Страница 4: ДСТУ EN 13565-1:2015. Стаціонарні системи пожежогасіння. Системи пінного пожежогасіння. Частина 1. Вимоги до компонентів та методи їх випробування (61631)

Ця вимога не стосується еластичних резервуарів.

1. пристроєм для вимірювання кількості наявної рідини;

2. випускним патрубком, а також патрубками для заповнення, зливання та відбирання зразків; с) засобом забезпечення доступу для оглядання та очищання внутрішніх поверхонь.

Резервуари для зберігання, які перебувають під атмосферним тиском, повинні бути оснащені засобом для компенсування термічного розширення наявної в них рідини.

Примітка. У резервуарах для зберігання під атмосферним тиском термічне розширення може компенсуватися за до­помогою закритого вертикального стояка/ковпака, який компенсує розширення, споряджених клапаном для скидання над­лишкового тиску або компенсування вакууму. Якщо резервуари для зберігання сполучаються з атмосферним повітрям, то межа розділу повітря та рідини повинна бути якомога меншою для мінімізації можливості корозійного руйнування резервуа­ра зсередини або утворення шламу.

Пневмобаки для зберігання піноутворювача, робочого розчину піноутворювача або води по­винні відповідати вимогам EN 12542, що висувають до резервуарів з вуглецевої сталі. Також до­зволено використовувати напірні посудини для зберігання інших речовин, конструкція яких відпо­відає вимогам чинних нормативно-технічних документів у місці експлуатації виробу. Допустимо ви­користовувати посудини, виготовлені з інших матеріалів, придатних для цього.

4. МАРКОВАННЯ

Марковання повинне бути незнімним, негорючим, стійким та розбірливим. На компоненти по­винне бути нанесене марковання із зазначенням:

1. назви або торговельної марки постачальника;

2. позначення (типу) моделі;

3. те чи інше позначення або код (ті чи інші позначення або коди), наприклад, серійний но­мер або номер партії, за якими постачальник може визначити принаймні дату виробництва, номер партії та місце виробництва (якщо їх декілька);

4. робочий тиск (робочі тиски), де це потрібно;

5. напрямок потоку, де це потрібно;

6. номінальну витрату в літрах за хвилину, де це потрібно;

д) кількість піноутворювача, що вводиться, у відсотках, де це потрібно.

12 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

Відповідність компонента вимогам цього стандарту повинна бути підтверджена:

• первинними випробуваннями типу виробу;

• контролюванням виробництва продукції виробником.

Примітка. Виробник — це фізична або юридична особа, яка постачає компонент на ринок під власного назвою. Як правило, виробник розробляє та виробляє компонент самостійно або він може отримувати його розробленим, виготовленим, зібраним, упакованим, обробленим або маркованим на умовах субпідряду. Інший варіант — він може збирати, пакувати, об­робляти або маркувати вже готові вироби.

Під час проведення первинних випробувань типу виробу потрібно перевіряти всі параметри, які стосуються кожного з виробів, про які йдеться в розділах 4—10, за винятком випадків, описа­них у 12.2.3—12.2.5.

Послідовність проведення випробувань вказано в таблиці 1.

Таблиця 1 — Послідовність випробування компонентів

Виробник повинен створити, задокументувати і підтримувати систему КВП, щоб гарантувати відповідність характеристик компонентів, які постачають на ринок, встановленим вимогам.

Якщо виробник отримує компонент, розроблений, виготовлений, зібраний, упакований, оброб­лений та маркований на умовах субпідряду, то допустимо брати до уваги систему КВП субпідряд­ника. Якщо є субпідряд, то виробник повинен підтримувати загальний контроль компонента і га­рантувати отримання всієї інформації, яка необхідна для виконання його зобов’язань згідно з цим стандартом. Якщо весь процес виробника виконано на умовах субпідряду, то виробник за жодних обставин не має права знімати з себе відповідальність за субпідрядника.

КВП є постійним внутрішнім контролем виробництва, який виконує виробник.

Усі елементи, вимоги і положення, прийняті виробником, потрібно систематично документу­вати у формі викладених письмово методик і процедур. Ця документація системи контролювання виробництва продукції повинна забезпечувати загальне розуміння оцінювання відповідності і має забезпечувати досягнення необхідних характеристик виробу, а також перевірку ефективності функ­ціонування системи контролювання виробництва продукції.

Контролювання виробництва продукції охоплює методики роботи та всі заходи, які дозволя­ють підтримувати і контролювати відповідність компонента технічним вимогам. Це можна досягти проведенням контролю і випробувань на обладнанні, сировині і складових частин, процесів, ме­ханізмів і виробничого устатковання, готових компонентів, у тому числі властивостей матеріалів у складі компонентів, а також використання результатів, одержаних у такий спосіб.

Система КВП може бути частиною Системи управління якістю, наприклад такої, яка відпові­дає вимогам EN ISO 9001.

ДОДАТОК А
(обов’язковий)

ГІДРАВЛІЧНЕ ВИПРОБУВАННЯ

Примітка 1. Потрібно звернути увагу під час проведення випробування на можливі небезпеки, спричинені руйнуван­ням компонентів, які перебувають під тиском.

Примітка 2. Див. 4.3.

Необхідно заглушити або закрити пробками всі прорізи, залишивши тільки з’єднувальний еле­мент для створення надлишкового тиску та вихід, споряджений відповідним клапаном для відве­дення повітря. Компонент потрібно заповнити водою, перекрити вихід для відведення повітря, ство­рити надлишковий тиск, підвищуючи його зі швидкістю не більше ніж 2 бар/с і доводячи до зна­чення, вказаного в 4.3.1 або 4.3.2 залежно від того, що застосовне, та витримати його протягом не менше ніж 10 хв.

Під час проведення випробування болти та прокладки, які використовують у складі литих еле­ментів або частин, що мають велику площу, можна підсилювати за допомогою болтів і затисків, які витримують велике навантаження; у випадку прокладок та ізолювальних елементів, якими ко­ристуються часто, можна здійснювати заміну іншими матеріалами, здатними витримати випроб­ний тиск.

Потрібно оглянути і задокументувати наявність витоків або розривів.

Примітка 3. Гідравлічне випробування литих елементів корпусу, фланців, кришок тощо на міцність не вважають ви­пробуванням болтів, прокладок або ізолювальних елементів.

ДОДАТОК В
(обов’язковий)

ВИПРОБУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НА ОСНОВІ ПЛАСТМАС
ТА АРМОВАНИХ СМОЛ НА СТАРІННЯ

Примітка. Див. 4.7.2.

П’ять зразків матеріалу, який піддають випробуванню, потрібно помістити в піч, де підтриму­ють температуру (100 ± 2) °С, на ЗО діб. Перед випробуванням потрібно забезпечити охолоджен­ня в повітрі за температури (23 ± 3) °С протягом (24 ± 4) год.

Примітка. Для деяких пластмас потрібна нижча температура в печі. В таких випадках, якщо значення коефіцієнтів прискорення швидкості хімічної реакції невідомі, потрібно вважати, що зниження температури на ЮС призводить до збільшення проміжку часу старіння удвічі (наприклад, до 60 діб за температури 90 °С).

Національна примітка

Коефіцієнт прискорення швидкості хімічної реакції у в математичному виразі правила Вант-Гоффа, згідно з яким швидкість гомогенної елементарної реакції підвищується у 2—4 рази з підвищенням температури на кожні 10 °С:

Тг-А

Vt₂ =V_t, - У ¹⁰ ,

де Vt, — швидкість хімічної реакції за температури Г,;

Vt₂— швидкість хімічної реакції за температури Т₂.

Зазначене правило дає змогу оцінити в першому наближенні вплив температури на швидкість хімічної реакції, як правило, в діапазоні температур від 0 °С до 100 °С. Більш точний опис залежності швидкості реакції від температури дає рівняння Арреніуса.

Зразки потрібно випробовувати будь-яким придатним методом, описаним в EN ISO 527-1, EN ISO 179-1 та EN ISO 180, записуючи (реєструючи) результати.

Зразки потрібно випробовувати методами, описаними в EN ISO 179-1 та EN ISO 180.