Кінець таблиці 2

Назва показника

Мед аищого ґатунку

Мед першого ґатунку

Точність методу, %

Метод контролювання

Якісна реакція на наявність паді

Негативна або молочно-біла каламуть

Негативна або молочно-біла каламуть

Відповідно до

10.11

Примітка.* Для меду з акації білої діастазне число може дорівнювати не менше ніж 5 од. Готе, масова частка са­харози не більше ніж 10 %; аміст проліну не менше ніж 200 мг на 1 кг.



  1. За показниками безпеки мед натуральний повинен відповідати вимогам, зазначеним у таблиці 3.

Таблиця 3 — Показники безпеки

Назва показника

Допустимі рівні

Метод контролювання

Токсичні елементи, мг/кг,

не більше:


свинець

1,0

Згідно з ГОСТ 26932

кадмій

0,05

» ГОСТ 26933

миш'як

0,5

» ГОСТ 26930

Пестициди (на суху речовину),

мг/кг не більше:


ДДТ (сума ізомерів)

0,005

Згідно з МУ №4120 [1]

Гексахлоран (сума ізомерів)

0,005

»

Антибіотики* (на суху речовину), не більше:

Тетрациклін, од./г

Не дозволено

Згідно з MB №15-14/318 [2]

Стрептоміцин, од./г

Не дозволено

» MB №15-14/344 [3]

Левоміцитин (хлорамфенікол), мкг/кг

0,3

» MB №15-14/320 [4]

Нітрофуран (АОЗ), мкг/кг

0,6

» MB № 34 [5]

Нітрофуран (АМОЗ), мкг/кг

0,6

» MB № 34 [6]

Примітка. * Відповідно до 9 9



    1. За показниками радіаційної безпеки мед натуральний повинен відповідати вимогам ДР [7].

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Мед натуральний фасують у тару місткістю від 0,005 дм3 до 200 дм3:

  • скляні банки згідно з ГОСТ 5717 або іншу скляну тару згідно з чинними нормативними до­кументами;

  • металеві лаковані банки згідно з ГОСТ 5981 або металеві бочки з матеріалів, дозволених МОЗ України згідно з чинними нормативними документами;

  • стакани чи туби з алюмінієвої фольги з лаковим покривом для харчової промисловості згідно з чинними нормативними документами;

  • банки, стакани, коробочки або пакетики полімерні згідно з чинними нормативними докумен­тами, які мають дозвіл МОЗ України;

  • посудини керамічні глазуровані згідно з чинними нормативними документами;

  • фляги з нержавіючої сталі, алюмінію або алюмінієвих сплавів згідно з чинними норматив­ними документами;

  • бочки та бочата дерев’яні згідно з ГОСТ 8777, виготовлені з буку, берези, верби, липи, осики та вільхи з парафіновою поверхнею всередині, вологість деревини не більше 16 %, або з плівковими мішками-вкладишами згідно з ГОСТ 19360;

  • бочки з полімерних матеріалів, дозволених МОЗ України для використовування у харчовій промисловості.

  1. Споживацька тара повинна бути закупорена герметично металевими або пластиковими кришками, методом закатування чи нагвинчування, полімерна тара повинна бути закупорена криш­ками, що знаходяться у комплекті з банками чи запаяна харчовою фольгою згідно з ГОСТ 745. Дозволено застосовувати прокладки з гуми, дозволеної Міністерством охорони здоров’я України для використовування в харчовій промисловості.

  2. Споживацька та інша тара повинна забезпечувати зберігання продукції.

  3. Споживацьку тару місткістю від 0,01 дм3 до 1,5 дм3 пакують для транспортування в кар­тонні ящики згідно з ГОСТ 13512, ГОСТ 13516, розраховані на масу нетто не більше ніж 30,0 кг або застосовують термоусадкову плівку згідно з ГОСТ 25951.

  4. Споживацьку тару укладають в ящики щільними рядами з прокладками із гофрованого картону згідно з ГОСТ 7376, ГОСТ 7933 у горизонтальних рядах або перекладають прокладками згідно з ГОСТ 9142. Ящики із гофрованого картону повинні бути оклеєні стрічкою на паперовій основі згідно з ГОСТ 18251 або-поліетиленовою стрічкою з липким шаром згідно з ГОСТ 20477 шириною від 70 мм до 100 мм.

