НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Безпечність машин

ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

Частина 1. Терміни та визначення

(EN 1005-1:2001, IDT)

Д

БЗ № 3-2005/218

СТУ EN 1005-1:2005

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
200

6ПЕРЕДМОВА

  1. ВНЕСЕНО: Технічний комітет стандартизації «Дизайн та ергономіка» (ТК 121)

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: А. Рубцов; В. Свірко, канд. психол. наук

  1. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 14 квітня 2005 р. № 90 з 2006-10-01

  2. Національний стандарт ДСТУ EN 1005-1:2005 відповідає EN 1005-1:2001 Safety of machinery — Human physical performance — Part 1: Terms and definitions (Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 1. Терміни та визначення) і включений з дозволу CEN, rue de Stassart 36, B-1050 Brussels. Всі права щодо використання Європейських стандартів в будь- якій формі і будь-яким способом залишається за CEN та її Національними членами, і будь- яке використання без письмового дозволу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики (ДССУ) заборонено.

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (en)

  1. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей докум ент належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформ ації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 200

6ЗМІСТ

C.

Національний вступ IV

Вступ IV

  1. Сфера застосування 1

  2. Нормативні посилання 1

  3. Терміни та визначення понять 2

Додаток ZA Взаємозв’язок цього стандарту з Директивами ЄС 6

Додаток НА Абетковий покажчик українських термінів 6

Додаток НБ Абетковий покажчик англійських термінів 7

Бібліографія 8

ІІІНАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт ідентичний EN 1005-1:2001 Safety of machinery — Human physical performance — Part 1: Terms and definitions (Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 1. Термі­ни та визначення).

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, — ТК 121 «Дизайн та ергономіка».

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

  • слова «цей європейський стандарт» замінено на «цей стандарт»;

  • у розділах «Вступ», «Сфера застосування» та «Нормативні посилання» вилучено винос­ки до стандартів EN 1005-2 і prEN 1005-3 стосовно того, що вони у стадії готування. Стандарт prEN 1005-3:2001 замінено на EN 1005-3:2002;

  • до розділу «Вступ» долучено «Національну примітку» щодо абревіатури EFTA;

  • до розділу 2 «Нормативні посилання» та до «Бібліографії» долучено «Національні пояс­нення», які виділено рамкою;

  • змінено відповідно до визначення термін 3.14 sagittal (сагітальний) на sagittal plane (сагітальна площина);

  • долучено національний додаток НА Абетковий покажчик українських термінів і націо­нальний додаток НБ Абетковий покажчик англійських термінів;

  • структур ні елементи станд арту: «Обкладинку», «Передмову», «Зміст», «Національний вступ» та «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України.

Стандарти EN 292-1:1991, EN 292-2, EN 547-1, EN 547-2, EN 547-3, EN 614-1, EN 894-3, EN 1050 — прийнято як національні стандарти України. Копії європейських стандартів, які не прийнято як національні, можна отримати у Головному фонді нормативних документів ДП «УкрНДНЦ».

ВСТУП

Ергономічне розроблення робочої системи збіл ьшує її безпечність, ефективність і продук­тивність, поліпшує умови життя та праці людини, протидіє несприятливим впливам на людське здоров’я та роботу. Отже, правильне ергономічне проектування сприятливо впливає на робочу систему і забезпечує надійність функціювання людини в її межах.

Цей стандарт — один з декількох ергономічних стандартів з безпечності машин.

EN 614-1 подає принципи, що повинні засвоїти виробники, щоб врахувати ергономічні чин­ники. Цей стандарт згармонізовано відповідно до вимог Директиви щодо машин і пов’язаних інструкцій EFTA.

Національна примітка

EFTA — Європейська асоціація вільної торгівлі.

Цей стандарт — типу В, як встановлено у EN 1070. Вимоги цього стандарту можна змінити чи доповнити у стандарті типу С.

Примітка. Вимоги для машин, на які поширюється сфера застосування стандарту типу С та які були розроблені й по­будовані відповідно до умов такого стандарту, мають пріоритет над вимогами стандарту типу В.

Цей стандарт має п’ять частин, призначених для охоплення діапазону фізичної роботи лю­дини, що варіюється залежно від конструкції машини. Сфера застосування, що містить кожний документ, визначає межі їхнього застосування. Рисунок 1 ілюструє взаємодію між стандартами стосовно різних аспектів роботи людини. Взаємодія між стандартами виникає із взаємодії між різними аспектами фізич ної роботи людини: розміри тіла безпосередньо впливають на види робочих поз і рухів так само, як і на прийнятні м’язові зусилля, що змінюються з їх зміною.

1) Цей стандарт готують у CEN/TC 122/WG 4 «Біомеханіка».





С

Парам етри

та ндарти

EN 547-1, EN 547-2 i EN 547-3

(Розміри тіла людини)

EN 1005-4

(Оцінювання робочих поз)

EN 1005-2

(Ручне переміщування об’єктів)

EN 1005-3

(Припустимі силові навантаги)

EN 894-3

(Органи керування)

EN 1005-2, EN 1005-3 і EN 1005-41) містять підходи до оцінювання ризику. Процедури в кожній частині стандарту відмінні.

Рисунок 1 — З’вязок між параметрами фізичної роботи й стандартами

Вивчання фізичної навантаженості людини під час маніпулювання чи керування машинами покладено в основу методик і методів, розроблених різними дослідницькими дисциплінами (на­приклад епідеміологія, біомеханіка, фізіологія, психологія). Цей стандарт прагне визначити відповідні поняття для подальшої співпраці між дослідницькими дисциплінами у цій сфері та поліп­шення застосовування стандартів під час проектування машин.ДСТУ EN 1005-1:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

БЕЗПЕЧНІСТЬ МАШИН

ФІЗИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ЛЮДИНИ

Частина 1. Терміни та визначення

БЕЗОПАСНОСТЬ МАШИН

ФИЗИЧЕСКИЕ ВОЗМОЖНОСТИ ЧЕЛОВЕКА

Часть 1. Термины и определения

SAFETY OF MACHINERY

HUMAN PHYSICAL PERFORMANCE

Part 1. Terms and definitions

Чинний від 2006-10-01

  1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт встановлює терміни і визначення понять і параметрів, використовуваних у EN 1005-2, EN 1005-3, EN 1005-41) і EN 1005-51).

Основні поняття і загальні ергономічні принципи для проектування машин подані в EN 292-1, EN 292-2 і EN 614-1.

Цей стандарт не поширюється на визначення машин, що виготовлені до його публі кації, здійсненої CEN.

  1. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Цей станд арт містить положення інших публі кацій з датованими або недатованими поси­ланнями. Ці положення зацитовано у відповідних місцях у тексті, а публікації перелічено нижче. Датовані посилання на пізніші редакції зазначених документів чинні для цього стандарту, якщо вони прийняті зміною чи переглядом. Для недатованих посилань на публікацію чинною вважа­ють останню її версію (враховуючи зміни).

EN 292-1:1991 Safety of machinery — Basic concepts, general principles for design — Part 1: Basic terminology, methodology

EN 1005-2:2003 Safety of machinery — Human physical performance — Part 2: Manual handling of machinery and component parts of machinery

EN 1005-3:2002 Safety of machinery — Human physical performance — Part 3: Recommended force limits for machinery operation

EN 1005-41) Safety of machinery — Human physical performance — Part 4: Evaluation of working postures and movements in relation to machinery

EN 1005-51) Safety of machinery — Human physical performance — Part 5: Risk assessment for repetitive handling at high frequency.

  1. Цей стандарт готують у CEN/TC 122/WG 4 «Біомеханіка».

Видання офіці йне



НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

EN 292-1:1991 Безпечність машин. Основні поняття, загальні принципи проектування. Ча­стина 1. Основна термінологія, методологія

EN 1005-2:2003 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 2. Ручне пере­міщування машин та їхніх складових частин

EN 1005-3:2001 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 3. Рекомендо­вані обмеження зусиль під час роботи з машинами

EN 1005-4 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 4. Оцінювання робо­чих поз і рухів, пов’язаних з машиною

EN 1005-5 Безпечність машин. Фізичні можливості людини. Частина 5. Оцінювання ризику у разі частого повторного маніпулювання.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті застосовано терміни і визначення понять, подані у EN 1070, разом з такими:

  1. відводження (abduction)

Рух кінцівки від серединної площини (див. рисунок 2 і рисунок 3)

  1. дія (action)

Активування м’яза (м’язів) для виконування операції протягом роботи (на відміну від відпо­чинку)

  1. період дії (action period)

Тривалість окремого, періодично повторюваного циклу, що охоплює тривалість дії й тривалість відпочинку

  1. підводження (adduction)

Рух кінцівки до серединної площини (див. рисунок 2 і рисунок 3)


Серединна чи сагітальна площина

Корональна
чи фронтальна
площина


Рисунок 2 — Площини

Поперечна чи горизонтальна площина


180о

Рисунок 3 — Відводження і підводження


90о

Нейтраль

75о


  1. кут асиметрії (angle of asymmetry)

Кут, утворений лініями перетину середньосагітальної площини і площини асиметрії. Якщо ноги змінюють положення протягом серії піднімань-опускань, відлікову площину треба визначи­ти в тій точці, де в серії дій був найбільший ступінь асиметричного повороту (див. рисунок 4)


Рисунок 4 — Кут асиметрії



  1. основне працездатне населення (general working population)

Доросле п рацездатне населення, до якого не входять особи з фізичними вадами і особи пенсійного віку

  1. захват об’єкта (grip of object)

Спосіб утримування об’єкта, який дає змогу маніпулювати ним (утримувати і(або) рухати його руками). Вид застосованого захвату (наприклад захват затисканням, зачепленням, силовий зах­ват), його конструкція й розташованість відповідно до характеристик як завдання, так і об’єкта маніпулювання визначає ступінь складності маніпулювання

  1. захват затисканням (pinch grip)

Захват, створений великим і вказівним пальцями (див. рисунок 5)

  1. захват зачепленням (hook grip)

Захват, за якого задіяні усі пальці, крім великого. У цьому разі проксимальні та дистальні міжфалангові суглоби зігнуті навколо ручки (див. рисунок 5)

  1. силовий захват (power grip)

Захват, під час якого великий та інші пальці протиставлені й стиснуті навколо об’єкта, що забезпечує максимальний поверхневий контакт долоні з об’єктом. Цей захват використовують, головним чином, щоб застосувати велику силу чи перешкодити обертанню об’єкта (див. рисунок 5)

  1. ручне переміщування (manual handling)

Будь-яка дія, що вимагає використання сили людини, щоб підіймати, опускати, нести чи інак­ше рухати або утримувати будь-який об’єкт



Захвати затисканням


Силові захвати



Затискання кінчиками пальців


Захват зачепленням

Захват зачепленням


Діагональний захват


Долонний захват


Поперечний захват


Бічний захват


Рисунок 5 — Види захвату

  1. ручне підіймання (manual lifting)

Переміщування об’єкта від початкового положення вгору чи вниз із використанням сили людини

  1. ручне переношування (manual carrying)

Горизонтальне переміщування піднятого об’єкта з використанням сили людини

  1. горизонтальний розташунок H (horizontal location)

Відстань від початку координат до місця початку підйому, виміряна по горизонталі від се­редньої точки між щиколотками до середньої точки між руками (див. рисунок 6)

  1. вертикальний розташунок V (vertical location)

Відстань від початку координат до місця початку підйому, виміряна по вертикалі від підлоги до середньої точки між руками (див. рисунок 6)

  1. вертикальне переміщення D (vertical displacement)

Абсолютне значення різниці між висотами кінця і початку підіймання (див. рисунок 6)

  1. еталонна маса (reference mass)

Рекомендована маса (кг), яку потрібно використовувати у методі оцінювання ризику для певної передбачуваної групи користувачів

  1. фактична маса (actual mass)

Маса (кг) об’єкта (об’єктів), яким (якими) потрібно маніпулювати вручну

  1. оператор (operator)

Людина чи група людей, обов’язком яких є встановлювання, експлуатування, регулювання, технічне обслуговуван ня, чищення, ремонтування і транспортування машин (див. 3.21 EN 292-1). У цьому стандарті складання й розбирання машин також належить до завдань оператора