---

ТЕРМОСТАТИ за допомогою змінення навколишньої температури примушують виконувати 10000 робочих циклів (10000 замкнень та 10000 розімкнень), за умов, що апаратура працює за умов НОМІНАЛЬНОЇ НАПРУГИ або верхнього значення НОМІНАЛЬНОГО ДІАПАЗОНУ НАПРУГИ та за умов НОРМАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ.

К.4 Витривалість термообмежувачів

ТЕРМООБМЕЖУВАЧІ за допомогою змінення навколишньої температури примушують виконувати 1000 робочих циклів (1000 замкнень та 1000 розімкнень) за умов, що апаратура працює під час НОМІНАЛЬНОЇ НАПРУГИ або верхнього значення НОМІНАЛЬНОГО ДІАПАЗОНУ НАПРУГИ та за умов НОРМАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ..

K.5 Надійність термовимикачів

Спрацьовування ТЕРМОВИМИКАЧІВ повинно бути надійне.

Відповідність перевіряють за умов роботи апаратури відповідно до 4.5.1.

ТЕРМОВИМИКАЧ З АВТОМАТИЧНИМ ВІДНОВЛЕННЯМ примушують спрацьовувати 200 разів; ТЕРМОВИМИКАЧ ІЗ РУЧНИМ ВІДНОВЛЮВАННЯМ повертають 10 разів у початкове положення після кожного спрацьовування.

Після випробовувань у зразків не повинно бути пошкоджень, які погіршують їх подальше використання.

Для запобігання пошкодження апаратури допустиме скорочення періодів охолодження та паузи.

К.6 Стабільність спрацьовування

ТЕРМОСТАТИ, ТЕРМООБМЕЖУВАЧІ та ТЕРМОВИМИКАЧІ повинні бути сконструйовані так, щоб їх налаштування істотно не змінювалось під час нагрівання, вібрації і т.ін, в умовах, які виникають під час нормального використання.

Відповідність перевіряють оглядом під час проведення випробовувань на роботу за порушень нормальних умов відповідно до 5.3.

ДОДАТОК L
(обов'язковий)

УМОВИ НОРМАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ ДЛЯ ДЕЯКИХ ВИДІВ

ЕЛЕКТРИЧНИХ ЗАСОБІВ ОРГТЕХНІКИ
(див. 1.2.2.1 та 4.5.1)

L.1 Друкарські машинки

Друкарські машинки вмикають без навантаження до досягнення сталого стану. Потім друкарські машинки з ручним вводом навантажують зі швидкістю 200 знаків за хвилину й переводом рядка через кожні 60 знаків, враховуючи прогалини, до досягнення сталого стану. Друкарські машинки з автоматичним вводом навантажують за максимальною швидкістю, яка рекомендована в інструкцях виробника.

L.2 Калькулятори та касові апарати

До калькуляторів або касових апаратів уводять або набирають чотиризначні числа та за допомогою клавіші повтору або керувальної клавіші вводять їх зі швидкістю 24 рази за хвилину до досягнення сталого стану. Обирають таке чотиризначне число, за якого навантаження апаратури найбільше. Якщо касовий апарат має ящик, який відчиняється після завершення кожної операц'ї, касовий апарат навантажують зі швидкістю 15 разів за хвилину, зачиняючи ящик після кожного відчинення, до досягнення сталого стану. Навантаження калькулятора або касового апарата складаються з вводу або набору ОПЕРАТОРОМ иифр, які машина обробляє, та наступного натискання на керувальну клавішу, клавішу повтору або аналогічну для кожної операц'ї.

L.3 Пристрої стирання

Пристрої стирання вмикають без навантаження на 1 год.

L.4 Пристрої для заточування олівців

Щоб навантажити пристрої для заточування олівц'в, беруть п’ять нових олівц'в та заточують кожний з них по вісім разів, дотримуючись нижченаведених відрізків часу. За винятком нових олівц'в, заточений кінеиь олівця перед кожним заточуванням обламують.

Час заточування -4 с для нового олівця

-2 с для подальших заточувань

Інтервал між заточуваннями -6 с

Інтервал перед заточуванням нового олівця -60 с

Усі відрізки часу зазначені приблизно.

L.5 Розмножувальні апарати та копіювальні машини

Розмножувальні апарати та копіювальні машини вмикають на максимальну швидкість до досягнення сталого режиму роботи. Допустимо після кожних 500 копій робити трихвилинні паузи, якщо це дозволяє конструкц'я машини.

L.6 Автоматизооані картотеки

Автоматизовані картотеки навантажують за умов імітацї разбалансування, яке може бути зумовлене нерівномірним розподілом змісту. Під час роботи незбалансоване навантаження зміщують приблизно на одну третину повного ходу каретки, що створює максимальне навантаження під час виконання кожної операц'ї. Операц'ю повторюють кожні 15 с до досягнення сталого режиму роботи.

Навантаження від нерівномірного розподілу змісту допустимо імітувати так.

За умови вертикального транспортування три восьмих об’єму завантажують трьома восьмими допустимого навантаження. Цей вантаж переміщують на всю довжину транспортування. Цикл транспортування повторюють з інтервалами у 10 с до досягнення сталого температурного режиму.

За інших видів транспортування, наприклад, горизонтального або по колу, повне навантаження переміщують по усьому шляху транспортування. Цикл транспортування повторюють з інтервалами 15 с до досягнення сталого температурного режиму.

L.7 Інші засоби оргтехніки

Інші засоби оргтехніки вмикають за найнвсприятливішого режиму роботи, параметри якого наведені у відповідних інструкціях з експлуатації.

ДОДАТОК М

(обов’язковий)

ХАРАКТЕРИСТИКИ ТЕЛЕФОННИХ СИГНАЛІВ ВИКЛИКУ

(див. 2.3.1)

М.1 Вступ

У цьому додатку наведено два альтернативні методи, які відображають позитивний досвід роботи у різних частинах світу. Метод А типовий для аналогових телефонних мереж Європи, а Метод В - для Північної Америки. Ці два методи рівнозначні, вони відображені у відповідних стандартах з електричної безпеки.

М.2 Метод А

Цей метод вимагає, щоб струми /^, та ^2, які проходять через резистор 5000 Ом, під’єднаний між будь-якими проводами або між проводом та землею, не перевищували меж, встановлених як зазначено нижче:

1. Під час нормальних умов роботи I_TS1,струм, розрахований або виміряний за будь-який одноразовий активний період виклику ti (як наведено на рисунку М.1), не повинен перевищувати:

у разі тактового виклику (ti <^х) струм, який, залежно від t1, наведено на рисунку М.2;

у разі тривалого виклику (t1=^m), 16 мА;

Itsi у мА, визначають як:

VT для ti < 600 мс

для ⁶⁰⁰ мс < ti < ¹²⁰⁰ мс

/га< д для для ti 2 1200 мс

де І0 - амплітудне значення струму, у мА, для відповідної форми сигналу, наведеної на рисунку М.3;

І_р - значення струму подвійної амплітуди, у мА. для відповідної форми сигналу, наведеної на рисунку М.3;

ti - у мс.

2. Під час нормальних умов роботи середнє значення струму для посилань повторюваних тактових сигналів та розраховане за один цикл t2 (показано на рисунку М.1), не повинно перевищувати 16 мА дійового значення;

Its2 у мА визначають за формулою:

де Itsi - у мА, відповідно до М.2 а);

I_dc- постійна складова струму, у мА, який протікає через резистор 5000 Ом за пасивний період тактового циклу;

ti та t2 - у мс.

Примітка. Частота напруги телефонних викликів, зазвичай, перебуває у діапазоні від 14 Гц до 50 Гц.

3. За умов поодинокої несправності, зокрема випадку, коли посилання тактових сигналів стає постійним:

s Itsi не повинен перевищувати струму, наведеного на рисунку М.2, або 20 мА, який більший;

s Its2 не повинен перевищувати межу 20 мА.

t1 дорівнює:

• тривалості активного періоду за один повний цикл сигналу виклику;

• сумі активних періодів за один повний цикл сигналу виклику, якщо він складається з декількох активних періодів, як у наведеному прикладі, для якого t = + t2;

t2 - тривалість одного повного циклу сигналу виклику.

ІЕС 458/99

Рисунок М.1 - Визначення активного періоду повного циклу сигналу виклику

Рисунок М.3 - Визначення струмів амплітудного значення та значення подвійної амплітуди

М.3 Метод В

Примітка. Цей метод засновано на стандарті США DFR 47 («FCC Rudas») Розділ 68, Підрозділ D, з урахуванням додаткових вимог, які звстосовують за умов несправності.

М.3.1 Сигнал виклику

М.3.1.1 Частота

Для сигналів виклику потрібно застосовувати частоти з несівною частотою не більшою ніж 70 Гц.

М.3.1.2 Напруга

Напруга сигналу виклику, виміряна на резисторі з опором не меншим ніж 1 МОм, повинна бути менша ніж 300 В подвійної амплітуди та менша ніж 200 В амплітудного значення по відношенню до потенціалу «землі».

М.3.1.3 Тактовий сигнал

Сигнал виклику повинен складатись з посилань переривчатого сигналу, тривалістю не меншою ніж 1 с, та інтервалами між ними не більшими ніж 5 с. У період відсутності посилань напруга по відношенню до потенціалу «землі» не повинна перевищувати 56,5 В постійного струму.

М.3.1.4 Струм у разі поодинокої несправності

Якщо внаслідок поодинокої несправності сигнал виклик/ стас тривалим, струм через резистор 5 000 Ом. увімкнений між двома будь-якими вихідними проводами або між одним вихідним проводом та уземлемням, не повинен перевищувати 56.5 мА подвійної амплітуди, як зазначено на рисунку М.З.

М.3.2 Пристрій для розмикання та контрольована напруга

М.3.2.1 Умови для застосування пристрою для розмикання або забезпечування контрольованої напруги

Залежно від величини струму, який протікає через резистор встановленої величини, увімкнений між генератором сигналів виклику та ущемленням, у колі сигналу аиклику повинен бути застосовано пристрій для розмикання, як зазначено у М.3.2.2, або забезпечена контрольована напруга, як зазначено у М.3.2.3, або і те, і інше, як зазначено нижче:

s якщо струм через резистор величиною 500 Ом не перевищує 100 мА подвійної амплітуди, вживати пристрій для розмикання або контрольовану напругу не потрібно;

s якщо струм через резистор величиною 1500 Ом перевищуй 100 мА подвійної амплітуди, треба застосовувати пристрій для розмикання. Якщо пристрій для розмикання відповідає характеристикам переривання, наведеним на рисунку М.4 у разі значення опору R = 500 Ом, контрольована напруга не потрібна. Але якщо пристрій для розмикання відповідає характеристикам переривання лише у разі значення R = 1500 Ом, забезпечення контрольованої напруги необхідно;

s якщо струм через резистор величиною 500 Ом перевищує 100 мА подвійної амплітуди, а струм через резистор величиною 1500 Ом не перевищує цього значення, то:

• потрібно застосовувати пристрій для розмикання, який відповідає характеристикам, встановленим на рисунку М.4 у разі значення R = 500 Ом;

• необхідно забезпечити контрольовану напругу.

М.3.2.2 Пристрій для розмикання

Пристрій для розмикання, характеристика якого залежно від величини струму, що протікає через нього, відповідає зазначеній на рисунку М.4.

М.3.2.3 Контрольована напруга

Напруга по відношенню до потенціалу «землі» на вихідному або сигнальному проводі, яка має дорівнювати не менше 19 В амплітудного значення, але не перевищувати 56,5 В напруги постійного струму за відсутності сигналу виклику (стан паузи).

Примітка 1.1 вимірюють з моменту під’єднання резистора R до кола.

Примітка 2. Похилу частину лінії описують як функцію I = 100tV1

Рисунок М.4 - Характеристики розмикання напруги сигналу

ДОДАТОК N

(обов’язковий)

ІМПУЛЬСНІ ВИПРОБОВУВАЛЬНІ ГЕНЕРАТОРИ
(див. 2.10.3.4, 6.2.2.1, 7.3.2 та розділ G.5)

Примітка. Під час застосування цих генераторв потрібна надзвичайна обережність, що пов’язано з великим електричним зарядом, накопиченим юнденсатором С1.

N.1 Імпульсний випробовувальний генератор ITU-T

Схему, наведену на рисунку N.1 із значеннями компонентів згідно з посиланнями 1 і 2 таблиці N.1, застосовують для генерування імпульсів від конденсатора С1, зарядженого до початкової напруги U₀

Рисунок N.1 - Схема імпульсного генератора ITU-T

Схема за посиланням 1 таблиці N.1 генерує імпульси 10/700 мне (реальний час зростання фронту 10 мкс, реальна тривалість спаду до половинного значення - 700 мкс) як визначено в ITU-T Рекомендація К.17 для імітації збурень від грозових розрядів у ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНІЙ МЕРЕЖІ.

Схема за посиланням 2 таблиці N.1 генерує імпульси 1,2/50 мкс (реальний час зростання фронту 1,2 мкс, реальна тривалість спаду до половинного значення - 50 мкс) як визначено в ITU-T Рекомендація К.21 для імітації імпульсів перехідних збурень у системах розподілу електроживлення.

Форма імпульсу наведена для ненавантаженого стану і може змінюватись за умов навантаження.

Національний відхил

В Україні випробовувальний генератор повинен відповідати вимогам ІЕС 61000 4-5-02 Electromagneiic compatibility (EMC) - Part 4. Testing and measurement techniques - Section 5: Surge immunity test (Сумісність електромагнтів (EMC) Частина 4. Засоби випробовувань та вимірювань. Розділ 5. Випробовування на тривкість до імпульсних перенапруг).

N.2 Імпульсний випробовувальний генератор ІЕС 60065

Схему, наведену на рисунку N.1 із значеннями компонентів за посиланням 3 таблиці N.1. застосовують для генерування імпульсів від конденсатора C1, зарядженого до початкової напруги U0. Перемикач, застосований за рисунком N.2 є критичною частиною схеми. Для подальшої інформації див. ІЕС 60065:1998, 10.1.

Рисунок N.2 - Схема імпульсного генератора ІЕС 60065

Таблиця N.1 - Значення компонентів схем за рисунками N.1 і N.2