6.3.3 Плити, мати і смугові звукоізоляційні матеріали та вироби з волокнистих матеріалів треба застосовувати тільки в оболонці з водостійких паперу, полімерної плівки, фольги тощо.
На зломі вироби повинні мати однорідну структуру без пустот і розшарувань, рівномірні густину та розподіл в'яжучого між волокнами.
6.3.4 Звукоізоляційні вироби повинні мати рівно обрізані краї та однакову товщину по всій поверхні.
6.3.5 Волокнисті звукоізоляційні прокладні матеріали з мінеральної вати, базальтових волокон або скляного штапельного волокна, призначені для застосування в конструкціях "плаваючих" підлог, повинні мати динамічний модуль пружності не більше ніж 0,75 МПа при навантаженні на звукоізоляційний шар 2 кПа і оптимальну густину, в залежності від навантаження, від 60 кг/м3 до 130 кг/м3.
6.3.6 Рулонні звукоізоляційні прокладні матеріали для застосування в конструкціях міжповерхових перекриттів (полотна скловолокнисті з одностороннім бітумним покриттям, полотна пінополіетиленові, неткані голкопробивні полотна з різним захисним покриттям тощо) повинні мати динамічний модуль пружності не більше ніж 0,85 МПа при навантаженні 2 кПа.
6.3.7 Напівжорсткі і жорсткі прокладні звукоізоляційні матеріали (плити деревноволокнисті, плити з пінополістиролу, пінополіуретану тощо) для застосування в конструкціях міжповерхових перекриттів повинні мати динамічний модуль пружності не більше ніж (1,0 – 1,2) МПа при навантаженні 2 кПа.
6.3.8 Зернисті матеріали, які застосовують у конструкціях міжповерхових перекриттів як засипки (пісок будівельний, металургійний шлак, спучений керамзит, перліт та інші пористі заповнювачі), повинні мати динамічний модуль пружності не більший ніж 12 МПа і максимальну крупність зерен не більшу ніж 15 мм. При цьому динамічна жорсткість звукоізоляційного шару засипок у конструкції перекриття повинна бути не більше ніж 200 МПа/м, а товщина – не менше ніж 40 мм.
6.3.9 Рулонні покриття (лінолеум на теплозвукоізолюючій підоснові, ворсові килими тощо), які застосовуються як підлога, укладена на несучу плиту перекриття, повинні забезпечувати величину індексу поліпшення ізоляції ударного шуму не меншу ніж 18 дБ.
6.3.10 Звукоізоляційні матеріали та вироби, в залежності від величини динамічного модуля пружності при навантаженні 2 кПа, поділяють на такі групи:
А – Eд < 1 МПа;
Б – 1 МПа < Eд < 5МПа;
В – 5 МПа < Ед < 15 МПа.
6.3.11 Необхідну товщину звукоізоляційного шару в конструкції "плаваючої" підлоги визначають за результатами розрахунку.
При цьому треба вибирати таке співвідношення між товщиною шару звукоізоляційного матеріалу і навантаженням, щоб досягти якомога нижчої резонансної частоти коливань підлоги, не допускаючи руйнування звукоізоляційної прокладки.
При визначенні товщини шару звукоізоляційних матеріалів із значною відносною стисливістю необхідно передбачати як виникнення в окремих місцях жорсткого зв'язку (звукових містків) між підлогою і плитою перекриття через їх можливі нерівності (при відносно малих товщинах звукоізоляційного шару), так і можливе перевищення нерівномірності осідання плити підлоги над допустимими величинами (при відносно значних товщинах звукоізоляційного шару).
6.3.12 Вимоги щодо міцності при стиску звукоізоляційних матеріалів повинні бути встановлені в нормативних документах на конкретні види продукції.
6.3.13 Звукоізоляційні матеріали та вироби повинні проходити відповідні випробування на довговічність для визначення зміни їх динамічних характеристик під тривалим статичним навантаженням згідно з відповідними методиками для конкретних видів продукції.
6.4 Вимоги до захисних оболонок та перфорованих покриттів
6.4.1 Захисні оболонки і захисні покриття не повинні суттєво впливати на звукопоглинальні властивості звукопоглинального матеріалу (окрім спеціальних випадків, зазначених у нормативних документах на конкретні види продукції).
6.4.2 Для захисних оболонок звукопоглинальних волокнистих матеріалів та виробів використовують продувні матеріали (скляні та бавовняні тканини, просочені протипожежними сумішами, скляні сітки тощо). За необхідності застосовують також непродувні матеріали (полімерні плівки).
