ДСТУ Б В.2.7-26-95 С. 1
ДСТУ Б В.2.7-26-95
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
СИРОВИНА ГЛИНИСТА
МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ
ГЛИН ДО СУШІННЯ
Видання офіційне
Держкоммістобудування України
Київ 1996
Передмова
РОЗРОБЛЕНИЙ
Київським Державним технічним університетом будівництва та архітектури (КДТУБА) Міносвіти України
ВНЕСЕНИЙ
Управлінням будіндустрії, промисловості будматеріалів і
механізації будівництва Держкоммістобудування України
ЗАТВЕРДЖЕНИЙ ТА ВВЕДЕНИЙ В ДІЮ
Наказом Держкоммістобудування України від 7.07.1995 р.
134
ВВЕДЕНИЙ ВПЕРШЕ
Цей стандарт не може бути повністю чи частково відтворений, тиражований і розповсюджений як офіційне видання без дозволу Держкоммістобудування УкраїниЗміст
с.
Галузь використання 4
Нормативні посилання 4
Визначення 5
Апаратура і матеріали 5
Вимоги безпеки 5
Проведення впробувань 6ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ
Будівельні матеріали
Сировина глиниста
Метод визначення чутливості глин до сушіння
Строительные материалы
Сырье глинистое
Метод определения чувствительности глин
к сушке
Building materials
Clay raw material
Method for determination of sensivity of clays
to drying
Чинний від 1996-01-01
I Галузь використання
Стандарт поширюється на сировину глинисту для керамічної промисловості і встановлює метод визначення чутливості глин і шихт для сушіння.
2 Нормативні посилання
У цьому стандарті наведено посилання на такі стандарти:
|
ГОСТ |
12.1.005-88 |
| ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования |
|
| к воздуху рабочей зоны |
||
|
ГОСТ |
12.1.019-79 |
| ССБТ. Злектробезонасность. Общие требовашія и | номенклатура видов защиты |
|
ГОСТ |
12.4.004-74 |
| Респираторы фильтрующие противогазовые РПГ 67. | Технические условия |
|
ГОСТ |
12.4.021-75 |
| ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования |
|
ГОСТ |
6613-86 |
| Сетки проволочные тканые с квадратными ячейка- | ми. Техническне условня |
|
ГОСТ |
9147-80 |
| Посуда и оборудование лабораторные фарфоровые. | Технические условия |
|
ГОСТ |
21216.0-81 |
| Сырье глинистое. Общие требования к методам | анализа |
|
ГОСТ |
24104-88Е |
| Весы лабораторные общего назначения и образ- | цовые. Общие технические условия |
|
ГОСТ |
25336-82Е |
| Посуда и оборудование лабораторные стеклянные. | Типы, основные параметры и размеры |
Видання офіційне
З Визначення
Чутливість глин до сушіння - відношення глин до розтріскування в процесі зневоднення зразків.
Коефіцієнт чутливості глин до сушіння - тривалість часу в секундах опромінювання свіжовідформованого зразка із глини або шихти постійним тепловим потоком до появи на ньому тріщини (посічки).
. Апаратура і матеріали
Для проведення випробувань застосовують:
Електричну шафу сушильну згідно з ТУ 16-681.032 або агрегат іншої конструкції з автоматичним регулюванням температури в межах
(105 ± 5) град.С.
Ступку фарфорову з товкачиком згідно з ГОСТ 9147.
Ексикатор згідно з ГОСТ 25336.
Сито з сіткою 3 згідно з ГОСТ 6613.
Плиту мармурову або металеву.
Тканину бавовняну, теплоізолювальний матеріал, фольгу.
Форму з виштовхувачем для формування зразків квадратного
(55х55 мм) або круглого (діаметром 55 мм) перерізу завтовшки 15мм. Шпатель.
Бюкси для зважування згідно з ГОСТ 25336.
Ваги згідно з ГОСТ 24104.
Електричний прилад КР-I (додаток А) для випробування глин і шихт на чутливість до сушіння. Дозволяється користуватися існую
чим пристосуванням для визначення чутливості глин до сушіння (додаток Б).
Вимоги безпеки
Лабораторні приміщення, в яких виконуються роботи по визначенню чутливості глин до сушіння, мають бути обладнані вен
тиляційними системами згідно з ГОСТ 12.4.0.21.
Санітарно-гігієнічні вимоги до повітря лабораторного
приміщення - згідно з ГОСТ 12.1.005.
