ДСТУ 7473:2013 сторінка 5 з 11
S = D ■ cos У — у разі вимірювання вертикальних кутів; (12.1)
S = D ■ sinZ — у разі вимірювання зенітних відстаней.
-
Під час вимірювань, виконаних методом тригонометричного нівелювання, обчислюють перевищення h між точками, на які виконували візування за допомогою тахеометра, за формулами:
h = D ■ sinV + Г- I" — у разі вимірювання вертикальних кутів; (12.2)
h = D ■ cosZ + — у разі вимірювання зенітних відстаней,
де I' — виміряна рулеткою висота тахеометра (висота його горизонтальної осі) над точкою геодезичної мережі;
І" — виміряна рулеткою висота відбивача-марки, установлена над точкою візування.
Якщо Г- 0, то обчислюють перевищення між горизонтальною віссю тахеометра й точкою, на яку здійснювали візування.
-
Прирости горизонтальних координат Дх і Ду між точками геодезичної мережі й точками на внутрішній та зовнішній поверхні стінки резервуара обчислюють за формулами:
Дх = D ■ cos У cosa = S • coscc; (12.3)
Ду = D • cosy sina = S ■ sina,
де a — дирекційний кут (азимут) напрямку з точки геодезичної мережі на точку, координати якої визначають — плоский кут у горизонтальній площині за годинниковою стрілкою від напрямку осі абсцис до напрямку на цю точку.
Дирекційний кут а обчислюють за формулою:
a = a™ + Р, (12.4)
де а™ — дирекційний кут сторони геодезичної мережі;
р — виміряний горизонтальний кут на точку, горизонтальні координати якої визначають.
-
Горизонтальні координати ХРєз , У°ез । абсолютна висота НРєз точок на внутрішній і зовнішній поверхні стінки резервуара та інших точок резервуара відносно точок геодезичної мережі (горизонтальні координати точок геодезичної мережі обчислюють відповідно до 12.3, а абсолютну висоту відповідно до 12.4) обчислюють за формулами:
ХРез. = хгм +
уРез. = УГМ + Ду (12.5)
НРЄЗ. = НГМ +h
-
-
Обчислення відповідно до 12.1.1—12.1.5 виконують за допомогою програмного забезпечення тахеометра безпосередньо в процесі вимірювання.
-
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання базової висоти резервуара
-
Базову висоту резервуара Нб обчислюють, як середнє арифметичне всіх вимірювань за формулою:
-
Н5=^ , (12.6)
п
Де ^б, — /-те виміряне значення базової висоти резервуара;
п ■— загальна кількість вимірювань базової висоти.
Обчислювання відповідно до 12.2 наводять у протоколі, форму якого подано в додатку Б.
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання абсолютної висоти точок геодезичної мережі й низу приймально-роздавального патрубка
-
Абсолютну висоту точки геодезичної мережі /7™ під час виконання вимірювань іззовні резервуара, обчислюють за формулами:
-
/7™ = Нб - Лв - /' — якщо вимірювання виконували тахеометром, установленим над точкою геодезичної мережі, абсолютну висоту якої визначають;
/_/ГМ it /_В . /-.ГМ
Нт, =нб~п, +П, —якщо вимірювання виконували тахеометром, установленим
у довільній точці, (12.7)
де Н6— базова висота резервуара;
фв — перевищення між горизонтальною віссю тахеометра й точкою вимірювання базової висоти (замірною планкою), обчислене відповідно до 12.1.3;
/(■ — виміряна рулеткою висота тахеометра (висота його горизонтальної осі) над точкою геодезичної мережі;
п, — перевищення між горизонтальною віссю тахеометра и точкою геодезичної мережі, абсолютну висоту якої визначають, яке обчислюють відповідно до 12.1.3.
-
Абсолютну висоту точок геодезичної мережі /7™ під час виконання вимірювань ізсередини резервуара, обчислюють за формулою:
Н™=Л™-/іл, (12.8)
де hn— перевищення між точкою дотику днища вантажем рулетки й горизонтальною віссю тахеометра.
-
Абсолютну висоту низу приймально-роздавального патрубка — абсолютну висоту «мертвої» порожнини під час виконання вимірювання ззовні резервуара, обчислюють за формулою іякщо вимірювання виконували на верх приймально-роздавального патрубка):
HMB= HB~h*+h° + 5n-dn, (12.9)
ре — перевищення між горизонтальною віссю тахеометра й верхом приймально-роздавального патрубка;
5Н — товщина стінки приймально-роздавального патрубка;
dn— зовнішній діаметр приймально-роздавального патрубка.
Примітка. Якщо приймально-роздавальний патрубок загнутий вниз ізсередини, то визначити висоту «мертвої» порожнини можна тільки зсередини, або використати результати визначення зсередини й зовні, виконані тоді, коли всередину резервуара був доступ.
-
Абсолютну висоту низу приймально-роздавального патрубка — абсолютну висоту «мертвої» порожнини Нмп під час виконання вимірювань зсередини резервуара тахеометром обчислюють за формулою:
HMn=hn+h“, (12.10)
де — перевищення між горизонтальною віссю тахеометра й низом приймально-роздавального патрубка, виміряне зсередини резервуара.
-
Абсолютну висоту низу приймально-роздавального патрубка — абсолютну висоту «мертвої» порожнини Нмп під час виконання вимірювання зсередини резервуара нівеліром, обчислюють за формулою:
=hMn- Ьс+ Ьп, (12.11)
де Лмп — висота «мертвої» порожнини — відстань по вертикалі від днища до низу приймально- роздавального патрубка чи верху всмоктувального патрубка;
Ьс —■ відлік за рейкою в точці, розташованій під приймально-роздавальним (всмоктувальним) патрубком;
Ьл — відлік за рейкою в точці дотику днища вантажем рулетки.
-
Абсолютну висоту неконтрольованого залишку прирівнюють нулю, якщо в технічній документації не задано інше її значення.
Граничну (максимальну) абсолютну висоту наповнення прирівнюють до абсолютної висоти верху верхнього пояса резервуара й обчислюють за формулами (12.14) або (12.15), якщо в технічній документації не задано інше її значення.
-
-
Обчислювання відповідно до 12.3.1—12.3.5 наводять у протоколі, форму якого подано в додатку Б. Обчислювання допускають виконувати за допомогою програмного забезпечення тахеометра безпосередньо в процесі вимірювання.
-
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання координат точок геодезичної мережі методом полігонометрії
-
Якщо горизонтальні координати точок полігонометричного ходу визначали за допомогою програмного забезпечення тахеометра безпосередньо в процесі вимірювання відповідно до 11.5.1—11.5.8, обчислюють нев’язки полігонометричного ХОДУ і іуу, як різниці контрольних і вихідних горизонтальних координат, відповідно, першої чи контрольної точки полігонометричного ходу.
-
Якщо горизонтальні координати точок полігонометричного ходу не визначали програмним забезпеченням тахеометра, а в пам'ять тахеометра чи до протоколу записували виміряні значення горизонтальних і вертикальних кутів і відстаней, тоді горизонтальні координати точок полігонометричного ходу обчислюють відповідно до додатка В.
-
За значеннями нев’язок цц і ц/у, отриманими відповідно до 12.4.1 або 12.4.2, обчислюють абсолютну цщ й відносну лінійні нев’язки полігонометричного ходу за формулами:
-
Vs = J(vx + Vy) —абсолютна лінійна нев'язка; (12.12)
Vs
Луї;. = -^--100 % — відносна лінійна нев’язка,
де —периметр полігонометричного ходу.
Значення відносної лінійної нев’язки має бути в допустимих границях ± 0,02 %. Якщо значення відносної лінійної нев’язки вийшло з допустимих границь, то вимірювання кутів і довжин ліній полігонометричного ходу повторюють.
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання абсолютної висоти точок геодезичної мережі
-
Якщо абсолютну висоту точок полігонометричного ходу визначали за допомогою програмного забезпечення тахеометра безпосередньо в процесі вимірювання відповідно до 11.5.1 — 11.5.8, обчислюють вертикальну нев’язку полігонометричного ходу ущ як різницю контрольної й вихідної абсолютної висоти, відповідно, першої або контрольної точки полігонометричного ходу.
-
Якщо абсолютну висоту точок полігонометричного ходу не визначали за допомогою програмного забезпечення тахеометра, а в пам’ять тахеометра чи до протоколу записували виміряні значення горизонтальних і вертикальних кутів та відстаней, тоді абсолютну висоту точок полігонометричного ходу обчислюють відповідно до додатка В.
-
Значення висотної нев’язки полігонометричного ходу, отримане відповідно до 12.5.1 або 12.5.2, не повинно перевищувати граничне допустиме значення нев’язки у міліметрах, яку обчислюють за формулою:
-
ЯЛгран=57л, (12.13)
де п — кількість виміряних перевищень.
Якщо виконано нерівність > ущграні то вимірювання перевищень повторюють.