6.4.3 Продувні захисні оболонки із тканини повинні мати опір продуванню постійним потоком повітря, не більшим ніж 200 Паּс/м при поверхневій густині не більшій ніж 0,15 кг/м2. Непродувні захисні оболонки (плівки) повинні мати поверхневу густину, не більшу ніж 0,03 кг/м2 і товщину не більшу ніж 30 мкм.
Для зменшення впливу непродувної захисної оболонки на звукопоглинальні властивості пористого або волокнистого матеріалу плівку у звукопоглинальній конструкції треба укладати вільно з нещільним контактом.
6.4.4 Для захисних перфорованих покриттів застосовують алюмінієві і сталеві оцинковані листи, азбестоцементні листи, вініпласт, текстоліт, гіпсокартонні листи тощо.
6.4.5 Захисні перфоровані покриття виконують захисну, декоративну і конструктивну роль і можуть суттєво впливати на звукопоглинальні властивості конструкцій, у яких вони використовуються. Це залежить від величини коефіцієнта перфорації, діаметра отворів, товщини захисного покриття, його розташування по відношенню до поверхні звукопоглинального шару.
6.4.6 Для зменшення впливу перфорованого покриття на звукопоглинальні властивості заповнювачів звукопоглинальних конструкцій (волокнисті, пористі матеріали та вироби) треба застосовувати захисні покриття з величиною коефіцієнта перфорації, не меншою ніж 0,25.
Примітка. Захисні покриття з коефіцієнтом перфорації 0,25 і більше є "акустично-прозорими" і практично не впливають на звукопоглинальні властивості звукопоглинального матеріалу при нещільному контакті між ними.
При малих величинах коефіцієнта перфорації звукопоглинальні конструкції набувають резонансних властивостей зі зміщенням максимального звукопоглинання у бік низьких частот.
6.4.7 Товщина захисних перфорованих покриттів для звукопоглинальних матеріалів та виробів 1-го класу в діапазоні середніх і високих частот не повинна перевищувати 1,5 мм.
6.4.8 Для звукопоглинальних матеріалів та виробів всіх класів у діапазоні низьких частот Н, а також для звукопоглинальних матеріалів та виробів 2-го і 3-го класів для всіх діапазонів частот товщина захисних перфорованих покриттів не повинна перевищувати 10 мм.
6.4.9 Діаметри отворів захисних перфорованих покриттів при відповідних коефіцієнтах перфорації наведені в таблиці 7.
Таблиця 7 – Коефіцієнт перфорації і діаметр отворів захисних перфорованих покриттів
|
Коефіцієнт перфорації |
Діаметр отворів, мм |
|
0,10 |
0,7 |
|
0,15 |
1,5 |
|
0,20 |
3,0 |
|
0,25 |
5,0 |
|
0,30 |
6,0 |
|
Примітка. Застосування перфорованих покриттів не виключає використання захисних оболонок. |
|
6.4.10 При розробленні ефективних низькочастотних звукопоглинальних конструкцій діаметр отворів, коефіцієнт перфорації, крок перфорації і товщина захисних перфорованих покриттів для конструкцій усіх класів звукопоглинання визначається розрахунком.
7 МЕТОДИ КОНТРОЛЮ
7.1 Нормальний коефіцієнт звукопоглинання α0 і нормальний імпеданс Z0 визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-184.
7.2 Ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання αs визначають згідно з СТ СЭВ 1929.
7.3 Динамічний модуль пружності Eд, динамічну жорсткість s' і коефіцієнт втрат η визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-184.
7.4 Індекс поліпшення ізоляції ударного шуму ΔLnW визначають згідно з ДСТУ Б В.2.6-85.
7.5 Густину р, сорбційну вологість Wcopб, границю міцності при стиску Rcт, границю міцності при вигині Rвиг , відносну стисливість Сж, середній діаметр волокна, лінійні розміри, правильність геометричної форми і зовнішній вигляд визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 (ГОСТ 17177).
7.6 Показники пожежної небезпеки звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів визначають згідно з пожежно-технічною класифікацією, яка встановлена ДБН В.1.1-7. Показники пожежної небезпеки технологічних (сировинних) матеріалів, які застосовуються при виробництві звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів, визначають відповідно до ГОСТ 12.1.044.
7.7 Концентрацію шкідливих речовин у звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалах та виробах визначають згідно з методиками, затвердженими органами державного санітарного нагляду.
7.8 Кількість зразків матеріалів та виробів, що підлягають випробуванням, та періодичність випробувань встановлюють у нормативних документах на конкретні види продукції. Якщо цими документами не встановлена кількість зразків, то кількість однотипних зразків для випробувань повинна бути не менше трьох.
8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
8.1 Загальні вимоги щодо безпеки та охорони праці під час виробництва звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів повинні відповідати положенням ДБН А.3.2-2, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-8, ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002.
Опалення, вентиляція і кондиціонування приміщень повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05 і ГОСТ 12.4.021.
8.2 Санітарно-гігієнічні параметри повітря на робочих місцях та в робочих зонах повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.005.
8.3 Виробничі, складські та інші приміщення повинні відповідати вимогам пожежної та вибухової безпеки відповідно до НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010.
На всі види звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів повинні бути визначені показники пожежної небезпеки згідно з ДБН В.1.1-7.
8.4 Рівень виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку на робочих місцях та робочих зонах повинен відповідати вимогам державних санітарних норм ДСН 3.3.6.037 і ГОСТ 12.1.003.
8.5 Рівень загальної та локальної вібрації на робочих місцях та робочих зонах повинен від повідати вимогам державних санітарних норм ДСН 3.3.6.039 і ГОСТ 12.1.012.
8.6 Переміщення, транспортування, вантаження, розвантаження та зберігання сировинних матеріалів та готової продукції треба здійснювати згідно з вимогами ГОСТ 12.3.002 і ГОСТ 12.3.009.
8.7 Працюючі на виробництві робітники повинні бути забезпечені спеціальним одягом і засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 12.4.034.
8.8 Звукопоглинальні і звукоізоляційні матеріали та вироби не повинні під час експлуатації виділяти в навколишнє середовище токсичних речовин, не чинити шкідливої дії на організм людини при безпосередньому контакті.
8.9 Звукопоглинальні і звукоізоляційні матеріали не повинні утворювати токсичних сполук із повітряним середовищем, у стічних водах у присутності інших речовин.
8.10 Контроль за станом довкілля, який включає охорону атмосферного повітря, контроль за скидом стічних вод, охороною ґрунту необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСанПіН 2.2.7.029, ДСП-201, ГОСТ 17.2.3.02.
9 МАРКУВАННЯ ТА ПАКУВАННЯ
9.1 Маркування та пакування звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів треба виконувати згідно з ГОСТ 25880.
9.2 Маркування повинно мати:
- найменування, товарний знак та адресу підприємства-виробника;
- найменування і марку матеріалу чи виробу;
- розміри і кількість виробів (або об'єм для пухких і сипких матеріалів);
- номер партії;
- дату виготовлення продукції;
- штамп технічного контролю;
- масу нетто та брутто;
- знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 (для сертифікованої продукції);
- гарантійний термін зберігання;
- позначення нормативного документа, за яким виготовлено продукцію.
9.3 Спосіб і місце нанесення маркування треба вказувати в нормативних документах на конкретні види матеріалів та виробів.
Маркування повинно бути чітким і розбірливим, маркувальні написи треба розміщувати компактно в місці, де їх добре видно під час зберігання чи транспортування.
Художньо-поліграфічне виконання друку оформлюють відповідно до вимог підприємства-виробника продукції. Фарби, застосовувані для маркування продукції, повинні бути водостійкими, світлостійкими, міцними до стирання та розмазування.
9.4 У маркуванні звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів окремих видів повинні бути вказані їх пожежно-технічні характеристики.
9.5 Транспортне маркування треба виконувати згідно з ГОСТ 14192.
9.6 Звукопоглинальні і звукоізоляційні матеріали та вироби упаковують у вигляді транспортних пакетів так, щоб повністю виключити можливість їх зволоження та механічного пошкодження при транспортуванні і вантажно-розвантажувальних операціях.
9.7 Для паковання застосовують плівки поліетиленові, папір пакувальний бітумований і дьогтьовий, папір мішковий. Допускається застосовувати й інші види паковальних матеріалів, що забезпечують вологостійке і міцне паковання.
9.8 Вироби повинні бути обгорнуті з усіх боків паковальним матеріалом так, щоб при зберіганні і транспортуванні не відбувалось його самочинне розкриття.
9.9 На кожний транспортний пакет треба наносити маркування і маніпуляційний знак "Берегти від вологи". Маркування на пакеті здійснюється українською мовою або мовою, зазначеною у договорі на поставку.
10 КРИТЕРІЇ ТА НОМЕНКЛАТУРА ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ
10.1 Показники якості будівельних матеріалів та виробів мають такі критерії:
- технічний рівень;
- стабільність показників якості.
Кожний із критеріїв має свою номенклатуру показників якості відповідно до виду продукції.
10.2 Такі показники, як призначення, конструктивність, технологічність, а також дотримання вимог будівельних норм, стандартів, технічних умов і правил треба застосовувати для всіх видів звукопоглинальних і звукоізоляційних матеріалів та виробів.
