Страница 2: ДСТУ 4497:2005. Мед натуральний. Технічні умови (61312)

Кінець таблиці 2

Таблиця 3 — Показники безпеки

4. 5. За показниками радіаційної безпеки мед натуральний повинен відповідати вимогам ДР [7].

5. ПАКУВАННЯ

   1. Мед натуральний фасують у тару місткістю від 0,005 дм³ до 200 дм³:

• скляні банки згідно з ГОСТ 5717 або іншу скляну тару згідно з чинними нормативними до­кументами;

• металеві лаковані банки згідно з ГОСТ 5981 або металеві бочки з матеріалів, дозволених МОЗ України згідно з чинними нормативними документами;

• стакани чи туби з алюмінієвої фольги з лаковим покривом для харчової промисловості згідно з чинними нормативними документами;

• банки, стакани, коробочки або пакетики полімерні згідно з чинними нормативними докумен­тами, які мають дозвіл МОЗ України;

• посудини керамічні глазуровані згідно з чинними нормативними документами;

• фляги з нержавіючої сталі, алюмінію або алюмінієвих сплавів згідно з чинними норматив­ними документами;

• бочки та бочата дерев’яні згідно з ГОСТ 8777, виготовлені з буку, берези, верби, липи, осики та вільхи з парафіновою поверхнею всередині, вологість деревини не більше 16 %, або з плівковими мішками-вкладишами згідно з ГОСТ 19360;

• бочки з полімерних матеріалів, дозволених МОЗ України для використовування у харчовій промисловості.

Понад0,005 дм³ до 0,1 дм³ включ.± 6,0

» 0,1 дм³ » 0,5 дм³ » ±4,0

» 0,5 дм³ » 1,0 дм³ » ±2,5

» 1,0 дм³ » 3,0 дм³ » ±1,5

4. МАРКУВАННЯ

   1. Кожну одиницю споживацької тари маркують наклеюванням етикетки або друкарським способом безпосередньо на пакованні. Марковання повинне містити таку інформацію:

• назву та адресу виробника і місце виготовлення;

• назву продукту;

• ґатунок (вищий або перший);

• рік збору меду;

• дату фасування;

• масу нетто;

• термін придатності до споживання;

• штрих-код EAN продукції згідно з ДСТУ 3145;

• знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (для продукції, яка пройшла сертифікацію);

• харчова та енергетична цінність 100 г меду згідно з додатком А;

• познаку цього стандарту.

Дозволено наносити додаткову інформацію, що характеризує продукт і не суперечить чинному законодавству.

• адресу підприємства-відправника, назву та товарний знак;

• назву продукту;

• рік збору меду;

• ґатунок (вищий або перший);

• дату пакування;

• масу нетто пакувальної одиниці;

• кількість пакувальних одиниць;

• термін придатності до споживання;

• познаку цього стандарту.

6.4 На бочки та бідони марковання наносять наклеюванням ярлика чи нанесенням чіткого відбитку трафаретом.

7. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

   1. Під час виробництва меду натурального та його фасування треба керуватися вимогами галузевих нормативних документів із техніки безпеки та інструкціями з охорони праці.

   2. Вимоги до технологічного устатковання — згідно з ГОСТ 12.2.124.

   3. Приміщення повинні бути обладнані вентиляцією згідно з СНиП 2.04.05 [8], яка забезпе­чує чистоту робочої зони.

   4. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не повинен перевищувати гранично­допустимі концентрації, зазначені в ГОСТ 12.1.005.

   5. Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СНиП 11-4 [9].

   6. Пожежна безпека — згідно з ГОСТ 12.1.004.

8. ВИМОГИ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

   1. Контроль за станом довкілля, який передбачає охорону атмосферного повітря, очищення стічних вод, охорону ґрунту, повинен здійснюватись відповідно до вимог ДСП 201 [10], СанПиН 4630 [11], СанПиН 42-128-4690 [12] та ГОСТ 17.2.3.02.

9. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

   1. Мед постачають партіями.

Партією вважають будь-яку кількість меду, фасованого в однорідну тару і оформленого одним документом про якість.

• назву підприємства-виробника та його адресу;

• назву продукту;

• рік збору меду;

• кількість пакувальних одиниць у партії;

• масу нетто партії;

• дату видачі документів;

• дані результатів аналізу меду;

• дату фасування (для підприємств, що фасують мед);

• познаку цього стандарту.

Таблиця 4 — Відбирання транспортних одиниць

Таблиця 5 — Відбирання пакувальних одиниць

Результати повторних випробувань поширюються на всю партію.

7. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

   1. Відбирання проб

      1. Точкову пробу відбирають із кожної відібраної пакувальної одиниці.

Проби рідкого меду відбирають трубчатим алюмінієвим пробовідбірником діаметром від 10 мм до 12 мм, занурюючи його по вертикальній осі на всю довжину тари. Пробовідбірник виймають, дають стекти меду із зовнішньої поверхні, а потім виливають мед із пробовідбірника в спеціально підготовлений чистий, сухий посуд.

Закристалізований мед із тари місткістю 25 дм³ і більше відбирають конічним щупом довжи­ною не менше ніж 500 мм із прорізом по всій довжині. Щуп занурюють під кутом від краю поверхні меду на всю його глибину. Чистим, сухим шпателем відбирають верхню, середню та нижню частини вмісту щупа.

Мед, пакований в тару місткістю від 0,25 дм³ до 1,0 дм³, виймають шпателем рівномірно для складання об’єднаної проби.

Для відбирання проби із стільників вирізають 5 шматочків стільників розміром 5 см х 5 см, зрізають воскові кришечки, мед відокремлюють фільтруванням крізь металеву сітку з отворами в діаметрі не больше ніж 0,5 мм або марлю.

• дати та місця відбирання проби;

• номера документа про якість.

Ознаками бродіння вважають активне піноутворення на поверхні або в масі меду, газовиді­лення, наявність специфічного запаху та присмаку.

Наважку меду (30—40) г вміщують у скляну бюксу або стакан, щільно закривають кришкою і нагрівають на водяній бані за температури до 45 °С 10 хв. Кришку відкривають, наближають склянку до ніздрів, повільно вдихаючи над нею повітря 2—3 рази.

Повторне визначання проводять на іншій пробі меду.

Щоб визначити консистенцію, шпатель занурюють у мед за температури 20 °С, піднімають його та оцінюють характер стікання меду: