К – для обличкування плиткою.
Приклад умовної познаки (марки) плити типу ПЛП завдовжки 6280 мм, завширшки 1190 мм, з напруженою арматурою Ат800, виготовленої з важкого бетону з обличкуванням керамічною плиткою, для будинків з розрахунковою сейсмічністю 8 балів:
ПЛП63.12-Ат800-КС.
Те саме для плити ПБК завдовжки 3290 мм, завширшки 1240 мм, у правому варіанті виконання, виготовленої з легкого бетону на пористих заповнювачах, з рівною поверхнею бетону:
ПБК33.12пр-Л.
4 ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ
4.1 Плити слід виготовляти у відповідності з вимогами цього стандарту за робочими кресленнями і технологічною документацією, затвердженими в установленому порядку.
Можливе використання документації типових серій за умови їх актуалізації з урахуванням вимог чинних нормативних документів.
Допускається виготовляти плити конкретних типів за технічними умовами у випадку необхідності запровадження додаткових або уточнення окремих вимог, пов'язаних із конструктивними особливостями цих плит і кліматичними умовами будівництва.
4.2 Плити повинні задовольняти запроваджені під час проектування вимоги за міцністю, жорсткістю та тріщиностійкістю і витримувати за таких випробувань контрольні навантаження, визначені робочими кресленнями.
4.3 Плити повинні задовольняти вимоги ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, ДБН В.2.2-9, та ДБН В.2.2-15 щодо межі вогнестійкості, визначеної у робочих кресленнях плит відповідно до ступеня вогнестійкості будівельного об'єкта.
4.4 Міцність, жорсткість, тріщиностійкість та межа вогнестійкості плит забезпечуються показниками, що характеризують:
- міцність, морозостійкість і водонепроникність бетону та середню густину легкого бетону;
- вид і фізико-механічні властивості арматурної сталі;
- розміри арматурних виробів і міцність їх з'єднань;
- розташування арматури і арматурних виробів;
- геометричні розміри плит і товщину захисного шару бетону.
4.5 Бетон
4.5.1 Фактична міцність бетону плит повинна відповідати тій, що вимагається і призначена згідно з ГОСТ 18105 залежно від класу або марки бетону за міцністю на стиск, що зазначені у робочих кресленнях, та від показника однорідності міцності бетону. При цьому клас або марка бетону за міцністю на стиск повинні бути не нижче В15 (М200).
4.5.2 Плити слід виготовляти з важкого бетону згідно з ДСТУ Б В.2.7-43 або конструкційного легкого бетону щільної структури згідно з ДСТУ Б В.2.7-18.
4.5.3 Вимоги до морозостійкості і водонепроникності бетону, а також до середньої густини легкого бетону – відповідно до ДСТУ Б В.2.6-2.
4.5.4 Якість матеріалів, що застосовуються для приготування бетону, повинна забезпечувати виконання технічних вимог до бетону.
4.6 Арматурні і закладні вироби
4.6.1 Для армування плит слід застосовувати арматурну сталь наступних видів і класів:
- як напружена застосовується арматура класів А800, А1000 згідно з ДСТУ 3760, термомеханічне і термічно зміцнена стрижньова арматура класів Ат800, Ат1000 і Ат600С згідно з ГОСТ 10884, гарячекатана стрижньова арматура класів А600, А800 і А1000 згідно з ГОСТ 5781;
- як ненапружена робоча арматура застосовуються стрижні А400 згідно з ГОСТ 5781, класів Ат600С і Ат600 згідно з ГОСТ 10884, класів А600 і А600С згідно з ДСТУ 3760 і арматурний дріт класу Вр-І згідно з ДСТУ 6727;
- як розподільна арматура – арматурний дріт класу Вр-І.
Примітка. Допускається застосування високоміцної арматури з дроту для плит, що виготовляються методом безперервного безопалубного формування на довгих стендах.
4.6.2 Вимоги до марок сталей для арматурних і закладних виробів (у тому числі монтажних петель), а також до захисту від корозії відкритих поверхонь закладних виробів – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2 та СНиП 2.03.01.
4.6.3 Форма і розміри арматурних і закладних виробів та їх положення в плитах повинні відповідати тим, що визначені у робочих кресленнях.
4.6.4 Зварні арматурні вироби і сталеві закладні вироби повинні відповідати вимогам ГОСТ 10922.
4.7 Значення напружень, що контролюються при натягуванні робочої арматури, повинні знаходитись у межах значень, визначених у робочих кресленнях.
4.8 Передавання зусиль обтиснення на бетон (попускання натягу арматури) має виконуватись після досягнення бетоном необхідної міцності, яка приймається у відповідності з ГОСТ 18105 залежно від значення нормованої відпускної міцності і показника однорідності міцності бетону.
4.9 Поставляти плити споживачу слід після досягнення бетоном необхідної відпускної міцності, яка запроваджується ГОСТ 18105 залежно від значення нормованої відпускної міцності і показника однорідності міцності бетону.
Значення нормованої відпускної міцності бетону плит у відсотках від класу або марки бетону від міцності на стиск слід приймати:
- 70 % для балкових плит;
- 90 % для консольних плит.
При поставці балкових плит у холодний період року допускається підвищення значення нормованої відпускної міцності бетону, але не більше 85 % класу або марки бетону за міцністю на стиск. Значення нормованої відпускної міцності бетону балкових плит слід приймати згідно з проектною документацією на конкретний будинок відповідно до вимог ГОСТ 18105.
4.10 Точність геометричних параметрів
4.10.1 Відхилення фактичних розмірів плит від номінальних, визначених робочими кресленнями, не повинні перевищувати, мм:
- за довжиною плит:
до 2,5 м включно ....................................±6
понад 2,5 м до 4 м включно...................±8
понад 4м ..................................................±10
- за шириною і товщиною плит..................±5.
4.10.2 Відхилення фактичних розмірів ребер і товщини полиці в ребристих плитах, а також розміри виступів, вирізів і отворів у плитах від номінальних, визначених у робочих кресленнях, не повинні перевищувати ±5 мм.
4.10.3 Відхилення від номінального положення отворів і вирізів, визначених у робочих кресленнях, не повинні перевищувати 10 мм.
4.10.4 Відхилення прямолінійності профілю лицьових поверхонь плит на ділянці завдовжки 1,0 м не повинне перевищувати 5 мм.
4.10.5 Відхилення від площинності у кутовій точці плити (відносно площини, що проходить через три інші кутові точки) не повинно перевищувати, мм:
- при довжині плит до 4 м ........................................10
- при довжині плит понад 4 м...................................12
4.10.6 Різниця довжин діагоналей лицьових поверхонь прямокутних плит не повинна перевищувати, мм, при довжині плит:
- до 2,5 м включно .....................................................10
- понад 2,5 до 4,0 м включно.....................................13
- понад 4,0 м................................................................16.
4.10.7 Відхилення від номінального положення сталевих закладних виробів не повинно перевищувати, мм:
- у площині плит.........................................................10
- з площини плит..........................................................5.
4.10.8 Вимоги до товщини захисного шару бетону, а також граничні відхилення товщини захисного шару бетону до арматури – згідно ДСТУ Б В.2.6-2.
4.11 Якість поверхонь і зовнішній вигляд плит
4.11.1 Вимоги до якості поверхонь і зовнішнього вигляду плит – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. При цьому якість бетонних поверхонь плит повинна задовольняти вимоги, запроваджені для категорій (крім поверхонь, які опоряджуються під час виготовлення плит):
КП1 – для верхніх лицьових, з рівною поверхнею бетону;
КП1 – для нижніх (стельових) і бічних лицьових;
КП3 – для нелицьових, невидимих в умовах експлуатації, і лицьових, призначених для влаштування бетонної підлоги на будівельному майданчику.
4.11.2 За погодженням виробника зі споживачем нижні і бічні поверхні плит, призначені під просте фарбування, можуть бути категорії КП3.
5 ПРАВИЛА ПРИЙМАННЯ
5.1 Приймання плит слід здійснювати партіями відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.6-2 і цього стандарту та робочих креслень.
5.2 Плити приймають за даними вхідного, операційного і приймального контролю, в тому числі:
- за результатами періодичних випробувань за показниками міцності, жорсткості і тріщиностійкості та межі вогнестійкості плит, морозостійкості та водонепроникності бетону, а також пористості (об'єму міжзернових пустот легкого бетону) легкого бетону на пористих заповнювачах;
- за результатами приймально-здавальних випробувань за показниками міцності бетону (класу бетону за міцністю на стиск, передавальної і відпускної міцності), середній густині легкого бетону, відповідності арматурних і закладних виробів робочим кресленням, міцності зварних з'єднань, точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття технологічних тріщин і категорії бетонної поверхні.
5.3 Періодичні випробування плит із метою оцінки їх міцності, жорсткості та тріщиностійкості проводять навантаженням перед початком їх масового виготовлення і в подальшому при внесенні до них конструктивних змін, змін у технології їх виготовлення, виду і якості матеріалів, що застосовуються, а також під час серійного виробництва не рідше одного разу на рік.
5.4 Періодичні випробування плит для контролю їх вогнестійкості проводять перед початком їх масового виготовлення і в подальшому при внесенні до них конструктивних змін, змін у технології їх виготовлення, виду і якості матеріалів.
5.5 Морозостійкість і водонепроникність бетону плит слід контролювати не рідше одного разу на 3 місяці.
5.6 Об'єм міжзернових пустот в ущільненій суміші легкого бетону на пористих заповнювачахслід контролювати не рідше одного разу на місяць.
5.7 Приймання плит за показниками міцності бетону (класу бетону за міцністю на стиск, передавальної і відпускної міцності), середньої густини легкого бетону, відповідності арматурних і закладних виробів робочим кресленням, міцності зварних з'єднань, точності геометричних параметрів, товщини захисного шару бетону до арматури, ширини розкриття технологічних тріщин, категорії бетонної поверхні, правильності нанесення маркувальних написів і знаків здійснюється за результатами вибіркового одноступінчастого контролю.
6 МЕТОДИ КОНТРОЛЮВАННЯ ТА ВИПРОБУВАНЬ
6.1 Методи випробувань плит за міцністю, жорсткістю та тріщиностійкістю повинні відповідати ДСТУ Б В.2.6-7 (ГОСТ 8829).
6.2 Межа вогнестійкості плит визначається згідно з ДСТУ Б В.1.1-4.
6.3 Міцність бетону плит повинна визначатись згідно з ГОСТ 10180 на серії зразків, виготовлених із бетонної суміші робочого складу.
При випробуванні плит неруйнівними методами фактичну відпускну міцність бетону на стиск слід визначати ультразвуковим методом згідно з ГОСТ 17624 або приладами механічної дії згідно з ГОСТ 22690.
6.4 Морозостійкість бетону слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-47 (ГОСТ 10060.0), ДСТУ Б В.2.7-48 (ГОСТ 10060.1) або ДСТУ Б В.2.7-49 (ГОСТ 10060.2).
6.5 Водонепроникність бетону слід визначати згідно з ГОСТ 12730.0 і ГОСТ 12730.5.
6.6 Об'єм міжзернових пустот в ущільненій суміші легкого бетону на пористих заповнювачах слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.7-114 (ГОСТ 10181).
6.7 Середню густину легкого бетону на пористих заповнювачах слід визначати згідно з ГОСТ 12730.0 і ГОСТ 12730.1.
6.8 Вимірювання контрольованого натягу напруженої арматури виконується у відповідності з ГОСТ 22362.
6.9 Методи контролю та випробувань зварних арматурних і закладних виробів – згідно з ГОСТ 10922 і ГОСТ 23858.
6.10 Розміри, відхилення від прямолінійності, площинності і рівності діагоналей поверхонь плит, положення закладних виробів слід перевіряти згідно з ДСТУ Б В.2.6-2.
6.11 Розміри і положення арматурних виробів, а також товщину захисного шару бетону до арматури слід визначати згідно з ДСТУ Б В.2.6-4, ГОСТ 17625. За відсутності необхідних приладів допускається вирубка рівчаків і оголення арматури плити з наступним замазуванням рівчаків.
7 МАРКУВАННЯ, ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ
7.1 Маркування плит – згідно з ДСТУ Б В.2.6-2. Маркувальні написи і знаки слід наносити на бокових гранях плит, повернутих до стін будинку.
7.2 Транспортувати і зберігати плити слід у відповідності з вимогами ДСТУ Б В.2.6-2, ГОСТ 12.3.009 і цього стандарту.
7.3 Плити слід зберігати на спеціально обладнаних складах у штабелях у горизонтальному положенні розсортованими за типами і марками. Висота штабеля не повинна перевищувати 2,5 м.
Кожна плита повинна укладатись на прокладки завтовшки не менше 30 мм, а за наявності виступних монтажних петель – не менше ніж на 20 мм більше висоти частини виступних петель.
Прокладки повинні розташовуватись по вертикалі одна над одною у місцях, визначених у робочих кресленнях, а за відсутності таких вказівок – поряд іх монтажними петлями.
7.4 Плити перевозять у робочому (горизонтальному) положенні, поздовжньою віссю у напрямку руху на прокладках згідно з 7.3 та з застосуванням заходів щодо недопущення зміщення плит.
При перевезенні на бортових автомашинах відстань від бокових поверхонь плит до бортів кузова повинна бути не менше 100 мм.
8 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ТА ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ
8.1 Загальні вимоги безпеки при виробництві плит повинні відповідати ДБН А.3.2-2 або СНиП ІІІ-4.
8.2 Рівень шуму у робочій зоні не повинен перевищувати значень, які наведені у ГОСТ 12.1.003.
8.3 Санітарно-гігієнічні показники повітря робочої зони нормуються згідно з ГОСТ 12.1.005.
8.4 Виробничі приміщення та параметри виробничого середовища повинні відповідати вимогам державних санітарних норм і норм пожежної безпеки ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.021, ДБН В.1.1-7.
8.5 Персонал, що працює на виробництві плит, має бути забезпечений засобами індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.011.
8.6 Визначення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони і контроль за їх вмістом повинні здійснюватись згідно із ГОСТ 12.1.005.
8.7 Бетон, з якого виготовляються плити, є негорючим, вибухобезпечним матеріалом, який не виділяє токсичних речовин під час виготовлення і використання. У повітряному середовищі, у стічних водах та у контакті з іншими матеріалами і речовинами токсичних сполук і твердих відходів не утворюється.
