---

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.25

Кожний зразок повинен бутті випробуваний протягом не більше 3 хв після кондиціювання (8.10.3).

Довжину тріщини "а" вимірюють в зоні виміру металевою рулеткою за ГОСТ 7502.

8.10.5 Обробка результатів

Утворюючи різні тиски повітря всередині труби (вище або нижче очікуваною значення "критичного тиску"), отримують не менше двох результатів, за яких утворюється тріщина завдовжки а ≤ 4,7 d_n та за яких довжина тріщини складає а > 4,7 d_n.

Утворення тріщини завдовжки а > 4,7 d_n характеризує початок швидкого розповсюд-ження тріщин.

8.10.6 Результат випробувань

За результат випробування повинні приймати мінімальний внутрішній тиск повітря ("критичний тиск"), за якого виникає процес швидкого розповсюдження тріщини на зразку (згідно з показником 9 таблиці 2).

8.11 Визначення стійкості до швидкого розповсюдження тріщин для розподільних систем з МОР > 0,3 МПа при d_n ≥ 90 мм.

8.11.1 Апаратура, відбір зразків, підготовка до випробування, проведення випробування, обробка результатів - аналогічно вимогам 8.10.1 - 8.10.5.

8.11.2 Результат випробувань

За результат випробування приймають мінімальний внутрішній тиск повітря ("критичний тиск"), за якого виникає процес швидкого розповсюдження тріщини на зразку (згідно з показником 10 таблиці 2).

8.12 Стійкість до повільного розповсюдження тріщин

Визначення стійкості до повільного розповсюдження тріщин необхідно проводити за ГОСТ 24157 па трьох зразках з чотирма поздовжніми надрізами, які нанесені на зовнішню поверхню труби. Випробування поширюють на труби з е_n > 5 мм.

Надріз виконують на фрезерному станку, який має (для опори зразка за внутрішнім діаметром) горизонтальний стрижень, жорстко закріплений на столі. При цьому фрезу (рисунок 4) з ріжучими V-подібними-зубцями під кутом 60º завширшки 12,5 мм установлюють на горизонтальному валу. Швидкість різання повинна складати (0,010±0,002) (мм/об)/зуб. Наприклад, фреза з 20 зубцями, яка обертається зі швидкістю 700 об/хв при швидкості подачі 150 об/хв буде мати швидкість різання 150/(20х700)=0,011 (мм/об)/зуб.

Фрезу не треба використовувати для інших матеріалів та цілей і після нанесення надрізу завдовжки 100 м її замінюють.

Перед нанесенням надрізів необхідно визначити мінімальну товщину стінки за 8.4.4 і відмітити місце першого надрізу, потім необхідно нанести мітки, що позначають положення трьох наступних надрізів, які повинні розташуватись рівномірно по окружності труби і на рівній відстані від торців.

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.26

d_n - зовнішній діаметр труби; e_n - товщина стінки труби;

e_зал - залишкова товщина стінки; l - довжина надрізу;

L - вільна довжина зразка за ГОСТ 24157; b - ширина надрізу;

h - глибина надрізу; l - двостороння фреза з кутом 60°С

Рисунок 4 - Схема виготовлення надрізів на поліетиленовій трубі для проведення

випробування на стійкість. до повільного розповсюдження тріщин

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.27

На кожній із чотирьох ліній надрізу вимірюють товщину стінки з кожного торця і розраховують середню товщину стінки для кожної лінії надрізу.

Залишкова товщина стінки е_зал вказана в таблиці 5.

Таблиця 5 У міліметрах

Примітка 1. При розрахунку глибини надрізу необхідно вибирати максимальне значення залишкової товщини е_зал.

Примітки 2. Залишкова товщина стінки е_зал відповідає (0,78-0,82) е_n.

Глибину кожного надрізу h розраховують як різницю між середньою товщиною стінки по лінії цього надрізу і залишковою товщиною стінки е_зал. Довжина надрізу при повній глибині повинна відповідати номінальному зовнішньому діаметру труби ±1 мм.

Надрізи здійснюють попутним фрезеруванням на розраховану для кожного надрізу глибину h.

На зразки, що випробовуються, з обох кінців встановлюють заглушки типу "а" за ГОСТ 24157, як робочу рідину використовують воду.

Зразки, які випробовують, витримують у ванні з водою при температурі 80°С не менше 24 год. Потім зразки при вказаній температурі повинні витримувати без ознак руйнування постійний внутрішній тиск, який відповідає напрузі в стінні труби 4,0 МПа протягом 165 год (для ПЕ 80) або 4,6 МПа протягом 165 год (для ПЕ 100).

Випробувальний тиск розраховують за таблицею 6.

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.28

Таблиця 6

Примітка. Випробувальний тиск Р розрахований за формулою

, (8.3)

де σ - початкова напруга в стінці труби за таблицею 2, МПа;

SДR - стандартне розмірне відношення.

Для визначення фактичної глибини надрізу проводять вимір глибини надрізу після проведення випробування.

Після закінчення випробування тиском, зразок який випробовують, виймають із ванни з водою та охолоджують до 23°С. Потім з нього вирізають секцію труби навколо кожного надрізу. Розкривають надріз таким чином, щоб мати доступ до однієї з поверхонь надрізу, що обробленій! фрезою. Вимірюють ширину надрізу, який оброблений фрезою, з похибкою ±0,1 мм мікроскопом або іншим відповідним засобом вимірів, тобто як показано на рисунку 4.

Глибину надрізу h у міліметрах розраховують за формулою

, (8.2)

де b - ширина поверхні надрізу, яка оброблена фрезеруванням, у міліметрах;

d_em - виміряний середній зовнішній діаметр труби, у міліметрах.

