---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ГРЕЧКА

Т

БЗ № 12-2005/933

ехнічні умови

ДСТУ 4524:2006

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2007

ПЕРЕДМОВА

1. РОЗРОБЛЕНО: Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Київський інститут хлібопродуктів», Подільська державна аграрно-технічна академія, Український інститут експертизи сортів рослин

РОЗРОБНИКИ: В. Стрій, канд. техн. наук; Г. Крошко; О. Алєксєєва, д.-р. с.-г. наук; З. Пелуйко;

О. Гончар, канд. с.-г. наук; О. Шовгун

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 лютого 2006 р. № 54

3. УВЕДЕНО ВПЕРШЕ (зі скасуванням в Україні ГОСТ 19092-92)

Право власності на цей докум ент належить державі.

Відтворювати, тиражувати і розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформ ації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прав власності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2007

І

ІЗМІСТ

С.

1. Сфера застосування 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Загальні технічні вимоги 4

5. Вимоги безпеки і охорони довкілля 5

6. Правила приймання 5

7. Методи контролювання 5

8. Транспортування і зберігання 6

9. Гарантії постачальника 6

Додаток А Максимально допустимий рівень у гречці токсичних елементів і мікотоксинів 7

Додаток Б Бібліографія 7

IllДСТУ 4524:2006

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

ГРЕЧКА

Технічні умови

ГРЕЧИХА

Технические условия

BUCKWHEAT

Specifications

Чинний від 2007-01-01

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт поширюється на зерно гречки, призначене для використовування на продо­вольчі потреби і для експортування.

Обов’язкові вимоги до зерна гречки, що гарантують безпеку життя і здоров’я людини, тварин та довкілля, викладені у 4.1, 4.3, 4.5, 4.6 (стан, запах, колір зерна; смітна, мінеральна і шкідлива домішки; зараженість шкідниками; вологість) та у розділі 5 (вимоги безпеки і охорони довкілля).

Стандарт не поширюється на гречку насіннєву.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому стандарті є посилання на такі нормативні документи:

ДСТУ 2422-94 Зерно заготівельне і постачальне. Терміни та визначення

ДСТУ 3355-96 Продукція сільськогосподарська рослинна. Методи відбору проб у процесі карантинного огляду та експертизи

ДСТУ EN 12955-2001 Продукти харчові. Визначання афлатоксину B1 та суми афлатоксинів B₁, B₂, G₁, G₂ у зернових культурах, фруктах із твердою шкіркою та похідних від них продуктів. Метод високоефективної рідинної хроматографії за допомогою постколонкової дериватизації та очищення на імунній колонці

ДСТУ EN ISO 15141-1-2001 Продукти харчові. Визначання охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 1. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищенням си­лікагелем

ДСТУ EN ISO 15141-2-2001 Продукти харчові. Визначання охратоксину А у зерні та продуктах із зернових культур. Частина 2. Метод високоефективної рідинної хроматографії з очищенням бікар­бонатом

ДСТУ-П-4117-2002 Зерно і продукти його переробки. Визначення показників якості методом інфрачервоної спектроскопії

ГОСТ 17.2.3.02-78 Охрана природы. Атмосфера. Правила установления допустимых вы­бросов вредных веществ промышленными предприятиями (Охорона природи. Атмосфера. Пра­вила встановлення допустимих викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами)

ГОСТ 10843-76 Зерно. Метод определения пленчатости (Зерно. Метод визначання плівчастості)

Видання офіційне

ГОСТ 10967-90 Зерно. Методы определения запаха и цвета (Зерно. Методи визначання запаху і кольору)

ГОСТ 13586.3-83 Зерно. Правила приемки и методы отбора проб (Зерно. Правила прийман­ня і методи відбирання проб)

ГОСТ 13586.4-83 Зерно. Методы определения зараженности и поврежденности вредителями (Зерно. Методи визначання зараженості і пошкоджуваності шкідниками)

ГОСТ 13586.5-93 Зерно. Метод определения влажности (Зерно. Метод визначання вологості)

ГОСТ 26927-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения ртути (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання ртуті)

ГОСТ 26929-94 Сырье и продукты пищевые. Подготовка проб. М инерализация для опре­деления содержания токсичных элементов (Сировина і продукти харчові. Готування проб. Міне­ралізація для визначання вмісту токсичних елементів)

ГОСТ 26930-86 Сырье и продукты пищевые. М етод определения мышьяка (Сировина і продукти харчові. Метод визначання миш’яку)

ГОСТ 26931-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения меди (Сировина і про­дукти харчові. Методи визначання міді)

ГОСТ 26932-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения свинца (Сировина і п родукти харчові. Методи визначання свинцю)

ГОСТ 26933-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения кадмия (Сировина і продукти харчові. Методи визначання кадмію)

ГОСТ 26934-86 Сырье и продукты пищевые. Методы определения цинка (Сировина і п родукти харчові. Методи визначання цинку)

ГОСТ 26971-86 Зерно, крупа, мука, толокно для продуктов детского питания. Метод опре­деления кислотности (Зерно, крупи, толокно для продуктів дитячого харчування. Метод визна­чання кислотності)

ГОСТ 28666.1-90 (ИСО 6639/1-86) Зерновые и бобовые. Определение скр ытой заражен­ности насекомыми. Часть 1. Общие положения (Зернові і бобові. Визначання п рихованої зара­женості комахами. Частина 1. Загальні положення)

ГОСТ 28666.2-90 (ИСО 6639/2-86) Зерновые и бобовые. Определение скр ытой заражен­ности насекомыми. Часть 2. Отбор проб (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 2. Відбирання проб)

