Розташування в межах земельних ділянок об’єктів соціального призначення та супутніх видів забудови – інженерно-технічних об'єктів, споруд, комунікацій, що забезпечують реалізацію дозволеного використання об'єктів будівництва на цих ділянках, є обов’язковим за умов дотримання технічних умов (норм).

4.8 Невідповідними містобудівним регламентам вважаються земельні ділянки та існуючі об'єкти:

- існуючі види використання земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об'єктів будівництва, які не відповідають видам переважного використання;

- існуючі розміри земельних ділянок для містобудівних потреб і параметри об'єктів будівництва, які не відповідають граничним розмірам земельних ділянок і граничним параметрам дозволеного будівництва, реконструкції об'єктів будівництва;

- виробничі та інші об'єкти, санітарно-захисні зони які розповсюджуються за межі виробничої території, в наслідок чого їх функціонування наносить шкоду об’єктам, розташованим у межах суміжних земельних ділянок.

4.9 Земельні ділянки та розташовані на них об'єкти, які існували до впровадження в дію Зонінгу, граничні розміри і граничні параметри яких не відповідають містобудівному регламенту, можуть використовуватись без визначення терміну їх приведення у відповідність до містобудівного регламенту, якщо вони не створюють загрози для життя, здоров'я людини, для оточуючого середовища, об'єктів культурної спадщини.

4.10 Зміна видів використання земельних ділянок і об’єктів будівництва фізичними та юридичними особами здійснюється у відповідності до переліку видів переважного та супутніх видів допустимого використання в межах відповідної територіальної зони при дотриманні вимог містобудівних регламентів та в порядку, визначеному законодавством, за умов забезпечення надійності та безпеки об’єктів нерухомості.

4.11 Перелік, кількість територіальних зон та перелік видів використання земельних ділянок визначається у залежності від особливостей населеного пункту, місцевих умов, рішень містобудівної документації.

5 СКЛАД ТА ЗМІСТ ЗОНІНГУ

5.1 Зонінг містить дві невід’ємні частини: текстову та графічну.

5.2 Текстова частина Зонінгу надається в вигляді пояснювальної записки і . містить:

- перелік територіальних зон та обґрунтування їх меж, що визначаються на схемі зонування.

- перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок в межах кожної окремої територіальної зони.

- перелік єдиних містобудівних умов та обмежень для кожної територіальної зони (підзони).

Додатки, що містять нормативні правові акти або витяги з них, а також інші документи, які необхідні для впровадження Зонінгу.

5.3 Графічна частина Зонінгу містить:

5.3.1 За умови розроблення Зонінгу в складі генерального плану:

- схему зонування населеного пункту (його окремих частин).

- інші графічні матеріали, що обґрунтовують або деталізують рішення, прийняті в схемі зонування населеного пункту.

5.3.2 За умови розроблення Зонінгу як окремої містобудівної документації.

- схему зонування території населеного пункту (його окремих частин);

- схема функціонального зонування території населеного пункту *;

- історико-архітектурний опорний план (для населених пунктів занесених до списку історичних населених місць України)*;

- інші графічні матеріали, що обґрунтовують або деталізують рішення, прийняті в схемі Зонінгу населеного пункту.

- проект землеустрою щодо впорядкування території населеного пункту (в разі відсутності у складі генерального плану населеного пункту, плану земельно-господарського устрою).

________________________________________________________________________________

- план червоних ліній вулиць *;

- схема планувальних обмежень *;

Схема зонування розробляється на всю територію населеного пункту, містобудівний регламент може бути встановлено на частину визначених територіальних зон при відповідному обґрунтуванні.

5.4 У графічних матеріалах відображається розміщення та межі територіальних зон (підзон), з індексацією, яка відповідає індексації в текстовій частині Зонінгу. На графічних матеріалах наводиться також перелік типів територіальних зон.

Графічні матеріали виконуються у вигляді схем з умовними позначеннями та експлікацією, що відповідає текстовим матеріалам Зонінгу.

Топографічна основа, на якій виконується схема зонування території, не повинна містити спеціальної інформації, що становить службову таємницю.

5.5 Зонінг розробляється із застосуванням геоінформаційних технологій у цифровій формі на актуалізованій картографічній основі деталізації об’єктового складу в масштабі 1:2 000.

Для графічних елементів Зонінгу встановлюються зв’язки з містобудівними регламентами з посиланням на текстову частину.

5.6 Аналогові графічні матеріали схеми зонування території населеного пункту роздруковуються у масштабі генерального плану населеного пункту:

для найзначніших, значних міст у масштабі 1:10 000;

для великих і середніх міст у масштабі 1:10 000-1:5 000;

для малих міст та інших населених пунктів у масштабі 1: 5 000-1:2 000.

_________________________________________________________________________________.

* – розробляються у разі відсутності цих креслень у складі генерального плану населеного пункту або з метою їх актуалізації.

Аналогові графічні матеріали схеми Зонінгу окремих частин населеного пункту можуть роздруковуватись у збільшеному масштабі відповідних форматів графічних матеріалів генерального плану населеного пункту.

Додаткові демонстраційні графічні матеріали Зонінгу можуть надаватися у довільному масштабі.

5.7 Визначення меж територіальних зон території населеного пункту здійснюється у схемі зонування з урахуванням відповідних графічних матеріалів генерального плану населеного пункту або розроблених додатково :

- схеми функціонального зонування;

- схеми планувальних обмежень території населеного пункту;

- історико-архітектурного опорного плану (схема розміщення об’єктів культурної спадщин).

Межі зон на схемі зонування встановлюються відповідно до генерального плану з урахуванням меж кварталів, мікрорайонів, інших планувальних утворень населеного пункту, природних меж, елементів інженерно-транспортної інфраструктури.

6.8 Схема зонування складається, як правило, з основних типів зон:

- громадські Г;

- житлові Ж;

- рекреаційні Р;

- курортні К:

- зони транспортної інфраструктури ТР;

- зони інженерної інфраструктури ІН;

- комунально –складські КС;

- виробничі В;

- спеціальні С;

- зони земель історико – культурного призначення ІК;

- зона земель природно – заповідного фонду ПЗФ.

В містобудівних регламентах для кожної територіальної зони встановлюються:

- переважні види використання;

- супутні види дозволеного використання;

- допустимі види використання.

Допустимі види використання можуть бути дозволені за умови виконання визначених вимог і отримання спеціальних погоджень з відповідними підрозділами органів виконавчої влади та територіальними спеціально – уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади та розробником генерального плану (в разі необхідності).

До переважних видів використання територіальної зони можуть встановлюватися супутні. За відсутності на земельній ділянці переважного виду використання, супутній вид не допускається.

До супутніх видів переважного використання можуть відноситися:

1) об’єкти, що технологічно пов’язані з об’єктами переважних видів або сприяють їх безпеці, в тому числі протипожежні, у відповідності до чинної нормативно-технічної докуменації;

2) об’єкти торгівлі, громадського харчування та іншого громадського, побутового обслуговування;

3) споруди, що призначені для охорони об’єктів переважного чи дозволеного виду використання;

4) об’єкти інженерної інфраструктури:

- автостоянки,

- гаражі,

- паркінги;

5) об’єкти благоустрою (дитячі, спортивні майданчики, місця для відпочинку);

6) громадські туалети.

Сумарна площа об’єктів супутнього виду використання не повинна перевищувати загальну площу переважних та допустимих видів використання.

5.9 Громадські зони Г.

Ділові зони Г-1 призначаються для розташування адміністративних, наукових, ділових, фінансових, супутніх до них елементів транспортної інфраструктури (стоянок, паркінгів). В громадських зонах також можуть розташовуватись житлові будинки.

Навчальні зони Г-2 призначаються для розташування закладів середньої спеціальної і вищої освіти. Зони вищих і середньо-спеціальних навчальних закладів встановлюються з метою концентрації освітніх і супутніх до них функцій: навчальних, інформаційних, культурних, оздоровчих, дозвілля.

Культурні та спортивні зони Г-3 призначаються для розташування крупних культурно-мистецьких та спортивно-видовищних комплексів, концертних залів, театрів, кінотеатрів тощо.

Лікувальні зони Г-4 призначаються для розташування лікарень, поліклінік,амбулаторій, аптек.

Торгівельні зони Г- 5 призначаються для розташування магазинів, торгівельних центрів,ринків.

5.10. Житлові зони Ж.

Житлові зони у своєму складі містять території, що призначаються для розташування житлових будинків, споруд для зберігання індивідуальних транспортних засобів, окремих вбудованих чи прибудованих об’єктів соціального і культурно-побутового обслуговування населення та інших об’єктів, що не потребують встановлення санітарно-захисних зон та не створюють негативного впливу на оточуюче середовище.

Житлові зони призначені для забудови житловими будинками різних типів і поверховості в залежності від місця розташування і характеру забудови території.

- садибної забудови Ж-1 розташування одноквартирних житлових будинків до З поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на сусідніх земельних ділянках.

Допускається розміщення об’єктів обслуговування цієї зони, гаражів для збереження автомобілів, споруд інженерно-технічного забезпечення.

- блокованої малоповерхової забудови Ж-2 розташування зблокованих житлових будинків з виходом з кожної квартири на земельну ділянку з поверховістю до 3 поверхів.

Допускається розміщення об’єктів обслуговування цієї зони, гаражів для зберігання автомобілів, споруд інженерно-технічного забезпечення.

- змішаної житлової забудови середньої поверховості та громадської забудови Ж- 3;

розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об’єктів повсякденного обслуговування, некомерційних комунальних об’єктів, а також окремих об’єктів загальноміського значення;

- змішаної багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови Ж4.

- розташування багатоповерхових житлових будинків поверховістю вище ніж 5 поверхів, супутніх об’єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об’єктів, окремих об’єктів загальноміського значення.

5.11 Рекреаційні зони Р.

належать території, що призначаються і використовуються для відпочинку населення:

- рекреаційні зони природних ландшафтів Р-1, для забезпечення збереженості унікальних природних ландшафтів – об’єктів. Мета організації зони полягає у збереженні цінних природних особливостей і ландшафтів; планувальні містобудівні заходи мають здійснюватися з мінімальним впливом на вразливі елементи природного середовища;

- рекреаційні зони активного відпочинку Р-2 призначаються для виконання активних рекреаційних функцій. До них належать міські території загального користування з відповідними об’єктами для активного відпочинку населення та громадські центри. Ці території мають бути забезпечені високим рівнем благоустрою, належним переліком постійних споруд для активного відпочинку, тимчасових споруд та інших об’єктів супутніх видів активності;

- рекреаційні зони озеленених територій загального користування Р-3 призначаються для повсякденного відпочинку населення і включає парки, сквери, сади, бульвари, міські ліси, водойми;

- рекреаційні зони дач та колективних садів Р-4.

5.12 Курортна зона – К.

Зона санаторіїв КС призначені для розміщення санаторіїв, санаторіїв –профілакторіїв для дорослих , для батьків з дітьми;

Зона установ відпочинку і туризму КВТ призначені для розміщення пансіонатів, курортних готелей, туристичних баз, оздоровчих таборів, кемпінгів, центрів обслуговування, парків.

5.13 Зони транспортної інфраструктури ТР.

До зон транспортної інфраструктури включаються :

- зона транспортної інфраструктури ТР-1 містять території смуг відводу залізниці;

- зона транспортної інфраструктури ТР-2 –відносяться території залізничних і авто вокзалів, морських і річкових вокзалів, аеровокзалів, терміналів, транспортних вузлів;

- зона транспортної інфраструктури ТР-3 відносяться території вулиць, майданів (в межах червоних ліній).

5.14 Зони інженерної інфраструктури ІН.

До зон інженерної інфраструктури відносяться :

головні об’єктіи електромережі ІН-1;

головні об’єкти тепломережі, міжоб’єктних котелень, розподільчих об’єктів електромережі ІН-2;