  5. Допустимі відхили об’єму фасованої продукції для окремих одиниць застосованої тари від номінальної кількості не повинні перевищувати значень, %:

Понад0,005 дм3 до 0,1 дм3 включ.± 6,0

» 0,1 дм3 » 0,5 дм3 » ±4,0

» 0,5 дм3 » 1,0 дм3 » ±2,5

» 1,0 дм3 » 3,0 дм3 » ±1,5

  1. Тару заповнюють медом не більше ніж на 95 % від її повного об’єму.

  1. МАРКУВАННЯ

    1. Кожну одиницю споживацької тари маркують наклеюванням етикетки або друкарським способом безпосередньо на пакованні. Марковання повинне містити таку інформацію:

  • назву та адресу виробника і місце виготовлення;

  • назву продукту;

  • ґатунок (вищий або перший);

  • рік збору меду;

  • дату фасування;

  • масу нетто;

  • термін придатності до споживання;

  • штрих-код EAN продукції згідно з ДСТУ 3145;

  • знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (для продукції, яка пройшла сертифікацію);

  • харчова та енергетична цінність 100 г меду згідно з додатком А;

  • познаку цього стандарту.

Дозволено наносити додаткову інформацію, що характеризує продукт і не суперечить чинному законодавству.

  1. При поставках на експорт текст марковання — за договором-контрактом.

  2. Транспортне марковання згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Крихке, обережно!» «Верх!» та марковання, що характеризує продукцію. Марковання повинно містити таку інформацію:

  • адресу підприємства-відправника, назву та товарний знак;

  • назву продукту;

  • рік збору меду;

  • ґатунок (вищий або перший);

  • дату пакування;

  • масу нетто пакувальної одиниці;

  • кількість пакувальних одиниць;

  • термін придатності до споживання;

  • познаку цього стандарту.

6.4 На бочки та бідони марковання наносять наклеюванням ярлика чи нанесенням чіткого відбитку трафаретом.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

    1. Під час виробництва меду натурального та його фасування треба керуватися вимогами галузевих нормативних документів із техніки безпеки та інструкціями з охорони праці.

    2. Вимоги до технологічного устатковання — згідно з ГОСТ 12.2.124.

    3. Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [8], яка забезпе­чує чистоту робочої зони.

    4. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично­допустимі концентрації, зазначені в ГОСТ 12.1.005.

    5. Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 11-4 [9].

    6. Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.

  2. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Контроль за станом довкілля, який передбачає охорону атмосферного повітря, очищення стічних вод, охорону ґрунту, повинен здійснюватись відповідно до вимог ДСП 201 [10], СанПиН 4630 [11], СанПиН 42-128-4690 [12] та ГОСТ 17.2.3.02.

  3. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Мед постачають партіями.

Партією вважають будь-яку кількість меду, фасованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість.

  1. У документі про якість повинно бути зазначено:

  • назву підприємства-виробника та його адресу;

  • назву продукту;

  • рік збору меду;

  • кількість пакувальних одиниць у партії;

  • масу нетто партії;

  • дату видачі документів;

  • дані результатів аналізу меду;

  • дату фасування (для підприємств, що фасують мед);

  • познаку цього стандарту.

  1. Для перевірки якості натурального меду від кожної партії меду складають вибірку транспортних одиниць у кількості, зазначеній у таблиці 4.

Таблиця 4 — Відбирання транспортних одиниць

Кількість транспортних одиниць у партії, шт.

Кількість відібраних тран­спортних одиниць, шт., не менше

Кількість транспортних одиниць у партії, шт.

Кількість відібраних тран­спортних одиниць, шт., не менше

1

1

Від 31 до 40 включ.

6

2

2

» 41 » 60 »

5

Від 3 до 20 включ.

3

» 61 » 80 »

8

»21 » ЗО »

4

Понад 81

10 %

  1. Із вибірки транспортних одиниць відбирають пакувальні одиниці продукції в кількості, за­значеній у таблиці 5.

Таблиця 5 — Відбирання пакувальних одиниць

Маса нетто меду в одиниці продукції, г

Кількість відібраних одиниць продукції, шт., не менше

Маса нетто меду в одиниці продукції, г

Кількість відібраних одиниць продукції, шт., не менше

До 50

10

Понад 200 до 300 включ.

