---

6.5 Перевірка хімічної

стійкості емалевого покриття мийок і раковин у відношенні до кислот (4.2.3).

Спирт або ацетон.

Секундомір.

Оцтова кислота, 10 %-ний

розчин. -

Лабораторна крапельниця за ГОСТ 23932.

Фільтрувальний папір діаме­тром 40 мм за ГОСТ 12026.

Олівець марки ТМ.

М'яка бавовняна тканина.

На рівну горизонтальну ді­лянку емальованої поверхні при­ладу, що очищена спиртом або ацетоном, кладуть фільтрувальний

папір, на який за допомогою кра­

пельниці наносять розчин оцтової кислоти у кількості, необхідній

для повного змочування паперу, і витримують протягом 20 хв на по­верхні приладу першого, другого і третього сортів та протягом 1 год на поверхні приладу вищого сорту. Після цього фільтруваль­ний папір видаляють, ділянку по­

верхні, що випробувалась, проми­вають проточною водою, протира­ють та ретельно висушують.

Потім на неї олівцем нано­сять (без натиску) штрихування з просвітом між лініями не більше

1 мм. Штрихування видаляють чис­

тою тканиною без натиску.

Випробування проводять при

температурі навколишнього повіт­ря не нижче 288 К (15 град.С).

6.5.3 Правила визначення

результатів випробувань.

Емалеве покриття вважають хімічно стійким у відношенні до кислот, якщо на ньому не

залишається слідів олівця.

| 6.5 Проверка химической

| стойкости эмалевого покрытия мо- | ек и раковин по отношению к кис- | лотам (4.2.3).

|

| 6.5.1 Средства контроля и

| вспомогательные материалы.

| Спирт или ацетон.

| Секундомер.

| Уксусная кислота, 10 %-ный

| раствор.

17 -

ДСТУ Б В.2.5-1-95 (ГОСТ 23695-94) | Лабораторная капельница по

| ГОСТ 23932.

| Фильтровальная бумага диа-

| метром 40 мм по ГОСТ 12026.

| Карандаш марки ТМ.

| Мягкая хлопчатобумажная

| ткань.

|

| 6.5.2 Порядок проведения

| контроля.

| На ровный горизонтальный

| участок эмалированной поверхнос-

| ти прибора, очищенный спиртом

| или ацетоном, кладут фильтрова-

| льную бумагу, на которую при по-

| мощи капельницы наносят раствор

| уксусной кислоты в количестве, | необходимом для полного смачива-

| ния бумаги, и выдерживают в те-

| чение 20 мин на поверхности при-

| бора первого, второго и третьего

| сортов и в течение 1 ч на повер-

| хности прибора высшего сорта. | После этого фильтровальную бума-

| гу удаляют, участок испытанной

| поверхности промывают проточной

| водой, протирают и тщательно | высушивают.

| Затем на него карандашом

| наносят (без нажима) штриховку с | просветом между линиями не более | 1 мм. Штриховку удаляют чистой

| тканью без нажима.

| Испытания проводят при тем-

| пературе окружающего воздуха не

| ниже 288 К (15 град.С).

|

| 6.5.3 Правила определения

| результатов испытаний.

| Эмалевое покрытие считают

| химически стойким по отношению к | кислотам, если на нем не остане-

| тся следов карандаша

.

6.6 Перевірка стійкості емальованої поверхні приладів до стирання (4.2.3).

6.6 Проверка стойкости эма­лированной поверхности приборов к истиранию (4.2.3)

.

Порошок 6 (польовий шпат за ГОСТ 13451) за шкалою твердо­сті Мооса з частинками, які про­ходять крізь сито з 320 отворами в 1 см2 (сітка 04 ГОСТ 6613) і затримуються ситом з 445 отвора­ми в 1 см2 (сітка 0315 за ГОСТ 6613).

Сталевий вантаж масою, що

-

забезпечує питомий тиск 0,025 МПа (0,25 кгс/см2).

М'яка бавовняна тканина.

Лупа, що забезпечує не мен­ше як трикратне збільшення.

