7.10 Комплекти санітарно-технічних систем будівель мобільних (інвентарних), крім монтажного маркування повинні мати бірку, в якій вказується:
найменування підприємства-виготовлювача комплекту, його адреса;
дата приймання технічним контролем, номер контролера, параметри випробовування.
7.11 Комплект повинен супроводжуватися гарантійним талоном, оформленим підприємством-виготовлювачем, в якому має бути вказано гарантійний термін експлуатації комплекту, а також ресурс комплекту стосовно мінімальної кількості демонтажів і повторних монтажів протягом гарантійного терміну експлуатації.
7.12 Комплекти санітарно-технічних систем, які не демонтуються при транспортуванні, повинні містити заглушки для відкритих частин, щоб запобігати засміченню.
Монтаж комплектів санітарно-технічних систем будівель мобільних (інвентарних) необхідно виконувати за робочою документацією й згідно з монтажною схемою. Монтаж має відповідати вимогам чинних нормативних документів щодо монтажу санітарно-технічного обладнання будинків і споруд.
З'єднання труб у комплектах систем водопостачання та опалення, які не демонтуються під час передислокації, рекомендується виконувати нероз'ємним за винятком з'єднання з запірною арматурою, приєднання санітарних пристроїв тощо.
8.3 Після монтажу комплектів санітарно-технічних систем, трубопроводи водопостачання, каналізації та опалення повинні бути промиті водою, а повітропроводи систем вентиляції та кондиціонування повинні бути очищені від бруду та сміття.
Після монтажу комплектів санітарно-технічних систем, трубопроводи систем водопостачання, каналізації та опалення, а також повітропроводи систем вентиляції та кондиціонування повинні випробовуватися на герметичність згідно з інструкцією з експлуатації кожного комплекту.
Перед початком експлуатації комплекти систем водопроводу питної якості (включаючи ємкості для зберігання води в системах автономного водопостачання) повинні бути продезінфіковані та додатково промиті водою питної якості.
8.6 Демонтаж комплектів санітарно-технічних систем будівель мобільних (інвентарних) повинен здійснюватися відповідно до демонтажної схеми, передбаченої в інструкції з експлуатації.
Розроблення та поставлення на виробництво комплектів санітарно-технічних систем необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б А.3.1 -6-96, інших чинних нормативних документів за видами систем. Організація промислового виробництва повинна відповідати вимогам ДСТУ 2960. Протягом виробництва підприємство-виготовлювач має виконувати вхідний контроль матеріалів і комплектуючих відповідно до ГОСТ 24297.
Технічний контроль якості повинен проводитися підприємством-виготовлювачем відповідно до вимог ДСТУ-Н Б А.1.1-83 та ДСТУ ISO 9001. При цьому підприємство-виготовлювач повинно здійснювати випробування комплектів санітарно-технічних систем на герметичність згідно з розділом 10 цього стандарту. Обов'язковими є приймальні випробування; необхідність інших видів випробувань відповідно до ДСТУ 3021 мають визначатися технічними умовами на комплект, залежно від типу системи, серійності виробництва.
Комплекти санітарно-технічних систем будівель мобільних (інвентарних) повинні прийматися технічним контролем підприємства-виготовлювача у порядку, встановленому чинними нормативними документами для конкретних типів систем. Дефекти, виявлені під час приймання, повинні бути усунені.
Після монтажу комплектів санітарно-технічних систем у будівлі мобільній (інвентарній) повинні проводитися монтажні випробування згідно з розділом 10 цього стандарту.
Результати монтажних випробовувань комплектів санітарно-технічних систем потрібно оформляти актами.
Трубопроводи та повітропроводи санітарно-технічних систем повинні випробовуватися на герметичність після їх монтажу у будівлі мобільній (інвентарній). Повітропроводи систем вентиляції та кондиціонування належить випробувати пневматичним способом. Трубопроводи систем водопостачання, каналізації та опалення потрібно випробувати гідравлічним способом. Допускається випробування пневматичним способом виключно як виняток, якщо температура оточуючого повітря не перевищує +5 °С.
Гідравлічне випробування трубопроводів і вузлів комплектів систем водопостачання й опалення з робочим тиском до 0,3 МПа (3 кгс/см2) потрібно проводити шляхом заповнення систем водою під тиском 0,45 МПа (4,5 кгс/см2), а систем з робочим тиском до 0,6 МПа (6 кгс/см2) – шляхом заповнення водою під тиском 0,9 МПа (9 кгс/см2). Тривалість перебування трубопроводів і вузлів під випробувальним тиском повинна становити не менше 10 хв.
Трубопроводи та вузли комплектів систем водопостачання й опалення вважаються такими, що витримали гідравлічні випробування, якщо за час перебування під випробувальним тиском не виявлено просочування води чи падіння тиску.
Пневматичне випробування трубопроводів і вузлів комплектів систем водопостачання й опалення потрібно проводити шляхом нагнітання у системи повітрям під тиском 0,1 МПа (1,0 кгс/см2). Тривалість перебування трубопроводів та вузлів під випробувальним тиском повинна становити не менше 5 хв.
Трубопроводи та вузли комплектів систем водопостачання та опалення вважаються такими, що витримали пневматичні випробування, якщо за час перебування під випробувальним тиском виявлено зниження тиску не більше ніж на 0,01 МПа (0,1 кгс/см2).
10.3 Гідравлічне випробування ємкостей для зберігання води в системах автономного водопостачання потрібно проводити шляхом наповнення ємкостей до розрахункових рівнів водою та витримуванням протягом не менше ніж 15 хв. Ємкість вважається такою, що витримала випробовування, якщо за час витримування на її поверхні та на зварних швах не виявлено просочування води.
10.4 Гідравлічне випробування трубопроводів і вузлів комплектів систем каналізації потрібно проводити шляхом заповнення системи каналізації водою до рівня верху чаш санітарних приладів при закритому заглушкою випуску каналізації. Час витримки заповненої системи каналізації потрібно визначати часом, необхідним для проведення огляду всіх приладів і трубопроводів, але не менше ніж 10 хв.
Трубопроводи та вузли комплектів систем каналізації вважаються такими, що витримали випробування, якщо за час витримування заповнених систем у місцях з'єднання трубопроводів та у місцях приєднання приладів не виявлено просочування води.
10.5 Пневматичне випробування повітропроводів потрібно проводити при перекритих отворах нагнітанням повітря під тиском 1,0 кПа (0,01 кгс/см2). Тривалість перебування повітропроводів під випробувальним тиском повинна становити не менше 5 хв.
Повітропровід вважається таким, що витримав пневматичне випробування, якщо за час перебування під випробувальним тиском виявлено зниження тиску не більше ніж на 0,1 кПа (0,001 кгс/см2).
10.6 Для вимірювання тиску при проведенні випробувань комплектів систем водопостачання та опалення потрібно використовувати прилади вимірювання тиску згідно з ГОСТ 2405 класу точності 2,5 і ціною поділки не більше 0,05 МПа (0,5 кгс/см2).
Передислокацію будівель мобільних (інвентарних) контейнерного типу рекомендується проводити без демонтажу комплектів санітарно-технічних систем (окрім частин, які виступають). Передислокацію збірно-розбірних будівель з блок-контейнерів і комбінованих рекомендується виконувати без демонтажу комплектів санітарно-технічних систем у межах блок-контейнера (крім частин, які виступають за габарити блок-контейнера). Необхідність демонтажу комплектів при передислокації необхідно визначати проектом і вказувати в інструкції з експлуатації.
Кріплення комплектів санітарно-технічних систем, які не демонтуються при передислокації, повинно забезпечувати нерухомість обладнання та трубопроводів при транспортуванні.
У будівлях контейнерного типу на стіні кухні або санітарно-технічного вузла на видному місці повинна бути прикріплена табличка зі схемою санітарно-технічних систем. На схемі мають бути вказані місця розташування запірної арматури та напрямки руху рідини (повітря).
Перед транспортуванням будівель контейнерного типу та окремих блок-контейнерів будівель збірно-розбірного типу без демонтажу комплектів санітарно-технічних систем необхідно:
видалити воду з санітарно-технічних систем;
від'єднати санітарно-технічні системи окремих блок-контейнерів від суміжних елементів;
зняти патрубки та інші частини, які виступають за габарити будівлі контейнерного типу, чи окремого блок-контейнера;
промити й осушити ємкості для зберігання води, котли, опалювальні прилади та трубопроводи;
перевірити кріплення приладів і трубопроводів;
кінці трубопроводів і повітропроводів закрити заглушками для захисту від засмічення;
законсервувати електрообладнання, вентилятори, клапани та вимірювальні прилади санітарно-технічних систем згідно з ГОСТ 9.014.
