Страница 2: ДСТУ 3573-97. Система ТЕЛЕТЕКСТ. Метод кодування інформації (61650)

• основний набір знаків телетексту GO, який складається з 94 абетково-цифрових знаків плюс пробіл та виведення;

• додатковий набір знаків телетексту G1, який складається з 63 знаків блокової мозаїки плюс пробіл, та 32 абетково-цифрових знаків з набору G0. Знаки мозаїки можуть бути відображені суцільно або несуцільно.

Вибір знакомісць здійснюють бітами керування.

• білий, жовтий, блакитний, зелений, пурпуровий, червоний та синій є пріоритетними кольора­ми. Викликаний колір вибирається під час набирання абетково-цифрових або мозаїчних знаків;

• чорний фон викликається бітом керування «чорний фон»;

• біт керування «новий фон» діє так, що пріоритетний колір буде прийнято як колір фону;

• у режимі суцільної мозаїчної графіки під час відображання мозаїчні блоки прилягають один до одного;

• у режимі несуцільної мозаїчної графіки під час відображання кожний мозаїчний блок обрамле­но фоновим кольором;

SO, S1 — коди, призначені для оперативного перемикання між основним (GO) і додатковим (G1) наборами знаків

Рисунок 3 — Коди бітів керування

• у режимі затамування знаків подальші знаки відображаються як пробіли, поки відкритий деко­дер;

• у режимі спалаху подальші знаки відображаються нормально або миготять;

• у режимі пакування частина сторінки телетексту розташовується у нормальному телевізійному зображенні. Захист від помилок забезпечують передаванням бітів керування з повторюванням;

• у режимі подвійної висоти знаки витягнуто вертикально, зайнявши додатково відповідні знакомісця пробілів у відображуваному рядку з більшою адресою. Цей рядок набуває тих самих ознак відображення, що і попередній рядок.

5.2 Допоміжні дані, що стосуються тексту

Для адресування зв’язаних сторінок виключно для редакторських застосувань використовують байти з сьомого по 42 у вигляді шести груп по шість байтів. Кожна група з шести байтів визначає ад­ресу зв’язаної сторінки. Групи нумерують від нуля до п’яти в порядку передавання.Формат і функції групи даних, що визначають зв’язану сторінку, яка складається з шести байтів, наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 — Формат і функції групи даних, що визначають зв’язану сторінку

Якщо індивідуальний номер сторінки чітко не визначено, передається номер сторінки FF. Якщо індивідуальний субкод сторінки чітко не визначено, передається субкод сторінки 3F7F. Код FF3F7F означає, що сторінку не визначено.

Прапорець редакторського керування зв’язаними сторінками та відображанням рядка знаків 24 передають байтом 43, який містить чотири біти даних та чотири перевіркові біти коду Гемінга.

Для сторінок даних, оброблюваних послідовно, показникові адреси найближчої сторінки в послі­довності призначається код 0000. Адреси сторінок початку послідовності сторінок, які містять дані для обробляння, визначено іншим показником адрес з кодом 0000 та іншими показниками адрес у пакетах з кодами від 0001 до 0011. Послідовності можна визначити призначенням коду і показником адреси сторінки.

Функції бітів керування визначаються відповідно до таблиць 3 і 4.

Таблиця 3 — Біти керування послідовністю зв’язаних сторінок

Таблиця 4 — Біт керування відображенням пакету з номером Х/24

Перший, другий і третій біти даних в подальшому можуть бути зарезервовані для майбутньої стандартизації, тому що їх не вимагали чинні служби для надання послуг.

Дію прапорця відображання рядка 24 наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 — Прапорець відображання рядка 24

16-розрядний регістр зсуву

Скидання Синхронізація

Рисунок 4 — Генератор слів перевірки

Коди призначення з 0100 по 0111 визначають функції зв'язаних сторінок для складених застосу­вань та використовуються як позначки послідовності пакетів з номерами Х/27.

Для зв’язування даних використовують байти з сьомого по 42 у вигляді шести груп по три плюс три байти, кожна з яких містить 18 біт даних та шість перевіркових бітів коду Гемінга. Байти з 43 по 45 містять 18 біт даних, установлених у нуль, та шість перевіркових бітів коду Гемінга.

Група даних, які визначають складену сторінку, складається з шести байтів. Формат групи наве­дено в таблиці 6.

Таблиця 8 — Формат групи даних, які визначають складену зв’язану сторінку

Бітова послідовність та інтерпретація даних керування зв’язком сторінок зображена на рисунку 2. Якщо індивідуальний номер сторінки чітко не визначено, передається номер сторінки FF. Якщо індивідуальний субкод сторінки чітко не визначено, передається субкод сторінки 3F7F. Код FF3F7F означає, що сторінку не визначено і біти контролю зв’язку встановлено в одиницю.

Дані передають у зв'язаному пакеті з номером Х=29 або з іншим значенням FF3F7F.

Дані для здійснювання бітової та байтової синхронізації та адресу пакету передають у байтах з першого по п’ятий, а розподіл бітів у них — аналогічний описаному в 4.2.

Біти керування заголовка сторінки пакету з номером Y=0 у пакеті з номером Х/0 встановлюють відповідно до таблиці 7. Керування відображанням 32 байт даних, для яких виділені відповідні знакомісця в заголовку, здійснюють бітом керування знедіювання заголовка.Таблиця 7 — Встановлення бітів керування заголовка

Байти даних опису з шостого по 37 передають пакетами з номерами від Х=1 до Х=16, а байти з 38 по 45 та пакети з 17 по 23 — зарезервовано.