Якщо в системах із використовуванням незріджених вогнегасних речовин застосовують редуктори, товщину стінки трубопроводу, розташованого після них, розраховують за величини максимального робочого тиску.

  1. Застосовувати чавунні і неметалеві труби не дозволено.

  2. Гнучкі трубопроводи або рукави (у тому числі з'єднувальні) треба виконувати зі схвалених матеріалів і повинні бути розраховані на роботу під дією тиску вогнегасної речовини за максимальних і мінімальних температур.

6.3.3 З'єднувальні елементи

6.3.3.1 З'єднувальні елементи повинні бути розраховані на мінімальний розрахунковий робочий тиск, який має бути не менший ніж максимальний тиск у резервуарі за температури
50 °С, або за температури, зазначеної в національному стандарті, в разі його заповнення до максимально допустимої щільності завантажування для відповідної вогнегасної речовини. Для систем, у яких використовують редуктори, розташовані після них з'єднувальні елементи повинні розраховуватися на величину робочого тиску, який має бути не менший ніж величина максимального розрахункового тиску в трубопроводі після редуктора. Застосовувати чавунні з'єднувальні елементи не дозволено.

  1. Температура плавлення сплавів, використовуваних під час зварювання або паяння, повинна бути більша ніж 500 °С.

  1. Зварювати треба згідно з вимогами національних стандартів.

  1. У випадку, якщо трубопроводи, виконані з міді, неіржавіючої сталі або інших матеріалів, з'єднують за допомогою нероз'ємних з'єднувальних елементів, значення тиску (температури), встановлені виробником, не повинні бути перевищені. Повинна гарантуватися герметичність з'єднань.

6.3.4 Прилади для кріплення трубопроводів і клапанів

Прилади для кріплення трубопроводів і клапанів повинні відповідати робочому температурному діапазону і витримувати динамічні й статичні навантаги. Повинні бути передбачені допуски для компенсування напружень, що виникають у трубопроводі в разі змінення температури. Повинен бути передбачений захист пристроїв для кріплення і зв'язаних із ними елементів від впливання довкілля. Відстань між пристроями для кріплення повинна відповідати даним, наведеним у таблиці 4.

Таблиця 4 – Максимальні відстані між пристроями для кріплення трубопроводів

Номінальний діаметр труби, DN

Максимальна відстань між пристроями для кріплення трубопроводів, м

6

0,5

10

1,0

15

1,5

20

1,8

25

2,1

32

2,4

40

2,7

50

3,4

65

3,5

80

3,7

100

4,3

125

4,8

150

5,2

200

5,8

Пристрої кріплення насадків треба розташовувати з урахуванням реактивних сил, що виникають. При цьому відстань від останнього пристрою кріплення має становити:

  1. для трубопроводу діаметром до 25 мм включно – не більше ніж 100 мм;

  2. для трубопроводу діаметром понад 25 мм – не більше ніж 250 мм.

Під час монтування пристроїв кріплення треба враховувати, що переміщення трубопроводів, спричинених температурними коливаннями внаслідок впливання довкілля або випускання вогнегасної речовини можуть бути значні, особливо для труб великої довжини.

6.3.5 Клапани

6.3.5.1 Усі клапани, прокладки, ущільнювальні кільця, наповнювачі та інші запірні елементи повинні бути виконані з матеріалів, сумісних із вогнегасною речовиною, і повинні відповідати розрахунковим тискам і температурам.

  1. Клапани повинні бути захищені від механічних, хімічних або інших впливів.

  2. У сильно корозійній атмосфері треба використовувати спеціальні корозійностійкі матеріали або покриви.

6.3.6 Насадки

6.3.6.1 Вибір насадків та їхнє розташовування

Насадки, а також насадки, які монтують безпосередньо на резервуарі, повинні бути дозволені для застосовування і розташовуватися відповідно до об'ємно-планувальних рішень захищуваного приміщення.

Типорозмір і розташування насадків повинні бути такі, щоб:

  1. досягалася нормативна концентрація для об'ємного гасіння в усіх частинах захищуваного приміщення;

  1. випускання вогнегасної речовини не призводило до випадкового розбризкування горючих рідин або утворення хмари пилу, що може спричинити збільшення площі пожежі, вибух або інший негативний вплив на людей;

  1. швидкість випускання вогнегасної речовини не спричинювала негативний вплив на приміщення або те, що в ньому розташовано.