При роботі з електроприладами обслуговуючий персонал
повинен керуватися вимогами безпеки згідно з ГОСТ 12.1.019.
Необхідно забезпечити заземлення електроприладів, які використовуються при проведенні випробувань.
При роботі з шкідливими речовинами необхідно користу
ватися індивідуальними засобами захисту згідно з ГОСТ 12.4.004.
Перед вмиканням приладу в електромережу прцюючий повинен
вивчити керівництво з експлуатації.
Перед вмиканням КР-1 в електричну мережу необхідно переконатись у відсутності на робочому місці легкозаймистих речовин і
сторонніх предметів.
На робочому місці не повинно бути примусових потоків по
вітря.
Проведення випробувань
Відбір проб і підготовка сировини здійснюються згідно з ГОСТ 21216.0.
Приготування глиномаси
Наважку глини в кількості близько 500 г висушують при
температурі не більше 100 град.С до сталої ваги, подрібнюють і
просіюють через сито з сіткою 3, додають воду в кількості, необхідній для утворення маси нормальної формувальної вологості.
Масу перемішують до повної однорідності, видалення бульбашок повітря і залишають на зберігання в закритому ексикаторі на 24 год для рівномірного розподілу вологи.
Підготовку приладу до роботи здійснюють згідно з додатком А.
Приготовану масу переносять на плиту для формування. Масу ще раз збивають, надаючи їй форму паралелепіпеда або циліндра дещо меншого перерізу ніж форма.
Масу розрізають на три частини.
3 середини маси відбирають дві паралельні проби на воло
гість.
3 приготовленої маси формують три зразки у вигляді пли
ток заввишки 15 мм квадратного (55х55 мм) або круглого (діаметром 55мм) перерізу. Внутрішню поверхню форми перед формуванням зразків заздалегідь змащують машинним маслом або технічним вазеліном.
. Зразки укладають на рівну поверхню, знімають облой і накривають вологою тканиною.
При досягненні температури повітря біля платформи 200 град. С зразок кладуть па теплоізолювальну прокладку, покриту фольгою, і вміщують на підкидну платформу.
Платформу зі зразком підводять під нагрівач до упору, одночасно вмикаючи таймер для визначення тривалості опромінення зразка.
Візуально спостерігають за поверхнею зразка, який випробовується, і при появі на ній тріщин (посічок) закінчують відлік часу та визначають тривалість опромінення зразка в секундах.
При підборі складів шихт з добавками опіснювачів або пластифікаторів масу готують відповідно до 6.2.1 та 6.2.2 і випробування проводять згідно з розділом 6.
Залежно від значення коефіцієнта чутливості глинистої
сировини та шихт до сушіння їх підрозділяють на наведенi у табли
ці групи:
|
|Коефіцієнт чутливості глин |до сушіння, Кч,с |
| Групи чутливості до сушіння | | | 1 |
|
| | До 100 включно |
| | Високочутливі | 1 |
|
| |Понад 100 до 135 включно |
| | Середньочутливі | 1 |
|
| | -"- 135 до 180 -"- |
| | Помірночутливі | 1 |
|
| | -"- 180 |
| | Малочутливі | |
Рекомендовані терміни сушіння виробів в залежності від чутливості сировини до сушіння наведені у додатку В.
Конструкція приладу КР-1 і
Додаток А (рекомендований)
опис його роботи
Рисунок А-1 Установка КР-1
4. штатив, п станина. о . нагрівам л дзеркало ■ е . електрична лампа ■
1 штатив ! £'станина і “ нагреватель ’ 4 ' зеркало > э электрическая лампа>
с. поворотна платформа ■ 7 блок керування, світлодіоди нагрівання- и поворотная платформа ’ 1' блок управления, светодиоды ’ °' нагрев >
а +200 о С ля перегрівання; кнопки керування таймер, -і о годинник а'+200 оС’ и ' перегрев; кнопки управления > 11 'таймер’ часы
л„ "пуск" . лл "стоп" . ле "скид" ид цифрове табло
13 '"пуск" ; 14'"стоп" ’ 1Ь' "сброс" ; -цифровое табло
Прилад КР-1 складається з двох блоків: блока нагрівання і
блока керування.
Блок нагрівання складається: з штатива 1 із станиною 2, безпосередньо нагрівача 3 із чотирма нагрівальними елементами в квар-
цевих трубках, які забезпечують тепловий потік потужністю 9000 Вт/м2.год; дзеркала для огляду 4; електричних ламп локального пі
дсвічування 5; поворотної платформи 6 з фіксованим заглибленням для зразка. У поворотну платформу вмонтовані чотири мідних термо- резистори, які дозволяють підтримувати температуру повітря 200 град. С біля поверхні зразка.