4

» 100

5

» 300 » 450 »

3

» 150

7

» 450 » 900 »

2

» 200

5

Понад 1000

1



  1. Вибірку складають із пакувальних одиниць, відібраних із різних місць партії або з одиниць продукції, взятих у довільному порядку з кожної відібраної транспортної одиниці.

  2. Вибірку проводять із продукції, упакованої в неушкоджену тару. Від продукції в ушкодженій тарі вибірку проводять окремо.

  3. Кожна партія меду підлягає перевірянню за станом пакування і маркування (на відповідність розділам 5 і 6), органолептичними показниками (на відповідність таблиці 1), фізико- хімічними показниками (на відповідність таблиці 2) за методами контролювання, зазначеними розділі 10.

  4. Періодичність перевіряння показників безпеки в меді натуральному встановлюють згідно з МР 4.4.4-108 [13].

  5. Визначають вміст антибіотиків, показник електропровідності меду, якісну реакцію на наявність паді, пилковий аналіз та видовий склад пилкових зерен меду за вимогою споживача.

  6. У разі незадовільних результатів випробувань хоча б за одним показником, проводять повторні випробування на виборці, взятій з тієї самої партії продукції.

Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Відбирання проб

      1. Точкову пробу відбирають із кожної відібраної пакувальної одиниці.

Проби рідкого меду відбирають трубчатим алюмінієвим пробовідбірником діаметром від 10 мм до 12 мм, занурюючи його по вертикальній осі на всю довжину тари. Пробовідбірник виймають, дають стекти меду із зовнішньої поверхні, а потім виливають мед із пробовідбірника в спеціально підготовлений чистий, сухий посуд.

Закристалізований мед із тари місткістю 25 дм3 і більше відбирають конічним щупом довжи­ною не менше ніж 500 мм із прорізом по всій довжині. Щуп занурюють під кутом від краю поверхні меду на всю його глибину. Чистим, сухим шпателем відбирають верхню, середню та нижню частини вмісту щупа.

Мед, пакований в тару місткістю від 0,25 дм3 до 1,0 дм3, виймають шпателем рівномірно для складання об’єднаної проби.

Для відбирання проби із стільників вирізають 5 шматочків стільників розміром 5 см х 5 см, зрізають воскові кришечки, мед відокремлюють фільтруванням крізь металеву сітку з отворами в діаметрі не больше ніж 0,5 мм або марлю.

  1. Об'єднану пробу складають із точкових проб, старанно перемішують і потім иділяють середню пробу, маса якої повинна бути не менше ніж 500 г.

  2. Середню пробу ділять на дві частини, кожна масою не менше ніж 200 г, вносять у дві чисті сухі скляні банки, щільно закупорюють та опечатують. Одну банку передають у лабораторію для аналізу, другу зберігають до закінчення приймання на випадок повторного аналізу.

  3. На запечатану банку наклеюють етикетку з позначанням:

  • дати та місця відбирання проби;

  • номера документа про якість.

    1. Проби для визначання вмісту токсичних елементів готують згідно з ГОСТ 26929.

  1. Органолептичні методи контролювання

    1. Колір, кристалізацію меду та наявність ознак бродіння визначають візуально за денного освітлення в стакані прозорого скла, об’ємом не менше ніж 100 см3у кожній відібраній па­кувальній одиниці.

Ознаками бродіння вважають активне піноутворення на поверхні або в масі меду, газовиді­лення, наявність специфічного запаху та присмаку.

  1. Смак меду визначають, смакуючи кілька грамів меду. Мед повільно притискають язиком до піднебіння. Послідовно проводять дві дегустації меду.

  2. Аромат меду

Наважку меду (30—40) г вміщують у скляну бюксу або стакан, щільно закривають кришкою і нагрівають на водяній бані за температури до 45 °С 10 хв. Кришку відкривають, наближають склянку до ніздрів, повільно вдихаючи над нею повітря 2—3 рази.

Повторне визначання проводять на іншій пробі меду.

  1. Консистенція меду

Щоб визначити консистенцію, шпатель занурюють у мед за температури 20 °С, піднімають його та оцінюють характер стікання меду: