Комбіноване опалення, як правило, слід виконувати в будинках, система централізованого опалення яких підключена до тепломережі на теплодефіцитних дільницях.

    1. Для опалення виробничих приміщень підстанцій 110 кВ і вище при сумарній потужності теплопостачання до 200 кВт на підстанцію.

    2. Для опалення дрібних насосних станцій водопостачання, зрошення і каналізації, які працюють без постійної обслуги та віддалені від джерел тепла більше ніж на 600 м, сумарна потужність теплопостачання яких менша ніж 30 кВт.

    3. Для опалення радіопередавальних, телевізійних станцій та станцій космічного зв’язку з установленою сумарною потужністю електронагрівального обладнання до 300 кВт, мережних вузлів зв’язку і вузлових станцій радіорелейних і кабельних мереж - до 50 кВт, проміжних станцій радіорелейних і кабельних мереж до 30 кВт; стрілочних переводів з дистанційним управлінням на залізницях з потужністю електронагрівальних приладів до 10 кВт на одній стрілці.

    4. У будинках будь-якого призначення з тепловими питомими втратами менше 30 Вт/м2.

  1. Допускається застосування електроопалення за допомогою електричних нагрівальних кабелів, вбудованих у конструкційні елементи будівель за умови виконання вимог НАПБ А.01.001 або інших нормативних документів.

  2. Системи електротеплоакумуляційного (з акумуляцією теплоти в інтервалі пільгових тарифів на електричну енергію) опалення,як правило, можливо використовувати без попереднього техніко-економічного обґрунтування у будинках, які забезпечені електроплитами для приготування їжі у випадках, якщо потужність встановлених електронагрівальних приладів не перевищує 12 кВт з врахуванням вимог 6.1.10 цього стандарту.

  3. Системи електротеплоакумуляційного опалення в будівлях житлового і громадського призначення, як правило, встановлюють:

  • у будівлях і спорудах, які відносяться за показниками питомих втрат теплової енергії до класів енергетичної ефективності А, В і С згідно з додатком Ф ДБН В.2.6-31;

  • на об’єктах IV та V категорій складності згідно з категорійністю, що наведена у ДК 018, а також у додатку В ДСТУ Н Б.В.1.2-16:2013.

  1. Необхідність встановлення СЕО об’єктів ЖГП у будівлях і спорудах, які відносяться до III і нижчих категорій складності або відповідно до показників енергетичної ефективності відносяться до класів D, E та F згідно з додатком Ф ДБН В.2.6-31, а також при будівництві соціального житла, повинна обґрунтовуватись техніко-економічними розрахунками на стадії проектування будівлі чи споруди.

  2. При проектуванні будівель та споруд, які підлягають науково-технічному супроводу згідно з додатком В ДБН В.1.2-5, повинні бути прийняті рішення про складові частини СЕО об’єктів ЖГП, які потребують моніторингу технічного стану інженерного обладнання будівлі.

  3. Не допускається застосування приладів з відкритими нагрівальними елементами у приміщеннях категорій за

вибухопожежонебезпекою А і Б згідно з НАПБ Б. 03.002.

    1. Не допускається застосовувати системи електроопалення з приладами з відкритими нагрівальними елементами у пожежонебезпечних зонах складських приміщень, у будівлях архівів, музеїв, картинних галерей, бібліотек (крім спеціально призначених і обладнаних для цього приміщень), а також у будівлях (приміщеннях) іншого призначення, в яких можливість використання таких приладів обмежується НАПБ А.01.001 або іншими нормативними документами. Електрична система опалення повинна відповідати вимогам НАПБ А.01.001, вимогам пожежної безпеки відповідних стандартів згідно зі сферою застосування та особливостями конструктивного виконання системи та приміщення.

  1. Вимоги до улаштування систем електроопалення

    1. Для улаштування стаціонарних СЕО слід застосовувати передбачені проектним рішенням і тільки сертифіковані електронагрівальні пристрої заводського виготовлення або обладнання, на яке розроблені і діють технічні умови, а саме:

  • електричні котли різних типів;

  • електричні теплогенератори різних типів;

  • акумуляційні електропечі;

  • променисті електронагрівачі;

  • електричні нагрівальні панелі для опалення приміщення, у тому числі акумуляційні рідинні електричні нагрівальні панелі, включаючи водяні електричні нагрівальні панелі;

  • електричні нагрівальні кабелі, вбудовані в конструкційні елементи будівель;

  • електричні конвектори або комбіновані електроводяні конвектори;

  • теплові насоси з електроприводом компресорів;

  • електричні насосні установки з вихровою трубою.

    1. Підключення до електричних мереж електронагрівальних пристроїв, які за 6.2.1 встановлюють в стаціонарні СЕО або вбудовують в конструкційні елементи будівлі, слід виконувати без використання штепсельних з’єднань.

    2. Згідно з НПАОП 40.1-1.32 температура зовнішньої поверхні електроопалювальних приладів у найбільш нагрітому місці в нормальному режимі роботи не повинна перевищувати 85 °С.

    3. Згідно з ДБН В.2.5-24 температура повітря у приміщенні з переривчастими режимами опалення не повинна бути меншою за температуру роси для умов експлуатації приміщення.

    4. Електроопалювальні прилади СЕО повинні мати вмонтований терморегулятор або термовимикач і світлову індикацію ввімкненого стану.

    5. Електроводонагрівачі для систем електроопалення повинні мати термовимикач, можливість блокуватись від ввімкнення за відсутності води чи зниження її рівня, а також комплектуватись світловою індикацією ввімкненого стану.

    6. Прилади з примусовою конвекцією повинні мати можливість блокуватись за відсутності обдування нагрівальних елементів.

    7. Датчики, що використовуються для регулювання температури повітря, повинні допускати можливість зміни вставки.

    8. СЕО слід створювати на базі сучасних енергоефективних технічних засобів і у складі сучасних енергоефективних технологічних процесів з використанням алгоритмів управління інженерними системами, які забезпечують мінімізацію витрат первинних енергоресурсів у відповідності з вимогами до режимних параметрів мікроклімату приміщення, яке опалюється.

  1. Вимоги до приєднання систем електроопалення до мереж живлення

    1. Електроживлення СЕО, як правило, здійснюють від електричної мережі загального призначення.

    2. Зовнішнє електроживлення СЕО, як правило, здійснюють від загальної електромережі 380/220 В або від трансформаторної підстанції напругою 6-10/0,4 кВ відповідно до технічних умов енергопостачальної організації.

    3. Трансформаторні підстанції, які використовують виключно для електроживлення систем СЕО, повинні бути обладнані засобами відключення від електромережі на період між опалювальними сезонами.

    4. СЕО за забезпеченням надійності електропостачання, як правило, слід відносити до II або III категорій згідно з класифікацією ПУЕ.

До III категорії, як правило, відносять СЕО, передбачену для підвищення комфортності в приміщеннях.

Допускається відносити СЕО до III категорії за надійністю електропостачання, якщо в будівлях є резервні неелектричні системи опалення (наприклад, водяні або пічні). Це рішення слід узгоджувати на стадії проектування з електропостачальною організацією та замовником проекту електроопалення.

    1. При проектуванні СЕО слід визначати розрахункові навантаження для трьох режимів роботи електромережі: денного, вечірнього та у випадку використання ЕТА опалення - нічного максимумів ДГН.

  1. Вимоги до обліку електричної енергії, споживаної для електроопалення

    1. Споживання електричної енергії за відповідним тарифом слід забезпечити окремим обліком.

    2. Окремі площадки вимірювання слід забезпечити засобами розрахункового обліку за відповідним тарифом.

    3. В якості засобів обліку електричної енергії та значення споживаної потужності на окремій площадці вимірювання, формування відповідної первинної вимірювальної інформації слід використовувати багатофункціональні засоби обліку та комунікаційне обладнання, які здатні забезпечити можливість передачі даних АСКОЕ вищого рівня згідно з вимогами ГОСТ 24.701.

    4. Значення споживаної потужності для електроопалення слід реалізовувати у вигляді ЛУЗОД або сукупності пристроїв (або одного пристрою), які забезпечують вимірювання, збір, накопичення, оброблення інформації на окремій площадці вимірювання. Умови застосування ЛУЗОД унормовано ПКЕЕ.

    5. ЛУЗОД, призначене для реалізації процедури реєстрації показання засобів обліку за відповідними періодами часу, повинно мати інтерфейс передачі даних в АСКОЕ. При цьому при створенні ЛУЗОД, як правило, слід використовувати багатофункціональні засоби обліку з відкритими протоколами обміну (наприклад, DLMS) або з протоколами, які надаються за договорами з виробниками лічильників і програмних засобів згідно з вимогами ГОСТ 24.701.

    6. Встановлення ЛУЗОД здійснюють за проектною документацією, яка погоджена в установленому порядку з електропередавальною організацією.

  2. Вимоги до автоматичних систем контролювання будівель

    1. АКБ РОБС застосовують для життєзабезпечення систем енергопостачання, опалення, водопостачання, каналізації, вентиляції (у тому числі протидимного захисту), кондиціонування, освітлення, а саме:

  • контролю мікроклімату у приміщеннях;

  • реалізації графіків переривчастого режиму опалення;

  • диспетчеризації підключення до силових мереж СЕО окремих об’єктів (квартир у багатоквартирних будинках; ДМГ в населених пунктах) з метою мінімізації коефіцієнта одночасності їх роботи;

  • комерційного обліку енергоресурсів.

  1. АКБ повинна забезпечувати:

  • безперервність збору, передачі і оброблення інформації про значення параметрів процесів, які забезпечують функціонування перелічених у 6.5.1 цього стандарту об’єктів контролю;

  • формування диспетчерськими службами за визначеними форматами передачу інформації про зміни стану технологічних систем опалення або надзвичайної ситуації з опалювальним обладнанням у чергово-диспетчерські служби різних рівнів;

  • автоматичний або примусовий запуск оповіщення службових осіб, які відповідають за опалення об’єктів;

  • документування і реєстрацію аварійних ситуацій, а також дій чергово-диспетчерських служб об’єкта.

    1. АКБ об’єднують з ЛУЗОД (з сукупностями ЛУЗОД), АСКОЕ в єдину функціональну систему, яка забезпечує вимірювання, збір, реєстрацію, накопичення, оброблення та відображення інформації з первинних ЛУЗОД, а також виконує ряд функцій із забезпечення виконання власником СЕО вимог щодо комерційних розрахунків з постачальником електричної енергії, електропередавальною організацією (контроль потужності в години максимуму, контроль обсягу власного споживання електроенергії, контроль показників якості споживання тощо).

    2. АКБ має забезпечити відкритість, тобто можливість інформаційної взаємодії, зокрема збір даних щодо обліку електричної енергії з АСКОЕ вищого рівня, у першу чергу з АСКОЕ електропередавальної організації.

  1. ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ СИСТЕМ ЕЛЕКТРООПАЛЕННЯ

    1. Загальні вимоги

      1. Не слід допускати використання СЕО без розроблення технічного проекту, а обладнання та комплектуючі СЕО, у тому числі електронагрівальні пристрої згідно з 6.2.1 цього стандарту, повинні виготовлятись за розробленими і затвердженими у встановленому порядку технічними умовами, Технічним регламентом енергетичного маркування електрообладнання побутового призначення [15], відповідати вимогам цього стандарту та мати відповідний сертифікат.

      2. СЕО у частині забезпечення вимог безпеки у надзвичайних ситуаціях відповідно до ДК 019 повинна відповідати вимогам ДСТУ EN 54-1, ДСТУ EN 54-2, ДСТУ EN 54-4, ДСТУ рг EN 54-13, ДБН В.1.1-7, ДБН В.2.5-56, НАПБ Б.07.025.

      3. СЕО у частині загальних вимог безпеки повинна відповідати ДБН В.2.5-23, ДБН В.2.5-24, ДБН В.2.5-27, НПАОП 40.1-1.21, НПАОП 40.1-1.32, ДСТУ 4467-1, ГОСТ 23511.

      4. СЕО у частині інформаційного забезпечення повинна відповідати вимогам ДСТУ 3396.0 у частині технічного захисту інформації.

      5. СЕО у частині метрологічного забезпечення повинна відповідати вимогам ДСТУ 2709.

      6. СЕО,як правило, виконується у вигляді:

  • зосередженої системи;

  • розосередженої системи, побудованої на базі пристроїв зв’язку з об’єктами, програмованих або спеціалізованих контролерів та персональних комп’ютерів з функціями серверів збору даних і встановленими автоматизованими робочими місцями, об’єднаних між собою інформаційною мережею.

    1. СЕО слід комплектувати згідно зі специфікацією, визначеною замовником.

  1. Вимоги до безпеки та охорони довкілля

    1. Вимоги безпеки при монтажі, прийманні й експлуатації СЕО повинні задовольняти вимогам НАПБ А.01.001.

    2. Конкретні вимоги безпеки повинні бути встановлені у технічних умовах, за якими виготовляються складові частини СЕО.

    3. У СЕО повинні бути застосовані програмні та/або технічні засоби захисту від помилкових дій обслуговуючого персоналу, які можуть спричинити виникнення небезпеки.

    4. Технічні засоби СЕО повинні забезпечувати захист від ураження електричним струмом згідно з вимогами ГОСТ 12.1.030.

    5. Шум, який створюється складовими частинами СЕО, не повинен перевищувати допустимих рівнів згідно з вимогами СН 3077 (для повітряного опалення з використанням вентиляторів застосовувати поправку 5дБ). Рівні шуму та вібрації на робочих місцях обслуговуючого персоналу АКБ повинні відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037 та ДСН 3.3.6.039.

    6. При експлуатації СЕО шкідливий вплив на людей і довкілля не повинен перевищувати діючих в Україні гігієнічних нормативів.

    7. Розміщення та умови експлуатації компонентів СЕО повинні забезпечувати: рівні електромагнітного випромінювання згідно з вимогами ДСН 239 та ДСанПіН 3.3.6-096, концентрації шкідливих речовин у повітрі будівель згідно з вимогами ДСН 201.

  2. Вимоги до надійності

    1. Строк служби технічних засобів СЕО повинен відповідати строку експлуатації об’єкта та становити не менше 25 років з урахуванням заміни компонентів, які вийшли з ладу або відпрацювали свій ресурс.

    2. У програмному забезпеченні та у технічних засобах СЕО повинна бути забезпечена надійність функціонування АКБ: