Кінець таблиці Г.2

Інтенсивність землетрусу I, бали

Ступені пошкоджень доріг d

Транспортно-експлуатаційний стан шляхів після землетрусів

X

d3-d4-d5

Пошкодження шляхів четвертого ступеня d4 охоплюють всі складові транспортної інфраструктури, включаючи рухомий склад. Аварії рухомого складу і руйнування вокзалів можуть супроводжуватися травмами і загибеллю багатьох людей. Відновлення дорожньої мережі триває протягом декількох тижнів. При пошкодженнях п'ятого ступеня відновлення шляхів на попередньому місці технічно неможливе або економічно недоцільне. Для відновлення роботи дорожньої мережі з п'ятим ступенем пошкоджень необхідні вишукування транспортного коридору з менш небезпечними природними умовами і перевлаштування шляхів на обході повністю зруйнованих ділянок

Примітка. Застосовувати в якості індикаторів сили землетрусів відомості про пошкодження шляхів сейсмогравітаційними впливами (сейсмозсувами, сейсмообвалами тощо), що виходять на земну поверхню тектонічними розривами, а також цунамі слід з обережністю, зіставляючи ці оцінки з ушкодженнями будівель і транспортних споруд сейсмічними хвилями в ґрунті і свідченнями інших індикаторів сили землетрусів.

ДОДАТОК Д

(довідковий)

ГРАФІЧНІ СПІВВІДНОШЕННЯ МІЖ БАЛЬНІСТЮ ТА ПРИСКОРЕННЯМ КОЛИВАНЬ ГРУНТУ ПРИ ЗЕМЛЕТРУСАХ [9]

Рисунок Д.1 – Співвідношення (статистичне) між бальністю та прискоренням коливань ґрунту при землетрусах (N-кількість проаналізованих землетрусів)

ДОДАТОК Е

(довідковий)

КІЛЬКІСНА ОЦІНКА ІНТЕНСИВНОСТІ ЗЕМЛЕТРУСІВ ЗА РЕАКЦІЄЮ ЛЮДЕЙ І ПРЕДМЕТІВ [9, 10]

Люди

При оцінці інтенсивності враховується тільки ступінь реакції людей, що перебувають на першому або цокольному поверхах будівель.

Класифікація

Тип Л1 (чутливий) – люди в приміщенні в спокійному стані (що сидять, лежать, стоять, не зайняті фізичною працею).

Тип Л2 (нормальний) – люди в приміщенні, зайняті фізичною працею; сплячі; поза приміщенням у спокійному стані.

Тип Л3 (активний) – люди поза приміщенням, що йдуть або зайняті фізичною працею.

Тип Л4 – люди в рухомому транспорті.

Ступінь реакції si

  1. – відсутність реакції: людина не відчуває, не помічає, не реагує.

  2. – слабке відчуття: людина відчуває легко, відчуває легке здивування, не міняє поведінки; сплячі прокидаються спокійно, не розуміючи причини.

2 – помітні відчуття: людина відчуває досить сильно, звертає увагу, може оцінити напрям, фази і тривалість коливань; сплячі прокидаються з відчуттям, що їх розбудили.

  1. – переляк: людина лякається, але може оцінити напрям, тривалість і окремі фази коливань; хоче покинути приміщення, іноді виходить з приміщення; іноді втрачає рівновагу.

  2. – сильний переляк: людина сильно лякається, виходить або вибігає з приміщення; насилу утримується на ногах.

  3. – паніка: людина кричить, втрачає рівновагу, вистрибує з вікна.

  4. – сильна паніка: людина не може стояти без опори, погано реагує на оточення.

  5. – відключення: людина впадає в заціпеніння, втрачає свідомість.

Предмети побуту

Класифікація

Тип П1 – предмети, що вільно висять: лампи, люстри, легкі завіски тощо.

Тип П2- нестійкі рухомі (незакріплені) предмети: іграшки, флакони, сувеніри, високий нестійкий посуд тощо.

Тип П3 – стійкі рухомі предмети: посуд, пляшки, книги на полицях, горщики з квітами, легкі меблі (телевізори на ніжках, стільці, легкі етажерки, шафи, столики) тощо.

Тип П4 – важкі рухомі предмети: телевізори на столах, холодильники, важкі меблі (масивні столи, шафи, комоди, стелажі) та інше.

Тип П5 – малорухливі предмети: стінки, сейфи, масивні заповнені книжкові шафи та інше.

Ступінь реакції ri

  1. – відсутність реакції: предмет не реагує.

  2. – слабка реакція: предмети трохи погойдуються.

2 – сильна реакція: предмети помітно зміщуються, розгортаються, перекидаються, падають.

Оцінка середнього ступеня реакції

За наявності даних по декількох об'єктах середній ступінь реакції r обчислюється за формулою (ni – число об'єктів із ступенем si реакції):

помилка оцінки середнього ступеня реакції i при цьому обчислюється за формулою:

За наявності даних по одиничному об'єкту за середнє значення r береться:

помилки середніх значень при цьому:

Макросейсмічні ознаки

Один бал – невідчутний землетрус

ДОДАТОК Ж

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. ГОСТ 6249-52. Шкала для определения силы землетрясения в пределах от 6 до 9 баллов. – MSK-64 – М.: Госстандарт СССР, 1952 (Держстандарт 6249-52. Шкала для визначення сили землетрусу в межах від 6 до 9 балів – MSK-64 – М.: Держстандарт СРСР, 1952).

  2. European macroseismic scale EMS-98. – Luxemburg: 1998. – 77 p. (Європейська макросейсмічна шкала EMS-98. – Люксембург: 1998. – 77 с.).

  3. Аптикаев Ф.Ф., Мокрушина Н.Г., Эртелева 0.0. Категория сейсмических шкал семейства Меркали // Вулканология и сейсмология. – 2008, № 3. – с.74-78 (Аптікаєв Ф.Ф., Мокрушина Н.Г., Ертелева О.О. Категорія сейсмічних шкал сімейства Меркалі // Вулканологія і сейсмологія. – 2008, № 3. – с.74-78).

  4. Шкала и система измерения сейсмической интенсивности в баллах. – Проект, одобренный Бюро Межведомственного совета по сейсмологии и сейсмостойкому строительству (МСССС) при Президиуме АН СССР 16 ноября 1973 г., – М.: 1973. – 4 с. (Шкала і система вимірювання сейсмічної інтенсивності в балах. – Проект, схвалений Бюро Міжвідомчої ради з сейсмології і сейсмостійкого будівництва (МРССС) при Президії АН СРСР 16 листопада 1973 р. – М.: 1973. – 4 с.).

  5. Методические рекомендации по инженерному анализу последствий землетрясений. – М.: ЦНИИСК им. В.А. Кучеренко, 1981 – 75 с. (Методичні рекомендації з інженерного аналізу наслідків землетрусів. – М.: ЦНИИСК ім. В.А. Кучеренко, 1981 – 75 с.).

  6. Немчинов Ю.И. Сейсмостойкость зданий и сооружений. В двух частях. – Киев: 2008. – 480 с. (Немчинов Ю.І. Сейсмостійкість будівель і споруд. В двох частинах. – Київ: 2008. – 480 с.).

  7. Айзенберг Я.М. Шкала сейсмической интенсивности. Анализ и предложения по улучшению // Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений. 2005 г. № 3, с. 34-39 (Айзенберг Я.М. Шкала сейсмічної інтенсивності. Аналіз та пропозиції з поліпшення // Сейсмостійке будівництво. Безпека споруд. 2005 г. № 3, с. 34-39).

  8. Оценка влияния грунтовых условий на сейсмическую опасность. Методическое руководство по сейсмическому микрорайонированию / Отв. ред. О.В. Павлов – М: Наука, 1988 (Оцінка впливу ґрунтових умов на сейсмічну небезпеку. Методичне керівництво з сейсмічного мікрорайонування / Від. ред. О.В. Павлов – М: Наука, 1988).

  9. Шебалин Н.В., Аптикаев Ф.Ф. Шкала интенсивности землетрясений MMSK-92 (проект) // Вычислительная сейсмология. – 2003, вып. 34. – с. 219-253 (Шебалін М.В., Аптікаєв Ф.Ф. Шкала інтенсивності землетрусів MMSK-92 (проект) // Обчислювальна сейсмологія. – 2003, вип. 34. – с. 219-253)

  10. EN 1998-1:2004. Eurocode 8. Design of structures for earthquake resistance. Part 1: General rules, seismic actions and rules for buildings. – European committee on standardization. – Brussels, 2004. – 215 p. (EN 1998-1:2004. Єврокод 8. Проектування сейсмостійких конструкцій – частина 1: Загальні правила, сейсмічні дії і правила для будівель. – Європейський комітет із стандартизації. – Брюссель, 2004. – 215 с.).

Код УКНД 91.080

Ключові слова: шкала сейсмічна, інтенсивність макросейсмічна і інструментальна, класи уразливості будівель, ступені пошкоджень, проектна сейсмостійкість

42