8.3.7. При одночасному використанні декількох балонів потрібно застосовувати пристрій високонапірного колектора, з установкою одного редуктора на магістралі перед штуцером роздачі газу.

8.3.8. Перед уведенням колектора в експлуатацію його високонапірна частина повинна бути піддана огляду і гідравлічному випробовуванню тиском, який становить 1,25 допустимого робочого тиску балонів, протягом 300 секунд і наступному обстукуванню під робочим тиском зварних швів (1 удар на кожних 10 см шва) за допомогою легкого молотка (масою 0,2 кг) із кольорового металу.

 

 

8.4. Обслуговування електроустановок і електрообладнання

8.4.1. Роботи в захищеному ґрунті, пов’язані із застосуванням пересувних електрифікованих машин, підіймально-транспортного обладнання з електроприводомта усі електротехнічні  роботи повинні виконуватися у відповідності з вимогами ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ДНАОП 0.00-1.21-98, ПВЕ і ПТЕ.

8.4.2. Відповідальність за експлуатацію електроустановок несуть особи, відповідальні за електрогосподарство підприємства. При відсутності особи, відповідальної за електрогосподарство підприємства, виконання її обов’язків наказом покладається на особу зі штату інженерно-технічних працівників  енергослужби.

8.4.3. Для гарантування безпеки працівників під час обслуговування електроустановок необхідно передбачити:

- надійне заземлення (занулення) корпусів електрообладнання і вимірювальних приладів, які застосовуються під час обслуговування;

- захист від перевантажень і короткого замикання;

- надійний захист від механічних та інших пошкоджень ізоляції зовнішньої електропроводки;

- діелектричні килимки або ізоляційні підкладки під ноги по усьому фронту робочого місця електротехнічного персоналу;

- попереджувальні плакати та інструкції з охорони праці, вивішені на видимих місцях у робочих приміщеннях;

- знаки безпеки за ГОСТ 12.4.026-76.

8.4.4. На усіх робочих місцях потрібно мати інструкції з експлуатації електроустановок і електрообладнання та схеми з їх обслуговування.

8.4.5. При підключенні пересувних машин з електроприводом до електромережі потрібно застосовувати спеціальні кабелі відповідно до ПВЕ. Перед включенням у роботу пересувних механізмів потрібно візуально перевірити цілісність ізоляції живильного кабелю і, правильність під’єднання нульового проводу.

8.4.6. Живильний кабель для пересувних електроустановок потрібно вибирати з таким розрахунком, щоб його довжина перевищувала максимальну віддаль переміщення машини.

Живильний кабель повинен знаходитися поза зоною переміщення машини.

8.4.7. У теплицях з електричним обігрівом ґрунту систему включення обігріву слід блокувати із закритим станом вхідних дверей і обладнувати звуковою і (або) світловою сигналізацією.

Перед тим як увійти до теплиці з електрообігрівом ґрунту необхідно виключити електрообігрів.

8.4.8. При відсутності напруги і значних перервах у роботі усі машини і обладнання повинні бути відключені за допомогою комутаційної апаратури (рубильників, автоматів тощо).

8.4.9. На захисних огородженнях електроустановок, які є потенційно небезпечними для працівників, установлюють знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

8.4.10. Під час підвішування, розставляння, знімання й зберігання тепличних опромінювачів потрібно дотримуватися вимог експлуатаційної документації і застосовувати засоби й методи, які виключають можливість виникнення травмонебезпечних ситуацій.

8.4.11. Перед включенням системи досвічування перевірці підлягає стан захисного заземлення (занулення) металевих рам і кронштейнів, на яких кріпляться світильники, і металевих корпусів світильників.

8.4.12. Роботи по обслуговуванню систем досвічування дозволяється проводити тільки після відключення живильної напруги.

 

8.5. Обслуговування навантажувальних, транспортних

 і ґрунтообробних засобів

8.5.1. Технічне обслуговування мобільних машин потрібно проводити у спеціально відведених і обладнаних для цього місцях, виключаючи при цьому самовільне їх переміщення.

Робочі органи навантажувачів та кузови-самоскиди самохідних шасі або тракторних причепів потрібно надійно фіксувати в піднятому положенні.

8.5.2. Експлуатаційне обслуговування навантажувальних, транспортних і ґрунтообробних засобів повинно проводитися  згідно з експлуатаційною документацією й регламентом, затвердженим у встановленому порядку.

8.5.3. Не допускається проведення робіт по обслуговуванню ґрунтообробних машин (копачів, фрез, барабанів тощо), очищенню й регулюванню активних робочих органів при включених приводах.

8.5.4. Перед запуском двигуна транспортного засобу потрібно важелі переключення передач і гідророзподільника установити в нейтральне положення.

8.5.5. У процесі експлуатації навантажувачів потрібно слідкувати за правильною роботою пристроїв, що запобігають перевантаженню робочого органу.

8.5.6. При розвантаженні вантажу з робочого органу навантажувача у транспортний засіб потрібно дотримуватись мінімальної висоти розвантаження, яку дозволяє конструкція транспортного засобу.

8.5.7. При виконанні транспортних робіт колісними тракторами, ведучі колеса трактора повинні бути установленні на максимальну ширину колії і мінімальний дорожній просвіт.

Замки кріплення бортів причепів та кузовів транспортних засобів повинні бути надійно закриті.

 

9. Вимоги безпеки під час скління та герметизації теплиць

9.1. Процеси виконання робіт по склінню й герметизації теплиць повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 і СНиП ІІІ-4-80.

9.2. Скління теплиць потрібно починати тільки після приймання змонтованих металоконструкцій каркасу цих споруд і оформлення відповідної приймальної документації.

9.3. У процесі експлуатації тепличних споруд потрібно здійснювати систематичний контроль за станом засклених поверхонь.

9.4. Під час виконання робіт по склінню й герметизації теплиць особливу увагу потрібно приділяти стану риштування, підмостків, трапів, настилів тощо які повинні відповідати вимогам ГОСТ 26887-86 і СНиП ІІІ-4-80.

9.5. Ремонтні роботи зі скління й герметизації покрівлі теплиць, повинні проводитися з використанням трапів, які обпираються на лотки, конькові прогони, шпроси споруд.

9.6. Допускається проводити роботи на приставних драбинах на висоті, яка не перевищує 5 м. При обпиранні на ґрунт або дерев’яну підлогу потрібно використовувати драбину з гострими металевими наконечниками, а при обпиранні на тверду основу - із гумовими башмаками.

9.7. Під час масового скління теплиць розкрій листового скла потрібно проводити в централізованих майстернях.

При невеликих об’ємах робіт із скління, розмітку й розкрій скла дозволяється виконувати на об’єкті  в опалюваних приміщеннях, обладнаних столами-шаблонами.

Освітленість робочих місць під час розкрою скла повинна відповідати СНиП ІІ-4-79 і становити не менше 200 лк.

Не дозволяється проводити розкрій скла на покрівлі, трапах, настилах.

9.8. Транспортування скла до місця розкрою потрібно проводити без поштовхів і ударів, при цьому ящики зі склом повинні бути встановлені торцями у напрямку руху транспорту.

При ручному перенесенні скло повинно знаходитися збоку. Не дозволяється переносити скло, тримаючи його перед собою, в горизонтальному положенні, без рукавиць.

9.9. Роботи по склінню рам теплиць потрібно проводити ланками не менше ніж із двох працівників, один з яких повинен бути склярем.

9.10. Кожна ланка повинна бути забезпечена двома трапами, довжиною, яка дорівнює довжині скату й шириною не менше ніж 70 см.

Трапи повинні забезпечувати зручність і безпечність роботи на них. Для цього вони повинні бути обладнані ящиками для зберігання мастики, інструменту тощо та поручнями з одного боку.

Механічна міцність поручнів повинна забезпечувати умови фіксації й утримання працівників за допомогою запобіжних поясів.

9.11. Скління теплиць потрібно починати з бокового огородження з навітряного боку споруди. Після закінчення скління бокового огородження потрібно приступати до скління покрівлі.При цьому слід спочатку засклити усі навітряні схили, після чого приступити до скління підвітряних.

9.12. Підіймання скла на покрівлю здійснюється як ручним, так і механізованим способами у спеціальних касетах, за допомогою тросу.

Для виключення коливань касет, які підіймають, потрібно використовувати запобіжний трос, закріплений в нижній частині вантажу.

Зона підіймання повинна бути позначена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

9.13. Не дозволяється проводити скління й роботи по герметизації теплиць під час туману, зливи, грози і сильного снігопаду, на покритих ожеледицею будівельних конструкціях і при швидкості вітру 10 м/с і більше.

9.14. Приготування герметизаційної мастики на бітумній основі потрібно проводити в місцях, обладнаних протипожежними засобами згідно з ГОСТ12.1.004-91 і ДНАОП 0.01-1.01-95. Нагріту мастику тримають на місці виконання робіт у спеціальних термошафах.

Під час приготування герметизаційної мастики слід користуватися вимогами розділу 8. ДНАОП 0.01-1.01-95.

9.15. Нанесення мастики на засклені шпроси потрібно проводити за допомогою пристроїв, передбачених для кожної мастики. Не дозволяється заправка шприців мастикою на покрівлі теплиць.

9.16. На час скління й герметизації покрівлі теплиць усі інші роботи в зоні скління й герметизації повинні бути припинені.

Під час склінні й герметизації бокових огороджень теплиць допускається проведення окремих (технологічних і ремонтних) робіт після вжиття заходів, які виключають можливість травмування працівників битим склом.

9.17. Після закінчення зміни, а також на час перерви в роботі, залишки матеріалів, пристрої та інструмент потрібно прибрати або надійно закріпити.

9.18. Після закінчення робіт із скління потрібно прибрати з місця роботи бите скло в тару, яка б забезпечувала безпечне його переміщення.

9.19. Об’єкт, на якому проводять скління й герметизацію, повинен бути забезпечений аптечкою з необхідними медикаментами.

 

10. Вимоги безпеки під час монтажу й експлуатації

плівкового огородження теплиць

10.1. Зварювання полотен виконується термоконтактним способом на спеціальному стенді, розміщеному в окремому приміщені, яке обладнане припливно-витяжною вентиляцією з природним або штучним спонуканням згідно ГОСТ 12.4.021-75 і СНиП 2.04.05-91.

10.2. При зварюванні плівки для її нагрівання потрібно використовувати побутову електричну праску потужністю 1кВт; або інші прилади заводського виготовлення, обладнані терморегуляторами. Застосовувати саморобні електронагрівальні прилади не дозволяється.

10.3. Підіймання плівкових полотен на покрівлю теплиць потрібно проводити в безвітряну погоду, або при слабому вітрі, із навітряного боку споруди. Монтаж і кріплення полотен проводять, використовуючи спеціальні пристрої: пересувні підмостки, жердини, шнури, гаки тощо.

10.4.

Пошкодження плівкових полотен, (проколи, розрізи, розриви) у процесі експлуатації ліквідовують з використанням драбин-стрем’янок, монтажних драбин або пересувних підмостків, що відповідаютьСНиПІІІ-4-80,за допомогою клейкої стрічки на поліетиленовій основі. Робота виконується двома працівниками.

 

11. Пожежна безпека

11.1. Пожежна безпека на об’єктах захищеного ґрунту повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних, технічних та інших заходів відповідно до ДНАОП 0.01-1.01-95 та ГОСТ 12.1.004-91.

11.2. До складів палива, мастильних матеріалів, пестицидів та до майданчиків зберігання й ремонту тари повинні бути влаштовані під’їзди для пожежних автомобілів.

11.3. На дверях або стінах приміщень повинні бути вивішені відповідні знаки безпеки та вказані класи вибухопожежної безпеки згідно з ВБН-СГіП-46-3-94.

11.4. На майданчиках для складування тари, зберігання інвентарю, базування машин, механізмів, агрегатів повинні бути необхідні засоби пожежегасіння відповідно до додатку №3 ДНАОП 0.01-1.01-95 та ГОСТ 12.4.009-83.

 

12. Вимоги щодо застосування засобів захисту працюючих

12.1. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати ГОСТ 12.4.011-89.

12.2. Вибір конкретного типу засобів захисту працівників слід здійснювати з урахуванням вимог безпеки для даного процесу або виду робіт і наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів.

12.3. Засоби колективного захисту працівників конструктивно повинні бути з`єднані з виробничим обладнанням або його елементами керування таким чином, щоб у випадку необхідності, виникла примусова дія засобу захисту.

12.4. Засоби індивідуального захисту потрібно застосовувати у тих випадках, коли безпека праці не може бути забезпечена конструкцією обладнання, організацією виробничих процесів, архітектурно-планувальними рішеннями та засобами колективного захисту.

12.5. Порядок забезпечення ЗІЗ працівників визначається ДНАОП                   00-4.26-96.

12.6. Забезпечувати працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ потрібно відповідно до ДНАОП 0.00-3.01-98

12.7. Вибір засобів індивідуального захисту здійснюють відповідно до їх технічних характеристик і фізичних, хімічних, токсичних, бактеріологічних та інших властивостей застосовуваних матеріалів, конкретно для кожного виду робіт або технологічного процесу.

12.8. Засоби індивідуального захисту повинні підбиратися індивідуально для кожного працівника. Підбір ЗІЗ органів дихання і контроль за правильністю їх застосування повинні здійснювати особи, відповідальні за проведення робіт із пестицидами.

Комплект ЗІЗ - спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази повинні бути закріплені за кожним працівником на весь період роботи.

12.9. Працівники не повинні допускатися до виконання технологічних операцій з  пестицидами без ЗІЗ.