Існує три різні типи дефектів орнаменту х, які можуть зустрічатися одночасно. Ці типи наведені на рисунку 3.



Рисунок 3 – Дефекти орнаменту



6.3.2.3 Дефекти кромки виробів

Дефекти кромки виробу визначаються для скла розмірів остаточної прирізки і класифікуються як:

- вхідні у поверхню і вихідні за межі поверхні скла дефекти;

- скоси кромки.


6.3.2.3.1 Вхідні у поверхню і вихідні за межі поверхні скла дефекти

Ці дефекти показані на рисунках 4 і 5. Вимірюються величини h1, h2 і р, а також товщина скла е.


6.3.2.3.2 Скоси кромки

Цей дефект показаний на рисунку 6. Вимірюється величина d і товщина скла е.





Рисунок 4 – Вхідні у поверхню h1 і вихідні за межі поверхні h2 дефекти – вигляд з поверхні


Рисунок 5 – Вхідні у поверхню дефекти – вигляд з кромки


Рисунок 6 – Скоси кромки – вигляд з кромки




6.3.3 Відпал скла

Скло повинно бути відпаленим. Відпал скла контролюється полярископом, призначеним для оцінки величини різниці проходження променів при двопроменезаломленні у виробах із прозорих та слабо забарвлених матеріалів, яку визначають згідно з ГОСТ 3519. Величина залишкових внутрішніх напружень безкольорового скла не повинна бути такою, щоб різниця проходження променів поляриметра не перевищувала величину (100 ± 10) нм/см.

Якість відпалу кольорового скла визначають пробним різанням. Скло повинне відламуватися по лінії різання без розтріскування.


6.3.4 Водостійкість скла

Водостійкість скла повинна бути не нижче класу 4/98 згідно з ГОСТ 10134.1.


6.3.5 Оцінка дефектів


6.3.5.1 Крапкові дефекти і прямолінійні або поширені дефекти

6.3.5.1.1 Скло інвентарних розмірів

а) сферичні або квазісферичні крапкові дефекти:

- допускаються без обмежень, якщо найбільший розмір дефекту менший або дорівнює 2,0 мм;

- допускаються до 2 дефектів на площу скла будь-якої форми розміром 1 м2, якщо найбільший розмір дефекту більший 2,0 мм і менший або дорівнює 5,0 мм;

- не допускаються, якщо найбільший розмір дефекту більший 5,0 мм;

б) подовжені крапкові дефекти шириною менші або рівні 2,0 мм:

- допускаються без обмежень при довжині дефекту меншій або рівній 4,0 мм;

- допускаються при довжині дефекту більшій 4,0 мм і меншій або рівній 25,0 мм, якщо сума довжин на площу скла будь-якої форми розміром 1 м2 менша або дорівнює 100,0 мм;

- не допускаються, якщо найбільший розмір дефекту більший 25,0 мм;

в) подовжені крапкові дефекти шириною більшою 2,0 мм:

- допускаються до 2 дефектів на площу скла будь-якої форми розміром 1 м2, якщо найбільший розмір дефекту менший або рівний 8,0 мм;

- не допускаються, якщо найбільший розмір дефекту більший 8,0 мм;

г) прямолінійні або поширені дефекти:

- допускаються в середньому 0,05 шт дефектів на 20 м2 площі при кількості скла 20 тонн.


6.3.5.1.2 Скло розмірів постачання

Допустима кількість крапкових дефектів кожного розміру і розташування наведена в таблицях 6а, 6б.


