9 ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ЗБЕРІГАННЯ

9.1 Транспортування і зберігання виробів необхідно здійснювати за дотримання вимог
ДБН Г.1-4, ДСТУ Б В.2.7-167.

  1. Вироби підлягають транспортуванню в критих транспортних засобах будь-якого виду транс-
    порту згідно з правилами перевезення вантажів, що діють на відповідному виді транспорту.

  2. Транспортування виробів у запакованому стані сформованими транспортними пакетами за
    узгодженням між виробником і споживачем допускається у відкритих транспортних засобах.

  3. При транспортуванні, навантаженні і розвантаженні виробів необхідно вживати заходів, що
    забезпечують захист їх від пошкоджень і забруднення.

  4. Вироби необхідно зберігати в критих складських приміщеннях окремо за видами, типами,
    марками та розмірами.

  5. Допускається зберігання виробів у запакованому стані під навісами, що захищають вироби
    від атмосферних опадів. При зберіганні під навісами вироби повинні бути складені на рівній основі
    на підкладки або піддони.

  6. Висота штабеля при зберіганні виробів не повинна перевищувати 2,0 м.

10 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

  1. Випробування виробів слід проводити не раніше, ніж через 3 год після їх виготовлення. Ви-
    роби до випробувань витримують за температури (20 ±5) °С.

  2. Зовнішній вигляд, форму виробів, однорідність структури, наявність і якість фаски та вис-
    тупу в циліндрах перевіряють зовнішнім оглядом відібраних для контролю зразків за освітленості
    природним або штучним сзвоідтчлиойм не менше 300 лк із відстані від 50 см до 100 см. При цьому, з поверхні ламінованих виробів перед оглядом потрібно обережно зняти матеріал ламінування.

  3. Геометричні розміри, відхили від номінальних розмірів, густину виробів, границю міцності при
    розтягуванні, вологість, вміст органічних речовин у виробах контролюють згідно з ДСТУ Б В.2.7-38.

9

ДСТУ Б В.2.7-235:2010

  1. Теплопровідність виробів визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105.

  1. Якість пакування і маркування технологічних і транспортних пакетів перевіряють зовнішнім
    оглядом усіх відібраних для контролю упаковок.


  1. Масу технологічного пакета визначають зважуванням на вагах згідно з ГОСТ 29329,
    ГОСТ 24104 кожного із відібраних паковань. Результат кожного зважування повинен знаходитись у
    межах нормованих значень.

  2. Групу горючості виробів визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, групу за поширенням по-
    лум'я - згідно з ДСТУ Б В.2.7-70, групу займистості - згідно з ДСТУ Б В.1.1-2.

Випробування здійснюють у відповідних акредитованих на проведення таких робіт організаціях та тих, що мають відповідну ліцензію, видану в установленому порядку.

11 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ

11.1 Приймання виробів здійснює служба технічного контролю підприємства-виробника
відповідно до вимог цього стандарту та ДСТУ Б В.2.7-167.

  1. Приймання виробів здійснюють партіями. Партією вважають кількість виробів одного виду,
    однієї марки та одних розмірів, виготовлених протягом не більше однієї доби із сировинних ма-
    теріалів однакової якості на одній технологічній лінії в однакових технологічних умовах.

  2. Вхідний контроль сировинних матеріалів виробник виробів здійснює відповідно до вимог
    ГОСТ 24297 за переліком матеріалів, що підлягають вхідному контролю, затвердженим в установ-
    леному порядку, що діє на підприємстві-виробнику.

  3. Для перевірки відповідності якості виробів вимогам цього стандарту виробник відповідно
    до вимог ГОСТ 15.309 повинен здійснювати приймально-здавальні та періодичні випробування.

  4. Приймально-здавальні випробування здійснюють на зразках від кожної партії виробів за по-
    казниками:


  • зовнішній вигляд, форма виробів, однорідність структури;

  • геометричні розміри, відхили від номінальних розмірів;

  • густина виробів;

  • вологість;

  • вміст органічних речовин;

  • якість маркування і пакування.

11.6 Періодичні випробування здійснюють на виробах, що пройшли приймально-здавальні вип-
робування, за показниками і з періодичністю:

  • границя міцності при розтягуванні - однин раз на квартал;

  • теплопровідність виробів - один раз на півроку;

  • маса технологічного пакета - один раз на місяць;

  • показники пожежної небезпеки (група горючості, група поширення полум'я, група займис-
    тості) - при поставленні продукції на виробництво та у разі зміни сировинного складу або технології
    виготовлення виробів.


  1. Для перевірки відповідності виробів вимогам цього стандарту від партії із різних місць ме-
    тодом випадкового відбору відбирають не менше п'яти виробів.

  2. Для контролю якості пакування і маркування та кількості продукції в паковані від партії ме-
    тодом випадкового відбору відбирають п'ять паковань.

  3. Кількість та розміри зразків для випробувань повинні відповідати вимогам, зазначеним у
    методиках випробувань відповідно до розділу 10.

11.10 Партія може бути прийнятою та дозволеною до відвантаження за умови відповідності
якості виробів вимогам цього стандарту.

10

ДСТУ Б В.2.7-235:2010

  1. При отримані незадовільних результатів приймально-здавальних або періодичних вип-
    робувань хоча б за одним показником проводять повторне визначення цього показника на подвійній
    кількості зразків, відібраних від тієї самої партії.

  2. При незадовільних результатах повторних приймально-здавальних випробувань партія
    виробів прийманню не підлягає. У разі наявності можливості виправлення недоліків партію повер-
    тають на виробництво для усунення дефектів, після чого повторно подають на приймання. У разі
    відсутності можливості виправлення недоліків партія виробів прийманню не підлягає.

  3. При незадовільних результатах повторних періодичних випробувань партія виробів
    прийманню не підлягає. Виробник призупиняє виробництво, виявляє та усуває причини виникнення
    невідповідності. Після усунення недоліків виробник відновлює виробництво продукції.

Випробування за показником, що не відповідав вимогам цього стандарту, переводять до приймально-здавальних до одержання позитивних результатів не менше ніж трьох поспіль виготовлених партій, після чого цей вид випробувань знову переводять до періодичних відповідно до встановленого у цьому стандарті порядку.

  1. Вироби, що не відповідають вимогам цього стандарту, підлягають утилізуванню відповід-
    но до ДСанПіН 2.2.7.029.

  2. Кожну партію виробів або її частину при відвантаженні одному споживачу виробник зо-
    бов'язаний супроводжувати документом про якість, в якому вказує:


  • назву підприємства-виробника, знак для товарів і послуг та адресу;

  • номер і дату видачі документа;

  • назву та умовну познаку виробів;

  • призначення виробів;

  • номер партії і дату виготовлення (число, місяць, рік);

  • кількість продукції в партії (noг. м виробів/ шт. паковань);

  • результати випробувань;

  • гарантійний термін зберігання;

  • штамп служби технічного контролю;

  • знак відповідності згідно з ДСТУ 2296 - для сертифікованих виробів.

У документі про якість за узгодженням між виробником і споживачем виробник може надавати додаткову інформацію щодо якості виробів.

  1. До кожної партії виробів виробник повинен додавати вказівки щодо застосування виробів
    відповідного виду.

  2. За вимогою споживачів у разі сертифікації виробів виробник повинен супроводжувати
    партію копією сертифікату відповідності.

  3. Споживач має право проводити перевірку відповідності якості виробів вимогам цього
    стандарту, використовуючи правила відбору зразків та методи контролювання, встановлені цим
    стандартом.

  4. Вимоги безпеки розділу 6 підлягають контролю в процесі підготовки та здійснення вироб-
    ництва із періодичністю, встановленою органами виконавчої влади відповідно до сфери їх діяльності.

12 ВКАЗІВКИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ

  1. Вироби застосовують за дотримання правил виконання робіт відповідно до ДБН В.2.6-31,
    СНиП 2.04.07, СНиП 2.04.14 і вказівок щодо застосування виробів відповідного виду і відповідної
    марки, що додаються виробником до кожної партії виробів.

  2. Вироби повинні бути ізольовані так, щоб у процесі експлуатації виключався безпосередній
    контакт мінераловатного килима з оточуючим середовищем усередині приміщень.

  3. Монтаж виробів при теплоізоляції вузлів технологічного устаткування і трубопроводів про-
    водять відповідно до проектних рішень теплової ізоляції згідно з технологічною картою виконання
    робіт та відповідно до правил улаштування ізоляції і за дотримання вимог ДСТУ Б А.3.2-6.

11

ДСТУ Б В.2.7-235:2010

  1. Не допускається застосовувати вироби в умовах прямої дії вологи у краплиннорідкому
    стані та у приміщеннях із відносною вологістю повітря більш ніж 80 %.

  2. При улаштуванні теплоізоляції з використанням виробів необхідно дотримуватись правил
    безпеки відповідно до вимог ДБН А.3.2-2.

13 ГАРАНТІЇ ВИРОБНИКА

  1. Виробник гарантує відповідність виробів вимогам цього стандарту за умови дотримання
    встановлених правил та умов транспортування, зберігання і застосування.

  2. Гарантійний термін зберігання виробів - 18 місяців від дня виготовлення.

  3. Після закінчення гарантійного терміну зберігання вир'обів перед використанням необхідно
    перевірити на відповідність їх вимогам цього стандарту.

  4. Вироби можуть використовуватись за призначенням за умови підтвердження відповідності
    їх якості вимогам цього стандарту.

  5. Гарантійний термін експлуатування виробів -10 років за дотримання правил улаштування
    та експлуатування влаштованої теплоізоляції.

12

ДСТУ Б В.2.7-235:2010

Код УКНД 91.100.50

Ключові слова: густина, мінеральна вата, мінераловатні вироби, розміри, синтетичне зв'язуюче, фасонні вироби, фізико-технічні показники.

Р едактор - А.І. Луценко Комп'ютерна верстка - І.С. Дмитрук

Формат 60х841/в. Папір офсетний. Гарнітура "АгіаІ". Друк офсетний.

Державне підприємство "Укрархбудінформ".

вул. М. Кривоноса, 2А, корп. З, м. Київ - 37, 03037, Україна.

Тел. 249 - 36 - 62

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців

ДК№ 690 від 27.11.2001 р.

13