На поверхню приладу, що

випробується, площею не менше 4 см2 насипають порошок рівним ша­ром товщиною 1,5-1,0 мм, накри­вають його тканиною і на неї встановлюють вантаж. Потім ван­таж без натиску переміщують 10 разів зворотно-поступальним ру­хом разом з тканиною на довжину 10 см. Після цього вантаж і тка­нину знімають, порошок видаляють і за допомогою лупи обстежують поверхню, що випробувалась.

Емалеве покриття вважають стійким до стирання, якщо на його поверхні не буде виявлено подряпин.

6.7 Стійкість емальованої поверхні до впливу фарбувальних

речовин (4.2.3).

допоміжні матеріали.

Чорнило, розчинене у воді в співвідношенні 1:50.

Бавовняна тканина.

На внутрішню поверхню при­ладів за допомогою щітки або бавовняної тканини наносять тон­кий шар розчину чорнила. За 2 хв фарбувальну речовину видаляють бавовняною тканиною з наступним промиванням водою.

| 6.6.1 Средства контроля и

| вспомогательные материалы.

| Порошок 6 (полевой шпат

| по ГОСТ 13451) по шкале твердос- | ти Мооса с частицами, которые | проходят сквозь сито с 320 отве- | рстиями в 1 см2 (сетка 04 по | ГОСТ 6613) и задерживаются ситом | с 445 отверстиями в 1 см2 (сетка

| 0315 по ГОСТ 6613).

| Стальной груз массой, обес-

18 -

ДСТУ Б В.2.5-1-95 (ГОСТ 23695-94) печивающей удельное давление 0,025 МПа (0,25 кгс/см2).

Мягкая хлопчатобумажная ткань.

Лупа, обеспечивающая не ме­нее чем трехкратное увеличение.

На испытуемую поверхность прибора площадью не менее 4 см2

насыпают порошок ровным слоем толщиной 1,5-2,0 мм, накрывают его тканью и на нее устанавлива­ют груз. Затем груз без нажима

перемещают 10 раз возвратно-пос­тупательными движениями вместе с

тканью на длину 10 см. После этого груз и ткань снимают, по­

рошок удаляют и с помощью лупы исследуют испытанную повер­хность.

Эмалевое покрытие считают

стойким к истиранию, если на его поверхности не будет обнаружено царапин.

6.7 Устойчивость эмалирова­нной поверхности к воздействию

красящих веществ (4.2.3).

вспомогательные материалы.

Чернила, растворенные в во­де в соотношении 1:50.

Хлопчатобумажная ткань.

На внутреннюю поверхность

приборов с помощью щетки или

хлопчатобумажной ткани наносят тонкий слой раствора чернил. Че­рез 2 мин красящее вещество уда­ляют хлопчатобумажной тканью с последующей промывкой водой.

6.7.3 Правила визначення результатів випробувань.

Емальовану поверхню вважа­ють стійкою до впливу фарбуваль­них речовин, якщо при порівнянні з контрольним зразком на ньому після випробування візуально не буде виявлено слідів фарби. -

функціональної поверхні приладів (4.2.5).

Сталева кулька масою 350 г.

Металева трубка довжиною 175 мм і внутрішнім діаметром, що забезпечує вільне переміщення сталевої кульки масою 350 г, або

пристрій з пружинним бойком, що

забезпечує енергію удару 0,6 Дж

(0,06 кгс-м).

Металеву кульку масою 350 г кидають з висоти 175мм крізь ме­талеву трубку на поверхню прила­ду, що перевіряється, перпенди­кулярно до поверхні, яка

випробується.

Випробування (за один удар кульки) проводять у трьох міс­цях: на дні, на одній із стінок і на борту приладу.

Допускається проводити вип­робування за допомогою пристрою з пружинним бойком з енергією удару 0,6 Дж (0,06 кгс-м).

Емалеве покриття вважають таким, що витримало випробуван­ня, якщо в ньому не з'являться тріщини або відколи.

Товщиномір електромагнітно­го типу МК-41 НЦ.

Товщину емалевого покриття визначають за допомогою товщино­міра за методикою, яка викладена

| 6.7.3 Правила определения

| результатов испытаний.

| Эмалированную поверхность

| считают устойчивой к воздействию

| красящих веществ, если при срав- | нении с контрольным образцом на

| нем после испытания визуально не

| будет обнаружено следов краски.

19 -

ДСТУ Б В.2.5-1-95 (ГОСТ 23695-94)

Стальной шарик массой 350 г.

Металлическая трубка длиной 175 мм и внутренним диаметром, обеспечивающим свободное переме­щение стального шарика массой 350 г, или устройство с пружин­ным бойком, обеспечивающим энер­гию удара 0,6 Дж (0,06 кгс-м).

контроля.

Металлический шарик массой 350г бросают с высоты 175 мм че­рез металлическую трубку на про­веряемую поверхность прибора пе­рпендикулярно к испытываемой по­верхности.

Испытания (по одному удару шарика) проводят в трех местах: на дне, на одной из стенок и на борту прибора.

Допускается проводить испы­тания при помощи устройства с пружинным бойком с энергией уда­ра 0,6Дж (0,06 кгс-м).

Эмалевое покрытие считают выдержавшим испытание, если в нем не появятся трещины или от­

колы.

Толщиномер электромагнитно­го типа МК-41 НЦ.

Толщину эмалевого покрытия определяют при помощи толщиноме­ра по методике, изложенной в ин-

в інструкції з користування при-| струкции по пользованию прибо- ладом, у п'яти точках, що рівно-| ром, в пяти точках, равномерно мірно розміщені на ділянці роз-| расположенных на участке разме- міром 50х50 мм. | ром 50х50 мм.

- 20 -

6.9.3 Правила визначення|

результатів випробувань. |

Нерівномірність товщини по-|

криття Н в процентах обчислюють|

за формулою |

В

Н =

де В - максимальна та мінімаль­на товщина емалевого покриття на ділянці, мм;

Вср - середньоарифметична величина, що отримана за резуль­

татами замірів товщин емалевого покриття у п'ятьох точках на ви­браній ділянці, мм;

0,5 - максимальна нормативна

товщина емалевого покриття, мм.

приладів за методикою, що викла­дена в інструкції з користування

приладами.

Коефіцієнти дифузного від­биття визначають як процентне відношення кількості світла, ві­дбитого від поверхні приладу, що випробується, до кількості світ­ла, відбитого від поверхні плас­кого зразка сірчанокислого ба­рію, прийнятого за еталон.

Блиск поверхні приладу, ви­ражений в процентах, визначають порівнянням з блиском пластини з полірованого скла, прийнятої за еталон.

Перевіряльна плита за ГОСТ 10905.

Набір щупів.

Лінійка вимірювальна мета­лева за ГОСТ 427.

Хндикатор важільно-механіч­ного типу.

- 21

ДСТУ Б В.2.5-1-95 (ГОСТ 23695-94)

6.9.3 Правила определения результатов испытаний.

Неравномерность толщины по­крытия Н в процентах вычисляют по формуле - Вср . 100, 0,5 где В - максимальная и мини- нимальная толщина эмалевого пок­рытия на участке, мм;

Вср - среднеарифметическая величина, полученная по резуль­татам замеров толщин эмалевого покрытия в пяти точках на выбра­нном участке, мм;

0,5 - максимальная нормативная

толщина эмалевого покрытия, мм.

Коэффициент диффузного от­ражения определяют как процен­тное отношение количества света, отраженного от поверхности испы­туемого прибора, к количеству света, отраженного от поверхнос­ти плоского образца сернокислого бария, принятого за эталон.

Блеск поверхности прибора, выраженный в процентах, опреде­ляют сравнением с блеском плас­тины из полированного стекла, принятой за эталон.

вспомогательные материалы.

Поверочная плита по ГОСТ 10905.

Набор щупов.

Линейка измерительная мета­ллическая по ГОСТ 427.

Индикатор рычажно-механиче­ского типа.

Порядок проведения контроля

.На перевіряльній плиті ви­мірюють найбільший зазор між плитою і поверхнею, що перевіряється, набором щупів.

Відхилення форми заданої поверхні (гофри) визначають за допомогою індикатора важіль­но-механічного типу.

Допускається проводити пе­ревірку площинності за допомогою перевіряльної лінійки і набору щупів.

Допускаються інші методи контролю, які забезпечують зада­ну точність.