при проектуваннi таким чином, щоб вона вiдповiдала умовам роботи
у конструкцiях будинкiв або споруд на стадiї експлуатацiї та щоб
при випробуваннях за цiєю схемою досягались контрольованi гра-
ничнi стани.
Якщо при випробуваннях за однiєю схемою спирання та навантажу-
вання неможливо проконтролювати всi розрахунковi граничнi стани
виробу, слiд передбачати рiзнi схеми випробувань для контролю
рiзних граничних станiв.
При проведеннi випробувань за погодженням з проектною ор-
ганiзацiєю-розробником проектної документацiї на вироби допус-
кається:
- приймати схему спирання та навантажування, яка вiдрiзняється
вiд зазначеної у проектнiй документацiї (за умови, що
спiввiдношення зусиль у розрахункових перерiзах будуть таки-
ми самими, як при розрахунку конструкцiй);
- за наявностi у проектнiй документацiї двох схем випробувань
для контролю рiзних граничних станiв проводити вiдповiднi
випробування на одному виробi при виконаннi необхiдного поси-
лення по мiсцю руйнування пiсля випробування за першою схе-
мою руйнування.
7.2.3 Випробування виробiв слiд передбачати, як правило, у то-
му положеннi, в якому вони будуть експлуатуватися в конструкцiях
будинкiв чи споруд.
При проведеннi випробувань за погодженням з проектною ор-
ганiзацiєю-розробником проектної документацiї на вироби допус-
кається випробовувати вироби пiд кутом 90 град. або 180 град. до
їх робочого положення за умови,що в них не з'являються трiщини до
навантажування. При цьому слiд вiдповiдно змiнити напрямок наван-
таження, що прикладається, та врахувати вплив навантаження вiд
власної маси виробу та маси завантажувальних пристроїв.
7.2.4 Балки, ферми, плити, зазначенi на схемах випробувань та
в поясненнях до них, як однопрольотнi вiльно обпертi, що пра-
цюють в одному напрямку, слiд опирати при випробуваннях на двi
шарнiрнi лiнiйнi опори, розташованi на кiнцях виробу, одна з яких
повинна бути нерухомою, а iнша - рухомою, що допускає перемiщен-
ня виробу вздовж прольоту.
Вироби, якi на схемах випробувань та в поясненнях до них заз-
наченi як консолi або iз защемленням по кiнцях, слiд випробовува-
ти iз забезпеченням вiдповiдного защемлення кiнцевих дiлянок ви-
робу.
Плити, якi на схемах випробувань та в поясненнях до них заза-
наченi як вiльно опертi, що працюють у двох напрямках та спи-
раються по чотирьох кутах, слiд опирати на чотири шарнiрнi опори,
розташованi у кутах виробу. При цьому у двох протилежних по дiа-
гоналi кутах виробу встановлюються шарнiрнi шаровi опори, що до-
пускають поворот у двох взаємно перпендикулярних напрямках: одна
рухома опора, друга нерухома, а у двох останнiх кутах виробу
встановлюються шарнiрнi лiнiйнi рухомi опори, що допускають пово-
рот в одному з взаємно перпендикулярних напрямкiв.
Плити, якi на схемах випробувань та в поясненнях до них зазна-
чаються як вiльно опертi, що працюють у двох напрямках та спи-
раються по чорирьох сторонах, слiд опирати на шарнiрнi опори,
розташованi по контуру виробу. При цьому по контуру виробу вста-
новлюються шарнiрнi рухомi шаровi опори, а посерединi трьох
сторiн виробу - шарнiрнi рухомi лiнiйнi опори, двi з яких, розта-
шованi на протилежних сторонах, допускають поворот в одному нап-
рямку, а третя, розташована на сторонi, що примикає, допускає по-
ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 6
ворот у протилежному напрямку.
Плити, якi на схемах випробувань та в поясненнях до них зазна-
ченi як такi, що спираються по трьох сторонах, слiд опирати на
шарнiрнi шаровi та лiнiйнi опори, розташованi по трьох сторонах
виробу так само,як для плит, опертих по чотирьох сторонах.
Ребристi плити, якi на схемах випробувань та в поясненнях до
них заначенi як опертi по чотирьох кутах, що працюють у поздов-
жньому напрямку, слiд опирати таким чином, щоб забезпечити мож-
ливiсть повороту плити на опорах та перемiщення плити у поздов-
жньому напрямку, а також запобiгання перемiщенню ребер плити у
поперечному напрямку.
7.2.5 У випадках, коли вiльному перемiщенню виробiв, що пiдля-
гають випробуванню, вздовж прольоту перешкоджають завантажувальнi
пристрої, опори повиннi бути рухомими.
7.2.6 При проведеннi випробувань виробiв у горизонтальному по-
ложеннi силами, що спрямованi горизонтально, вирiб повинен бути
укладений на часто розташованi шаровi рухомi опори, що виклю-
чають його вигин у вертикальнiй площинi вiд власної маси.
7.2.7 Як шарнiрнi рухомi шаровi та лiнiйнi опори слiд застосо-
вувати сталевi шари та котки, що вiльно укладаються мiж сталеви-
ми плитами. Нерухомi опори можуть бути одержанi шляхом запобiган-
ня вiльному перемiщенню таких самих шарiв чи коткiв, а також ви-
користанням нерухомо закрiплених сталевих профiлiв.
7.2.8 Розташування та розмiри опор виробiв, що пiдлягають вип-
робуванню, повиннi при випробуваннях вiдповiдати зазначеним на
схемах випробувань та в поясненнях до них або визначатися в за-
лежностi вiд даних, прийнятих при розрахунку виробiв.
7.2.9 Спирання виробу, що пiдлягає випробуванню, на шарнiрнi
опори повинно здiйснюватись через сталевi плити, симетрично роз-
ташованi вiдносно осi опори.
Площу сталевих опорних плит приймають такою, що дорiвнює
мiнiмальнiй площi спирання, передбаченiй у проектнiй
документацiї. При цьому розмiр плит у напрямку прольоту прий-
мають таким, що дорiвнює мiнiмальнiй довжинi спирання, а товщину
плит - не менше 1/6 цього розмiру.
На опорнi плити перед установленням на них виробу, що пiдлягає
випробуванню, повинен бути укладений вирiвнювальний шар цементно-
го розчину, мiцнiсть якого повинна бути достатньою для прийняття
навантаження на опорах.
8 ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ВИПРОБУВАНЬ
8.1 При контрольних випробуваннях вироби слiд доводити до ви-
черпання несучої спроможностi (до зруйнування), що характери-
зується такими ознаками:
а) при випробуваннях у гiдравлiчних та пневматичних установках:
безперервне наростання прогинiв, розвиток та розкриття трiщин
у бетонi при практично незмiнному досягнутому максимальному на-
вантаженнi або рiзке зниження навантаження пiсля досягнення його
максимального значення, при якому виникає розрив арматури, прос-
лизання її в бетонi чи роздроблення бетону стиснутої зони;
б) при випробуваннях навантаженням штучними вантажами:
рiзке наростання прогинiв, розвиток та розкриття трiщин при
останньому етапi навантаження, розрив арматури, прослизання арма-
тури у бетонi або роздроблення бетону.
ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 7
8.2 У процесi випробувань слiд реєструвати:
- значення навантаження та вiдповiдний прогин, при якому з'яв-
ляються поперечнi та похилi трiщини у бетонi;
- величину прогину та ширину розкриття трiщин при досягненнi
контрольних значень навантажень;
- значення навантаження та вiповiдний прогин при зруйнуваннi
та характер зруйнування виробу.
8.3 Значения навантажень у процесi випробувань повиннi
реєструватися або за показаннями приладiв та пристосувань, вста-
новлених на випробувальному обладнаннi (див. 6.3), або за масою
штучних вантажiв, що використовуються для навантаження.
8.4 Навантажування виробiв, що пiдлягають випробуванню, повин-
но вiдповiдати схемам випробувань, наведеним у стандартах чи
проектнiй документацiї на цi вироби. За погодженням з проектною
органiзацiєю-розробником робочих креслень виробiв допускається
зазначене на схемах випробувань рiвномiрно розподiлене наванта-
ження замiняти еквiвалентними навантаженнями, створеними рiвними
зосередженими силами.
Зосередженi сили утворються за допомогою системи важелiв та
розподiльних балок, якi передають на вирiб, що пiдлягає випробу-
ванню, навантаження вiд домкратiв чи платформ з вантажами.
8.5 При навантажуваннi виробiв штучними вантажами треба дотри-
муватись таких правил:
- для балочних виробiв довжина вантажiв у напрямку прольоту не
повинна перевищувати 1/6 прольоту;
- навантажування слiд виконувати у напрямку вiд опор до сере-
дини, симетрично вiдносно середини прольоту;
- помiж штучними вантажами по всiй висотi рядiв повиннi бути
зазори не менше 50 мм.
8.6 При навантажуваннi сипкими матерiалами, що засипаються у
ящики без дна, розташованi на згинальних виробах, що пiдлягають
випробуванню, вздовж прольоту слiд встановлювати не менше двох
ящикiв, а на виробах, що працюють у двох напрямках, - не менше
чотирьох ящикiв. Помiж ящиками по всiй висотi повиннi бути зазо-
ри не менше 0,1 прольоту виробу, що пiдлягає випробуванню, але не
менше 250 мм.
8.7 Послiдовнiсть навантажування виробiв, що пiдлягають випро-
буванню, повинна бути зазначена у проектнiй документацiї, а при
вiдсутностi такої вказiвки випробування необхiдно проводити з
урахуванням таких вимог:
а) визначити розрахунком чи прямим зважуванням навантаження
вiд власної маси виробу;
б) навантаження слiд прикладати поетапно ступенями(частками),
кожна з яких не повинна перевищувати 10 % контрольного наванта-
ження при перевiрцi мiцностi та трiщиностiйкостi та 20 % кон-
трольного навантаження при перевiрцi жорсткостi;
в) при випробуваннi виробiв, у яких згiдно з вказiвками у
проектнiй документацiї не допускаються трiщини у стадiї експлуа-
тацiї, пiсля прикладання навантаження, що складає 90 % кон-
трольного за мiцнiстю або за трiщиностiйкiстю, кожна наступна
частка навантаження повинна складати не бiльше 5 % цього наванта-
ження;
г) при кожному етапi навантажування навантаження в усiх точ-
ках його прикладання повинне зростати пропорцiйно величинам на-
вантажень, що прикладаються у вiдповiдностi зi схемою випробу-
ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 8
вань на вiдповiдних дiлянках виробу, що пiдлягає випробуванню;
д) при випробуваннi конструкцiй вертикальними та горизон-
тальними силами у заданому спiввiдношеннi на початку випробуван-
ня необхiдно прикласти горизонтальну силу, що складає потрiбне
спiввiдношення з навантаженням вiд власної маси конструкцiї.
8.8 Пiсля прикладання кожної частки навантаження вирiб, що
пiдлягає випробуванню, слiд витримувати пiд навантаженням не мен-
ше 10 хвилин.
Пiсля прикладання контрольного навантаження при контролi жор-
сткостi слiд витримувати вирiб пiд цим навантаженням неменше ЗО
хвилин. Вироби, в яких не допускаються трiщини у стадiї експлуа-
тацiї, пiсля прикладання контрольного навантаження по утворенню
трiщин повиннi витримуватись пiд цим навантаженням протягом ЗО
хв., пiсля чого слiд продовжувати поетапне навантажування.
8.9 Пiд час витримування пiд навантаженням слiд виконувати ре-
тельний огляд поверхнi виробу, фiксувати у журналi випробувань
величину навантаження, трiщини, що з'явились, результати вимiрю-
вань прогину, осiдання опор, ширини розкриття трiщин та змiщення
арматури вiдносно бетону на торцях виробу. Контрольованi показни-
ки слiд фiксувати на початку та наприкiнцi кожного витримування.
Безпосереднє вимiрювання прогинiв та ширини розкриття трiщин
дозволяється виконувати до досягнення рiвня навантаження, що
складає 80 % контрольного руйнiвного навантаження. При наванта-
женнях, що перевищують цей рiвень, спостереження за приладами
слiд здiйснювати на безпечнiй вiдстанi вiд виробу, що пiдгягає
випробуванню, з використанням оптичних приладiв (бiноклiв,
нiвелiрiв, теодолiтiв).
8.10 У згинальних виробах ширину розкриття трiщин, нормальних
до поздовжньої осi виробу, слiд вимiрювати на рiвнi нижнього ря-
ду арматури, а ширину розкриття трiщин, похилих до поздовжньої
осi виробу, - на рiвнi нижнього ряду поздовжньої арматури та в
мiсцях перетину похилими трiщинами хомутiв, а також вiдiгнутих
стержнiв.
У позацентрово стиснутих виробах ширину розкриття трiщин слiд
визначати на рiвнi найбiльш навантаженого ряду розтягнутої арма-
тури.
Для полiпшення фiксацiї моменту появи трiщин у бетонi поверхнi
виробу перед випробуванням повиннi бути покритi рiдким розчином
крейди або вапна.
8.11 При перевiрцi жорсткостi згинальних виробiв, якi спи-
раються по кiнцях, слiд вимiрювати прогини у серединi прольоту та
осiдання опор, а виробiв, що працюють як консоль, - прогини
вiльного кiнця консолi, а також осiдання та поворот опори.
Дiйсний прогин виробу, що спирається по кiнцях, слiд визнача-
ти як рiзницю мiж значенням прогину, вимiряного у прольотi, та
напiвсумою значень осiдання опор, а для виробу, що працює як кон-
соль, - з урахуванням осiдання та повороту опор.
У плоских плитах, опертих по двох сторонах, прогини слiд
вимiрювати по серединi ширини виробу та по протилежних краях ви-
робу у серединi його прольоту, приймаючи за значення прогину се-
реднє арифметичне цих вимiрiв.
У ребристих плитах повиннi вимiрюватись значення прогинiв кож-
ного поздовжнього ребра та поперечних ребер у серединi прольоту,
при цьому за значення прогину конструкцiї приймають середнє ариф-
метичне прогинiв поздовжнiх ребер, а прогини поперечних ребер
вимiрюють вiдносно поздовжнiх ребер.
ДСТУ Б В.2.6-7-95 (ГОСТ 8829-94) Стр. 9
У плитах, опертих по контуру або по чотирьох кутах, прогини
вимiрюються у центрi плити.
У плитах, опертих по трьох сторонах, вимiрюють прогини середи-
ни вiльного краю.
8.12 Змiщення кiнцiв арматурних стержнiв вiдносно бетону на
торцях виробу при контрольному навантаженнi за мiцнiстю слiд
вимiрювати при випробуваннi попередньо напружених виробiв з са-
моанкеруючою арматурою без додаткових анкерiв на торцях виробу.
Змiщення кiнцiв арматури слiд вимiрювати не менше нiж на 10 %