У випадку, якщо можливе засмічення, вихідні сопла повинні бути оснащенні ламкими дисками або проривними кришками. Ці пристрої повинні забезпечити вільне відкривання отвору в разі спрацювання системи і повинні бути розроблені й розташовані так, щоб не завдати травм персоналу.

Насадки повинні відповідати своїй призначеності і схвалені для характеристик подавання вогнегасної речовини, охоплюючи захищуваний об'єм і обмеження по висоті розташування.

Насадки повинні мати необхідну міцність для застосовування з розрахунковим робочим тиском. Вони повинні витримувати номінальні механічні впливи і протистояти дії очікуваних температур без деформування.

Вкладиші насадків повинні бути виконані з корозійностійких матеріалів.

6.3.6.2 Насадки, розташовані в елементах стелі

Щоб унеможливити піднімання або зміщення легких елементів стелі, треба вжити заходів для надійного їх кріплення на мінімальній відстані 1,5 м від кожного насадка.

Примітка. Швидкість виходу вогнегасної речовини з насадків, зумовлена їх конструкцією може бути чинником, що призводить до зміщення елементів стелі.

6.3.6.3 Маркування

Насадки повинні мати постійне марковання із зазначенням виробника і діаметра отвору.

6.3.6.4 Фільтри

На вхід кожного насадка або редуктора, що містять отвори площею перетину менше ніж
7 мм2, треба встановити фільтр, щоб унеможливити засмічування отвору.

6.4 Системи виявляння, приведення в дію і контролювання

6.4.1 Загальні відомості

Системи виявляння, приведення в дію і контролювання можуть бути як з автоматичним, так і з ручним запусканням. В автоматичних системах повинно також бути передбачене ручне запускання.

Системи виявляння, приведення в дію і контролювання треба встановлювати, перевіряти і обслуговувати згідно з вимогами відповідних національних стандартів.

Якщо інше не зазначене в національних стандартах, у системах треба застосовувати резервні джерела безперебійного електроживлення, розраховані на підтримування їх у дієздатному стані протягом 24 год.

Національна примітка

Інші вимоги до систем виявляння, приведення в дію і контролювання наведено у ДБН В.2.5-13.

6.4.2 Автоматичне виявляння

Автоматичне виявляння потрібно здійснювати будь-якими методами або засобами, дозволеними органами влади, і забезпечувати раннє виявляння пожежі та індикацію про тепловиділяння полум'я, диму, горючих парів або будь-якого позаштатного стану в захищуваному приміщенні, що може призвести до пожежі.

Примітка. Сповіщувачі пожежної сигналізації, встановлені на максимально допустимих відстанях, можуть стати причиною надмірного затримування випускання вогнегасної речовини, особливо у разі потреби спрацювання більше ніж одного сповіщувача для приведення в дію системи пожежогасіння

6.4.3 Робочі пристрої

6.4.3.1 Автоматичне запускання

Автоматичні системи пожежогасіння повинні керуватися автоматичними системами виявляння пожежі або іншої небезпеки і повинні передбачати можливість ручного запускання.

Системи виявляння пожежі, які приводяться в дію від джерел електричного струму, повинні відповідати вимогам національних стандартів. Джерела електроживлення повинні бути незалежні від мережі електроживлення захищуваного приміщення і мати резервне джерело безперебійного електроживлення та перемикач, який спрацьовує у разі несправності основного джерела електроживлення.

У випадку використовування двох або більше сповіщувачів, наприклад, димових сповіщувачів або сповіщувачів полум'я необхідно, щоб система пожежогасіння спрацьовувала лише після того, як сигнали будуть отримані від обох сповіщувачів.

6.4.3.2 Ручне запускання

У системі пожежогасіння повинно бути передбачене ручне запускання за допомогою органів керування, розташованих поза захищуваним приміщення або біля головного виходу з нього.

Крім засобів автоматичного запускання, систему треба оснащувати:

  1. одним або декількома пристроями ручного запускання, віддаленими від резервуарів;

  2. пристроєм ручного запускання для безпосереднього ручного приведення в дію системи;

  3. електричною дистанційною системою запускання, оснащеною приладами контролювання стану джерела живлення і видавання сигналу про його несправність.

