1. Шкаралупа інкубаційних яєць перепілок повинна бути однорідна, гладка та чиста, за забарвленням — пігментована у вигляді цяток та плям.

    2. В яйцях, що призначені для виведення молодняку, який реалізують населенню або для відтворювання промислового стада, можуть бути незначні відхили за формою та забруднення шкаралупи загальною площею не більше ніж 5 % поверхні шкаралупи.

    3. Жовток повинен бути малорухливий і перебувати у центрі яйця.

    4. Заборонено використовувати для Інкубації та реалізації інкубаційні яйця з такими ва­дами: неправильної форми, забруднені, биті, з насічкою, з шорсткою і зморшкуватою шкаралу­пою, з вапняними наростами на шкаралупі, безшкаралупні і з тонкою шкаралупою, двожовткові, з кров’яними, м’ясними та іншими вкрапленнями, зі зміщеною або блукаючою повітряною каме­рою, підморожені, з плямами під шкаралупою, з відірваними градинками.

      1. Забруднені яйця після миття і додаткового передінкубаційного вологого дезінфікуван­ня можна використовувати для виведення молодняку, не призначеного для реалізації за межі гос­подарства.

    5. Не дозволено інкубувати яйця, у яких під час лабораторного дослідження були отри­мані позитивні результати щодо інфекційних захворювань, згідно з Методичними вказівками по серологічному моніторингу в птахівництві [5] та Обов'язковим мінімальним переліком досліджень, які слід проводити в державних лабораторіях ветеринарної медицини для визначання епізоотич­ного статусу птахогослодарств [6].

  1. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕКИ

    1. Під час здавання-приймання перепелиних харчових та інкубаційних яєць, призначених для реалізації, та під час сортування перепелиних інкубаційних яєць слід керуватись вимогами щодо безпеки, встановленими ветеринарно-санітарними правилами для птахівницьких госпо­дарств [7].

    2. Під час збирання яєць у пташниках необхідно дотримуватись інструкції.

    3. Технологічне устатковання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003.

    4. Рівень шуму на робочому місці під час роботи устатковання не повинен перевищувати рівнів, встановлених ДСН 3.3.6.037 [8].

    5. Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам ДСН 3.3.6.042 [9].

      1. Повітря робочої зони повинно відповідати загальним санітарно-гігієнічним вимогам згідно з ГОСТ 12.1.005.

    6. Пожежна безпека повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004.

  2. ВИМОГИ ЩОДО ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ

    1. Стічні води повинні підлягати очищанню і відповідати СанПиН № 4630 [10].

    2. Максимально допустимі рівні шкідливих речовин в атмосфері контролюють відповідно до ГОСТ 17.2.3.01 і ДСП 201 [11].

    3. Охороняють ґрунти від забруднювання відходами під час інкубації і виведення молодняку відповідно до вимог СанПиН 42-128-4690 [12].

  3. МАРКУВАННЯ

    1. Спожиткове марковання

      1. Кожну коробку з перепелиними харчовими яйцями маркують за допомогою штампа, трафарету, етикетки або іншим способом, що забезпечує чіткість його читання. Маркують дер­жавною мовою України, марковання повинно містити таку інформацію:

  1. назву продукту;назву, повна адресу і телефон виробника, його товарний знак (за наявності), місце вироб­ництва;

  2. кількість яєць;

  3. кінцеву дату споживання «Вжити до» або дату виробництва та строку придатності;

  4. умови зберігання;

  5. штриховий код EAN — згідно з ДСТУ 3147 (за необхідності);

  6. поживну та енергетичну цінність (калорійність) із вказівкою на кількість білка, вуглеводів та жирів у встановлених одиницях вимірювання на 100 г харчового продукту (орієнтовні інфор­маційні дані наведено у додатку А);

  7. позначення цього стандарту.

8.1.2 У кожний ящик з інкубаційними перепелиними яйцями вкладають етикетку з інформа­цією:

  1. назва продукту;

  2. назва, повна адреса і телефон виробника, його товарний знак (за наявності), місце ви­робництва;

  3. порода перепілок;

  4. дата знесення (сортування) яєць;

  5. кількість яєць;

  6. дані щодо дезінфекції яєць (за необхідності);

  7. умови зберігання;

  8. позначення цього стандарту.

8.2 Транспортне маркування

  1. Транспортне паковання з харчовими та інкубаційними перепелиними яйцями марку­ють згідно з ГОСТ 14192 з нанесенням маніпуляційних знаків «Обережно, крихке!», «Верх, не кан­тувати».

  2. На одну із торцевих сторін транспортного паковання наносять марковання будь-яким способом, що забезпечує чіткість його читання. Марковання потрібно наносити державною мовою.

  3. Інформація на транспортному маркованні для перепелиних харчових яєць:

  1. назва продукту;

  2. назва, повна адреса і телефон виробника, його товарний знак (за наявності), місце ви­робництва;

  3. кількість паковальних одиниць (коробок) та кількість яєць;

  4. позначення цього стандарту.

  1. Інформація транспортного марковання для перепелиних інкубаційних яєць:

  1. назва продукту;

  2. назва, повна адреса і телефон виробника, його товарний знак (за наявності), місце ви­робництва;

  1. дата знесення (сортування) яєць;

  2. кількість яєць:

  3. позначення цього стандарту.

  4. 3 Приклад познаки для замовлення:

Яйця перепелині інкубаційні. Згідно з ДСТУ 4656:2006

  1. ПАКУВАННЯ

    1. Яйця перепелині харчові та інкубаційні пакують від 10 шт. до 50 шт. у спожиткове пако­вання — картонні коробки, згідно з ГОСТ 12301, із застосуванням картонних решіток або прокла­док між рядами.

    2. Коробки з яйцями укладають у транспортне паковання — ящики з картону, згідно з ГОСТ 13513, або дерев'яні ящики, згідно з ГОСТ 10131. Картонні ящики заклеюють клейкою стрічкою, згідно з ГОСТ 18251, або аналогічним матеріалом, щоб забезпечити цілісність паковання та зберігання яєць.Не заборонено використовувати інші матеріали для спожиткового і транспортного пако­вания згідно з чинними нормативними документами та паковання закордонного виробництва, що дозволене центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я України.

    3. Транспортне та спожиткове паковання повинно бути непошкодженим, чистим, сухим, без стороннього запаху і слідів плісняви. Багатообігове транспортне паковання повинно бути проде­зінфіковано відповідно до ветеринарно-санітарних правил, затверджених в установленому поряд­ку, і позбавлене попереднього марковання.

  2. ПРАВИЛА ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

    1. Транспортування

      1. Харчові та інкубаційні яйця перепілок перевозять будь-яким видом транспорту з до­тримуванням чинних норм та правил, які забезпечують збереженість продукції.

      2. Дозволені втрати перепелиних інкубаційних яєць під час транспортування (розбиті яйця, «насічка») не повинні перевищувати 0.5 %, понад 50 км — 1,0 %.

    2. Зберігання

      1. Харчові та інкубаційні перепелині яйця зберігають у запакованому вигляді у провітрю­ваних, чистих, сухих приміщеннях або холодильниках без наявності сторонніх запахів і плісняви на стінах. Умови та тривалість зберігання перепелиних яєць наведено у таблиці 5.

Таблиця 5 — Умови та тривалість зберігання яєць

і

Вид яєць

Температура зберігання, °С

Відносна вологість, %

Строк зберігання, днів, не більше ніж

Харчові перепелині яйця

від 0 до 8

від 80 до 85

25

для реалізування

від 8 до 15

від 75 до 80

10

Харчові перепелині яйця

: для переробляння

— забруднені

— помиті

— з пошкодженою шкаралупою

від 5 до 8

від 75 до 80

10

3

1

Інкубаційні перепелині яйця

від 8 до 15

від 75 до 80

10



  1. МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

    1. Зовнішній вигляд харчових та інкубаційних перепелиних яєць, якість маркування і стан транспортного і спожиткового паковання перевіряють візуально.

    2. Стан білка і жовтка, цілісність шкаралупи та висоту повітряної камери перевіряють про­свічуванням на овоскопі.

    3. Масу яєць (одного чи десяти) визначають зважуванням поштучно на вагах ВЛКТ-50С згідно з ГОСТ 24104, або аналогічних, згідно з чинними нормативними документами. Похибка зва­жування не повинна перевищувати ±0,5 г.

    4. Визначання показників якості і безпеки харчових перепелиних яєць

      1. Густину визначають занурюванням 100 яєць у посудину зі здистильованою водою за температури (18—20) °С. Яйця повинні опуститися на дно.

      2. Мікробіологічні показники визначають згідно з ГОСТ 30364.2.

      3. Масову частку токсичних елементів визначають: свинцю — згідно з ГОСТ 26932; цинку — згідно з ГОСТ 26934; кадмію — згідно з ГОСТ 26933; міді — згідно з ГОСТ 26931; ртуті — згідно з ГОСТ 26927; миш'яку — згідно з ГОСТ 26930 і з ГОСТ 30178.

Масову частку свинцю, кадмію, міді, цинку також можна визначати згідно з ГОСТ 30178.

  1. 1 Готування проб для визначання вмісту токсичних елементів та миш’яку проводять згідно з ГОСТ 26929.

  1. 4 Масову частку афлатоксинів визначають згідно з MB N 4082 [13].

  2. 5 Масову частку гормональних препаратів визначають згідно з вимогами № 3202 [14].

  3. 6 Масову частку антибіотиків визначають згідно з MB N 3049 [15].

  4. 7 Масову частку пестицидів визначають згідно з ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000 [3].

  5. 8 Визначання радіонуклідів здійснюють за методиками, затвердженими в установленому порядку.

  1. 5 Визначання показників якості інкубаційних яєць

    1. 1 Вміст вітамінів у білку визначають лабораторії підприємства-лостачальника або дер­жавні лабораторії ветеринарної медицини згідно з ДСТУ 4687.

    2. 2 Висоту повітряної камери, індекс форми та густину яєць, а також товщину шкаралу­пи визначають згідно з ДСТУ 2022.

    3. 3 Заплідненість яєць і вивід молодняку перевіряють контрольним інкубуванням не мен­ше ніж 100 яєць.

  2. 6 Для визначання якості харчових та інкубаційних перепелиних яєць дозволено викорис­товувати стандартні методики, методи та прилади, які за своїми метрологічними та технічними характеристиками задовольняють вимоги цього стандарту та мають відповідне метрологічне забезпечення згідно з чинним законодавством України.

  1. ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

    1. Здавання-приймання перепелиних харчових та інкубаційних яєць здійснюють партіями. Партією вважають будь-яку кількість яєць одного виду, однієї дати сортування, вироблених на одному підприємстві, упакованих в однорідну тару і призначених для одночасного здавання-прий­мання,

    2. Кожна партія яєць повинна бути супроводжена товарно-транспортною накладною, ве­теринарним документом, виданим у встановленому порядку [16] та документом про якість (для інкубаційних яєць — племінне свідоцтво встановленого зразка, для харчових — паспорт якості, зразок якого наведено у додатку Б).

    3. Щоб перевірити відповідність якості перепелиних харчових та інкубаційних яєць вимо­гам цього стандарту, підприємство-виробник проводить приймально-здавальні і періодичні ви­пробовування [17].

    4. Порядок приймально-здавального контролювання

      1. Приймально-здавальному контролюванню підлягає кожна партія харчових або інкуба­ційних яєць за органолептичними і фізичними показниками, якістю лаковання та марковання.

      2. Для приймально-здавальних випробовувань від партії (зверху, зсередини, знизу) відби­рають перепелині харчові чи інкубаційні яйця згідно з таблицею 6.

Таблиця 6 — Вибірка перепелиних яєць для приймально-здавальних випробовувань

І

Кількість транспортних паковальних одиниць у партії, шт.

Кількість транспортних паковальних одиниць, відібраних для здавання-приймання, шт.

Кількість яєць, відібраних для приймально-здавальних випробовувань, шт.

До 10 включ.

1

50

Від 11 до 50 »

3

100

» 51 » 100 »

5

150

» 101 » 500 »

15

200

» 501 і більше

20

250

    1. Порядок періодичного контролювання харчових перепелиних яєць

      1. Аналіз на наявність патогенних мікроорганізмів у харчових перепелиних яйцях прово­дять у порядку державного санітарного нагляду санітарно-епідеміологічними станціями за ме­тодиками і з періодичністю, затвердженими у встановленому порядку.

      2. Порядок і періодичність контролювання вмісту токсичних речовин, антибіотиків, аф­латоксину В1: пестицидів, гормональних препаратів та радіонуклідів у харчових перепелиних яй­цях встановлюють відповідно до МР 4,4.4-108 [18].

    2. Порядок періодичного контролювання інкубаційних перепелиних яєць

      1. Хімічні та морфологічні досліджування інкубаційних яєць проводять не рідше 1 разу на місяць. Для визначання морфологічних показників відбирають не менше ніж 20 яєць перепілок, для аналізування на вміст вітамінів — 10.

      2. Контрольне інкубування яєць для перевіряння їхньої заплідненості і виведення мо­лодняку здійснюють не рідше ніж 2 рази на місяць, для чого відбирають не менше ніж 100 яєць.

    3. У разі виявлення під час здавання-приймання невідповідності яєць вимогам стандар­ту навіть за одним показником проводять повторні випробовування подвоєної кількості яєць, відібраної з тієї самої партії. У випадку одержання незадовільних результатів повторного контро­лювання всю партію бракують.

    4. Яйця, відібрані для приймально-здавальних випробовувань, приєднують до партії.

  1. ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

    1. Виробник гарантує відповідність якості харчових та інкубаційних перепелиних яєць ви­могам цього стандарту за умови дотримування правил транспортування та зберігання.

    2. Гарантійний термін зберігання яєць перепілок — згідно з 10.2.1, не враховуючи дня знесення.