---

за 100 бар ±10 бар

за 200 бар ±10 бар

за 300 бар ±15 бар

Манометр повинен бути водонепроникний за зовнішнього тиску, який не менше ніж на 10 бар вищий за атмосферний, протягом 15 хв. Вікно манометра виготовляють із безпечного небиткого скла. Манометр повинен мати засоби скидання тиску на випадок проникання повітря з високим тиском для захисту водолаза від пошкоджень. Пристрій безпеки механічного манометра повинен спрацьову­вати за тиску, який не перевищує 50 % розривального тиску корпусу. Пристрій безпеки повинен забезпечувати скидання повітряного потоку з об’ємною швидкістю не менше ніж 300 л/хв.

Випробовують відповідно до 6.2, 6.9.1 і 6.11.

Робота вентиля додаткового подавання повинна:

1. спричинювати збільшення опору диханню на вдиху за зниження тиску в балоні до нижньої межі і

2. повністю скасовувати цей ефект за допомогою регулювання подавання.

До занурення вентиль додаткового подавання треба увімкнути вручну або автоматично в поло­ження очікування.

Додатковий вентиль не повинен створювати різке підвищення тиску повітря під час вдихання.

Додатковий вентиль повинен забезпечувати не менше двох дихальних попереджень про те, що повітряний тиск під час вдихання зросте до значення не менше ніж 60 мбар під час випробовування з повітряним балоном місткістю 10 л.

Повинна бути передбачена можливість перевіряння стану додаткового вентиля в будь-який час.

Конструкція регулятора подавання повинна попереджувати ненавмисне або випадкове спрацю­вання і забезпечувати його активацію одним простим рухом.

Після активації пристрій безпеки не повинен зменшувати наявного подавання повітря водолазу.

Додатковий вентиль, як зазначено вище, повинен спрацьовувати під час зниження тиску в балоні нижче 50 бар.

У разі, коли додатковий вентиль автоматичний, він повинен:

1. під час заряджання автоматично повертатися у вихідне положення за тиску в балоні не більше ніж 150 бар і

2. залишатися відкритим після активації за тиску в балоні нижче 80 бар.

Випробовують відповідно до 6.2, 6.9.2 і 6.11.

5.8.4 Інші активні попереджувальні пристрої

Інші активні попереджувальні пристрої повинні бути автоматичними в роботі. Попереджувальні властивості активних попереджувальних пристроїв повинні бути ефективними і визначеними виробником.

Будь-які втрати повітря, викликані роботою будь-якого іншого активного попереджувального пристрою, не повинні перевищувати 5 л/хв.

Випробовують відповідно до 6.2, 6.9.3 і 6.11.

5.9 Лицева частина

Лицевою частиною може бути мундштуковий пристрій, підводна півмаска або маска.

Величина парціального тиску СО₂ під час вдихання не повинна перевищувати 20 мбар для підтримування найнижчих значень шкідливого простору.

Випробовують відповідно до 6.2, 6.8.2.1.

Загубник не повинен погіршувати технічних характеристик регулятора подавання під час носіння протягом експлуатаційних випробовувань. Особливу увагу необхідно приділяти впливанню рота користувача на пристрій.

Випробовують відповідно до 6.11.

Загубник не повинен роз’єднуватись і змінювати свою форму і (або) положення протягом три­валого часу.

Випробовують відповідно до 6.8.1.

Повинна забезпечуватися можливість дихання з регулятора подавання без загубника, якщо його від’єднано.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.11.

Конструкція наголовного гарнітура повинна забезпечувати легке знімання і надягання.

Наголовний гарнітур повинен бути регульованим або саморегульованим і надійно і зручно утримувати лицеву частину.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.11.

Кожна стрічка наголовного гарнітура повинна витримувати розтягувальне зусилля 150 Н протя­гом 10 с, прикладене в напрямку натягування за одягненої лицевої частини.

Пряжки і припасовані затискачі (за наявності) повинні витримувати таку саму навантагу.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.8.3.1.

Залишкова лінійна деформація кожної стрічки не повинна перевищувати 5 % під час прикла­дання розтягувальної навантаги ЗО Н протягом 10 с.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.8.3.2.

Відрегульований наголовний гарнітур повинен залишати здатність легкого регулювання або са­морегулювання.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.11.

До маски і підводної півмаски застосовують однакові вимоги за винятком тих, що стосуються відсутнього в півмасці оглядового скла.

Внутрішню маску можна використовувати для відділення рота і носа від зони очей (оглядового скла) маски.

Випробовують відповідно до 6.8.2.2.

5.Э.4.4 Усі знімні частини повинні легко приєднуватися та закріплюватися за можливості без допомоги інструментів.

Під час звичайного технічного обслуговування будь-які засоби ущільнювання повинні лишатися на призначеному для них місці у разі роз'єднання з'єднувальних вузлів або муфт.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.11.

5.9.4.5 Оглядове скло/окуляри

Окуляри повинні бути надійно і герметично приєднані до корпусу маски і мати відповідну механічну міцність.

Окуляри не повинні спотворювати бачення, що визначається під час експлуатаційних випро­бовувань.

Випробовують відповідно до 6.2, 6.8.2.4 і 6.11.

Конструкція маски повинна забезпечувати ефективну площу зору не менше 40 % відносно зви­чайної площі поля зору.

Перекривана площа поля зору відносно звичайної площі поля зору для маски з одним оглядо­вим склом повинна бути не менше 50 %, для маски з двома окулярами — не менше 20 %.

Випробовують відповідно до 6.8.2.3.

Виробник повинен забезпечувати засоби зменшення запотівання окулярів або оглядового скла так, щоб не виникало завад для бачення під час занурювання.

Випробовують відповідно до 6.11.

Застосовувані протитуманні засоби, призначені або визначені виробником, повинні бути безпечні для очей, шкіри і лицевої частини.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.11.

Повітряний(-і) балон(и) повинен(-ні) бути надійно прикріплений(-і) до підвісної системи, яка може складатися з тримального каркаса і (або) тримальних стрічок для кріплення на корпусі водолаза. Підвісна система не повинна містити пряжок простої дії, які від’єднують підвісну систему від корпусу водолаза у разі їх активації.

Конструкція підвісної системи повинна забезпечувати надійне утримування положення SCUBA. Повинно бути неможливе випадкове відокремлення апарата і вузлів від водолаза. Підвісна система не повинна заважати свободі рухів користувача більше, ніж це необхідно.

Повинна бути передбачена можливість закріплення вільно підвішених частин, наприклад, регулятора подавання, манометра і стрічок на SCUBA.

Підвісна система, охоплюючи стрічки, повинна дозволяти водолазу знімати й одягати апарат без переривання дихання.

Припасування підвісної системи повинно утримуватися протягом використовування SCUBA. У випадку, якщо можливе регулювання підвісної системи, наприклад регулюванням довжини стрічок, повинно бути передбачене легке регулювання в будь-який час.

Випробовують відповідно до 6.2 і 6.11.

Повинна забезпечуватися безперебійна робота після витримування в діапазоні температур від мінус ЗО °С до 70 °С.

Випробовують відповідно до 6.10.3 і 6.10.4.

SCUBA не повинен протікати або пропускати повітря під час випробовування за температури 50 °С.

Укомплектований регулятором подавання SCUBA, призначений для використовування у воді з температурою нижче ніж 10 °С, не повинен мати ознак і (або) постійних витоків і не повинен про­пускати повітря під час випробовування за температури мінус 20 °С.

Випробовують відповідно до 6.10.1 І 6.10.2.

Укомплектований регулятором подавання SCUBA, призначений для використовування у воді з температурою нижче ніж 10 °С, повинен працювати належним чином за температури води 4 °С.

Випробовують відповідно до 6.5.2.

Будь-які частини, які за рекомендацією виробника підлягають очищуванню і (або) дезінфекції, повинні легко очищуватись, бути нечутливими до рекомендованих виробником чистильних речовин і дезінфікаторів і лишатися придатними до роботи після чищення і дезінфекції.

Випробовують ВІДПОВІДНО до 6.2 і 6.11.

Додатково до описаних лабораторних випробовувань також випробовують експлуатаційні вла­стивості SCUBA за умов, наближених до реальних. Метою цих загальних випробовувань є перевіряння пристрою на недоліки, що не можуть бути визначені будь-якими іншими випробовуваннями за цим стандартом.

Якщо, на думку фахівця з випробовувань, апарат не може бути схвалений через виявлені під час експлуатаційних випробовувань його недоліки, що стосуються сприйняття користувача, випро- бовувальна лабораторія повинна описати ті випробовування, які виявили ці недоліки. Це дозволить іншим випробовувальним лабораторіям продублювати випробовування й оцінити отримані результати.

Випробовують відповідно до 6.11.

6 ВИПРОБОВУВАННЯ

Вузли, перераховані в 4.2, випробовують і оцінюють окремо або в складі укомплектованого і готового до використовування SCUBA. Якщо складові випробовують окремо, випробовувальна лабораторія повинна використовувати додаткові вузли, які задовольняють вимоги цього стандарту.

Зазначені у цьому стандарті значення є номінальними, якщо не визначено інше. Значення мають граничні відхили ± 5 %, якщо не визначено інше. Якщо не визначено інше, кімнатна темпе­ратура довкілля під час випробовування повинна бути (24 ± 8) °С, а вологість принаймні 50 %. Тем­пературні межі з необумовленими граничними відхилами визначають із точністю ± З °С.

Якщо інше не визначене, випробовування проводять зі стисненим повітрям, яке задовольняє вимоги EN 12021.

Експлуатаційні характеристики устатковання з імітації дихання визначають за допомогою калібрувальної випробовувальної насадки, показаної на рисунку 4. Випробовувапьну насадку встанов­люють у випробовувальному устаткованні замість легеневого автомата і випробовують за 62,5 л/хв (25 циклів/хв, 2,5 л/хід) за абсолютного тиску 6 бар. Значення роботи дихання і вдихального/види- хального тисків повинні бути відповідно до 3,3 Дж/л і ± 25 мбар.

Випробовувальне і вимірювальне устатковання повинно відповідати очікуваним протягом випро­бовувань тискам і частотам.

Візуальне перевіряння проводять за нормальної гостроти зору уповноваженим експертом(-ами), призначеним(и) акредитованою для випробовування SCUBA випробовувальною лабораторією.

Візуальне перевіряння повинно засвідчити, що SCUBA або його складові частини вироблено відповідно до технічних умов виробника, а також марковання та інформація, яку надає виробник.

Шлангові з’єднання високого і середнього тиску підлягають таким випробовуванням:

Розтягувальну навантагу прикладають до шлангового з’єднання, приєднаного одним кінцем до відповідного кріплення.

Шланг накручують на придатний циліндр діаметром (65,0 ± 2,5) мм.

Випробовувальне середовище — повітря. Час випробовування — 5 хв.

Частини і з’єднання високого тиску повинні витримувати випробовувальний тиск не менше ніж 20 с.

Витоки, розриви шланга або ознаки пошкоджень повинні бути відсутні.

Випробовувальне середовище — вода або мастило.

Гофрований шланг для випробовування подовження підвішують. Вимірюють його довжину (без муфт) (довжина а).

Після цього прикладають до шланга зусилля 10 Н протягом 5 хв (довжина Ь).

Подовження Е розраховують за формулою: