Продовження форми 3

Рисунок 5 – Місцеві відсмоктувачі від технологічного обладнання

6.2 Схеми систем

6.2.1 Схеми систем виконують в аксонометричній фронтальній ізометричній проекції у масштабі 1:100 або 1:200, вузли схем – в масштабі 1:10, 1:20 або 1:50. При невеликих будівлях для систем приймають масштаб 1:50.

6.2.2 На схемах елементи систем показують умовними графічними зображеннями.

6.2.3 При великій протяжності і (або) складному розташуванні повітроводів та трубопроводів допускається зображати їх з розривом у вигляді пунктирної лінії. Місця розривів повітроводів і трубопроводів позначають рядковими літерами.

6.2.4 На схемах систем опалення вказують;

- трубопроводи та їх діаметри;

- відмітки рівня осей трубопроводів;

- уклон трубопроводів;

- розміри горизонтальних ділянок трубопроводів (за наявності розривів);

- нерухомі опори, компенсатори і нетипові кріплення з вказівкою на полиці лінії-винесення позначення елемента і під полицею-позначення документа;

- запірно-регулюючу арматуру;

- стояки системи опалення та їх познаки;

- опалювальні прилади;

- контрольно-вимірювальні прилади та інші елементи систем.

Приклади оформлення схем систем опалення і теплопостачання установок наведені на рисунках Б.1, Б.2 (додаток Б).

6.2.5 Для житлових будинків допускається виконувати схеми систем опалення тільки на під земну частину будівлі. Для надземної частини виконують схеми стояків і, за необхідності, схему розводки по горищу.

Аксонометричні схеми (поквартирних систем опалення) при централізованому теплопостачанні і від дахових котельних, а також малорозгалужених горизонтальних систем допускається не виконувати. Виконувати схеми тільки розводки магістралей і вузлів відгалуження до цих систем.

6.2.6 На аркуші, де зображені схеми систем опалення і теплопостачання установок, як правило, наводять:

- схеми вузлів управління системами опалення і теплопостачання установок відповідно до рисунка Б.3 (додаток Б);

- таблицю розмірів компенсаторів за формою 4 згідно з рисунком 6;

- вузли схем систем опалення і теплопостачання установок відповідно до рисунків Б.1, Б.2 (додаток Б).

Форма 4

Рисунок 6 – Таблиця розмірів компенсаторів

6.2.6.1 У найменуваннях вузлів управління вказують номер вузла, наприклад, "Вузол управління 1". Допускається до схеми вузла управління виконувати специфікацію вузла.

6.2.6.2 На вузлах схем систем опалення і теплопостачання установок систем для запірно-регулюючої арматури вказують на полиці лінії-винесення діаметр арматури і під полицею – познаку арматури за каталогом. Допускається наводити познаку запірно-регулюючої арматури на схемах систем опалення і теплопостачання установок.

6.2.6.3 У найменуванні схеми систем опалення для двох і більше систем у будівлі вказують номер системи.

У найменуванні схеми системи теплопостачання установок вказують познаки установок. В основному написі найменування схем систем опалення і теплопостачання установок вказують повністю.

Приклади

1 Схема системи теплопостачання установок П1, П2, А1, А2;

2 Над схемами – скорочено, "Система опалення 1", "Система теплопостачання установок П1, П2, А1, А2".

6.2.7 На схемах систем вентиляції та кондиціонування повітря вказують:

- повітроводи, їх діаметри (перерізи) і кількість повітря, що проходить, м3/год, згідно з рисунком 7;

- відмітки рівня осі круглих і низу прямокутних повітроводів;

- обладнання вентиляційних установок;

- контури технологічного обладнання, що мають місцеві відсмоктувачі (у складних випадках);

- лючки для вимірів повітря і очищення повітроводів, марки лючків і їх познаки згідно з рисунком 8;

- місцеві відсмоктувачі, їх познаки і позначення документів.

Рисунок 8 – Повітропроводи, встановлення лючків

6.2.7.1 Для вбудованих (що поставляються комплектно з технологічним обладнанням) місцевих відсмоктувачів їх познаку та позначення документа не вказують; регулюючі пристрої, розподільники повітря, нетипові кріплення (опори) та інші елементи систем вказують на полиці лінії-винесення елемента системи, а під полицею – позначення документа.

6.2.7.2У найменуваннях схем систем вентиляції і кондиціонування повітря вказують позначення систем.

У основному написі найменування схем систем вентиляції і кондиціонування повітря вказують повністю

Приклади

1 Схеми систем П5, В8.

2 Над схемами – скорочено, наприклад, П5, В8, як показано на рисунках В.1 та В.2 (додаток В).

7 КРЕСЛЕННЯ УСТАНОВОК СИСТЕМ

7.1 Плани і розрізи установок систем слід виконувати у масштабі 1:50 або 1:100, вузли установок – у масштабі 1:20, при детальному зображенні вузлів – у масштабі 1:2, 1:5 або 1:10.

7.2 На планах і розрізах установок систем елементи установок зображують спрощено. За необхідності показу способів кріплення складових частин установки або їх з'єднання між собою відповідні елементи зображують детально.

7.3 На планах і розрізах установок систем указують: координаційні осі будівлі(споруди) і відстані між ними; основні розміри, відмітки і прив'язки установок до координаційних осей будівлі (споруди).

7.4 Повітропроводи на планах установок зображують потовщеними штрихпунктирними лініями, на розрізах – основними суцільними лініями. Трубопровід обв'язки повітроохолоджувача зображують однією лінією при діаметрі трубопроводу до 100 мм і двома лініями – при діаметрі більше 100 мм.

7.5 На планах і розрізах, окрім елементів установок, указують будівельні конструкції і відбірні пристрої для установки контрольно-вимірювальних приладів.

Оформлення планів і розрізів установок систем слід виконувати згідно з рисунками 9 і 10.

7.6 Елементам установок систем присвоюють позиційні познаки, що складаються з познаки установки, вказаної в 4.1.4, і порядкового номера елемента в межах установки.

Приклад

П1.1.П1.2, В5.1, В5.2.

7.7 На кресленнях установок систем наводять, за необхідності, технічні вимоги до монтажу установок.

7.8 У найменуваннях установок систем вказують позначення систем повністю.

Приклад

Установки систем П1, В1.

Рисунок 9 – План установки П1

Рисунок 10 – Розріз установки П1

7.9 Специфікацію установок систем розміщують, як правило, на кресленні планів установок. Оформлення специфікації установок систем виконують згідно з таблицею.

Таблиця

Марка, познака

Познака

Найменування

Кіль-кість

Маса, кг

Примі-тка

П1.1

RP 60-35/31-4D

Канальний радіальний вентилятор






Vento RP N=2,464 кВт, n=1384 об/хв,






Р = 557 Па

1

38,9

Компл.

П1.2


Патрубок 600x3501 = 100 мм

1

-

шт.

П1.3

LKS 60-35/230

Заслінка з сервоприводом LM 230

1

-

»

П1.4

VFK 60-35

Фільтр касетний з фільтром-вставкою






VF3 60-35

1

-

»

П1.5

DV 60-35

Гнучка вставка

2

-

»

П1.6

VO 60-35/2R

Водяний підігрівач

1

-

»

П1.7

TKU 60-35

Шумоглушник колісний

1


»

П1.8


Коробка зі сталі оцинкованої






600 мм × 350 мм × 1000 мм

2

-

»

Примітка 1. Система П1 – канальна установка системи "Vento" фірми "Remak".

Примітка 2. У познаці допускається вказувати найменування заводу, що випускає обладнання.

8 КРЕСЛЕННЯ ЗАГАЛЬНИХ ВИДІВ НЕСТАНДАРТНИХ (НЕТИПОВИХ) КОНСТРУКЦІЙ СИСТЕМИ

8.1 Креслення загальних видів нестандартних (нетипових) конструкцій систем виконують в об'ємі, необхідному для розроблення конструкторської документації на стадії технічного завдання згідно з ГОСТ 2.103.

8.2 Креслення загального вигляду нестандартної (нетипової) конструкції повинне містити:

- зображення конструкції (види, розрізи, перетини), текстові вказівки і написи, необхідні для розуміння будови конструкції;

- найменування складових частин конструкцій (за необхідності);

- розміри та інші дані, що наносяться на зображення;

- схему, якщо вона потрібна.

8.3 Зображення нестандартної (нетипової) конструкції виконують з максимальними спрощеннями.

8.4 Найменування складових частин нестандартної (нетипової) конструкції на кресленні загального вигляду вказують на полицях ліній-винесень.

8.5 У текстових вказівках, що розміщують на кресленні загального виду нестандартної (нетипової) конструкції, наводять вихідні дані, необхідні для розроблення технічного завдання (технічні вимоги до конструкції, що розробляється, і матеріалів, що використовуються, дані про робоче середовище, навантаження на конструкцію, вимоги до виготовлення, монтажу і забарвлення,
особливі вимоги до конструкції – вибухонебезпечність, кислотостійкість тощо).

8.6 Креслення загальних видів нестандартних (нетипових) конструкцій систем виконують в масштабах 1:5,1:10, 1:20 або 1:50.

8.7 В основному написі креслення загального вигляду найменування нестандартної (нетипової) конструкції повинне відповідати прийнятій термінології і бути за можливості коротким. У найменуваннях нестандартних (нетипових) конструкцій указують порядковий номер конструкції у межах кожного виду конструкції.

Приклад

Відсмоктувач 1, Відсмоктувач 2, Розподільник повітря 1.

8.8 Оформлення креслення загального виду нестандартної (нетипової) конструкції виконують згідно з рисунком 11.

9 СПЕЦИФІКАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ ВИРОБІВ ТА МАТЕРІАЛІВ

9.1 Специфікацію систем складають згідно з формою ДСТУ Б А.2.4-10.

9.2 За наявності прибудованої до виробничої будівлі (споруди) частини або вставки, в яких розміщуються допоміжні приміщення, специфікацію складають по розділах:

- виробнича частина;

- допоміжна частина.

9.3 Якщо житловий будинок має прибудову або вставку, в яких розміщуються приміщення громадського призначення, то специфікацію складають по розділах:

- житлова частина;

- прибудована частина.

Рисунок 11 – Креслення загального виду нестандартної (нетипової) конструкції

9.4 Кожен розділ ділять на підрозділи:

- опалення (для житлових будинків – опалення нижче за відмітку 0.000 і вище за відмітку 0.000);

- теплопостачання установок систем;

- вентиляція або вентиляція і кондиціонування повітря (за наявності останнього).

9.5 Елементи систем і матеріали у підрозділах "Опалення" і "Теплопостачання установок" систем записують по групах:

- опалювальне обладнання;

- арматура;

- інші елементи системи;

- трубопроводи по кожному діаметру;

- матеріали.

9.6 У підрозділі "Вентиляція" ("Вентиляція і кондиціонування повітря"):

- вентиляційне обладнання;

- інші елементи системи;

- повітропроводи по кожному діаметру (перерізу);

- матеріали.

9.7 У специфікації приймають наступні одиниці вимірювання:

- трубопроводи і повітроводи – м;

- радіатори – кВт/секцій;

- конвектори – екм/шт.;

- ребристі труби із вказівкою довжини труби – екм/шт.;

- регістри з гладких труб із вказівкою кількості труб у регістрі і довжини регістра або познаку (марки) – екм/шт.;

- інші елементи систем – шт.;

- матеріали ізоляційні – м3;

- матеріали покриттів і захисту – м2;

- інші матеріали – кг.

ДОДАТОК А

(довідковий)

ПЛАНИ І РОЗРІЗИ

Рисунок А.1 – План 2-2

Рисунок А.2 – План 3-3

Рисунок А.3 – Розріз 1-1

ДОДАТОК Б

(довідковий)

СХЕМИ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ ТА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

Рисунок Б.1 – Схема системи опалення

Рисунок Б.2 – Схема системи теплопостачання установок П1, П2

Рисунок Б.3 – Схема вузла управління

ДОДАТОК В

(довідковий)

СХЕМИ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ

Рисунок В.1 – Схема системи П1

Рисунок В.2 – Схема системи В18

ДОДАТОК Г

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 ДСТУ 1.5:2003 Правила побудови, викладання, оформлення та вимог до змісту нормативних документів (ISO/IEC Directives – Part 2:2001, NEQ)

2 ДК 004-2003 Український класифікатор нормативних документів (ICS: 2001, IDТ)

3 Російсько-український будівельний словник / Уклад.: В.М.Гордєєв, Р.Я.Зельцер, Є.А.Кожан, Е.О.Полторацька, І.Ю.Резниченко. – К.: Вид-во "Укрархбудінформ", 1994. -512с.













Код УКНД 01.100.30, 91.140.10, 91.140.30