ГОСТ 28666.3-90 (ИСО 6639/3-86) Зерновые и бобовые. Определение скр ытой заражен­ности насекомыми. Часть 3. Контрольный метод (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 3. Контрольний метод)

ГОСТ 28666.4-90 (ИСО 6639/4-86) Зерновые и бобовые. Определение скр ытой заражен­ности насекомыми. Часть 4. Ускоренные методы (Зернові і бобові. Визначання прихованої зараженості комахами. Частина 4. Прискорені методи)

ГОСТ 30483-97 Зерно. Методы определения общего и фракционного содержания сорной и зерновой примесей; содержания мелких зерен и крупности; содержания зерен пшеницы, поврежденных клопом-черепашкой; содержания металломагнитной примеси (Зерно. Методи визначання загального і фракційного вмісту смітної і зернової домішок; вмісту дрібних зерен і круп н ості; вмісту зерен пшениці, пошкоджених клопом-черепашкою; вмісту металомагнітної домішки).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому стандарті використано терміни та відповідні їм визначення згідно з ДСТУ 2422 та чинними в Україні документами:

зерновий склад

Юридична особа, яка на праві власності має зерносховище(-а) і сертифікат на відповідність послуг зі зберігання зерна та п родуктів його перероблення

зернова домішка

Неповноцінні зерна греч ки та інших культурних рослин, що їх за стандартами віднесено до зернової домішки.

Домішки органічного й неорганічного походження, що підлягають видаленню із зерна гречки у разі його використовування за цільовою призначеністю. Домішки поділяють на зернову і смітну.

Частки зерна, утворені внаслідок механічної дії, з плодовими оболонками і без них

Зерно ненаповнене, зморщене, легковаге, здеформоване внаслідок несприятливих умов розвитку і визрівання

Зерно здеформоване, сплющене внаслідок механічної дії

Зерно із корінцями або ростками, що вийшли за межі оболонки, або з ростком, що розір­вав, але не вийшов на поверхню оболонки, та зерно із втраченим корінцем і ростком

Зерно з частково або повністю видаленими оболонками під час обмолоту та інших механічних дій

Зерно, поїдене шкідниками, з плодовими оболонками і без них, незалежно від ступеня його пошкодження

Зерно, що не досягло повної зрілості, із зеленуватим відтінком, легко деформується у разі натиснення.

Обмежено допустима домішка мінерального походження (пісок, грудочки землі, галька, шлак, руда тощо)

Домішки рослинного походження (частинки стеблин, листків, китиць, оболонок); рештки шкідників зерна; насіння дикорослих неотруйних рослин; плоскі зерна гречки; недорозвинені, бліді зерна греч ки з мінімальним вм істом ядра — рудяк

Зерно з явно зіпсованим ядром (прогниле, пліснявіле, підгоріле, обвуглене) від коричневого до чорного кольору, або бліде, ядро якого легко руйн уєт ься у разі натиснення

Зерна пшениці, жита, ячменю і насіння дикої ред ьки, що за своїми фізичними ознаками близькі до ознак гречки та які важко від неї відокремити

Домішки рослинного походження, шкідливі для здоров’я людини і тварин (сажка, ріжки, уражені нематодою зерна, пажитниця п’янка, гірчак повзучий, софора ли сохвоста, термопсис ланцетний (мишатник), в’язіль різнокольоровий, геліотроп опушеноплідний, триходесма сива).

• у залишку на ситі з отворами діаметром 3,0 мм: зерна гречки биті та поїдені, з плодо­вими оболонками і без них;

• зерна гречки щуплі, давлені, пророслі, обрушені частково і повністю та недозрілі.

• прохід крізь сито з отворами діаметром 3,0 мм;

• у залишку на ситі з отворами діаметром 3,0 мм: мінеральну, органічну і шкідливу домішки; насіння бур’янів;

• зерна та насіння культурних і дикорослих рослин;

• плоскі зерна гречки;

• зіпсовані зерна;

• важковідокремлювану домішку.

4. ЗАГАЛЬНІ ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ

   1. Залежно від показників якості гречку розподіляють на три класи. Вимоги до якості кож­ного класу гречки подано у таблиці 1.

Таблиця 1 — Ви моги до зерна гречки

4. 2. Гречка усіх класів повинна бути, незіпріла та без теплового пошкодження під час сушіння; мати властивий здоровому зерну, нормальний запах (без затхлого, солодового, пліснявого та інших сторонніх запахів); нормальний колір; не допускають заражування гречки шкідниками зерна, крім зараженості кліщем I ступеня.

   3. У разі невідповідності граничній нормі якості гречки хоча б за одним із показників її переводять у нижчий клас.

   4. За згодою зернових складів, інших суб’єктів підприємницької діяльності вологість зер­на та вміст зернової і смітної домішок у гречці допускають вище граничних норм за можливості доведення такого зерна до показників якості, зазначених у таблиці 1.

   5. Зерно гречки для виготовлення продуктів дитячого харчування треба вирощувати без застосуван ня пестицидів і воно повинне відповідати ви могам першого класу.

   6. Гречка, яку формують для експортування, повинна бути у здоровому стані, мати нор­мальний запах та колір, бути не зараженою шкідниками. Інші показники її якості встановлюють у контракті між постачальником і покуп цем зерна гречки.

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ І ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Вміст токсичних елементів, мікотоксинів і пестицидів у гречці, що використовують для продовольчих потреб і для експортування, не повинен перевищувати допустимі рівні, встанов­лені «Медико-биологическими требованиями и санитарными нормами качества продовольствен­ного сырья и пищевых п родуктов» № 5061 [1].