Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 2 класу точності з найбільшоюмежею зважування200г.

Центрифуга лабораторна із регулятором швидкості обертання роторанеменше ніж 1200 об/хві

комплектом пробірок для центрифугування.

Універсальний апарат для струшування рідини в колбах.

Колба Кн-1-250-14/23 ТС згідно з ГОСТ 25336.

Колба К’єльдаля 2-250-29 ТХС згідно з ГОСТ 25336.

Колба мірна 2-500-2 згідно з ГОСТ 1770.

Циліндри мірні 1-100-1 або 3-100-1 згідно з ГОСТ 1770.

Піпетки 2-1-25 згідно з ГОСТ 29169.

Колба для фільтрування під вакуумом згідно з чинною НД.

Лійка Бюхнера згідно з ГОСТ 9147.

Кислота сірчана згідно з ГОСТ 4204, х. ч., густиною 1,84 г/см3 с = 0,1 моль/дм3 (0,1 н).

Мідь сірчанокисла згідно з ГОСТ 4165.

Калій сірчанокислий згідно з ГОСТ 4145.

Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.

Дозволено використовувати інші засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої, які за якістю і метрологічними характеристиками не поступаються наведеним вище та відповідають умовам випробовування.

А.3 Правила готування до випробовування

А.3.1 Змішують мідь сірчанокислу з калієм сірчанокислим у співвідношенні 1:3. Суміш розтирають у ступці до дрібнозернистої консистенції.

А.3.2 Паперове тісто готують із дрібно нарізаних знезолених фільтрів, які прокип’ятили зі здистильованою водою.

А.4 Правила випробовування

Наважку зразка (1—2) г зважують з похибкою 0,0002 г, поміщають у колбу і додають 100 см3 здистильованої води.

Колбу закривають пробкою, закріпляють на апараті для струшування рідини і струшують протягом 30 хв. Через 30 хв суспензію переливають у пробірки для центрифугування і центрифугують протягом (6—10) хв зі швидкістю обертання ротора 1200 об/хв. Прозорий розчин, який відшарувався від осаду, зливають у мірну колбу. Осад із пробірки для центрифугування кількісно переносять водою (порція — 100 см3 здистильованої води) в ту саму колбу і проводять друге, а потім третє екстрагування під час струшування протягом 15 хв.

Після третього екстрагування осад із пробірок для центрифугування, а також колбу для струшування промивають 50 см3 здистильованої води.

Промивну воду після центрифугування додають до основного розчину у мірній колбі. Сумарний розчин розбавляють здистильованою водою у мірній колбі до 500 см3 .

Якщо екстракт каламутний, його фільтрують крізь паперове тісто. Екстракт консервують (2—3) краплями толуолу або хлороформу і зберігають до закінчення випробовування у прохолодному місці.

Піпеткою відбирають 25 см3 екстракту, поміщають у колбу К ’єльдаля, додають (5—10) см3 концентрованої сірчаної кислоти і приблизно 0,1 г суміші (мідь сірчанокисла, калій сірчанокислий). Подальше випробовування проводять згідно з ГОСТ 13496.4.

Під час відгонки аміаку в приймальну колбу наливають (10—15) см3 децимолярного розчину сірчаної кислоти і 5 крапель метилового червоного.

А.5 Правила опрацьовування результатів випробування

Масова частка протеїну, розчинного у воді (Х1), %, до загального сирого протеїну в концентраті соєвому обчислюють за формулою:

(V, - V2)• K ■ 0,0014 • 500 • 100 • 100• N.1

~25•m•X’

де V2— об’єм розчину гідроксиду натрію або калію з концентрацією с (NaOH) або

с (КОН) 0,1 моль/дм3 (0,1 н), який використовують для титрування в основному випробовуванні, см3;

V1— об’єм розчину гідроксиду натрію або калію з концентрацією с (NaOH) або

с (КОН) 0,1 моль/дм3 (0,1 н), який використовують для титрування у контрольному випробовуванні, см3;

К—поправка, яка враховує відношення дійсної концентраціїрозчину гідроксидунатрію

або калію, моль/дм3, до номінальної концентрації с (NaOH)абос(КОН) 0,1моль/дм3;

0,0014 — кількість азоту, що еквівалентна 1 см3 с = 0,1 моль/дм3 (0,1 н) розчину сірчаної кислоти, г;

500—об’єм вихідного екстракту, см3;

25—об’єм екстракту, що взяли для спалювання, см3;

N—коефіцієнт перерахування кількості азоту на сирий протеїн;

m—маса концентрату соєвого харчового, г;

X—масова частка сирого протеїну в концентраті соєвому, %.

А.6 Допустимі похибки

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань. Допустиме абсолютне обчислення розрахунку між паралельними значеннями не повинно перевищувати 0,5 %.

ДОДАТОК Б (обов’язковий)

ВИЗНАЧАННЯ рН 10 % ВОДНОЇ СУСПЕНЗІЇ КОНЦЕНТРАТУ СОЄВОГО ХАРЧОВОГО

Б.1 Засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої

рН-метр лабораторний.

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 3 класу точності з найбільшою межею зважування 1 кг.

Універсальний апарат для струшування рідини в колбах і пробірках.

Колба Кн-1-250 29/32 ТС або Кн-2-250 29/32 ТС згідно з ГОСТ 25336.

Циліндри мірні 1-100-1 або 3-100-1 згідно з ГОСТ 1770.

Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.

Дозволено використовувати іншу апаратуру, реактиви і матеріали, які за якістю і метрологічними характеристиками не поступаються наведеним вище та відповідають умовам випробовування.

Б.2 Правило випробовування

Наважку (10 ± 0,2) г соєвого харчового концентрату поміщають у конічну колбу і додають циліндром 90 см3 здистильованої води. Колбу закривають пробкою та струшують на апараті для струшування протягом від 15 хв до 20 хв. Після чого відбирають 50 см3 однорідної суспензії та переносять у вимірювальний елемент рН-метра лабораторного. Визначання pH проводять за температури 20 оС потенціометром зі скляним електродом згідно з інструкцією до приладу.

Б.3 Правила опрацьовування результатів

За остаточний результат вимірювання приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних вимірювань, розбіжність між якими не повинна перевищувати 0,2 одиниці рН за довірчою імовірністю 0,95.

Розбіжність між результатами вимірювання, отриманими за різних умов (у різний час, із застосуванням іншої апаратури, у різних лабораторіях) не повинна перевищувати 0,4 одиниці рН за довірчої імовірності 0,95.

Обчислювання проводять до другого десяткового знака з наступним заокругленням до першого десяткового знака.

Загальний час випробовування не повинен перевищувати 30 хв.

ДОДАТОК В (довідковий)

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ КОНЦЕНТРАТУ СОЄВОГО ХАРЧОВОГО

Таблиця В.1— Функціональні властивості

Назва

показників

Рекомендовані норми у разі введення в харчові продукти

Методи

контролювання

Водоутримувальна здатність, %

190—410

Згідно з додатком Г

Жироутримувальна здатність, %

65—180

Згідно з додатком Д

Жироемульгувальна здатність, %

50—95

Згідно з додатком Е

Розчинність, %

80—90

Згідно з додатком Ж

Примітка. Від значення показників функціональних властивостей залежить, в якій галузі харчової промисловості використовувати соєвий харчовий концентрат.

ДОДАТОК Г (довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ ВОДОУТРИМУВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КОНЦЕНТРАТУ СОЄВОГО ХАРЧОВОГО

Г.1 Засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 3 класу точності з найбільшою межею зважування 500 г.

Центрифуга лабораторна із регулятором швидкості обертання ротора не менше ніж 9000 об/хв і комплектом пробірок для центрифугування.

Циліндр 1-50, 3-50 згідно з ГОСТ 1770.

Палички скляні.

Папір фільтрувальний згідно з ГОСТ 12026.

Мішалка електромеханічна.

Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.

Дозволено використовувати іншу апаратуру, реактиви і матеріали, які за якістю і метрологічними характеристиками не поступаються наведеним вище та відповідають умовам випробовування.

Г.2 Правила випробовування

Наважку зразка масою приблизно 1 г зважують до другого десяткового знака у пробірки для центрифугування, додають 30 см3 здистильованої води. Перемішують протягом 1 хв електромеханічною мішалкою зі швидкістю обертання 1000 об/хв. Мішалку змивають 5 см3 здистильованої води. Одержану суспензію центрифугують протягом 15 хв зі швидкістю обертання ротора 9000 об/хв. Рідину, яка відшарувалася від осаду, зливають, а пробірки установлюють у похиле положення на фільтрувальний папір для стікання залишку вологи. Пробірку зважують через 10 хв.

Г.3 Правила опрацьовування результатів випробування

Водоутримувальну здатність (А), у відсотках, розраховують за формулою:

„ m2 - mi

(Г.1)

A 1•100,

де m — маса зразка, г;

m1 — маса пробірки з сухим зразком, г; m2— маса пробірки з вологим зразком, г.

Г.4 Допустимі похибки

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань. Допустиме абсолютне обчислення розрахунку між паралельними значеннями не повинно перевищувати 1 %. Обчислювання проводять до першого десяткового знака із заокругленням до цілого числа.

ДОДАТОК Д (довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ ЖИРОУТРИМУВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КОНЦЕНТРАТУ СОЄВОГО ХАРЧОВОГО

Д.1 Засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 3 класу точності з найбільшою межею зважування 500 г.

Центрифуга лабораторна із регулятором швидкості обертання ротора не менше ніж 9000 об/хв і комплектом пробірок для центрифугування.

Циліндр 1-50, 3-50 згідно з ГОСТ 1770.

Палички скляні.

Папір фільтрувальний згідно з ГОСТ 12026.

Мішалка електромеханічна.