Потім розраховують залишкову товщину стінки для кожного надрізу, як різницю між середньою товщиною стінки в місці кожного надрізу і фактичною глибиною надрізу. Залишкова товщина стінки, е_зал повинна відповідати значенням, які вказані в таблиці 5.

Якщо залишкова товщина стінки, е_зал більша максимального значення, вказаного в таблиці 5, зразок в розрахунок не приймають, замінюють іншим і випробовують знову.

8.13 Метод визначення атмосферостійкості

Атмосферостійкість (старіння при впливі природних кліматичних факторів) визначають за ГОСТ 9.708 (метод 1) на трубах діаметром 32 мм з SДR 11 або діаметром 63 мм з SДR 11, які відповідають вимогам даного стандарту.

Випробування проводять на зразках у виді відрізків труб завдовжки близько 1 м.

Робоча поверхня зразка повинна бути орієнтована на південь під кутом. нахилу 45° до лінії горизонту.

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.29

Тривалість випробування визначають за даними енергії опромінення (інтенсивності сумарного сонячного випромінювання), які отримують на кліматичних станціях за результатами метеорологічних спостережень.

Після опромінення енергією не менше 3,5 ГДж/м² зразки знову випробовують за показниками: термостабільність, відносне подовження при розриві, стійкість при постійному внутрішньому тиску (165 год при 80°С).

Зразки вважають такими, що витримали випробування на атмосферостійкість, якщо результати випробувань відповідають нормам таблиці 2.

8.14 Стійкість після проведення пережимання при постійному внутрішньому тиску при 80°С

8 14.1 Відбір зразків

Випробування проводять на зразках у виді відрізків труб завдовжки 8 d_n, але не менше ніж 250 мм. Відбирають по два типорозміри від кожної групи труб за 7.6.

8.14.2 Підготовка до випробування

Зразки труб, що випробовують, кондиціонують при температурі від (0 до 2)°С протягом 10 год±15 хв.

8.14.3 Проведення випробувань

Протягом 10 хв (після закінчення кондиціонування) в середині зразка пережимають труби упоперек осі труби між двома металевими циліндричними елементами діаметром (25±1) мм. Відстань між затискальними поверхнями циліндричних елементів після максимального пережимання повинна дорівнювати (1,8º_-0,1)e_n.

В даному стані труби повинні бути витримані не менше 1 год.

Потім протягом 10 хв відновлюють попередню форму труб.

Зразки вважають такими, що витримали вказане випробування, якщо результати випробувань на стійкість при постійному внутрішньому тиску при 80°С відповідають нормам таблиці 2.

9 Транспортування та зберігання

9.1 Труби в прямих відрізках, у бухтах та на котушках не відносять до категорії небезпечних вантажів відповідно до ГОСТ 19433 і транспортують будь-яким видом транспорту у відповідності з правилами перевезення вантажів, що діють на даному виді транспорту.

При залізничних перевезеннях труби в прямих відрізках завдовжки до 5,5 м транспортують у критих вагонах, труби в прямих відрізках завдовжки більше 5,5 м транспортують у відкритому рухомому составі за ГОСТ 22235, а також на спеціалізованих платформах вантажовідправника. При транспортуванні труб у критих вагонах маса пакету в прямих відрізках та бухти повинна складати не більше 1,25 т.

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.30

Допускається відвантаження труб засобами вантажовідправника (отримувача) проводити без формування пакета.

Труби на котушках необхідно транспортувати вертикально. Труби в бухтах можуть транспортуватися вертикально або у горизонтальному положенні. Під труби в бухтах необхідно підкладати будь-який полімерний матеріал завтовшки не менше 1 мм. При транспортуванні труб у бухтах у горизонтальному положенні висота штабеля повинна бути не більше 2 м для SДR 17,6 та 3 м для SДR 11.

9.2 Труби зберігають за ГОСТ 15150, розділ 10, за умов 5(ОЖ 4). Допускається зберігання труб за умов 8 (ОЖ 3) строком не більше 3 міс. з моменту виготовлення.

Висота штабеля труб у прямих відрізках при зберіганні більше 2 міс. не повинна перевищувати 2 м. При менших строках зберігання висота штабеля повинна бути не більше 3 м для SДR 17,6 та 4 м для SДR 11.

Труби на котушках необхідно зберігати у вертикальному положенні. Труби в бухтах можуть зберігатися у вертикальному або у горизонтальному положенні.

Труби в бухтах необхідно встановлювати на дерев'яні стелажі. При зберіганні труб у бухтах в горизонтальному положенні висота штабеля повинна бути не більше 2 м для SДR 17,6 та 3 м для SДR 11.

10 Гарантії виробника

10.1 Виробник повинен гарантувати відповідність труб вимогам даного стандарту при дотриманні умов транспортування та зберігання.

10.2 Гарантійний строк зберігання - два роки з дня виготовлення.

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.31

Додаток А

(обов'язковий)

Співвідношення між коефіцієнтом запасу міцності С та максимальним

робочим тиском МОР (розрахунковим)

Таблиця А.1.

Примітка. Труби з d_n що дорівнює 16; 20; 25; 32 мм, характеризуються тільки номінальною товщиною стінки e_n. Стандартне розмірне відношення SДR вказаних труб буде менше ніж дані, що наведені в таблиці А.1, однак в розрахунку МОР необхідно використовувати дані таблиці А.1.

ДСТУ Б В.2.7-73-98 с.32

Додаток Б

(обов'язковий)

Способи зварювання труб різних номінальних зовнішніх

діаметрів

Способи зварювання труб необхідно вибирати в залежності від номінального зовнішнього діаметра (таблиця Б.1). З'єднувальні деталі, що використовуються при зварюванні, повинні призначатися для подачі горючих газів та відповідати нормативним документам, що затверджені в установленому порядку.