Ручне запускання повинне викликати одночасне спрацювання відповідних автоматичних клапанів, призначених для випускання і розподіляння вогнегасної речовини.

Примітка 1. Національні стандарти можуть не містити вимогу щодо ручного запускання або можуть містити вимогу про спрацювання від системи пожежної сигналізації і затримки спрацювання.

Пристрій ручного запускання повинен містити пристрій подвійної дії або інший захисний пристрій для унеможливлення випадкового спрацювання. Пристрій повинен бути споряджений засобами запобігання випадковому спрацюванню під час технічного обслуговування системи.

Примітка 2. Вибір засобів приведення в дію залежить від виду пожежонебезпечного об'єкта, який має бути захищений. У системах із ручним запусканням зазвичай передбачають автоматичні засоби виявляння пожежі й сигналізації для сповіщування про наявність вогню.

Національна примітка

Інші вимоги наведено у ДБН В .2.5-13 та ГОСТ 12.3.046.

6.4.4 Контрольно-вимірювальне устатковання

6.4.4.1 Електричні контрольно-вимірювальні прилади

Електричне контрольне устатковання треба використовувати для контролювання стану ланцюгів живлення, ручних і автоматичних ланцюгів спрацювання, сигнальних ланцюгів, електричних пускових приладів та їх з'єднувальної електропроводки і, у разі потреби, приведення їх у дію. Контрольне устатковання повинне бути придатне до роботи з наявною кількістю пускових пристроїв відповідного типорозміру.

6.4.4.2 Пневматичне контрольне устатковання

У разі використовування пневматичного контрольного устатковання, пневмомагістралі повинні бути захищені від перегинів і механічних ушкоджень. Там, де устатковання може працювати в умовах, що можуть призвести до втрати цілісності пневмомагістралей, треба вжити спеціальних заходів безпеки, щоб гарантувати їхню цілісність.

6.4.5 Засоби робочої сигналізації та індикатори

  1. Засоби робочої сигналізації та індикатори треба використовувати для визначання режиму роботи системи, виду небезпеки для обслуговувального персоналу або для сповіщування про вихід із ладу будь-якого контрольованого пристрою. Тип (звуковий, візуальний або нюховий), кількість і розташування засобів повинні бути такі, щоб вони задовільно виконували свої функції. Розміри і тип сигнального або індикаторного устатковання, або те й інше, підлягають погодженню.

  2. Звукові і візуальні сигнали тривоги перед випусканням вогнегасної речовини повинні подаватися в межах захищуваної зони, щоб заздалегідь попереджати про наступне випускання вогнегасної речовини. Дія приладів попереджувальної сигналізації повинна бути продовжена після випускання вогнегасної речовини доки не буде підтверджено прийняття сигналу тривоги і не буде розпочато відповідні дії.

6.4.5.3 Сигнали тривоги, що вказують на вихід із ладу контрольованих пристроїв або устатковання, повинні забезпечувати швидке повідомлення про будь-яку відмову і відрізнятися від сигналів тривоги, що вказують на спрацювання системи або виникнення небезпечних чинників.

6.4.6 Вимикачі утримування

Вимикачі утримування, якщо їх передбачено, треба розташовувати в межах захищуваної зони біля виходу з неї. Вимикач утримування вимагає прикладання постійного ручного зусилля для недопущення спрацювання системи. Під час дії утримування повинна спрацювати звукова і візуальна індикація вимкнення системи. Сигнал про спрацювання вимикача утримування під час роботи системи в черговому режимі повинен призводити до індикації про вихід із ладу на пульті керування. Вимикач утримування повинен мати вигляд, що дає змогу легко розпізнати його призначеність.

7 Вогнегасна речовина

7.1 Загальні відомості

У цьому розділі встановлено вимоги до вихідних даних, гідравлічного розрахунку системи і концентрацій вогнегасної речовини. Його необхідно застосовувати спільно з відповідною частиною ISO 14520 для конкретної вогнегасної речовини.

7.2 Вихідні дані, планування і погодження

7.2.1 Вихідні дані