11.5 Перед транспортуванням будівель з демонтажем комплектів санітарно-технічних систем чи демонтованих частин комплектів необхідно:
видалити воду з санітарно-технічних систем;
демонтувати комплекти санітарно-технічних систем по вузлах відповідно до демонтажних схем;
промити й осушити ємкості для зберігання води, котли, опалювальні прилади та трубопроводи;
- промаркувати всі демонтовані вузли, деталі, прилади тощо;
- упакувати компоненти комплектів санітарно-технічних систем. Вузли та деталі рекомендується пакувати у контейнери; при цьому трубні вузли, з'єднувальні частини та комплектуючі елементи перед поміщенням у контейнер необхідно зв'язувати. Дрібні деталі кріплення, санітарні прилади, запірну арматуру, вимірювальні прилади тощо потрібно упаковувати в ящики типу V-1 чи VI-1 згідно з ГОСТ 2991. При цьому маса одного ящика не повинна перевищувати 50 кг;
- промаркувати всі контейнери та ящики, приготовлені для транспортування, згідно з ГОСТ 14192.
- законсервувати вентилятори, клапани та вимірювальні прилади санітарно-технічних систем згідно з ГОСТ 9.014.
Паперову документацію на комплекти необхідно вкладати у непромокальний пакунок.
Транспортування упакованих комплектів санітарно-технічних систем рекомендується виконувати згідно з тими ж вимогами, які викладені у ГОСТ 15846.
Допускається перевезення окремих вузлів і деталей комплектів санітарно-технічних систем на відкритих платформах; при цьому вузли та деталі повинні бути захищені від дії атмосферних опадів.
Умови зберігання комплектів санітарно-технічних систем потрібно визначати проектом і вказувати в інструкції з експлуатації будівлі мобільної (інвентарної).
Підприємство-виготовлювач повинно гарантувати відповідність комплекту санітарно-технічної системи вимогам робочого проекту і цього стандарту при дотриманні умов транспортування, монтажу, демонтажу, зберігання та експлуатації.
У технічних умовах на комплект потрібно встановлювати гарантійний термін експлуатації.
Гарантійний термін експлуатації комплекту санітарно-технічної системи повинен бути не менше гарантійного терміну експлуатації будівлі мобільної (інвентарної).
Підприємство-виготовлювач повинно гарантувати ресурс комплекту стосовно мінімальної кількості демонтажів і повторних монтажів при передислокації будівлі мобільної (інвентарної) протягом гарантійного терміну експлуатації. Ресурс повинен бути не меншим ніж ресурс за кількістю передислокацій будівлі.
Рекламації (за необхідності) мають подаватися протягом гарантійного терміну експлуатації при умові дотримання користувачем вимог інструкції з експлуатації комплекту.
Для запобігання нанесенню шкоди здоров'ю людей та навколишньому середовищу усі матеріали, що використовуються для виготовлення санітарно-технічних систем, повинні відповідати вимогам чинних нормативних документів, мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, за необхідності мати сертифікати якості та/або документи, що засвідчують акт перевірки їх відповідними органами.
Під час експлуатації санітарно-технічних систем будівель мобільних (інвентарних) необхідно контролювати їх вплив на водне середовище.
Комплекти систем каналізації повинні відповідати чинним нормативним документам та вимогам розділу 5 цього стандарту. При скиданні очищених стічних вод у водні об'єкти вміст забруднюючих речовин не повинен перевищувати встановлених граничнодопустимих концентрацій.
При скиданні дощових вод на поверхню землі чи у водні об'єкти та за наявності потенційного джерела їх забруднення необхідно передбачити системи місцевої очистки дощових та снігових вод.
13.3 Під час експлуатації санітарно-технічних систем будівель мобільних (інвентарних) необхідно контролювати їх вплив на повітряне середовище відповідно до вимог ДСП 2001-97.
При використанні місцевих систем опалення з теплогенератором, що спалює паливо, вплив на навколишнє середовище потрібно визначати згідно з [5]. Викиди забруднюючих речовин в атмосферу не повинні перевищувати встановлених чинними нормативними документами граничнодопустимих викидів (ГДВ).
При перевищенні ГДВ забруднюючих речовин необхідно передбачати природоохоронні заходи для зниження негативного впливу на навколишнє середовище.
