ВСТУП

FOREWORD

VІ

Основи програми Єврокоду

Background of the Eurocode programme

1

Статус та галузь застосування Єврокодів

Status and field of application of eurocodes

3

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди

National Standards implementing Eurocodes

4

Зв’язки між Єврокодами та гармонізованими технічними специфікаціями (ENs та ETAs) для будівельних виробів

Links between Eurocodes and harmonised technical specifications (ENs and ETAs) for products

6

Додаткова інформація щодо EN 1991-1-6

Additional information specific for EN 1991-1-6

6

Національний додаток

National annex

7

1 Загальні положення

1 General

9

1.1 Область застосування

1.1 Scope

9

1.2 Нормативні посилання

1.2 Normative references

10

1.3 Допущення

1.3 Assumptions

11

1.4 Відмінність між принципами і правилами застосування

1.4 Distinction between principles and application rules

11

1.5 Терміни і визначення

1.5 Terms and definitions

11

1.6 Позначення

1.6 Symbols

12

2 Класифікація дій

2 Classification of actions

14

2.1 Загальні положення

2.1 General

14

2.2 Навантаження при виробництві будівельних робіт

2.2 Construction loads

16

3 Розрахункові ситуації і граничні стани

3 Design situations and limit states

18

3.1 Загальні положення - встановлення розрахункових ситуацій

3.1 General – identification of design situations

18

3.2 Граничні стани за міцністю

3.2 Ultimate limit states

21

3.3 Граничні стани за експлуатаційною придатністю

3.3 Serviceability limit states

21

4 Види дій

4 Representation of actions

22

4.1 Загальні положення

4.1 General

22

4.2 Дії на несучі та не несучі елементи під час монтажу

4.2 Actions on structural and non-structural members during handling

23

4.3 Геотехнічні дії

4.3 Geotechnical actions

24

4.4 Дії, обумовлені попереднім напруженням

4.4 Actions due to prestressing

24

4.5 Попередні деформації

4.5 Pre-deformations

25

4.6 Вплив температури, усадки, гідратації

4.6 Temperature, shrinkage, hydration effects

25

4.7 Дії вітру

4.7 Wind actions

26

4.8 Снігові навантаження

4.8 Snow loads

27

4.9 Дії, спричинені водою

4.9 Actions caused by water

27

4.10 Дія від атмосферного льодоутворення

4.10 Actions due to atmospheric icing

29

4.11 Навантаження при виробництві будівельних р+обіт

4.11 Construction loads

29

4.12 Особливі дії

4.12 Accidental actions

34

4.13 Дії від землетрусу

4.13 Seismic actions

36

ДОДАТОК А1

(ОБОВ’ЯЗКОВИЙ)

ДОДАТКОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ БУДІВЕЛЬ

ANNEX A1

(NORMATIVE)

SUPPLEMENTARY RULES FOR BUILDINGS

37

А.1.1 Граничні стани несучої здатності

A1.1 Ultimate limit states

37

А.1.2 Граничні стани експлуатаційної придатності

A1.2 Serviceability limit states

37

А.1.3 Горизонтальні дії

A1.3 Horizontal actions

37

ДОДАТОК А2

(ОБОВ’ЯЗКОВИЙ)

ANNEX A2

(NORMATIVE)

39

ДОДАТКОВІ ПРАВИЛА ДЛЯ МОСТІВ

SUPPLEMENTARY RULES FOR BRIDGES

А.2.1 Граничні стани несучої здатності

A2.1 Ultimate limit states

39

А.2.2 Граничні стани експлуатаційної придатності

A2.2 Serviceability limit states

39

А.2.3 Розрахункові значення деформацій

A2.3 Design values of deflections

39

А.2.4 Снігові навантаження

A2.4 Snow loads

39

А.2.5 Навантаження при виконанні будівельних робіт

A2.5 Construction loads

40

ДОДАТОК В

(ДОДАТКОВИЙ)

ДІЇ НА КОНСТРУКЦІЇ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ, РЕКОНСТРУКЦІЇ АБО ЗНОСІ

ANNEX B

(INFORMATIVE)

ACTIONS ON STRUCTURES DURING LTERATION, RECONSTRUCTION OR DEMOLITION

42

Бібліографія

Bibliography

44

Вступ

Цей документ EN 1991-1-6:2005 підготовлений Технічним комітетом CEN/TC 250 «Будівельні Єврокоди», секретаріат якого підтримується BSI.

Цьому Європейському стандарту буде наданий статус національного з публікацією ідентичного тексту або схваленням не пізніше листопада 2007 року і при скасуванні конфліктуючих національних стандартів не пізніше березня 2010 року.

Даний Європейський стандарт замінює ENV 1991-2-6:1996.

У відповідності з внутрішніми постановами CEN/CENELEC національні органи зі стандартизації таких країн зобов’язані здійснити імплементацію цього Європейського стандарту: Австрія, Бельгія, Болгарія, Кіпр, Естонія, Литва, Латвія, Угорщина, Польша, Португалія, Румунія, Словакія, Словенія, Велика Британія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Португалія, Фінляндія, Франція, Чеська Республіка, Швейцарія, Швеція.

Foreword

This document (EN 1991-1-6:2005) has been prepared by Technical Committee CEN/TC 250 “Structural Eurocodes”, the secretariat of which is held by BSI.

This European Standard shall be given the status of a national standard, either by publication of an identical text or by endorsement, at the latest by November 2007, and conflicting national standards shall be withdrawn at the latest by March 2010.

This European Standard supersedes ENV 1991-2-6:1996.

According to the CEN/CENELEC Internal Regulations, the national standards organizations of the following countries are bound to implement this European Standard: Austria, Belgium, Bulgaria, Cyprus, Czech Republic, Denmark, Estonia, Finland, France, Germany, Greece, Hungary, Iceland, Ireland, Italy, Latvia, Lithuania, Luxemburg, Malta, Netherlands, Norway, Poland, Portugal, Romania, Slovakia, Slovenia, Spain, Sweden, Switzerland and the United Kingdom.

Основи програми Єврокоду

У 1975 році Комісія Європейської Спільноти вирішила розпочати програму дій у галузі будівництва на підставі статті 95 Договору. Метою програми було усунення технічних перешкод для торгівлі та узгодження технічних умов.

У рамках цієї програми дій Комісія взяла на себе ініціативу встановити систему узгоджених технічних правил для проектування будівель і споруд, які на першій стадії мали слугувати альтернативою чинним національним правилам держав-членів, а зрештою мали замінити їх.

Упродовж п’ятнадцяти років Комісія за допомогою Робочого комітету, до складу якого входили представники держав-членів, вела розробку програми Єврокодів, яка призвела до публікації комплекту першого покоління Європейських кодів у 80-х роках.

Background of the Eurocode programme

In 1975, the Commission of the European Community decided on an action programme in the field of construction, based on article 95 of the Treaty. The objective of the programme was the elimination of technical obstacles to trade and the harmonisation of technical specifications.

Within this action programme, the Commission took the initiative to establish a set of harmonised technical rules for the design of construction works which, in a first stage, would serve as an alternative to the national rules in force in the Member States and, ultimately, would replace them.

For fifteen years, the Commission, with the help of a Steering Committee with Represen­tatives of Member States, conducted the development of the Eurocodes programme, which led to the first generation of European codes in the 1980s.

У 1989 році Комісія та держави-члени EU (Європейської Спільноти) та EFTA (Європейської Асоціації Вільної Торгівлі) на основі угоди¹ між Комісією та CEN (Європейським комітетом зі стандартизації) вирішили передати підготовку та публікацію Єврокодів CEN за допомогою серії мандатів, що в результаті надало б Єврокодам у майбутньому статусу Європейського стандарту (EN). Це пов’язує Єврокоди з положеннями Директив Ради і Рішень Комісії щодо Європейських стандартів (тобто Директиви Ради 89/106/EEC щодо будівельних виробів – CPD – та Директив Ради 93/37/EEC, 92/50/EEC та 89/440/EEC відносно суспільних робіт та послуг і еквівалентних директив EFTA, започаткованих з метою заснування внутрішнього ринку).

In 1989, the Commission and the Member States of the EU and EFTA decided, on the basis of an agreement¹ between the Commission and CEN, to transfer the preparation and the publication of the Eurocodes to the CEN through a series of Mandates, in order to provide them with a future status of European Standard (EN). This links de facto the Eurocodes with the provisions of all the Council’s Directives and/or Commission’s Decisions dealing with European standards (e.g. the Council Directive 89/106/EEC on construction products – CPD – and Council Directives 93/37/EEC, 92/50/EEC and 89/440/EEC on public works and services and equivalent EFTA Directives initiated in pursuit of setting up the internal market).

Структурна програма Єврокодів включає стандарти, які в основному складаються з декількох частин:

EN 1990 Єврокод: Основи проектування конструкцій
EN 1991 Єврокод 1: Дії на конструкції
EN 1992 Єврокод 2: Проектування залізобетонних конструкцій
EN 1993 Єврокод 3: Проектування сталевих конструкцій
EN 1994 Єврокод 4: Проектування сталезалізобетонних конструкцій
EN 1995 Єврокод 5: Проектування дерев’яних конструкцій
EN 1996 Єврокод 6: Проектування кам’яних конструкцій
EN 1997 Єврокод 7: Геотехнічне проектування
EN 1998 Єврокод 8: Проектування сейсмостійких конст¬рукцій
EN 1999 Єврокод 9: Проектування алюмінієвих конструкцій.

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів держав-членів та захищають їх право на

The Structural Eurocode programme compri­ses the following standards generally consis­ting of a number of Parts:

EN 1990 Eurocode 0: Basis of Structural Design

EN 1991 Eurocode 1: Actions on structures

EN 1992 Eurocode 2: Design of concrete structures

EN 1993 Eurocode 3: Design of steel structures

EN 1994 Eurocode 4: Design of composite steel and concrete structures

EN 1995 Eurocode 5: Design of timber structures

EN 1996 Eurocode 6: Design of masonry structures

EN 1997 Eurocode 7: Geotechnical design

EN 1998 Eurocode 8: Design of structures for earthquake resistance

EN 1999 Eurocode 9: Design of aluminium structures.

Eurocode standards recognise the responsi­bility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their

¹Угода між Комісією Європейської Спільноти та Європейським комітетом зі стандартизації (CEN) щодо роботи над Єврокодами для проектування будівель і споруд (BC/CEN/03/89).

¹Agreement between the Commission of the European Communities and the European Committee for Standardisation (CEN) concerning the work on EUROCODES for the design of building and civil engineering works (BC/CEN/03/89).

Стандарти Єврокодів визнають відповідальність регуляторних органів держав-членів та захищають їх право на призначення величин, які пов’язані з регулюванням питань безпеки на національному рівні там, де вони відрізняються.

Eurocode standards recognise the responsibility of regulatory authorities in each Member State and have safeguarded their right to determine values related to regulatory safety matters at national level where these continue to vary from State to State.

Статус та галузь застосування Єврокодів

Держави-члени EU та EFTA визнають, що Єврокоди діють як еталонні документи для таких цілей:

– як засіб доведення відповідності будівель і споруд основним вимогам Директиви Ради 89/106/EEC, зокрема основній вимозі № 1 – Несуча здатність та стійкість – і основній вимозі № 2 – Пожежна безпека;

– як основа для укладання контрактів для будівель і споруд та пов’язаних з ними інженерних послуг;

– як основа для складання узгоджених технічних специфікацій для будівельних виробів (ENs та ETAs).

Status and field of application of Eurocodes

The Member States of the EU and EFTA recognise that Eurocodes serve as reference documents for the following purposes:

– as a means to prove compliance of building and civil engineering works with the essential requirements of Council Directive 89/106/ EEC, particularly Essential Requirement № 1 – Mechanical resistance and stability – and Essential Requirement № 2 – Safety in case of fire;

– as a basis for specifying contracts for construction works and related engineering services;

– as a framework for drawing up harmonised technical specifications for construction products (ENs and ETAs).

Єврокоди, оскільки вони безпосередньо відносяться до будівельних споруд, мають прямий зв’язок із тлумачними документами² розділу 12 CPD, незважаючи та те, що вони мають різну природу з гармонізованими стандартами на вироби³.

The Eurocodes, as far as they concern the construction works themselves, have a direct relationship with the Interpretative Docu­ments² referred to in Article 12 of the CPD, although they are of a different nature from harmonised product standards³.

²Відповідно до ст. 3.3 документа CPD основні вимоги (ER) отримають конкретну форму у тлумачних документах для створення необхідних зв’язків між основними вимогами та мандатами для гармонізованих EN та ETAG/ETA.

³Відповідно до ст. 12 CPD тлумачні документи мають:

а) надати конкретної форми основним вимогам, узгодивши термінологію і технічні засади і вказавши класи або рівні для кожної вимоги, де це необхідно;

b) вказати методи встановлення співвідношення між цими класами або рівнями вимог із технічними вимогами, наприклад, методи розрахунку і перевірки, технічні правила проектування і т. ін.;

c) слугувати рекомендацією для встановлення узгоджених стандартів і настанов для Європейського технічного ухвалення.

Єврокоди фактично відіграють подібну роль у сфері ER 1 і частині ER 2.

²According to Art. 3.3 of the CPD, the essential requirements (ERs) shall be given concrete form in interpretative documents for the creation of the necessary links between the essential requirements and the mandates for harmonised ENs and ETAGs/ETAs.

³According to Art. 12 of the CPD the interpretative documents shall :

a) give concrete form to the essential requirements by harmonising the terminology and the technical bases and indicating classes or levels for each requirement where necessary;

b) indicate methods of correlating these classes or levels of requirement with the technical specifications, e.g. methods of calculation and of proof, technical rules for project design, etc.;

c) serve as a reference for the establishment of harmonised standards and guidelines for European technical approvals.

The Eurocodes, de facto, play a similar role in the field of the ER 1 and a part of ER 2.

Таким чином, технічні аспекти, які випливають з Єврокодів для будівель і споруд, повинні в повній мірі бути розглянутими Технічними комітетами CEN та/чи робочими групами EOTA, які розробляють стандарти на будівельні вироби, з позицій досягнення повної сумісності технічних специфікацій з Єврокодами.

Therefore, technical aspects arising from the Eurocodes work need to be adequately considered by CEN Technical Committees and/or EOTA Working Groups working on product stan­dards with a view to achieving a full compa­tibility of these technical specifications with the Eurocodes.

Стандарти Єврокодів регламентують загальні правила проектування для практичного використання всіх конструкцій та їх компонентів як традиційного, так і інноваційного характеру. Унікальні форми конструкції або умови проектування спеціально не охоплюються, і в таких випадках проектувальнику потрібен додатковий експертний розгляд.

The Eurocode standards provide common structural design rules for everyday use for the design of whole structures and component products of both a traditional and an innovative nature. Unusual forms of construction or design conditions are not specifically covered and additional expert consideration will be required by the designer in such cases.

Національні стандарти,
що впроваджують Єврокоди

Національні стандарти, що впроваджують Єврокоди, завжди включають повний текст Єврокоду (включаючи всі додатки), виданий CEN, якому можуть передувати Національний титульний лист та Національна передмова, а також можуть супроводжуватися Національним додатком.

Національний додаток може включати інформацію відносно тих параметрів, які залишилися відкритими в Єврокодах для національного вибору, відомі як національно визначені параметри для використання при проектуванні будівель та інженерних споруд, що будуть зведені у зацікавленій країні, а саме:

– значення часткових коефіцієнтів надійності та/або класифікацію випадків, для яких Єврокод регламентує використання альтернатив;

– значення, які слід використовувати там, де в Єврокоді наведено тільки символ;

– специфічні дані країни (географічні, кліматичні тощо), наприклад, карта вітру;

– конкретні методики для тих випадків, коли Єврокод регламентує використання альтернатив.

Вони можуть також містити:

– рекомендації щодо застосування довідкових додатків;

– посилання на додаткову інформацію, яка не суперечить нормативним вимогам і допомагає при користуванні Єврокодами.

National Standards implementing Eurocodes

The National Standards implementing Eurocodes will comprise the full text of the Eurocode (including any annexes), as published by CEN, which may be preceded by a National title page and National foreword, and may be followed by a National Аnnex.

The National Аnnex may only contain information on those parameters which are left open in the Eurocode for national choice, known as Nationally Determined Parameters, to be used for the design of buildings and civil engineering works to be constructed in the country concerned, i.e.:

– values for partial factors and/or classes where alternatives are given in the Eurocode,

– values to be used where a symbol only is given in the Eurocode,

– country specific data (geographical, climatic, etc.), e.g. wind map,

– the procedure to be used where alternative procedures are given in the Eurocode.

It may also contain

– decisions on the use of informative annexes, and

– references to non-contradictory complementtary information to assist the user to apply the Eurocodе.