Блок керування 7 складається з таймера і терморегулятора. Про роботу терморегулятора сигналізують три світлодіоди: 8-нагрівання; 9-200 град.С; 10-перегрівання. Кнопки керування: 11-таймер, 12-годинник, 1З-"пуск", 14-"стоп", 15-"скид", 16-цифрове табло.
Підготовка КР-1 до роботи
Встановити блок керування на відстані не менше ніж 0,5 м від блока нагрівання. З'єднати контакти електронагрівача і електролампи локального підсвічування блока нагрівання з блоком керування. Підключити блок керування до електричної мережі і ввімкнути тумблер приладу. Послідовно натиснути кнопку "таймер", "пуск", "стоп","скид".
Після вмикання приладу в електричну мережу на табло таймера повинен засвітитись світлодіод 8 "нагрівання", що сігналізує про надходження теплового потоку до платформи.
Через 30 хв повинен засвітитись світлодіод 9 - "200 град.С",
що свідчить про готовність приладу до випробування. При досягненні температури більше 200 град.С вмикається світлодіод 10. Момент вмикання світлодіода 10 супроводиться коротким звуковим сигналом.
Проведення випробувань
Зразок укладають на платформу і підводять її під нагрівач до упору, одночасно натискують кнопку "пуск". При цьому на цифровому табло 16 розпочинається відлік часу опромінювання зразка в секундах і хвилинах.
Візуально спостерігають за зразком, що випробовується, і при появі на ньому тріщини (посічки) натискують кнопку 14 "стоп", при цьому фіксують точний час періоду опромінювання.
Результати випробувань записують у робочий журнал, форма якого наводиться:
|
| Назва | N
|сировини, |виробу
|склад шихти |
Формувальна | Кч - трива- |Відношення ||
| | нювання,с | |
Після занесення результатів випробувань у робочий журнал натискують кнопку "скид" і приступають до випробування наступного зразка.
Коефіцієнт чутливості до сушіння - тривалість часу опроміню
вання до появи тріщини (посічки) - визначають як середнє арифметичне результатів випробування трьох зразків, якщо розбіжність між
значеннями показників не перевищує 10 с. При розбіжності результатів більше ніж на 10 с весь цикл випробувань повторюється.Додаток Б (рекомендований)
Пристосування для визначення чутливості глин до сушіння
Рисунок Б-1
Пристосування для визначення чутливості глин до сушіння
Опис і настроювання пристосування
. штатив, л випромінювач, о відкидний столик, л дзеркало. 1-штатив’ -излучатель > J " откидной столик > 4 "зеркало >
, електрична лампа ■ регулятор напруги ■ 7 _ 3&аз°к
5 " электрическая лампа ° " регулятор напряжения ’ ' ооразец
Пристосування складається з штатива 1, випромінювача 2, відкидного столика 3. Столик 3 накривають теплоізоляційною прокладкою з фіксованим місцєм для зразка (по центру). Для огляду протилежної сторони зразка до штатива прикріплюють дзеркало 4 і
підключають електричну лампу 5. За випромінювач може правити зви
чайна електрична плитка із спіраллю, закритою металевим екраном, потужністю 800 Вт. Випромінювач підключають в електричну мережу через регулятор напруги 6. Столик встановлюють під випромінювачем так,
щоб відстань від поверхні зразка до гріючої поверхні випромінювача становила (60 ± 5)мм. При такій відстані від випромінювача тепловий
потік на зразок 7 повинен відповідати потужності 9000 Вт/м2.год, при цьому температура потоку має станоновити (200 ± 10) град. С. Темпе
ратуру вимірюють лабораторним термометром.
Проведення випробувань
Для стабілізації теплового потоку пристрій вмикають за 1-1,5 год до початку проведення випробувань.
Зразок-плитку розміром 55х55х15 мм укладають на теплоізоляційну пластину, покриту фольгою, і переносять на столик. Столик
підводять під випромінювач і одночасно вмикають секундомір. Проводять ретельний візуальний нагляд за зразком. При появі на поверхні
зразка тріщини (посічки) секундомір вимикають.
Результати записують у робочий журнал (форма запису згідно з додатком А). Аналогічно проводять випробування наступних двох зразків.
