3. Зчеплення в'яжучого з мінеральною частиною ЩМАС повинно витримувати випробування згідно з 24 ДСТУ Б В.2.7-89.

4. За фізико-механічними показниками ЩМА повинен відповідати вимогам таблиці 2, з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів, які наведені в додатку А.

Таблиця 2 – Фізико-механічні властивості ЩМА з урахуванням кліматичних умов роботи асфальтобетонних покриттів

5.5 Показник стікання в'яжучого ЩМАС не повинен бути більше 0,20 % за масою.

Примітка. При підборі складу ЩМАС рекомендується, щоб показник стікання в'яжучого знаходився в межах від 0,08 % до 0,16 %.

6. Показник однорідності ЩМАС, який оцінюють за коефіцієнтом варіації границі міцності при стисканні за температури 50 °С, повинен бути не більше 0,18.

7. Температура ЩМАС в залежності від марки бітуму, що застосовується, при відвантаженні споживачеві та при влаштуванні покриття повинна відповідати значенням, наведеним в таблиці 3.

Таблиця 3 – температура ЩМАС

5.8 Проектування складів ЩМАС і ЩМА виконують згідно з рекомендаціями додатку Б.

5.9 Вимоги до сировинних матеріалів

5.9.1 Щебінь

1. Для приготування ЩМАС необхідно використовувати щебінь із щільних гірських порід кубовидної форми зерен згідно з 4.3.2 ДСТУ Б В.2.7-75 і 3.6
   ДСТУ Б В.2.7-74 та щебінь із металургійних шлаків згідно з ГОСТ 3344.

2. Для всіх видів ЩМАС вміст зерен пластинчастої (лещадної) та голчастої форми у щебені повинен бути від 10 % до 15 % за масою щебеню.

3. Для приготування ЩМАС необхідно використовувати піщану фракцію від 2(3) мм до 5 мм включно, щебінь таких фракцій: понад 5 мм до 10 мм включно, понад 5 мм до 15 мм включно, понад 10 мм до 15 мм включно, понад 10 мм до 20 мм включно, понад 15 мм до 20 мм включно. Допускається використовувати в ЩМАС суміжні фракції за умови виконання вимог 5.2 таблиці 1 цього стандарту щодо зернового складу.

4. Марка щебеню за дробильністю з вивержених та метаморфічних гірських порід повинна бути не менше ніж 1200 з осадових гірських порід, гравію та металургійних шлаків – не менше ніж 1000.

4. Марка щебеню за стираністю повинна бути не нижче ніж СТ-І.

4. Марка щебеню за морозостійкістю повинна бути не нижче ніж F50.

5. Максимальний розмір зерен мінеральної частини ЩМАС не повинен перевищувати максимальні розміри, які вказані в таблиці 1 цього стандарту, більше ніж на 5 мм, а їх вміст не повинен перевищувати 10 % від загальної маси мінеральної частини ЩМАС.

5.9.2 Пісок

1. Для приготування ЩМАС необхідно використовувати лише пісок із відсівів подрібнення щільних гірських порід, який повинен відповідати вимогам
   ДСТУ Б В.2.7-76. При цьому марка за міцністю вихідної гірської породи повинна бути не менше ніж 1000.

2. Вміст в піску глинистих часток, що визначається методом набухання згідно з ГОСТ 26193, не повинен перевищувати 0,5 % за масою.

3. Вміст зерен розміром більше 5 мм у відсівах подрібнення гірських порід не повинен перевищувати 5 % за масою. Вміст в них зерен розміром більше 10 мм не допускається.

5.9.3 Мінеральний порошок

1. Мінеральний порошок, що використовується для приготування ЩМАС, повинен відповідати вимогам ДСТУ Б В.2.7-121.

2. Як мінеральний порошок для приготування ЩМАС допускається використовувати цемент низької активності не вище марки "300" згідно з ГОСТ 23464 за умови відповідності його гранулометричного складу вимогам стосовно складу мінерального порошку.

3. За наявності відповідного техніко-економічного обґрунтування допускається замінювати до 50 % мінерального порошку зернами відсіву подрібнення гірських порід дрібніше 0,071 мм від необхідного масового вмісту таких зерен у ЩМАС. Решта цієї фракції повинна бути представлена зернами мінерального порошку. Вміст глинистих часток у пиловидній фракції відсіву не повинен перевищувати 1 % за масою.

5.9.4 Стабілізуючі добавки

1. Як стабілізуючі добавки застосовують целюлозне волокно або спеціальні гранули на його основі, які повинні мати сертифікат відповідності згідно з ДСТУ 3498 або декларацію постачальника про відповідність згідно з ДСТУ EN 45014.

2. Целюлозне волокно повинно мати стрічкову структуру нитки довжиною від 0,1 мм до 2,0 мм. Волокно повинно бути однорідним і не містити в собі пучків, зосереджень нероздробленого матеріалу та сторонніх включень. За фізико-механічними показниками целюлозне волокно повинно відповідати значенням, наведеним в таблиці 4.

Таблиця 4 – Фізико-механічні показники целюлозного волокна

Допускається застосовувати інші стабілізуючі добавки, включаючи полімерні чи волокна іншої природи з круглим або подовженим поперечним розрізом ниток довжиною від 0,1 мм до 10,0 мм, які здатні утримувати бітум при технологічних температурах від 140 °С до 175 °С, не справляючи негативного впливу на в'яжуче та ЩМАС. Обґрунтування придатності стабілізуючих добавок і оптимального їх вмісту в ЩМАС визначають безпосередньо проведенням випробування зразків ЩМА, приготовлених з їх використанням відповідно до ДСТУ Б В.2.7-89, та стійкості до розшарування ЩМАС згідно з додатком В.

