---

С. 87 ДСТУ 4466-1:2005

ДСТУ 4466-1:2005

НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ УКРАЇНИ

СИСТЕМИ
ГАЗОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Проектування, монтаж, випробовування,

технічне обслуговування та безпека

Частина 1. Загальні вимоги

(ISO 14520-1:2000, MOD)

Введено: «ИМЦ» ( г. Киев, ул. М. Кривоноса, 2а; т/ф. 249-34-04 )

Київ

ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

2006

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО: Технічний комітет «Пожежна безпека та протипожежна техніка» (ТК 25), Український науково-дослідний інститут пожежної безпеки МНС України (УкрНДІПБ) за участю Українського Союзу виробників протипожежної продукції та послуг (УСВППП)

РОЗРОБНИКИ: М. Откідач, канд. техн. наук; В. Орел, канд. хім. наук; С. Пономарьов (керівник розробки); В. Приймаченко; Є. Козін, канд. техн. наук; В. Дунюшкін, канд. техн. наук

2. ПРИЙНЯТО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ: наказ Держспоживстандарту України
   від 2 грудня 2005 р. № 345 з 2007-04-01

3. Національний стандарт відповідає ISO 14520-1:2000 Gaseous fire-extinguishing systems – Physical properties and system design – Part 1: General requirements (Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості і проектування систем. Частина 1. Загальні вимоги) з поправкою ISO 14520-1:2000/Cor.1:2002, крім 7.5.1.2 та 7.5.2, де є відхили

Ступінь відповідності – модифікований (MOD)

Переклад з англійської (en)

4 УВЕДЕНО ВПЕРШЕ

ЗМІСТ

Національний вступ 5

Вступ 7

1 Сфера застосування 8

2 Нормативні посилання 9

З Терміни та визначення понять 10

4 Використовування та обмеження 13

4.1 Загальні відомості 13

4.2 Вогнегасні речовини 13

4.3 Електростатичний розряд 13

4.4 Сумісність з іншими вогнегасними речовинами 13

4.5 Температурні обмеження 14

5 Вимоги безпеки 14

5.1 Небезпека для персоналу 14

5.2 Правила безпеки праці 14

5.3 Приміщення з постійним перебуванням людей 15

5.4 Небезпека ураження електричним струмом 16

5.5 Електричне заземлення 16

5.6 Електростатичний розряд 16

6 Проектування систем 16

6.1 Загальні відомості 16

6.2 Запас вогнегасної речовини 17

6.3 Розподіляння 18

6.4 Системи виявляння, приведення в дію і контролювання 21

7 Вогнегасна речовина 23

7.1 Загальні відомості 23

7.2 Вихідні дані, планування і погодження 23

7.3 Гідравлічне розраховування системи 23

7.4 Приміщення 26

7.5 Вимоги до концентрації вогнегасної речовини 26

7.6 Загальна кількість вогнегасної речовини, необхідна для об'ємного пожежогасіння 28

7.7 Врахування висоти над рівнем моря 28

7.8 Тривалість витримування 29

7.9 Технічні характеристики системи 29

8 Введння в дію і приймання 30

8.1 Загальні положення 30

8.2 Випробовування 30

8.3 Свідоцтво про завершення функційних випробовувань системи пожежогасіння і документація на неї 33

9 Оглядання, технічне обслуговування, перевіряння і навчання 33

9.1 Загальні положення 33

9.2 Оглядання 33

9.3 Обслуговування 34

9.4 Навчання 35

Додаток А Робочі документи 36

Додаток В Визначення мінімальної вогнегасної концентрації газових вогнегасних речовин методом «чашкового пальника» 38

Додаток С Вогневі випробування і визначання захищуваного простору для проектованих
і питових систем пожежогасіння 45

Додаток D Методи визначення мінімальної флегматизувальної концентрації пари
вогнегасної речовини 55

Додаток Е Випробування з дверним вентилятором для визначення мінімальної тривалості витримування 57

Додаток F Перевіряння характеристик системи 65

Додаток НА Перелік технічних відхилів та їхнє пояснення 66

Додаток НБ Порівняльна таблиця визначень термінів у міжнародному та національному стандартах 67

Додаток НВ Бібліографія 68

Національний вступ

Цей стандарт є тотожній переклад ISO 14520-1:2000 Gaseous fire-extinguishing systems – Physical properties and system design – Part 1: General requirements (Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості і проектування систем. Частина 1. Загальні вимоги) з поправкою ISO 14520-1:2000/Cor.1:2002 та з окремими технічними відхилами.

Технічний комітет, відповідальний за цей стандарт, – ТК 25 «Пожежна безпека та протипожежна техніка».

Стандарт містить вимоги, які відповідають чинному законодавству України.

У стандарті є посилання на міжнародні стандарти (МС), які в Україні прийнято як національні стандарти (НС):

До стандарту внесено такі редакційні зміни:

змінено назву стандарту на «Системи газового пожежогасіння. Проектування, монтаж, випробовування, технічне обслуговування та безпека. Частина 1. Загальні вимоги»; зміна назви стандарту пов'язана з приведенням її у відповідність до назв чинних стандартів України;

замінено «ця частина ISO 14520» на «цей стандарт»;

до тексту стандарту внесено поправку ISO 14520-1:2000/Cor.1:2002, виділену двома рисками проти відповідного тексту;

змінено познаки одиниць фізичних величин:

Примітка. Інші похідні величини фізичних величин не наведено.

Це зроблено для приведення у відповідність до вимог національної стандартизації України;

до структурного елемента «Бібліографічні дані» долучено ключові слова;

структурні елементи стандарту: «Титульний аркуш», «Передмову», «Національний вступ», «Бібліографічні дані» – оформлено згідно з вимогами національної стандартизації України;

з «Передмови до ISO 14520-1» у цей «Національний вступ» взято відомості про інші частини ISO 14520, які разом із перекладом наведено нижче.

ISO 14520 складається з таких частин, об'єднаних загальною назвою «Gaseous fire-extinguishing systems – Physical properties and system design» (Системи газового пожежогасіння. Фізичні властивості і проектування систем):

Part 1: General requirements (Частина 1. Загальні вимоги);

Part 2: CF₃I extinguishant (Частина 2. Вогнегасна речовина CF₃I);

Part 3: FC-2-1-8 extinguishant (Частина 3. Вогнегасна речовина FC-2-1-8);

Part 4: FC-3-1-10 extinguishant (Частина 4. Вогнегасна речовина FC-3-1-10);

Part 6: HCFC Blend A extinguishant (Частина 6. Вогнегасна речовина HCFC Суміш А);

Part 7: HCFC 124 extinguishant (Частина 7. Вогнегасна речовина HCFC 124);

Part 8: HCFC 125 extinguishant (Частина 8. Вогнегасна речовина HCFC 125);

Part 9: HFC 227ea extinguishant (Частина 9. Вогнегасна речовина HFC 227ea);

Part 10: HFC 23 extinguishant (Частина 10. Вогнегасна речовина HFC 23);

Part 11: HFC 236fa extinguishant (Частина 11. Вогнегасна речовина HFC 236fa);

Part 12: IG-01 extinguishant (Частина 12. Вогнегасна речовина IG-01);

Part 13: IG-100 extinguishant (Частина 13. Вогнегасна речовина IG-100);

Part 14: IG-55 extinguishant (Частина 14. Вогнегасна речовина IG-55);

Part 15: IG-541 extinguishant (Частина 15. Вогнегасна речовина IG-541).

До стандарту внесено окремі зміни, введення яких необхідне на перехідний період для проведення робіт з модернізації і створення нової випробовувальної бази, потрібної для виконання випробовувань із перевіряння вимог цього стандарту та коригування чинних в Україні нормативних документів із ним взаємопов'язаних. Технічні відхили та додаткову інформацію долучено безпосередньо до пунктів, яких вони стосуються, та виділено в тексті рамкою із заголовком «Національний відхил», «Національна примітка» або «Національне пояснення». Повний перелік технічних відхилів та їхнє пояснення наведено у додатку НА.

Порівняльну таблицю визначень термінів міжнародного та національного стандартів наведено у додатку НБ.

Перелік національних стандартів України (ДСТУ), інших нормативних документів, посилання на які є в цьому стандарті наведено у додатку НВ.

Необхідно звернути увагу на те, що на теперішній час розробляють проект міжнародного стандарту ISO/DIS 14520-1 (перегляд першої редакції ISO 14520-1:2000 із поправкою
ISO 14520-1:2000/Cor.1:2002).

Вступ

Системи пожежогасіння, на які поширюється цей стандарт, призначені для подавання газових вогнегасних речовин для ліквідації пожежі.

У зв'язку з тим, що в останні роки для ліквідації пожеж розроблено декілька способів доправляння і застосовування вогнегасної речовини, є потреба у поширенні інформації відносно встановлених систем і способів. Для цього було підготовлено цей стандарт.

Зокрема долучено нові вимоги щодо обмеження викидання вогнегасних речовин під час випробовування та перевіряння роботи систем пожежогасіння. Вони стосуються також випробовування герметичності захищуваних приміщень.

Цей стандарт розроблено з урахуванням кращих технічних даних, які були відомі робочій групі на час її готування. Але, у зв'язку з тим, що охоплено широку сферу, було неможливо докладно розглянути кожний чинник або обставину, які могли б вплинути на впровадження розроблених рекомендацій.

Під час розробляння цього стандарту передбачалося, що виконання його положень покладатиметься на висококваліфікованих фахівців, які мають досвід роботи у сфері розробляння вихідних вимог та проектуванні систем газового пожежогасіння, а також монтуванні, випробовуванні, отримуванні дозволу на експлуатування, перевіряння, керування та технічне обслуговування систем пожежогасіння та їхніх елементів. Цей стандарт розроблено саме для таких фахівців, і очікується, що вони виконуватимуть свої обов'язки щодо недопущення необґрунтованих викидів вогнегасної речовини.

Приділено увагу вимогам Монреальського Протоколу щодо речовин, які руйнують озоновий шар.

Важливо, щоб протипожежний захист будинків і споруд розглядали як єдине ціле. Системи газового пожежогасіння складають лише частину, хоча і важливу, відомих засобів пожежогасіння, тому не треба вважати, що з їх упровадженням зникає потреба розглядати додаткові заходи (такі, як забезпечення пересувними вогнегасниками або іншими рухомими засобами) для першої допомоги або для використовування в критичних ситуаціях, або для застосовування до особливих пожежонебезпечних об'єктів.

Протягом багатьох років газові вогнегасні речовини визнані як ефективне середовище для гасіння горючих рідин, пожеж електроустатковання, що перебуває під напругою, і звичайних пожеж класу А. Але під час проектування систем пожежогасіння не треба забувати, що може виникнути ситуація, коли газові вогнегасні речовини виявляються непридатними. За деяких обставин також може виникнути небезпека від їх використовування, що потребує спеціальних запобіжних заходів.

Рекомендації з цих питань можуть бути отримані від відповідного виробника вогнегасної речовини або системи пожежогасіння. Інформацію можуть також надавати органи пожежної безпеки, організації з охорони здоров'я й охорони праці, страхові компанії. Крім того, в разі потреби треба звертатися до інших національних стандартів і керівних документів конкретної країни.