3

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007



ГОСТ 12.4.162-85

ССБТ. Обувь специальная из полимерных материалов для защиты от механических воздействий. Общие технические требования и методы испытаний (ССБП. Взуття спеціальне з полімерних матеріалів для захисту від механічних впливів. Загальні технічні вимоги і методи випробувань)

ГОСТ 12.4.176-89

ССБТ. Одежда специальная для защиты от теплового излучения. Требования к защитным свойствам и метод определения теплового состояния человека (ССБП. Одяг спеціальний для захисту від теплового випромінювання. Вимоги до захисних властивостей і метод визначення теплового стану людини)

ГОСТ 17.2.1.01-76

Охрана природы. Атмосфера. Классификация выбросов по составу (Охорона природи. Атмосфера. Класифікація викидів за складом)

ДСН 3.3.6.037-99

Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку

ДСН 3.3.6.039-99

Державні санітарні норми виробничої загальної і локальної вібрації

ДСН 3.3.6.042-99

Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ДСП 201-97

Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними і біологічними речовинами)

СанПіН 4630-88

Санітарні правила і норми охорони поверхневої води від забруднення

ДСанПіН 2.2.7-029-99

Гигиенические требования по обращению с промышленными отходами и определение их класса опасности для здоровья населения (Гігієнічні вимоги щодо поводження з промисловими відходами та визначення їх класу небезпеки для здоров'я населення)

СН 4557-88

Санитарные нормы ультрафиолетового излучения производственных помещений) Санітарні норми ультрафіолетового опромінювання виробничих приміщень

СН 4617-88

Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе (Гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин у повітрі)

НРБУ-97

Норми радіаційної безпеки України

З ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

3.1 Будівельні об'єкти (будинки, споруди, будівлі різного призначення) повинні бути безпечні для
здоров'я людей, що перебувають всередині або на прилеглій території як в процесі їх зведення, так і
під час експлуатації.

В промислових і цивільних спорудах можлива наявність таких факторів небезпеки:

  • надходження небезпечних часток або газів у повітря;

  • радіоактивні речовини, радон, гамма-випромінювання;

  • надходження диму, пилу, рідких або твердих відходів;

  • забруднення чи отруєння води або ґрунту.


  1. Небезпечні або шкідливі фактори можуть загрожувати здоров'ю людей при видобуванні
    будівельної сировини, виробництві, використанні і експлуатації будівельних матеріалів і виробів.

  2. Забруднювачами середовища можуть бути:


  • радіоактивні речовини, радон, гамма-випромінювання;

  • небезпечні та шкідливі речовини, гази, леткі органічні сполуки;

  • продукти згоряння (речовини й агломерати, що утворюються в результаті горіння) згідно з
    ДСТУ 2272;

  • нестабільні макро- і мікрочастинки, волокна;

  • продукти життєдіяльності мікроорганізмів, грибків, бактерій, вірусів внаслідок наявності вологи
    в елементах споруд або на поверхнях всередині споруд;

  • випромінювання електронного і електротехнічного устаткування.

3.4 Джерелами забруднювачів можуть бути:

  • будівельні матеріали;

  • технологічні процеси і технічне устаткування виробничих систем;

  • інженерне і побутове обладнання споруди;

  • забруднене повітря, що надходить ззовні;

  • грунт під будівлею.


4

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

  1. Будівельні матеріали та вироби характеризуються економічно обгрунтованим терміном служ-
    би, що передбачає урахування експлуатаційних витрат, витрати на обстеження, відновлювальні
    ремонти тощо.

  2. У період терміну служби будівельні матеріали не повинні впливати на якість повітря в
    приміщеннях будинку або споруди, яка залежить від можливого виділення хімічних сполук, волокон
    або пилу, появи і розмноження мікроорганізмів, плісняви, грибків, бактерій тощо.

  3. Технічні умови на матеріали та вироби повинні містити вимоги щодо відповідності виробів їх
    призначенню, методи оцінювання довговічності виробів і матеріалів.

  4. Дані щодо гарантійного терміну експлуатації виробів є допоміжним засобом для правильного
    вибору того чи іншого виробу з метою забезпечення економічно обгрунтованого терміну служби
    виробу або будівельного об'єкта (будинку, споруди).

3.9 Технологічні процеси під час добування будівельної сировини, виготовлення будівельних
матеріалів і виробів та їх експлуатації не повинні завдавати шкоди довкіллю.

