---

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

Кресленики технічні

ГЕОМЕТРИЧНІ ДОПУСКИ

Б

БЗ № 9-2009/741

ази та системи баз
геометричних допусків
(ISO 5459:1981, IDT)

ДСТУ ISO 5459:2009

Видання офіційне

Київ
ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ
2015

ПЕРЕДМОВА

1. ВНЕСЕНО: Технічний центр Національної академії наук України

ПЕРЕКЛАД І НАУКОВО-ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ: Ю. Поліщук, канд. фіз.-мат. наук (науковий керівник); Л. Топалова

2. НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України від 28 вересня 2009 р. № 346 3 2011-07-01

З Національний стандарт відповідає ISO 5459:1981 Technical drawings — Geometrical tolerancing — Datums and datum-systems for geometrical tolerances (Технічні кресленики. Геометричні допуски. Бази та системи баз геометричних допусків)

Ступінь відповідності — ідентичний (IDT)

Переклад з англійської (еп)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

Право власності на цей документ належить державі.

Відтворювати, тиражувати та розповсюджувати його повністю чи частково
на будь-яких носіях інформації без офіційного дозволу заборонено.

Стосовно врегулювання прао вг.осності треба звертатися до Держспоживстандарту України

Держспоживстандарт України, 2015

ЗМІСТ

с.

Національний вступ IV

0 Вступ 1

1. Сфера застосування •. 1

2. Нормативні посилання 1

3. Терміни та визначення понять 2

4. Установлювані бази 2

5. Застосування баз 4

6. Позначання баз та системи баз 6

7. Базові об'єкти 9

8. Триплощинна система баз 13

Групи елементів, установлювані як бази 14НАЦІОНАЛЬНИЙ ВСТУП

Цей стандарт є тотожний переклад ISO 5459:1981 Technical drawings — Geometrical tole- rancing — Datums and datum-systems for geometrical tolerances (Технічні кресленики. Геометричні допуски. Бази та системи баз геометричних допусків).

Відповідальний за цей стандарт — Технічний центр НАН України.

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

• слова «цей міжнародний стандарт» замінено на «цей стандарт»;

• структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Зміст», «Національ­ний вступ», першу сторінку, «Терміни та визначення понять» і «Бібліографічні дані» — оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

• вилучено попередній довідковий матеріал «Передмову» до ISO 5459:1981;

• до розділу «Нормативні посилання» внесено «Національне пояснення», виділене в тексті рамкою;

• вилучено виноски з розділу 2 як такі, що втратили актуальність у зв'язку з набуттям чинності міжнародних стандартів.

Міжнародний стандарт ISO 128, на який є посилання в цьому стандарті, заміненбша се­рію стандартів, деякі з яких прийнято в Україні як національні, а саме: ДСТУ ISO 128-1:2005 (ISO 128-1:2003, IDT), ДСТУ ISO 128-20:2003 (ISO 128-20:1996, IDT), ДСТУ ISO 128-21:2005 (ISO 128-21:1997, IDT), ДСТУ ISO 128-22:2005 (ISO 128-22:1999, IDT), ДСТУ ISO 128-23:2005

(ISO 128-23:1999, IDT), ДСТУ ISO 128-24:2005 (ISO 128-24:1999, IDT), ДСТУ ISO 128-30:2005

(ISO 128-30:2005, IDT), ДСТУ ISO 128-34:2005 (ISO 128-34:2001, IDT), ДСТУ ISO 128-40:2005

(ISO 128-40:2001, IDT), ДОТУ ISO 128-44:2005 (ISO 128-44:2001, IDT), ДСТУ ISO 128-50:2005

(ISO 128-50:2001, IDT). Міжнародні стандарти ISO 129, ISO 1101 та ISO 7083, на які є поси­лання в цьому стандарті, прийнято в Україні як національні стандарти ДСТУ ISO 129-1:2007 (ISO 129-1:2004, IDT), ДСТУ ISO 1101:2009 (ISO 1101:2004, IDT) та ДСТУ ISO 7083:2009 (ISO 7083:1983, IDT) відповідно.

Копії нормативних документів, на які є посилання в цьому стандарті, можна отримати в Голов­ному фонді нормативних документів.ДСТУ ISO 5459:2009

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

КРЕСЛЕНИКИ ТЕХНІЧНІ

ГЕОМЕТРИЧНІ ДОПУСКИ
Бази та системи баз геометричних допусків

ЧЕРТЕЖИ ТЕХНИЧЕСКИЕ

ГЕОМЕТРИЧЕСКИЕ ДОПУСКИ
Базы и системы баз геометрических допусков

TECHNICAL DRAWINGS

GEOMETRICAL TOLERANCING
Datums and datum-systems for geometrical tolerances

Чинний від 2011-07-01

0 ВСТУП

Для інформації: у цьому стандарті всі рисунки подано у першому проеційному квадранті.

Проте зрозуміло, що так само можуть бути застосовані правила, встановлені для одержання зображень у третьому проеційному квадранті.

Для чіткого зображення умовних познак геометричних допусків (їхніх співвідношень і розмірів) див. ISO 7083.

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей стандарт описує бази та системи баз геометричних допусків, їх визначення, практичне застосування та позначання на технічних креслениках у всіх сферах машинобудування.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

ISO 128 Technical drawings — General principles of presentation

ISO 129 Engineering drawings — Dimensioning

ISO 1101 Technical drawings — Geometrical tolerancing — Tolerances of form, orientation, location and run-out — Generalities, definitions, symbols, indications on drawings

ISO 2692 Technical drawings — Geometrical tolerancing — Maximum material principle

ISO 7083 Technical drawings — Symbols for geometrical tolerancing — Proportions and dimensions.

НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ

ISO 128 Технічні кресленики. Загальні принципи оформлення

ISO 129 Машинобудівні кресленики. Розміри

ISO 1101¹⁾ Технічні кресленики. Геометричні допуски. Допуски форми, орієнтації, розташуван­ня та биття. Загальні положення, визначення, умовні познаки, вказівки на креслениках

ISO 2692²⁾ Технічні кресленики. Геометричні допуски. Принцип максимуму матеріалу

ISO 7083 Технічні кресленики. Умовні познаки геометричних допусків. Співвідношення та розміри.

Видання офіційне

’’Остання редакція ISO 1101:2004 мае назву Geometrical Product Specifications (GPS) — Geometrical tolerancing —Tole­rances of form, orientation, location and run-out (Технічні вимоги до геометрії' виробів (GPS). Геометричні допуски. Допуски форми, орієнтації, розташування та биття).

²⁾ Остання редакція ISO 2692:2006 має назву Geometrical product specifications (GPS) — Geometrical tolerancing — Maxi­mum material requirement (MMR), least material requirement (LMR) and reciprocity requirement (RPR) (Технічні вимоги до гео­метрії виробів (GPS). Геометричні допуски. Вимога максимуму матеріалу (MMR), вимога мінімуму матеріалу (LMR) та вимога взаємодії (RPR).

З ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Теоретично точний геометричний об’єкт (наприклад осі, площини, прямі лінії тощо), з яким пов'язано елемент, для якого встановлюють допуск. Базами можуть бути один чи більше елементів деталі

Сукупність двох чи кількох окремих баз, яку використовують як комбінований об'єкт елемента, для якого встановлюють допуск

Реальний елемент деталі (такий як грань, поверхня, отвір тощо), який використовують, щоб визначити розташування бази.

Примітка. Якщо базовими елементами є об'єкти, що мають похибки і відхили, тоді іноді виникає потреба зазначити на них допуски форми

Точка, лінія чи обмежена площина на деталі, які можуть бути в контакті з оброблювальним і контролівним устаткованням і які визначають ті бази, що потрібні для забезпечення виконання- функційних вимог

Реальна поверхня достатньо точної форми (наприклад плоска плита, підшипник, оправка тощо), що контактує з базовим елементом-(елементами) і яку використовують для встановлення бази (баз).

Примітка. Під час виготовляння й контролювання умовний базовий елемент застосовують як реальну базу.

4. УСТАНОВЛЮВАНІ БАЗИ

Елементи, визначені як бази, мають властиві їм вади, що є результатом виробничого процесу. Вони можуть мати опуклу чи увігнуту форму або відхил від конусності. Нижче наведено приклади установлюваних баз.

Базовий елемент треба установлювати так, щоб максимальна відстань між ним і умовним базовим елементом мала найменше значення. Як би надійно базовий елемент не контактував з поверхнею, практично між ними можна розташувати опори на різних відстанях. Для ліній викори­стовують дві опори (див. рисунок 1), а для плоских поверхонь — три.

Базою є вісь найбільшого вписаного в отвір циліндра або вісь найменшого описаного навколо вала циліндра, розташованого так, що будь-яке можливе зміщення циліндра в будь-якому напрямку є однаковим (див. рисунок 2).

