Таблиця 4
Портативне устатковання Показники |
Група |
|||
І та II |
III та IV |
Додаткова1’ |
||
Кут нахилу зразка |
а(°) |
15 |
|
|
Інтенсивність |
(мм/год) |
200—300 |
|
|
Кут сопла розпилювача |
а(°) |
|
±90 |
|
Кут коливань розпилювача |
₽ (°) |
|
± 180 |
|
Витрати води через сопло |
(дм3/хв) |
|
0,10 |
|
Діаметр отвору сопла |
(мм) |
|
0,40 |
|
Здійснювальний тиск |
(кПа) |
|
80 |
|
Довжина струменя води |
(м) |
|
|
0,4 |
Тривалість |
(хв) |
10 |
10 |
ЗО |
1>Якщо виробник визначає зразок виробу як водонепроникний/водотривкий, жорсткість випробовування на водотривкість збільшується відповідно до вказаного значення
Вимірювання під час випробовування
Упродовж періоду часу випробовування зразок необхідно контролювати на виявляння будь- якої зміни його стану.
Кінцеві вимірювання
Після закінчення впливу водяних крапель та розпиленої води зразок потрібно піддати функ- ційним випробовуванням відповідно до пункту Ь) та візуальному огляду для виявляння будь-якого можливого протікання води крізь корпус або будь-якого механічного пошкодження як зовнішнього, так і внутрішнього.
Випробовування на працездатність у разі дії удару
Мета випробовування
Визначання тривкості устатковання до дії механічних ударів по поверхні корпусу, яка може їх отримувати в нормальних умовах експлуатації і яка повинна їм протистояти.
Метод випробовування
Випробовування складається із підданя зразка дії ударів молотка з маленькою напівсферич- ною ударною поверхньою по будь-якій виступовій поверхні корпусу зразка.
Методика випробовування
Загальна вказівка
Випробовувальне устатковання та методика випробовування повинні бути такі, як це описано у ІЕС 60068-2-63.
Удари потрібно завдавати по всіх доступних поверхнях корпусу зразка.
По всіх таких поверхнях потрібно завдати три удари по будь-якій точці(-ках) з погляду вірогідності нанесення пошкоджень або порушення працездатності виробу під час експлуатації. Необхідно передбачити запобіжні заходи, щоб гарантувати, що наслідки одного ряду з трьох ударів не впливають на наступний ряд. Якщо існують сумніви щодо впливу попередніх ударів, то дефект повинен бути проігнорований, і подальші три удари треба завдавати по тій самій точці нового зразка.
Початкове перевіряння
Перед початком випробовування необхідно виконати функційні випробовування зразка, як це описано в документації виробника.
Розташований зразка під час випробовування
Зразок встановлюють згідно з документацією виробника, та виконують відповідні під’єднання до джерела електроживлення, устатковання контролювання та навантажування. Зразок повинен бути у працездатному стані.
Умови випробовування
Жорсткість умов випробовувань наведена в таблиці 5:
Таблиця 5
Показники |
Групи |
|
I, II та III |
IV |
|
Енергія удару (Дж) |
0,5 |
1,0 |
Кількість ударів по точці впливу |
3 |
3 |
Вимірювання під час випробовування
Упродовж періоду часу випробовування зразок необхідно контролювати для того, щоб виявити будь-яку зміну його стану.
Кінцеві вимірювання
Після закінчення випробовування зразок повинен бути підданий функційним випробовуванням відповідно до пункту Ь) та візуальному огляду для виявляння будь-якого його можливого механічного пошкодження як зовнішнього, так і внутрішнього.
Випробовування на тривкість до дії синусоїдної вібрації
Мета випробовування
Визначання тривкості устатковання до дії тривалої вібрації, рівні якої наближені до тих, що діють в довкіллі.
Метод випробовування
Випробовування складається з дії на зразок синусоїдної вібрації в діапазоні частоти, що відповідає тій, що діє в умовах експлуатації, але з більшим рівнем для прискорення ефекту коливань.
Методика випробовування
Загальна вказівка
Випробовувальне устатковання та методика випробовування повинні бути такі, як це описано в ІЕС 60068-2-6, зокрема у доповненнях № 1:1983 та №2:1995 щодо тривкості до дії вібрації.
Вібрація повинна бути застосована по черзі у кожному напрямку трьох взаємно перпендикулярних осей.
Кожна з цих осей повинна бути перпендикулярно спрямована на нормально зорієнтоване і встановлене устатковання. Випробовування на тривкість до дії вібрації може бути поєднане з випробовуванням на працездатність під час дії вібрації таким чином, щоб зразок піддавати випробовуванню на працездатність з одночасним випробовуванням на тривкість до вібрації, що діє по черзі у кожному напрямку трьох осей.
Початкове перевіряння
Перед початком випробовування необхідно виконати функційні випробовування зразка, як це описано в документації виробника.
Розміщення зразка під час випробовування
Зразок встановлюють згідно з документацією виробника. Під час випробовування зразок не повинен бути під'єднаний до джерела електроживлення.
Умови випробовування
Жорсткість умов випробовування наведена в таблиці 6:
Таблиця 6
Показники |
Групи |
||
і |
II III та IV |
||
Діапазон частоти |
(ґц) |
10—150 |
10—150 |
Амплітуда прискорення |
(м/с2) |
4,905 |
9,81 |
|
{gn} |
{0,5} |
{1-0} |
Кількість осей |
3 |
3 |
|
Швидкість зміни частоти |
(октава/хв) |
1 |
1 |
Кількість циклів зміни частоти для кожної осі в режимі функціювання |
20 |
20 |
Вимірювання під час випробовування
Не виконують
Кінцеві вимірювання.
Після закінчення дії вібрації у всіх трьох осях, зразок потрібно піддати функційним випробовуванням відповідно до пункту Ь) та візуальному огляду для виявляння будь-якого його можливого механічного пошкодження як зовнішнього, так і внутрішнього.
Випробовування на працездатність у разі змін напруги електроживлення
Мета випробовування
Визначання здатності устатковання правильно функціювати у заданому діапазоні напруги електроживлення.
Метод випробовування
Випробовування складається з витримки зразка виробу за максимального і мінімального значення напруги електроживлення протягом часу, достатнього для отримання температурної стабільності і проведення функційних випробовувань у цих умовах.
Методика випробовування
Загальна вказівка
Чинних міжнародних стандартів на даний час нема.
Зразок повинен живитися напругою, що змінюється в заданому діапазоні електроживлення, поки ним не буде досягнута температурна стабільність та проведене функційне випробовування.
Початкове перевіряння
Перед початком випробовування необхідно здійснити функційні випробовування, як це описано в документації виробника.
Розміщення зразка під час випробовування
Зразок встановлюють згідно з документацією виробника та виконують відповідні під’єднання до джерела електроживлення, устатковання контролювання та навантажування. Зразок повинен бути у працездатному стані.
Умови випробовування
Жорсткість умов випробовування за визначеного характеру електроживлення наведено в таблиці 7.
Таблиця 7
Показники |
Групи I, II, III та IV |
||||
Мережа електроживлення змінного струму |
Інші джерела електроживлення |
||||
Максимальне значення напруги електроживлення |
(ІЛпах) |
+ Ю % |
Максимальне значення визначає виробник |
||
Мінімальне значення напруги електроживлення |
(Umin) |
Unom1)-15% |
Мінімальне значення визначає виробник |
1>Unam= Європейське значення номінальної напруги мережі електроживлення змінного струму 230 В
Вимірювання під час випробовування
Упродовж періоду часу випробовування зразок необхідно контролювати на виявляння будь- якої зміни його стану. Наприкінці періоду часу випробовування, після того, як зразком досягнута температурна стабільність, потрібно провести функційні випробовування відповідно до пункту Ь).
Кінцеві вимірювання
Після закінчення випробовування на працездатність у разі електроживлення зразка напругою обох крайніх значень вказаного діапазону напруги необхідно провести візуальний огляд щодо виявляння будь-якого його механічного пошкодження як зовнішнього, так і внутрішнього.
Випробовування на працездатність у разі провалів та переривання напруги електроживлення
Призначеність випробовування
Визначання тривкості функціювання устатковання, яке живиться напругою від мережі змінного струму, за короткочасних перепадів напруги мережі електроживлення змінного струму, типу тих, які є наслідком перемикання навантаги та дії пристроїв електрозахисту в мережі розподілення енергопостачання.
Для устатковання, яке живиться низьковольтною напругою постійного струму, визначають його тривкість функціювання у разі перепадів напруги вторинного кола електроживлення постійного струму внаслідок ввімкнення та вимкнення напруги електроживлення мережі змінного струму. У цьому разі напруга на під’єднаній батареї резервного електроживлення повинна бути мінімального значення.
Примітка. Це випробовування не застосовують до пристроїв, які живляться тільки від вбудованих батарей (джерел постійного струму).
Метод випробовування
Для устатковання, яке живиться напругою мережі електроживлення змінного струму, застосовують випробовування на тривкість функціювання у разі короткочасних провалів та переривання напруги змінного струму мережі електроживлення цього устатковання.
Для устатковання, яке живиться постійним струмом, застосовують випробовування на тривкість функціювання у разі короткочасних провалів та переривання напруги постійного струму до нижнього значення напруги діапазону електроживлення.
Методика випробовування
Загальна вказівка
Чинних міжнародних стандартів на даний час нема.
Для випробовування устатковання, яке живиться напругою мережі електроживлення змінного струму, необхідно застосовувати випробовувальний генератор, здатний переривати один або більше напівперіодів амплітуд напруги електроживлення мережі змінного струму, початок та закінчення формування ним переривання напруги повинні збігатися з переходом її через нуль. Провал напруги електроживлення змінного струму повинен бути здійснений до вказаного відсоткового значення відносно номінальної напруги електроживлення протягом визначеного періоду часу.
Для проведення випробовування щодо тривкості функціювання за зміни стрибком низьковольтної напруги електроживлення постійного струму необхідно використовувати генератор, здатний до здійснення заданих перепадів напруги. Для кожного стрибка напруги (від високої до низької або від низької до високої) повинен бути виконаний перехід у межах точно встановленої тривалості перехідного процесу. Після кожного переходу напруга повинна бути постійного значення протягом вказаного періоду часу до виконання наступного переходу.
Початкове перевіряння