Таблиця 6а – Рівень прийнятності крапкових сферичних або квазісферичних дефектів

Рівень прийнятності дефектів, найбільший розмір яких становить, мм

≤2,0

> 2,0 ≤ 5,0

> 5,0

Допускаються

Допускаються 2 дефекти на м2

Не допускаються


Таблиця – Рівень прийнятності подовжених крапкових дефектів

Ширина

дефекту, мм

Рівень прийнятності дефектів, довжина яких становить, мм

≤4,0

≤8,0

>8,0

> 4,0 ≤ 25,0

>25,0

≤2,0

Допускаються



Сума довжин дефектів ≤ 100 на м2

Не

допускаються

>2,0


2 дефекти

на м2

Не

допускаються





Не застосовується


Для скла за розмірами постачання при перевірці за методом 6.3.2.1 допускається кількість прямолінійних або поширених дефектів в середньому 0,05 шт дефектів на кожні 20 м скла.

Для скла будівельного виробничо-господарського призначення допускається за узгодженням виготовлювача зі споживачем установлювати допустиму кількість дефектів скла.


6.3.5.1.3 Скло розмірів остаточної прирізки

Допустима кількість крапкових дефектів кожного розміру і розташування наведена в таблицях 7а,7б.


Таблиця 7а

Рівень прийнятності дефектів, найбільший розмір яких становить, мм

≤2,0

>2,0≤5,0

> 5,0

Допускаються

Допускаються 2 дефекти на м2

Не допускаються

Таблиця – Рівень прийнятності подовжених крапкових дефектів

Ширина

дефекту, мм

Рівень прийнятності дефектів, найбільший розмір яких становить, мм

≤4,0

≤8,0

>8,0

> 4,0 ≤ 25,0

>25,0

≤2,0

Допускаються



Сума довжин дефектів ≤ 80 на м2

Не

допускаються

>2,0


2 дефекти на м2

Не

допускаються





Не застосовується


Для скла за розмірами остаточної прирізки при перевірці за методом 6.3.2.1 прямолінійні або поширені дефекти не допускаються.

Для скла будівельного виробничо-господарського призначення допустима кількість крапкових дефектів, прямолінійних або поширених дефектів встановлюється за узгодженням виготовлювача зі споживачем.


6.3.5.2 Дефекти орнаменту

Відхилення х ліній орнаменту (рисунок 3) не повинне перевищувати 12 мм на метр.


6.3.5.3 Дефекти кромки виробів у розмірах остаточної прирізки

У таблиці 8 наведені обмеження щодо вхідних у поверхню і вихідних за межі поверхні дефектів кромки виробів.

Таблиця 8 – Обмеження щодо дефектів кромки

Дефект кромки

Обмеження, мм

Дефект, вхідний у поверхню

h1<(е-1)

р < (е/4)

Дефект, вихідний за межі поверхні

h2 не повинне перевищувати позитивне значення припустимого відхилення t, наведеного у таблицях 2 і 4, залежно від типу виробу зі скла, а скло має бути в межах прямокутників, як показано на

рисунку 2

Скоси

Співвідношення d/e має бути меншим, ніж 0,25


Примітка. Ці обмеження чинні у випадку, коли відсутній ризик руйнування скла внаслідок температурного напруження. При типах експлуатації, коли скло може зруйнуватися внаслідок температурного напруження, слід дотримуватися рекомендацій виробника щодо якості кромок.


6.3.6 Фізико-механічні характеристики

Значення фізико-механічних характеристик скла, вимоги до яких не регламентуються даним стандартом, повинні бути не нижче наведених у таблиці 9. Ці величини с не точними вимогами, яким скло повинне відповідати, а загальноприйнятими параметрами, призначеними для використання в розрахунках, де не вимагається висока точність. При розрахунках необхідно враховувати, що на такі показники, як міцність скла, опір різниці температур і раптовій зміні температури суттєво впливає якість кромки і тип скла, а також тип конструкції.

На вимогу замовника, при погодженні з виробником (постачальником), ці вимоги дозволяється уточнювати згідно з чинним в Україні НД.


