7.7 Періодично не рідше одного разу на рік, а також при освоєнні виробництва панелей, при зміні їх конструкції, марки та технологічного процесу виготовлення панелей потрібно перевіряти їх відповідність вимогам цього стандарту за показниками, наведеними у колонці 3 таблиці 7.1.

Перевірка повинна здійснюватися органом технічного контролю підприємства-виробника, за необхідності – за участю представників організацій розроблювача та основного споживача. При цьому руйнівне навантаження при поперечному згині визначають на шести зразках, а фізико-технічні та механічні показники пінополіуретану – на шести зразках, вирізаних із шести панелей партії, для кожного виду випробувань. Панелі повинні відбиратися з партії згідно з ГОСТ 18321.

7.8 Якщо панелі, які підлягають перевірці хоча б за одним з показників не будуть задовольняти вимоги цього стандарту, необхідно проводити повторну перевірку за цим показником подвоєної кількості панелей даної партії.

7.9 Якщо при повторній перевірці хоча б одна панель не буде задовольняти вимоги стандарту, всі панелі повинні прийматися органом технічного контролю підприємства-виробника поштучно.

7.10 Результати приймального контролю кожної партії панелей повинні бути записані в журналі технічного контролю підприємства-виробника.

7.11 Споживач має право проводити контрольну вибіркову перевірку відповідності панелей вимогам цього стандарту, застосовуючи нижче наведені методи контролювання та випробування.

7.12 Документом оцінки якості продукції виступає сертифікація панелей відповідно до Технічного регламенту [1] і розділу 9 цього документа.

8 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ

8.1 Марку, товщину та вид покриття металевих листів, марку пінополіуретану, кількість вогнегасних добавок перевіряють за паспортами підприємств-постачальників. У необхідних випадках перевірка зазначених вище показників може проводитися шляхом відбору й випробування (виміру, аналізу) зразків (проб) матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 та ГОСТ 22695.

8.2 Зовнішній вигляд панелей і захисного покриття металевих листів перевіряють візуально порівнянням із затвердженим еталоном згідно з ГОСТ 18321.

8.3 Комплектність панелей перевіряють у відповідності зі специфікацією замовника. Маркування та пакування пакетів панелей перевіряють при огляді згідно з ГОСТ 24297.

8.4 Контроль геометричних розмірів панелей

8.4.1 Геометричні розміри панелей перевіряють на відповідність вимогам згідно з 4.3.1-4.3.5. Для перевірки необхідно застосовувати вимірювальний інструмент 1-го класу точності згідно з ГОСТ 26433.0 та ГОСТ 26433.1.

8.4.2 Довжину та ширину панелей вимірюють сталевою рулеткою: довжину – на відстані 50 мм від поздовжніх кромок, ширину – на відстані 20 мм від торцевих кромок і посередині довжини панелі відповідно до рисунка 8.1.

Рисунок 8.1 – Розташування баз вимірювання довжини і ширини панелі

8.4.3 Товщину панелей вимірюють штангенциркулем у восьми точках на відстані 20 мм від поздовжніх і торцевих кромок відповідно до рисунка 8.2.

Рисунок 8.2 – Розташування точок вимірювання товщини панелі

8.4.4 Оцінку точності розмірів панелей по довжині, ширині й товщині роблять за найбільшим або найменшим значенням вимірів.

8.4.5 Непрямокутність панелей перевіряють за допомогою перевірного косинця (з довжиною ребра не менше 400 мм) та лінійки по двох протилежних кутах панелі.

8.5.5 Непрямолінійність кромок панелей перевіряють за допомогою перевірної лінійки та щупів. При перевірці вимірюють максимальний зазор між поздовжньою кромкою панелі та прикладеною до неї перевірною лінійкою.

8.5.6 Неплощинність панелей перевіряють із двох боків за допомогою перевірної лінійки та щупів на відстані 100 мм від поздовжніх і торцевих кромок, а також в середньому перерізі панелі (рисунок 8.3). При перевірці вимірюють максимальний зазор між виступними гранями профілю металевого листа та прикладеною до неї перевірною лінійкою.

Рисунок 8.3 – Розташування баз перевірки неплощинності панелі


1 – панель; 2 – косинець

Рисунок 8.4 – Схема вимірювання зсуву кромок листа

8.4.8 Зміщення кромок металевих листів один відносно одного перевіряють за допомогою перевірного косинця та лінійки у трьох точках по довжині кожної з поздовжніх і торцевих кромок панелей. При перевірці вимірюють зазор між ребром косинця, прикладеного до кромки одного з металевих листів, та кромкою іншого листа (рисунок 8.4).

8.5 Контроль міцності зразків при поперечному вигині

8.5.1 Метод відбору зразків

8.5.1.1 Ширина зразка приймається за умови розміщення на ньому не менше однієї виступної плоскої грані профілю зовнішнього листа панелі разом з відгинами, але не менше 200 мм (рисунок 8.5). Довжина зразка приймається 1100 мм.

1 – зовнішній лист; 2 – внутрішній лист; 3 – утеплювач

Рисунок 8.5 – Переріз зразка Примітка. Профілі листів показані умовно.

8.5.1.2 Зразки для випробувань на поперечний згин, а також для визначення фізико-технічних і механічних показників пінополіуретану вирізують із панелей у місцях, зазначених на схемах (рисунок 8.6).

8.5.1.3 Зразки вирізують із панелей фрезами, попередньо зрізаючи поздовжні кромки панелі завширшки не менше 100 мм (пунктир на рис. 8.6).

8.5.2 Прилади та устаткування для випробувань

8.5.2.1 Для випробування зразків на поперечний згин застосовують:

- універсальну випробувальну машину згідно з ГОСТ 28840;

- металеву опору (траверсу) довжиною, що відповідає довжині зразка;

- металеву навантажувальну траверсу, довжиною, що відповідає довжині зразка;

- металеві циліндричні опори діаметром 30 мм і довжиною, що відповідає ширині зразка;

- металеві пластини перерізом (60×5) мм і довжиною, що відповідає ширині зразка;

- прокладки з пінопласту або деревини довжиною, що дорівнює ширині зразка, шириною 60 мм, товщиною не менше 15 мм (форма прокладок повинна відповідати профілю металевих листів – рисунок 8.7).


а – для панелей, виготовлених на лініях безперервної дії; б — для панелей, виготовлених на стендових установках

1 – для перевірки міцності при поперечному вигині; 2 – для визначення густини, міцності при зсуві та розтягу, модуля пружності при розтягу пінополіуретану та міцності його зчеплення з металевими листами при розтягу та зсуві; 3 – для визначення вологопоглинання та водопоглинання пінополіуретану; 4 – для визначення коефіцієнта теплопровідності пінополіуретану

Рисунок 8.6 – Схеми місць вирізування зразків

8.5.2.2 Випробувальна машина повинна забезпечувати вимірювання навантаження з точністю до 1 %.

8.5.3 Підготовка та проведення випробувань

8.5.3.1 Перед початком випробування зразки витримують протягом 24 год за температури 18 °С ±2 °С та відносній вологості повітря 50 % – 60 %, після чого вимірюють розміри перерізу зразків із точністю до 1 мм.

8.5.3.2 Випробування проводять у приміщенні за температури повітря 18 °С ± 2 °С та відносної вологості 50 % – 60 %.

8.5.3.3 Випробування проводять зосередженим навантаженням за схемою на рисунку 8.7.

1 – зразок; 2 – база; 3 – траверси; 4 – сталеві циліндричні опори; 5 – сталеві пластини; 6 – прокладки; 7 – прилад для вимірювання деформацій

Рисунок 8.7 – Схема випробувань зосередженим навантаженням

Примітка. Профілі листів показані умовно.

8.5.3.4 Випробування зразків проводять у такій послідовності:

- установлюють зразок 1 перпендикулярно до опор бази 2;

- установлюють траверсу 3 перпендикулярно до опор 4;

- установлюють прокладки 6 і сталеві пластини 5 між опорами бази й зразком, між опорами траверси й зразком;

- навантажують зразок через траверсу зростаючим навантаженням до його руйнування або до припинення росту навантаження за шкалою силовимірювача випробувальної машини.

Навантаження збільшують кроками величиною не більше ніж 0,2 від руйнівного.

8.5.3.5 У процесі навантаження визначають прогини посередині прогону зразка на кожному кроці навантаження й установлюють руйнівне навантаження.

8.5.3.6 При випробуванні виявляють ознаки руйнування зразка, якими є:

а) руйнування пінополіуретану або відшарування металевих листів від пінополіуретану;

б) місцева втрата стійкості зовнішнього металевого листа.

8.5.3.7 Результати випробувань та ознаки руйнування зразків записують у журнал за формою додатка А.

У журналі наводять ескізи поперечних перерізів зразків та їх розміри.

8.5.4 Руйнівне навантаження для зразка при поперечному вигині не повинно бути менше:

- при руйнуванні зразка згідно з 8.5.3.6а визначають за формулою

де b – ширина зразка, м;

H – товщина панелі, м;

τн – нормована міцність пінополіуретану при зсуві, прийнята не менше 0,2 МПа;

- при руйнуванні зразка згідно з 8.5.3.66 визначають за формулою

де значення Ргран встановлюється згідно з додатком Б.

8.6 Контроль фізико-технічних і механічних показників пінополіуретану

8.6.1 Густину пінополіуретану визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-38 та ГОСТ 409.

8.6.2 Коефіцієнт теплопровідності пінополіуретану визначають згідно з ДСТУ Б В.2.7-105.

8.6.3 Вологопоглинання та водопоглинання пінополіуретану визначають за методиками, затвердженими у встановленому порядку згідно з ГОСТ 20869.

8.6.4 Міцність пінополіуретану при розтягу та зсуві визначають згідно з ГОСТ 22695. Міцність зчеплення пінополіуретану з металевими листами допускається визначати згідно з ГОСТ 22695, при цьому необхідно вказувати характер руйнування зразків. Місця вирізування зразків приймають за схемою на рисунку 8.6. Кількість зразків для випробувань приймають згідно з 7.4.

8.6.5 Модуль пружності при розтягуванні визначають згідно з ГОСТ 23404.

8.6.6 Модуль зсуву пінополіуретану встановлюють за результатами випробувань зразків згідно з 8.5.

При цьому модуль зсуву G, МПа, визначають за формулою

. (3)

де b – ширина зразка, м;

Н – товщина панелі, м;

f – прогин зразка посередині прольоту, м, виміряний з точністю до 0,1 мм рухомого пристрою випробувальної машини при навантаженні не більше 0,5 Рр (де Рр – руйнівне навантаження, прийняте згідно з 8.5.4);

Р – навантаження на зразок виробу, МН;

EЛ – модуль пружності металевих листів, МПа (ЕЛ = 2,1×105 – для сталі, ЕЛ = 0,7×105 – для алюмінію);

δ – товщина металевих листів, м.

При різній товщині листів δ необхідно приймати за формулою

8.7 Методи для випробування на вогнестійкість панелей використовують відповідно до ДСТУ Б В.1.1-19, на поширення вогню – згідно з додатком Г ДБН В.1.1-7, на визначення групи горючості – згідно з ДСТУ Б В.2.7-19.

9 ОЦІНЮВАННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

9.1 Оцінювання відповідності панелей вимогам Технічного регламенту будівельних виробів, будівель і споруд (далі – Технічний регламент) [1] здійснюється шляхом сертифікації призначеним в установленому порядку органом з оцінки відповідності (далі – орган оцінки) за показниками механічних, фізико-технічних властивостей та стійкості, класу вогнестійкості та груп поширення вогню, запровадженими цим стандартом у 3.3, 4.3.1, 4.3.2.

9.2 Сертифікація панелей із застосуванням наступних процедур оцінки відповідності та з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України [2]:

- випробування виробу певного типу;

- здійснення контролю за виробництвом на підприємстві;

- випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробування;

- подальше випробування виробником зразків виробу, відібраних на підприємстві відповідно до програми випробувань;

- випробування органом оцінки виробу певного типу.

Усі застосовані процедури оцінки відповідності повинні бути задокументовані.

9,3 Сертифікація виробу органом оцінки може здійснюватися з використанням модуля В (відповідність типу) в комбінації з модулем F (перевірка продукції).

9.4 Відсутність на підприємстві, що виготовляє панелі, контролю за виробництвом унеможливлює отримання позитивного висновку щодо видачі сертифіката відповідності.

10 ПРАВИЛА ЕКСПЛУАТУВАННЯ І ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ

10.1 Дослідження напружено-деформованого стану металевих тришарових стінових, холодильних та панелей покриттів дозволяють зробити висновок про їх високу несучу здатність і достатньо широкі можливості практичного застосування в досить широкому діапазоні зовнішніх
навантажень і прогонів металевих панелей.

10.2 Основні види будівель і споруд, для яких можна рекомендувати застосування конструкцій металевих панелей з утеплювачем, – це промислові будівлі і споруди типу виробничих і допоміжних, складських, сільськогосподарських, мобільних збірно-складаних – згідно з ДБН В.1.2-2, а також споруд холодильників значного будівельного об'єму.

10.3 Вимоги за міцністю, стійкістю і надійністю різних типів композитних металевих панелей – за способом виготовлення композитної конструкції:

- з утеплювачем із заливальних або спінених композицій;

- з плитним утеплювачем, до якого приклеюються металеві листи;

- будуть однаковими, тому що товщина клеєвого шару незрівнянна з товщиною утеплювача, а модуль зсуву клейового шару на порядок більше відповідного модуля утеплювача, і тому деформування клейового шару практично не впливає на загальну деформацію панелі і в розрахунках
не враховується.

10.4 Прогнозування проектного строку експлуатації і надійності металевих панелей з утеплювачем здійснюється на положеннях роботи тришарового композиту на структурному рівні, коли несучу здатність конструкції в основному забезпечує металевий каркас, а умови стійкості конструкції залежать від показника міжшарового зсуву і поперечного відриву матеріалу утеплювача, тому для надійної експлуатації треба створити відповідні умови герметизації шару утеплювача для збереження його розрахункових властивостей (показників) протягом строку експлуатації.