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання середнього внутрішнього радіуса циліндричної частини резервуара, радіальних відхилів внутрішньої поверхні циліндричної частини резервуара, ступеня нахилу та напрямку нахилу осі
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання середнього внутрішнього радіуса циліндричної частини резервуара, радіальних відхилів внутрішньої поверхні циліндричної частини резервуара, ступеня нахилу і напрямку нахилу осі резервуара виконують за формулами, наведеними у додатку Г.
-
-
Обробляння результатів вимірювань під час визначання абсолютної висоти поясів, товщини стінок і шару фарби, висоти нахльостування поясів резервуара
-
Обчислюють зовнішню абсолютну висоту поясів резервуара Нвовн' (якщо вимірювання виконували ззовні резервуара), як середнє арифметичне 4-х вимірювань за формулою:
-
, (12.14)
де /пф°вн' — /-те вимірювання абсолютної висоти s-ro поясу резервуара.
-
Обчислюють внутрішню абсолютну висоту поясів резервуара Н^нугр'(якщо вимірювання виконували зсередини резервуара), як середнє арифметичне 4-х вимірювань за формулою:
4 у дувнуї р.
ўўю-'Р. = юц (12.15)
де Нвнуір' — /-те вимірювання абсолютної висоти s-ro поясу резервуара.
-
Обчислюють товщину стінок поясів резервуара 5ф', як середнє арифметичне 4-х вимірювань за формулою:
4
ж
5"'=-^—, (12.16)
де — /-те вимірювання товщини стінки s-ro поясу резервуара.
-
Обчислюють товщину шару фарби поясів резервуара щаа‘, як середнє арифметичне чотирьох вимірювань за формулою:
2; 5 фар.
5^ар'=-'--І—' , (12.17)
де 5$зр' — /-те вимірювання товщини шару фарби s-ro пояса резервуара.
-
Обчислюють висоту нахльостування поясів резервуара Л“ах', як середнє арифметичне чотирьох вимірювань за формулою:
ЕХ
, (12.18)
де h”ax- — /-те вимірювання висоти нахльостування s-ro пояса резервуара.
Обчислювання відповідно до 12.7.1 —12.7.5 наводять у протоколі, форму якого подано в додатку Б.
-
Визначання інтервальних місткостей резервуара
-
Обчислювання абсолютної висоти наповнення резервуара під час складання градую- вальної таблиці
-
Із кроком А/і = 1 мм обчислюють абсолютну висоту Hf наповнення резервуара, для якої обчислюють інтервальну місткість.
-
-
Подані в міліметрах додатні значення Н/ абсолютної висоти, для яких обчислюють інтер- вальні місткості, дорівнюють:
Hf=f, (12.19)
де f— номер циклу обчислення.
-
Максимальне додатне значення абсолютної висоти наповнення приймають таким, що дорівнює абсолютній висоті верху верхнього пояса (якщо не задано іншу максимальну абсолютну висоту наповнення):
(
б _ Л пояса f ~ ''max
12.20)-
Подані в міліметрах від’ємні значення Hf абсолютної висоти, для яких обчислюють інтервальні місткості, дорівнюють:
Hf=~f. (12.21)
-
Мінімальне від'ємне значення абсолютної висоти наповнення приймають таким, що дорівнює абсолютній висоті найнижчої точки нерівностей днища:
XX (12.22)
-
Обчислювання місткості шару резервуара &VR завтовшки А/? = 1 мм виконують за формулою:
Ліф = ~ ■ ПРє3'2 • ДО (12.23)
де R Рєз — середній радіус циліндричної частини резервуара, обчислений за формулою Г. 14.
-
Обчислювання поправки ДО,3 до f-тої інтервальної місткості резервуара, яка враховує радіальні відхили внутрішньої поверхні резервуара від циліндра радіусом, рівним середньому радіусу резервуара RPe3
-
Формують допоміжну матрицю з двох стовпців із кількістю рядків, рівних кількості поясів мінус одиниця за таким принципом:
-
-
якщо знак нахльостування від’ємний, то f1s = - 1; t2s- 0;
-
якщо знак нахльостування додатний, то = 0; t2s = 1 і
-
якщо нахльостування немає (зварювання встик зі з’єднанням листів ізсередини), то f1s = 0; t2s = 0;
-
якщо нахльостування немає (зварювання встик зі з’єднанням листів іззовні чи середини), то f1s = 1; t2s= -1.
Побачили розбіжність з офіційним текстом?
Дивіться також
Сборник ГОСТ ЕСКД
Збірник із 154 стандартів