитарные правила и нормы по охране поверхностных вод от загряз­нения

  9. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені Міні­стерством екологічної безпеки України від 02.99

  10. ДСП 201 -97 Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами), затверджені Міністерством охорони здо­ров’я України від 09.07.97, № 201

  11. СанПиН 42-128-4690-88 Санитарные правила содержания территорий населенных мест

  12. Методичні вказівки «Порядок та періодичність контролю продовольчої сировини та харчо­вих продуктів за показниками безпеки», затверджені Міністерством охорони здоров’я України від 11.10.95, № 5.8.07/1232

  13. МУ 5177-90 Методические указания по идентификации и определению содержания де- зоксиниваленола (валитоксина) и зеараленона в зерне и зернопродуктах

  14. СанПиН 42-123-4540-87 Максимально допустимые уровни содержания пестицидов в пи­щевых продуктах и методы их определения

  15. Методика експресного гамма-спектрометричного визначення питомої (об’ємної) активності радіонуклідів в сировині та готовій продукції, затверджена Держхарчопромом України 14.04.89 р.

Інструкція «О порядке расследования, учета и проведения лабораторных исследований в учреждениях санитарно-эпидемиологической службы при пищевых отравлениях», № 1135-73, М., 197567.060

Ключові слова: пряникові вироби, органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні показники, паковання, маркування, приймання, методи контролювання.

Редактор С. Ковалець
Технічний редактор О. Касіч
Коректор О. Тарасун
Комп’ютерна верстка Л. Мялківська

Підписано до друку 23.06.2004. Формат 60 х 84 1/8.

Ум. друк. арк. 1,86. Зам. Ціна договірна.

Редакційно-видавничий відділ ДП «УкрНДНЦ»
03115, м. Київ, вул. Святошинська, 2