4 РАДІАЦІЙНА НЕБЕЗПЕКА

4.1 Визначення та скорочення (відповідно до [2.3 - 2.6]):
IB - іонізуючі випромінювання;

ДІВ - джерело іонізуючого випромінювання;

ПРН - природні радіонукліди;

РК - радіаційний контроль;

ВРК - вхідний радіаційний контроль;

РКПВ - радіаційний контроль в процесі виробництва;

ОРКО - остаточний радіаційний контроль об'єкта;

Аеф - ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів;

ППД - потужність поглинутої дози;

ЕРОА - еквівалентна рівноважна об'ємна активність радону;

РРО - разові радіаційні обстеження;

СРО - систематичні радіаційні обстеження;

РРП - регламентовані радіаційні параметри;

ДР - допустимі рівні.

4.2 Фактори радіаційної небезпеки

4.2.1 Радіаційна небезпека для життя та здоров'я людей може виникати внаслідок: .

  • підвищеного рівня іонізуючого випромінювання природних радіонуклідів;

  • наявності радону;

  • наявності техногенних радіоактивних джерел радіоактивного пилу, диму (у т.ч. при спаленні
    вугілля).

Цей небезпечний виробничий та експлуатаційний фактор підлягає регламентуванню, контролю та зменшенню згідно з ДБН В.1.4-0.01, НРБУ, [2.4], [2.5], [2.6], [9].

  1. Зазначені державні будівельні норми встановлюють допустимі рівні радіаційних парамет-
    рів (ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у сировині та будівельних мате-
    ріалах - Аеф; потужність поглинутої дози в повітрі приміщень - ППД; середньорічна еквівалентна
    рівноважна об'ємна активність радону 222Rn в повітрі приміщень - ЕРОА) в галузі будівництва.

  2. Вимоги вказаних норм розповсюджуються на джерела іонізуючого випромінювання (далі -
    ДІВ) природних радіонуклідів при будівництві, капітальному ремонті, реконструкції та експлуатації
    об'єктів житлово-цивільного, промислового та інших призначень, крім зазначених в 1.2 ДБН В.1.4-0.01.

  3. Положення документів [2.3], [2.4] не стосуються:


  • джерел іонізуючого випромінювання, які використовують в медицині для діагностики і терапії;

  • опромінення, пов'язані з природним радіаційним фоном.


  1. Вимоги радіаційної безпеки будівельних об'єктів, які вводяться в експлуатацію, регла-
    ментуються ДБН В.1.4-2.01.

  2. Радіаційний контроль спрямовано на забезпечення допустимих рівнів радіаційних пара-
    метрів, регламентованих ДБН В.1.4-1.01, для введеного в експлуатацію житла, інших будівельних
    об'єктів.


5

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

  1. Відповідальність за виконання вимог державних будівельних норм щодо радіаційної без-
    пеки покладається на керівників будівельних організацій, підприємств будіндустрії і будматеріалів
    усіх форм власності, незалежно від їх виробничої потужності та місця розташування (юридичної
    адреси).

  2. За поставку будівельним організаціям продукції, на яку постачальником видані документи
    про радіаційну якість та яка не відповідає вимогам норм, матеріальну відповідальність несе керівник
    (власник) організації-постачальника, незалежно від того, де і як він одержав поставлену продукцію та
    які документи про її радіаційну якість є в його розпорядженні.

  3. За поставку індивідуальним забудовникам, на яких не розповсюджуються умови здій-
    снення радіаційного контролю продукції, яка не відповідає вимогам норм щодо радіаційних пара-
    метрів, що призводить до перевищення встановлених радіаційних нормативів на об'єкті, керівник
    (власник) організації-постачальника може бути притягнений до відповідальності згідно із законо-
    давством України.


  1. Кожна будівельна організація (фірма, підприємство), яка здійснює будівництво, капі-
    тальний ремонт, реконструкцію і передає (продає) замовнику (споживачу) закінчений будівельний
    об'єкт, зобов'язана виконати кінцевий радіаційний контроль об'єкта відповідно до вимог ДБН В.1.4-0.01
    і ДБН В.1.4-1.01.

  2. Кінцевий радіаційний контроль об'єкта виконується незалежно від того, скільки і яких
    радіаційних обстежень сировини, будівельних матеріалів, використаних на будівництві об'єкта, було
    виконано на попередніх стадіях будівництва.

  3. Загальний нагляд за виконанням вимог щодо радіаційної безпеки здійснюють органи-
    санітарно-епідеміологічної служби МОЗ України.

4.3 Радіаційний контроль

4.3.1 Відповідно до ДБН В.1.4-2.01 встановлюються три види радіаційного контролю:

  • вхідний радіаційний контроль (ВРК) сировини, будівельних матеріалів за встановленою номен-
    клатурою показників;

  • радіаційний контроль в процесі виробництва (РКПВ) будівельних виробів та конструкцій, будів-
    ництва об'єктів;

  • остаточний радіаційний контроль об'єкта (ОРКО).

4.3.2 Об'єкти радіаційного контролю згідно з вимогами 8.3. ДБН В.1.4-0.01 поділяються на кате-
горії:

  1. - об'єкти обов'язкового радіаційного контролю;

  2. - об'єкти рекомендованого радіаційного контролю.

4.3.3 До І категорії згідно з 4.7 ДБН В.1.4-2.01 відносяться:

  • кар'єри сировини та будівельних матеріалів;

  • території під забудову об'єктами 1-ї групи відповідно до 5.1 ДБН В.1.4-1.01;

- сировина та будівельні матеріали згідно з 6.1.1 цього стандарту;
- закінчені будівництвом об'єкти 1-ї та 3-ї груп відповідно до 5.1 ДБН В.1.4-1.01.

4.3.4 До II категорії згідно з 4.8 ДБН В.1.4-2.01 відносяться:

  • лісоповали;

  • території під забудову об'єктами 3-ї групи відповідно до 5.1 ДБН В.1.4-1.01;

  • будівельні вироби і конструкції;

  • оздоблювальні матеріали і вироби;

  • інженерне обладнання об'єктів.

4.3.5 3 метою забезпечення нормативного рівня радіаційної безпеки необхідно здійснювати
експертизу проектної документації на створення будівельних об'єктів.

В обов'язковому порядку експертизі підлягають типові проекти будівель і споруд житлового, цивільного та промислового призначення 1-ї групи згідно з 5.1 ДБН В.1.4-1.01.

4.3.6 Обов'язковому радіаційному контролю підлягають такі види сировини і будівельних мате-
ріалів згідно з розділом 6 ДБН В.1.4-2.01:

- природного походження - піски і глини всіх видів, гравій, крейда, сланці, вода технічна.


6

ДСТУ-Н Б А.3.2.1:2007

  • промислового виробництва - штучні заповнювачі всіх видів, в т.ч. щебінь усіх видів, в'яжучі усіх
    видів, арматурна і конструкційна сталь.

  • відходи промислового виробництва - шлаки, золи, шлами, пуста порода та інші.

4.3.7 Необхідність проведення радіаційного контролю конкретного виду сировини чи матеріалу
встановлюється нормативним документом на цю продукцію.

4.3.8 Радіаційний контроль об'єктів будівництва виконують за розділом 7 ДБН В.1.4-2.01.
4.4 Допустимі рівні радіаційних параметрів

4.4.1 Будівельні об'єкти щодо радіаційного контролю поділяються на такі групи:

  1. побудовані, реконструйовані та капітально відремонтовані об'єкти житлово-цивільного та про-
    мислового або іншого призначення при введенні їх в експлуатацію;

  2. об'єкти промислового призначення, дороги, де виключено тривале перебування людей, будів-
    ництво доріг у межах територій населених пунктів та зон перспективної забудови;

  3. окремі ізольовані об'єкти або конструктивні елементи об'єктів (закриті та відкриті) промис-
    лового, господарського та дорожнього призначення (основи доріг, греблі,-підземні споруди тощо),
    експлуатація яких практично не пов'язана з перебуванням людей, або які в межах населених пунктів
    вкриті шаром ґрунту чи іншого матеріалу завтовшки не менше ніж 0,5 м.

4.4.2 Відповідно до вимог НРБУ встановлюються:

  • регламентовані радіаційні параметри (РРП), загальна їх характеристика (вид і характер випро-
    мінювань, інші фізичні і хімічні властивості);

  • допустимі рівні (ДР) регламентованих радіаційних параметрів сировини, будівельних мате-
    ріалів та об'єктів, які вводяться в експлуатацію.

4.4.3 Регламентованими радіаційними параметрами в будівництві є:

ефективна сумарна питома активність (Аеф) природних радіонуклідів (ПРН) в сировині та будівельних матеріалах, яка вимірюється в Бк-кг -1 (Беккерель на кілограм).

Аеф обмежує застосування сировини та будівельних матеріалів з підвищеним складом ПРН і використовується при вхідному радіаційному контролі (ВРК).

Встановлюються такі допустимі числові значення (класи) Аеф ПРН в будівельних матеріалах:

Аеф < 370 Бк-кг -1 (1-й клас) - будівельний матеріал може використовуватися для усіх видів будівництва без обмежень;