Олія рафінована дезодорована згідно з ДСТУ 4492.

Дозволено використовувати іншу апаратуру, реактиви і матеріали, які за якістю і метрологічними характеристиками не поступаються наведеним вище та відповідають умовам випробовування.

Д.2 Правила випробовування

Наважку зразка масою приблизно 5 г зважують до другого десяткового знака у градуйовані пробірки для центрифуги, додають 30 см 3 олії рафінованої дезодорованої. Перемішують протягом 1 хв електромеханічною мішалкою зі швидкістю обертання 1000 об/хв і залишають у спокої на 30 хв. Потім суміш центрифугують протягом 25 хв зі швидкістю обертання ротора 3200 об/хв. Не- адсорбовану олію зливають і пробірку установлюють у похиле положення на фільтрувальний папір для стікання залишків олії. Пробірку зважують через 10 хв.

Д.3 Правила опрацьовування результатів випробування

Жироутримувальну здатність (Ж), у відсотках, розраховують за формулою:

m2 - mi

Ж(Д1)

де m — маса зразка, г;

m1 — маса пробірки зі зразком, г;

m2 — маса пробірки зі зразком та утриманою ним олією рафінованою, дезодорованою, г.

Д.4 Допустимі похибки

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань. Допустиме абсолютне обчислення розрахунку між паралельними значеннями не повинно перевищувати 1 %. Обчислювання проводять до першого десяткового знака із заокругленням до цілого числа.

ДОДАТОК Е (довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ ЖИРОЕМУЛЬГУВАЛЬНОЇ ЗДАТНОСТІ КОНЦЕНТРАТУ СОЄВОГО ХАРЧОВОГО

Е.1 Засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 3 класу точності з найбільшою межею зважування 500 г.

Центрифуга лабораторна із регулятором швидкості обертання ротора не менше ніж 9000 об/хв і комплектом пробірок для центрифугування.

Міксер побутовий із регулятором швидкості не менше ніж 8000 об/хв.

Циліндр 1-100 або 3-100 згідно з ГОСТ 1770.

Стакан В-1-250 ТС або В-2-250 ТС згідно з ГОСТ 25336.

Палички скляні.

Вода здистильована згідно з ГОСТ 6709.

Олія рафінована дезодорована згідно з ДСТУ 4492.

Дозволено використовувати іншу апаратуру, реактиви і матеріали, які за якістю і метрологічними характеристиками не поступаються наведеним вище та відповідають умовам випробовування.

Е.2 Правила випробовування

Наважку зразка масою приблизно 7 г, зважену до другого десяткового знака, поміщають у стакан міксера, додають 100 см 3 здистильованої води, виставляють регулятор швидкості міксера на позначку 4000 об/хв і перемішують протягом 1 хв. Потім до суміші додають 100 см3 олії рафінованої дезодорованої, виставляють регулятор швидкості міксера на позначку 8000 об/хв і емульгують протягом 5 хв. Після цього емульсію розливають порівну у 4 градуйовані пробірки і центрифугують протягом 5 хв зі швидкістю обертання ротора 2000 об/хв. Після зупинки центрифуги визначають об’єм заемульгованого шару.

Е.3 Правила опрацьовування результатів випробування

Жироемульгувальну здатність (Же), у відсотках, розраховують за формулою:

Же = Vl . 100,(Е.1)

Vc

3

де Vg — об’єм заемульгованого шару, см3;

Vc — загальний об’єм суміші, см3.

Е.4 Допустимі похибки

За результат випробування приймають середнє арифметичне значення результатів двох паралельних визначань. Допустиме абсолютне обчислення розрахунку між паралельними значеннями не повинно перевищувати 1 %. Обчислювання проводять до першого десяткового знака із заокругленням до цілого числа.

ДОДАТОК Ж (довідковий)

ВИЗНАЧАННЯ РОЗЧИННОСТІ КОНЦЕНТРАТУ СОЄВОГО ХАРЧОВОГО

Ж.1 Визначання розчинності методом висушування сухого залишку.

Ж.2 Засоби вимірювання, матеріали та допоміжні пристрої

Ваги лабораторні згідно з ГОСТ 24104, 3 класу точності з найбільшою межею зважування 200 г.

Шафа сушильна лабораторна СЕШ-ЗМ із терморегулятором, що забезпечує похибку підтримки температури не більше ніж 3 оС.

Універсальний апарат для струшування рідини в колбах, що забезпечує частоту до 100 коливань у хвилину.

Центрифуга лабораторна із регулятором швидкості обертання ротора не менше ніж 1000 об/хв і комплект пробірок для центрифугування.

Бюкси металеві з діаметром 50 мм, висотою (25—35) мм.

Термометр скляний рідинний з діапазоном вимірювання (15—25) оС із ціною поділки 1оС згідно з ГОСТ 28498.

Ексикатор згідно з ГОСТ 25336.

Лійка скляна В-75-110 або В-75-140 згідно з ГОСТ 25336.