---

числі глини у грудках - 0,5;

- для компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів - 15;

- для силікатних каменів, цегли та інших дрібноштучних пре-

сованих виробів - 20.

Примітка 1. Кількість глинистих часток, що визначається ме-

тодом набухання, не повинна перевищувати у пісках для дорожнього

будівництва із відсівів подрібнення вивержених гірських порід - 1%

за масою, осадових гірських порід - 3% за масою.

Примітка 2. Для силікатних каменів та цегли, що виробляються

на імпортному обладнанні, допустимий вміст пиловидних і гли-

нистих частинок - 10% за масою; при відповідному техніко-економіч-

ному обгрунтуванні та при позитивних результатах напівпромислових

випробувань - 15% за масою.

Примітка З. Для ніздрюватих бетонів при позитивних результатах

напівпромислових випробувань допустимий вміст пиловидних і глинис-

тих часток - 7% за масою.

4.7 Хімічний склад

4.7.1 Хімічний склад пісків (вміст вільного кварцу, сірчистих

з'єднань, сумарний вміст лугів) для виробництва силікатних виробів

визначається при геологічній розвідці випробуванням не менше 10%

від загальної кількості проб.

4.7.2 Вміст вільного кварцу

Вміст вільного кварцу (незв'язаного SіО2) у пісках для

силікатних цегли та каменів і для піску-компонента в'яжучого для

щільних силікатних бетонів повинен бути не менше 50% за масою, для

ніздрюватих бетонів - не менше 70% за масою.

4.7.3 Вміст лугів у перерахунку на Nа2О у пісках для

силікатних виробів не повинен перевищувати значень, що наведені у

додатку А.

4.8 Вміст органічних домішок

4.8.1 Для бетонів і розчинів можуть використовуватись піски з

дуже низьким і низьким вмістом органічних домішок (забарвлення роз-

чину світліше за колір еталона).

4.8.2 Для виробництва силікатних виробів можуть використовува-

тись піски з дуже низьким та середнім вмістом органічних домішок

(забарвлення розчину світліше або тотожнє кольору еталона).

4.8.3 Використання пісків, які не відповідають вимогам 4.8.1

та 4.8.2, допускається лише після спеціальних випробувань і

техніко-економічного обгрунтування.

- 7 -

ДСТУ Б В.2.7-32-95

4.9 Вміст шкідливих домішок

Значення допустимого вмісту порід і мінералів, які

відносяться до шкідливих домішок наведені у додатку А цього стандар-

ту та у додатку 3 ГОСТ 26633.

4.10 Міцність

4.10.1 Міцність вихідної гірської породи і гравію, які вико-

ристовуються для одержання подрібненого піску і піску із відсівів

подрібнення, повинна відповідати вимогам, що наведені у таблиці 9

ДСТУ Б В.2.7-29.

4.10.2 Вивержені та метаморфічні гірські породи, які використовую-

ться для виробництва пісків із відсівів подрібнення повинні мати

границю міцності на стиск не менше 60 МПа (600 кгс/см2), а осадові

гірські породи - не менше 40 МПа (400 кгс/см2).

4.10.3 За погодженням виробника зі споживачем допускається

випуск піску із відсівів подрібнення осадових гірськіх порід, що

мають границю міцності на стиск менше 40 МПа (400 кгс/см2, але не

менше 20 МПа (20О кгс/см2).

4.10.4 Скельні гірські породи та гравій, що застосовується для

одержання піску із відсівів подрібнення, не повинні вміщувати

слабкі різновиди у кількості більше 10% за масою, а гірські породи,

що мають границю міцності на стиск менше 40 МПа (400 кгс/см2), і

гравій марки Др24 - не більше 15% за масою.

При більшому вмісті слабких різновидів допускається

використовувати лише відсіви, які одержуються після другої та нас-

тупних стадій подрібнення.

До слабких відносяться породи з границею міцності на стиск у

насиченому водою стані менше 20 МПа (200 кгс/см2).

4.10.5 Піски із відсівів подрібнення для виготовлення дорожніх

дьогтебетонних сумішей та дьогтебетону за міцністю повинні відпо-

відати вимогам ГОСТ 25877, для дорожнього і аеродромного покриття -

додатку 3 ГОСТ 26633.

4.11 Якість суміші рядового піску і піску із відсівів

подрібнення повинна задовольняти вимоги даного стандарту щодо якості

пісків із відсівів подрібнення.

4.12 Пісок за величиною сумарної питомої радіоактивності

(Асум) природних радіонуклідів радію-226, торію-232 і калію-40,

-1

яка вимірюється у беккерелях на кілограм (Бк кг ),поділяється

на класи згідно з РБН 356 і застосовується в залежності від класу,

як наведено у 5.4.

4.13 Пісок всіх видів не повинен вміщувати сторонні домішки,

що засмічують його, - деревину, каміння, шматки металу, глину у

вигляді грудок та глиб.

4.14 Дуже важкий пісок із порід, що попутно видобуваються із

відходів гірничо-збагачувальних підприємств, що має густину зерен

більше 2,8 г/см3, повинен вироблятись за галузевими стандартами або

технічними умовами. При цьому для кожного родовища або групи родо-

вищ повинні бути передбачені обмеження максимального значення гус-

тини зерен і вмісту порід і мінералів, які відносяться до шкідливих

- 8 -

ДСТУ Б В.2.7-32-95

домішок згідно з ГОСТ 23845, ГОСТ 24100 і цим стандартом, а також

методом визначення вмісту порід і мінералів, що відносяться до

шкідливих домішок.

Обмеження середньої густини і вмісту порід і мінералів, які

відносяться до шкідливих домішок, визначають після спеціальних

досліджень в залежності від призначення піску і умов експлуатації

споруд, в яких він використовується.

5 Вимоги безпеки і охорони

навколишнього середовища

5.1 При виробництві піску необхідно додержуватись вимог

ГОСТ 12.1.005.

5.2 Загальні вимоги безпеки повинні відповідати ГОСТ 12.0.001.

5.3 Гранично допустима концентрація ПДК) пилу в повітрі

робочої зони відповідно до санітарно-гігієничних вимог не повинна

перевищувати 6 мг/м3.

5.4 Підприємство-виробник пісків повинно проводити їх оцін-

ку, яка щорічно поновлюється і видається спеціалізованою лабора-

торією.

Піски І класу за радіоактивністю можуть використовуватись у

всіх видах будівництва без обмежень; II класу - для промислового і

дорожнього будівництва у межах території населених пунктів і зон

перспективної забудови; III класу - для дорожнього будівництва за

межами населених пунктів.

5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані вентиля-

цією, в робочі місця - місцевою витяжкою.

5.6 При розробленні пісків гідромеханізованим способом необ-

хідно забезпечити очищення води, повторне її використання, спус-

кання лише чистих стоків.

5.7 Пісок не токсичний, пожежо- і вибухобезпечний.

6 Правила прийняття

6.1 Пісок повинен бути прийнятий відділом технічного контро-

лю підприємства-виробника.

6.2 Для перевірки відповідності якості піску вимогам даного

стандарту проводять приймальний і періодичний контроль.

6.3 Приймальний контроль на підприємстві-виробнику прово-

дять щоденно шляхом випробування однієї змінної проби, жса

фіібрвна згідно з ГОСТ 8735.

При приймальному контролі визначають:

- новий склад;

- вміст пиловидних і глинистих часток;

- вміст глини у грудках.

6.4 При періодичному контролі визначають:

- один раз на квартал - насипну густину (насипну густину при

вологості під час відвантаження визначають при необхід-

ності), а також наявність органічних домішок (гумусових

речовин);

- один раз на рік - питому ефективну активність природних

радіонуклідів (сумарну питому активність природних

радіонуклідів визначають також у кожному випадку зміни

властивостей породи і під час переходу на новий горизонт

- 9 -

ДСТУ Б В.2.7-32-95

родовища, що розробляється).

6.5 Відбирання і підготовлення проб піску для контролю якості

на підприємстві-виробнику проводять згідно з вимогами ГОСТ 8735.

6.6 Постачання і приймання піску проводять партіями. Пар-

тією вважають кількість матеріалу, що одночасно поставляється од-

ному споживачеві в одному залізничному составі або в одному судні.

При відвантаженні автомобільним транспортом партією вважають кіль-

кість піску, що відвантажується одному споживачеві протягом доби.

6.7 Споживач під час контрольної перевірки якості піску

повинен застосовувати порядок відбирання проб, який наведений у

6.8-6.11. При незадовільних результатах контрольної перевірки за

зерновим скпадом та вмістом пиловидних і глинистих частинок

піску не приймають.

6.8 Кількість точкових проб піску, що відбираються для конт-

рольної перевірки якості у кожній партії в залежності від об'єму

партії повинна бути не менше:

----------------------------------------------------

: Об'єм партії : Кількість точкових :

: : проб :

:--------------------------------------------------:

: До 350 м3 : 10 :

:--------------------------------------------------:

: Більше 350 до 700 м3 : 15 :

:--------------------------------------------------:

: Бiльше 700 м3 : 20 :

----------------------------------------------------

Із точкових проб утворюють об'єднану пробу, яка характери-

зує партію, що контролюється; усереднення, скорочення і підготов-

лення проби проводять згідно з ГОСТ 8735.

6.9 Для контрольної перевірки якості піску, що відвантажу-

ється залізничним транспортом, точкові проби відбирають при роз-

вантажуванні вагонів із потоку піску на стрічкових конвейєрах, які

використовуються для транспортування його на склад споживача.

При розвантажуванні вагону відбирають через рівні інтервали часу

п'ять точкових проб. Число вагонів визначають з урахуванням

одержання потрібної кількості точкових проб відповідю до 6.8.

Вагони вибирають за вказівкою споживача. У випадку, коли

партію складає один вагон, під час його розвантаажування відбирають

п'ять точкових проб, із яких одержують об'єднану пробу.

Якщо безперервний транспорт при розвантажуванні не засто-

совують, точкові проби відбирають безпосередньо із вагонів. Для

цього поверхню піску у вагоні вирівнюють і в точках відбору проб

роблять лунки завглибшки 0,2-0,4 м. Точки вибору проб повинні

розташовуватись у центрі та чотирьох кутках вагону, при цьому

відстань від бортів вагону до точок відбору проб повинна бути не

менше 0,5 м. Проби із лунок відбирають совком знизу догори

вздовж стінок лунки.

6.10 Для контрольної перевірки якості піску, що поставляється

водним транспортом, точкові проби відбирають при розвантажуванні

судів. У випадку використання при розвантажуванні стрічкових

конвейєрів точкові проби відбирають через рівні інтервали часу із

потоку піску на конвейєрах. При розвантажуванні судна грейферними

- 10 -

ДСТУ Б В.2.7-32-95

кранами точкові проби відбирають совком через рівні інтервали часу

в ході розвантажування безпосередньо із знову одержаної поверхні

піску у судні, а не з лунок.

Для контрольної перевірки піску, який вивантажується із суден

і укладається на карти намиву методом гідромеханізації, точкові

проби відбирають відповідно до 2.9 ГОСТ 8735.

6.11 Для контрольної перевірки якості піску, який відвантажує-

ться автомобільним транспортом, точкові проби відбирають під час

розвантажування автомобілів.

У випадку використання при розвантажуванні піску стрічкових

конвейєрів точкові проби відбирають із потоку піску на конвейєрах.

При розвантажуванні кожного автомобіля відбирають одну точкову про-

бу. Кількість автомобілів визначається з урахуванням одержання необ-

хідної кількості точкових проб згідно з 6.8.

Автомобілі вибирають за вказівкою споживача.

Якщо партія складається менше ніж із 10 автомобілів, то проби

відбирають із кожного автомобіля.

Якщо конвейєрний транспорт при розвантажуванні автомобілів не

застосовують, точкові проби відбирають безпосередьо із автомобілів.

Для цього поверхню піску в автомобілі вирівнюють, у центрі кузова

роблять лунку завглибшки 0,2-0,4 м. Із лунки пробу відбирають сов-

ком, який переміщують знизу догори вздовж стінки лунки.

6.12 Кількість піску, що поставляється, визначають за об'ємом

або масою. Обмір піску проводять у вагонах, суднах або автомобілях.

Пісок, що відвантажується у вагонах або автомобілях, зважують на

вагах. Масу піску, який відванажується у суднах визначають осадом

судна.

Кількість піску із одиниць маси в одиниці об'єму перераховують

за значенням насипної густини піску, що визначається при його воло-

гості під час відвантаження. У договорі на поставку зазначають роз-

рахункову вологість піску, яка приймається за погодженням сторін.

6.13 Підприємство-виробник зобов'язане супроводжувати кожну

партію піску, що поставляється, документом про якість піску, в

якому повинні бути наведені:

- найменування підприємства-виробника та його адреса;

- номер і дата видачі документа;

- номер партії і кількість піску;

- номер вагону або номер судна;

- група за густиною, походження та вид піску;

- модуль крупності;

- вміст пиловидних і глинистих часток, вміст глини у грудках;

- сумарна питома активність природних радіонуклідів;

- позначення цього стандарту.

7 Методи контролю

7.1 Відбирання і підготовлення проб при поточних та контро-

льних перевірках якості піску, визначення густини зерен, насипної

густини, зернового складу і модуля крупності, вмісту пиловидних і

глинистих часток відмучуванням, пипетковим методом або методом

мокрого просіювання, вмісту органічних домішок, мінералого-петро-

графічного складу, порожнистості, вологості, потенційної реакційної

здатності, морозостійкості подрібнених пісків проводять згідно з

ГОСТ 8735.

7.2 Визначення вмісту глинистих часток методом набухання і

водовбирання пісків із відсівів подрібнення гірських порід прово-

дять згідно з ГОСТ 26193.

7.3 Відбирання і підготовлення проб, а також випробування