ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) C.3

Продовження таблиці 1

Продолжение таблицы 1

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.4

Закінчення таблиці 1

Окончание таблицы 1

4 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕНИЯ

4.1 Суть методу полягає у створенні ста­ціонарного теплового потоку, що проходить крізь плоский зразок визначеної товщини і направлений перпендикулярно до лицьових (найбільших) граней зразка, вимірюванні щільності цього теплового потоку, темпера­тури протилежних лицьових граней і товщини зразка.

4.2 Число зразків, необхідне для визна­чення ефективної теплопровідності або тер­мічного опору, і порядок відбору зразків повинні бути вказані у стандарті на конкрет­ний матеріал або виріб. Якщо у стандарті на конкретний матеріал або виріб не вказане число зразків, що підлягають випробуванню, ефективну теплопровідність або термічний опір визначають на п'яти зразках.

4.3 Температура і відносна вологість по­вітря приміщення, у якому проводять випро­бування, повинні бути відповідно (295±5) К і (50±10) %.

5 ЗАСОБИ ВИМІРЮВАННЯ

Для проведення випробування застосо­вують:

- прилад для вимірювання ефективної теплопровідності і термічного опору, атестований за встановленим поряд­ком і такий, що задовольняє вимоги, наведені у додатку А;

4 ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ

4.1 Сущность метода заключается в соз­дании стационарного теплового потока, про­ходящего через плоский образец определен­ной толщины и направленного перпендику­лярно к лицевым (наибольшим) граням об­разца, измерении плотности этого теплового потока, температуры противоположных ли­цевых граней и толщины образца.

4.2 Число образцов, необходимое для определения эффективной теплопроводности или термического сопротивления, и порядок отбора образцов должны быть указаны в стандарте на конкретный материал или изде­лие. Если в стандарте на конкретный материал или изделие не указано число образцов, подлежащих испытанию, эффективную тепло­проводность или термическое сопротивление определяют на пяти образцах.

4.3 Температура и относительная влаж­ность воздуха помещения, в котором проводят испытания, должны быть соответственно (295±5) К и (50±10) %.

5 СРЕДСТВА ИЗМЕРЕНИЯ

Для проведения испытания применяют:

- прибор для измерения эффективной теплопроводности и термического со­противления, аттестованный в уста­новленном порядке и удовлетворяю­щий требованиям, приведенным в при­ложении А;

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.5

- прилад для визначення густини волок­нистих матеріалів за ДСТУ Б В.2.7-38;

- прилад для визначення товщини плоских волокнистих виробів за ДСТУ Б В.2.7-38;

- електрошафа сушильна, верхня грани­ця нагріву якої не менше 383 К, границя допустимої похибки завдання та авто­матичного регулювання температури -5К;

- штангенциркуль за ГОСТ 166:

- для вимірювання зовнішніх та внут­рішніх розмірів з діапазоном вимірю­вання 0-125 мм, значенням відліку за ноніусом - 0,05 мм, границею похибки, що допускається, - 0,05 мм;

- для вимірювання зовнішніх розмірів з діапазоном вимірювання 0-500 мм, значенням відліку за ноніусом - 0,1 мм, границею похибки, що допускається, -0,1 мм;

- лінійка металева вимірювальна за ГОСТ 427 з верхньою границею вимі­рювання 1000 мм, границею відхилен­ня від номінальних значень довжини шкали і відстаней між будь-яким штри­хом і початком або кінцем шкали, що допускається, - 0,2 мм;

- ваги лабораторні загального призна­чення за ГОСТ 24104:

- з найбільшою границею зважування 5 кг, ціною поділки - 100 мг. середнє квадратичне відхилення показань ваг - не більше 50,0 мг, похибка від нерівноплічності коромисла - не більше 250,0 мг, границя похибки, що допус­кається, - 375 мг;

- з найбільшою границею зважування 20 кг, ціною поділки - 500 мг, середнє квадратичне відхилення показань ваг - не більше 150,0 мг, похибка від нерів-ноплічності коромисла - не більше 750,0 мг, границя похибки, що допус­кається - 1500 мг.

Допускається застосування інших засобів вимірювання з метрологічними характерис­тиками і обладнання з технічними характерис­тиками не гірше вказаних у даному стандарті.

- прибор для определения плотности во­локнистых материалов по ГОСТ 17177;

- прибор для определения толщины плоских волокнистых изделий по ГОСТ 17177;

- электрошкаф сушильный, верхний пре­дел нагрева которого не менее 383 К, предел допустимой погрешности зада­ния и автоматического регулирования температуры - 5 К;

- штангенциркуль по ГОСТ 166:

- для измерения наружных и внутрен­них размеров с диапазоном измерения 0-125 мм, значением отсчета по нони­усу - 0,05 мм, пределом допускаемой погрешности – 0,05 мм;

- для измерения наружных размеров с диапазоном измерения 0-500 мм. значением отсчета по нониусу - 0,1 мм, пределом допускаемой погрешности -0,1 мм;

- линейка металлическая измерительная по ГОСТ 427 с верхним пределом из­мерения 1000 мм, пределом допускае­мого отклонения от номинальных зна­чений длины шкалы и расстояний меж­ду любым штрихом и началом или концом шкалы – 0,2 мм;

- весы лабораторные общего назначения по ГОСТ 24104:

- с наибольшим пределом взвешивания 5 кг, ценой деления - 100 мг, среднее квадратичное отклонение показаний весов - не более 50,0 мг, погрешность от неравноплечности коромысла - не более 250,0 мг, предел допустимой погреш-ности - 375 мг;

- с наибольшим пределом взвешивания 20 кг, ценой деления - 500 мг. среднее квадратичное отклонение показаний весов - не более 150.0 мг. погрешность от неравноплечности коромысла - не более 750.0 мг, предел допустимой погрешности - 1500 мг.

Допускается применение других средств измерения с метрологическими характерис­тиками и оборудования с техническими харак­теристиками не хуже указанных в настоящем стандарте.

ДСТУ Б В.2.7-105-2000 (ГОСТ 7076-99) С.6

6 ПІДГОТОВКА ДО ВИПРОБУВАННЯ

6.1 Виготовляють зразок у вигляді пря­мокутного паралелепіпеда, найбільші (лицьо­ві) грані якого мають форму квадрата зі сто­роною, рівною стороні робочих поверхонь плит приладу. Якщо робочі поверхні плит приладу мають форму круга, то найбільші грані зразка також повинні мати форму круга, діаметр якого рівний діаметру робочих повер­хонь плит приладу (додаток А, п. 2.1).

6.2 Товщина зразка, який випробовують, повинна бути менше довжини ребра лицьової грані або діаметра не менше ніж у п'ять разів.

6.3 Грані зразка, що контактують з ро­бочими поверхнями плит приладу, повинні бути плоскими і паралельними. Відхилення лицьових граней жорсткого зразка від пара­лельності не повинне бути більше 0,5 мм.

Жорсткі зразки, які мають різнотовщин-ність та відхилення від площинності, шліфу­ють.

6.4 Товщину зразка-паралелепіпеда ви­мірюють штангенциркулем з похибкою не більше 0,1 мм у чотирьох кутках на відстані (50,0±5,0) мм від вершини кута і посередині кожної сторони.

Товщину зразка-диска вимірюють штан­генциркулем з похибкою не більше 0,1 мм за твірними, що розташовані у чотирьох взаємно перпендикулярних площинах, які проходять через вертикальну вісь.

За товщину зразка приймають середньо­арифметичне значення результатів усіх вимі­рів.

6.5 Довжину і ширину зразка у плані вимірюють лінійкою з похибкою не більше 0,5 мм.

6.6 Правильність геометричної форми і розміри зразка теплоізоляційного матеріалу визначають за ДСТУ Б В.2.7-38.

6.7 Середній розмір включень (гранули заповнювача, крупні пори тощо), відмінних за своїми теплофізичними показниками від ос­новного зразка, повинен складати не більше 0,1 товщини зразка.

Допускається випробування зразка, що має неоднорідні включення, середній розмір яких перевищує 0,1 його товщини. У прото­колі випробування повинен бути вказаний середній розмір включень.

6.8 Визначають масу зразка m₁ при його одержуванні від виготовлювача.

6 ПОДГОТОВКА К ИСПЫТАНИЮ

6.1 Изготавливают образец в виде прямо­угольного параллелепипеда, наибольшие (ли­цевые) грани которого имеют форму квадрата со стороной, равной стороне рабочих поверх­ностей плит прибора. Если рабочие поверх­ности плит прибора имеют форму круга, то наибольшие грани образца также должны иметь форму круга, диаметр которого равен диаметру рабочих поверхностей плит прибора (приложение А, п. 2.1).