5.9.5 Бітум

5.9.5.1 Для приготування ЩМАС необхідно використовувати в'язкі нафтові дорожні бітуми марок БНД 40/60; БНД 60/90; БНД 90/130 згідно з ДСТУ 4044, а також бітуми, модифіковані полімерами, згідно з 1 та бітуми з поверхнево-активними добавками згідно з 2.

6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

6.1 Техніка безпеки при приготуванні і використанні ЩМАС повинна відповідати вимогам ДНАОП 5.1.14-1.01.

6.2 Концентрації летких шкідливих та небезпечних речовин, що мігрують з сировинних матеріалів у повітря робочої зони під час приготування та використання ЩМАС, не повинна перевищувати гранично допустимі концентрації (ГДКр.з) згідно з ГОСТ 12.1.005, наведені у таблиці 5.

Таблиця 5 – Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин

6.3 Контроль за станом повітря робочої зони при приготуванні, транспортуванні та укладанні ЩМАС необхідно здійснювати згідно з ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.014 та ГОСТ 12.1.016. Концентрація кам'яного пилу у повітрі робочої зони визначається відповідно до вимог МУ 4436.

4. Подавати полімерні компоненти до апаратів, тари тощо необхідно таким чином, щоб не допускати їх розпилення.

5. Мікроклімат виробничих приміщень, в яких готуються ЩМАС, повинен відповідати вимогам санітарних норм ДСН 3.3.6.042.

6. Рівень шумового навантаження на працюючих при приготуванні ЩМАС не повинен перевищувати 80,0 дБ "А" екв. згідно з ДСН 3.3.6.037.

7. Згідно з ДСН 3.3.6.039 еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати 92 дБ.

8. Закриті приміщення, де проводяться роботи з ЩМАС або їх компонентами, повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно з ГОСТ 12.4.021 та ДСН 3.3.6.042.

6.9 Виробничі приміщення мають бути обладнані вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05 та НАПБ А.01.001.

6.10 Відповідно до 6.4.8 НАПБ А.01.001 виробничі приміщення повинні бути обладнані первинними засобами пожежогасіння. Оснащення приміщень первинними засобами пожежогасіння слід здійснювати керуючись вимогами, які викладені у НАПБ А.01.001, НАПБ Б.03.001 та ГОСТ 12.2004, а експлуатація вогнегасників має відбуватися згідно з НАПБ Б.01.008.

11. У разі займання в'язких нафтових дорожніх бітумів засобами гасіння мають бути: піни, пісок, вогнегасний порошок. Для гасіння невеликих осередків пожежі можна використовувати вуглекислий газ.

12. Виробничі споруди та зовнішні установки необхідно захистити від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог РД 34.21.122.

13. Все технологічне обладнання повинно бути надійно заземлене згідно з НАПБ Б.07.005, незалежно від того, чи використовуються інші засоби захисту від статичної електрики.

14. Виробничі процеси виготовлення ЩМАС повинні проводитись з урахуванням вимог пожежної безпеки, електростатичної іскробезпеки та виробничої безпеки відповідно до НАПБ А.01.001, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.1.010, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.1.018, ГОСТ 12.4.124, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002.

15. Не допускається виконувати виробничі операції на несправному обладнанні та при відключених контрольно-вимірювальних приладах, за якими визначаються технологічні параметри: температура, концентрація парів, тиск тощо.

16. Технологічне обладнання за нормальних режимів роботи повинно бути пожежобезпечним, а у разі небезпечних несправностей та аварій необхідно передбачати захисні заходи, що обмежують масштаб і наслідки пожежі.

17. Виробничі та складські приміщення обладнують системою протипожежної автоматики і пожежної сигналізації відповідно до ДБН В.2.5-13 та "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації" та інших нормативних документів з цього питання, у тому числі відомчих (галузевих) переліків, узгоджених з центральним органом державного пожежного нагляду.

18. Виробничі приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою відносяться до категорії "В" відповідно до вимог НАПБ Б.07.005.

19. Електробезпечність баз для приготування ЩМАС повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.1.038, ГОСТ 12.1.009, ГОСТ 12.1.019.

20. У виробничих приміщеннях, де використовуються горючі речовини, необхідно застосовувати механічний інструмент з матеріалу, що не утворює іскор у разі удару (алюміній, латунь, бронза та їх сплави) згідно з НАПБ А.01.001.

6.21 Клас зони виробничих приміщень визначається згідно з ДНАОП 0.00-1.32.

6.22 Рівень шумового навантаження на робочих місцях вимірюється згідно з ГОСТ 12.1.050.

6.23 Освітлення робочих місць повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4.

24. Еквівалентні рівні загальної вібрації на робочих місцях контролюють згідно з ДСН 3.3.6.039.

25. Вихідні матеріали для ЩМАС за результатами радіаційно-гігієнічної оцінки ефективної сумарної питомої активності природних радіонуклідів за ДБН В.1.4-2.01 повинні відповідати І або II класу відповідно до ДБН В.1.4-1.01.