На рисунку 3, як приклад, показано базу, якою є спільна вісь двох найменших описаних коаксіальних циліндрів.

Рисунок 1

Рисунок 2

Базою А є площина, яка являє собою контактівну плоску поверхню.

Базою В є вісь найбільшого вписаного циліндра, яка перпендикулярна до бази А.

Рисунок 4

Примітка. У наведеному вище прикладі база А є такою, яку обирають першою, а база В — другою (див. 6.2.3).

4. ЗАСТОСУВАННЯ БАЗ

Бази і системи баз застосовують як основу для встановлення геометричних співвідношень відповідних елементів. Властивості відповідних базових елементів і умовних базових елементів мають відповідати функційним вимогам.

Наведена нижче таблиця описує:

• позначення баз на технічних креслениках;

• базові елементи;

• спосіб установлення баз за допомогою умовних базових елементів.

Таблиця — Приклад

и

Бази

Базові елементи

Установлення баз

База — центр

Центр сфери

Рисунок 6

Умовний базовий елемент — чотири контактівні точки (зображені найменшою описаною сферою) на V-подібному блоц

і

Продовження таблиці

Базові елементи

Рисунок 9

Установлення баз

Умовний базовий елемент — найбільше вписане коло

База — центр найбільшого вписаного кола

Рисунок 10

Центр кола

Рисунок 11

Рисунок 12

Умовний базовий елемент — найменше

описаного кола

Рисунок 13

База — лінія

Вісь отвору

Рисунок 14

Рисунок 15

Рисунок 1 6

Кінець таблиці

Вісь вала

Установлення баз

Базові елементи

Бази

База — площина Поверхня деталі

Рисунок 18

Рисунок 17

Рисунок 20

Рисунок 21

Умовний базовий елемент— найменший описаний циліндр

База — вісь найменшого описаного циліндра

Рисунок 19

Рисунок 22

Умовний базовий елемент — контактівні плоскі поверхні

База — медіанна площина, утворена двома контактівними плоскими поверхнями

Рисунок 25

Рисунок 23

Рисунок 24

Медіанна площина

Медіанна площина двох поверхонь деталі

6. ПОЗНАЧАННЯ БАЗ ТА СИСТЕМИ БАЗ

   1. Познаки баз

      1. База, позначена трикутником

Бази позначають за допомогою з’єднувальної лінії, яку закінчують зачорненим чи світлим трикутником (див. рисунок 26)

.

Для ідентифікації визначеної бази велику літеру поміщають у рамку, яку сполучають із трикут­ником бази (див. рисунок 27).

Якщо рамка допуску може бути чітко й однозначно з’єднана з базою з’єднувальною лінією, то літеру допуску можна не зазначати (див. ISO 1101).

Рисунок 26

Базу можна установлювати одним або більше елементами. Треба застосовувати наведені нижче способи як найбільш зручні.

Коли базу встановлюють одним елементом, то її позначають однією літерою у третій секції рамки допуску.

Рисунок 28

Коли спільну базу встановлюють двома елементами, то їх розміщують у третій секції рамки допуску двома літерами, розділеними тире.

Рисунок 29

Рисунок ЗО

Якщо систему баз установлюють двома і більше елементами, тобто низкою баз, літери їхніх баз розміщують у третій і наступних секціях рамки допуску, відповідно до послідовності баз.

Основна база

Другорядна база

Третьорядна база

Рисунок 32

А — основна база;

В — другорядна база.

В — основна база;

А — другорядна база.

Рисунок 31

Зображення на кресленику

Рисунок 33

Послідовність баз суттєво впливає на одержуваний результат. Результати

:

Рисунок 34

Приклад

Рисунок 35

6. БАЗОВІ ОБ’ЄКТИ

У разі поверхні базовий елемент може суттєво відрізнятися від її ідеальної форми. Тому гехнічна вимога до усієї поверхні, яка є базовим елементом, може охоплювати розкиди або від­сутність повторюваності розмірів, що послаблює вимогу до неї (див. рисунки 36 і 37).

Рисунок 36

Отже, може виникнути необхідність вводити базові об’єкти.

Перед визначенням базових об’єктів потрібно проаналізувати, чи під час функціювання цієї деталі не виникнуть складності через установлення бази, складеної тільки з базових об’єктів, а не для всієї поверхні. У цьому разі треба врахувати вплив відхилів від ідеальної геометричної форми і розташування, які можуть виникнути.