Таблиця 9 – Загальні фізико-механічні характеристики скла листового узорчатого (довідкові)

Параметр

Позначка

Величина

і одиниця виміру

Щільність (за температури 18 °С)

ρ

2500 кг/м3

Твердість (за Кнупом)

НК0.1/20

6 ГПа

Модуль Юнга (модуль пружності)

Е

(7х 1010)Па

Коефіцієнт Пуассона

μ

0,2

Характерна гранична міцність на згин

fg.k

45 МПаа)

Міцність на стиск

P

700МПа-900МПа

Температура розм'якшення (дилатометрична)

t

600 °С

Власна теплоємність

С

0,72 х 103Дж/кг·К

Середній температурний коефіцієнт лінійного розширення в інтервалі температур від 20 °С до 300 °С

α

(9x10-6) К-1

Опір різниці температур і раптовій зміні температури


40 КЬ)

Теплопровідність

λ

1 Вт/м·К

Середній показник заломлення видимого випромінювання в області світла від 380 нм до 780 нм

N

1,5

Випромінювальна здатність

ε

0,837

а) Гранична міцність на згин розраховується разом із конструкцією за методом, наведеним у попередньому стандарті ргЕН 13474

ь) Загальноприйнята величина, на яку впливає якість кромки і тип скла


6.3.7 Постійність фізичних і хімічних характеристик

Фізичні і хімічні параметри виробів зі скла листового узорчатого вважаються такими, що залишаються постійними протягом терміну експлуатації.

Скло не чуттєве до фотохімічних впливів, спектральні властивості основних виробів зі скла не змінюються внаслідок прямого або непрямого сонячного випромінювання.

Поверхня скла, що використовується у будівництві, майже не чутлива до агресивного впливу довкілля.


7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

Система контролю безпеки продукції повинна відповідати вимогам цього стандарту, включаючи конкретні умови контролю технологічних процесів виробництва і застосування у будівництві.


7.1 Безпека при пожежі

Продукція належить до переліку матеріалів, які не підлягають обов'язковому випробуванню на безпечність при пожежі.

Вогнестійкість продукції визначається і класифікується відповідно до ДСТУ Б В.1.1-4. Для довідок із класифікації вогнестійкості елементів може використовуватися стандарт EN 13501-2.

Безпечність при пожежі продукції визначається і класифікується відповідно до ДБН В. 1.1-7. Для довідок із класифікації безпечності продукції при пожежі може використовуватися стандарт EN 13501-1.


7.2 Експлуатаційна безпека

Конструкції будинків зі скла листового узорчатого: скляні стіни й двері, вікна, перегородки, сходові поручні тощо – повинні бути спроектовані й виготовлені з урахуванням ризиків, пов'язаних із самим матеріалом (склом). Конструкції зі скла повинні бути розраховані, а вибір використовуваного типу скла повинен бути здійснений таким чином, щоб руйнування конструкції не створювало небезпеки падіння людини вниз через конструкцію й травмування людей уламками скла, які падають.

Продукція повинна витримувати опір раптовій зміні температури і різниці температур відповідно до вимог фізико-механічних характеристик скла (таблиця 9).

Опір дії вітру, снігу, постійному навантаженню і (або) прикладеному навантаженню на виріб зі скла розраховується за діючими нормативними документами та фізико-механічними характеристиками скла (таблиця 9).

Безпечність елементів конструкції і засобів захисту повинна відповідати вимогам цього стандарту і проектно-конструкторської документації, долученої до комплекту деталей і матеріалів конструкції.


7.3 Шумозахист

Показники звукоізоляції визначаються згідно з ДСТУ Б В.2.6-19. Для розрахунку коефіцієнтів зниження гучності звуку може бути використано стандарт EN 12758.


7.4 Енергозбереження і теплоізоляція

Показник теплопередачі визначається розрахунком на основі параметра випромінювальної здатності, е, (таблиця 9) та номінальної товщини скла.

Характеристики пропускання і відбиття світла визначаються за стандартом ДСТУ Б В.2.7-13. Для довідок можуть використовуватися стандарти EN 410, ISO 9050.