---

G.1 Паливо

Приблизно 650 г суміші з n-гептану (чистота • 99 %) з приблизно 3 % (за об’ємом) толуолу (чистота • 99 %). Для забезпечення достовірності випробовування кількість речовини може бути змінена.

G.2 Розташування

        Суміш гептан-толуол необхідно підпалювати в квадратній сталевій ванні розміром 33 см • 33 см • 5 см.

G.3 Підпалювання

Підпалювати необхідно за допомогою полум’я або іскри тощо.

G.4 Умови закінчення випробовування

УE = 6.

G.5 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб характеристики m від у і m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках G.1 і G.2, до моменту, коли буде досягнуто значення у = 6, або випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацьовування.

Якщо під час випробовування сповіщувача, працюючого за принципом розсіяного світла або світла, що проходить, досягається умова y_E = 6, до видачі їм тривоги, то випробовування вважають достовірним, якщо параметр m досяг значення 1,1 dB m^-1.

ДОДАТОК Н

(обов'язковий)

ПОСЛАБЛЕНЕ ВІДКРИТЕ ГОРІННЯ РІДИНИ (n-ГЕПТАН) (TF5А ТА TF5В)

Н.1 Паливо

Приблизно 200 мл (TF5A) або 300 мл (TF5B) з n-гептану (чистота • 99 %). Для забезпечення достовірності випробовування кількість речовини може бути змінена.

Примітка. Використовувати суміші n-гептан-толуолу не дозволено, оскільки наявність толуолу в паливі істотно змінює характеристики пожежі, тому що виникає первинне сильне горіння, яке не підходить для послабленої тестової пожежі.

Н.2 Розташування

Гептан необхідно підпалювати в квадратній сталевій ванні товщиною (стінки) 2 мм і розмірами: 100 мм • 100 мм • 100 мм для TF5A 175 мм • 175 мм • 100 мм для TF5B, Встановленій, як показано на рисунку Н.1, на металеву плиту товщиною 2 мм і розмірами 350 мм • 350 мм.

1 — ванна;

2 — плита.

Рисунок Н.1 — Розташування ванни для тестових пожеж TF5A та TF5B

Примітка. Замість плити можна використовувати ванну, застосовану під час тестової пожежі TF5, яка служить тепловідводом для уникнення кипіння невеликої кількості палива, застосованого під час послабленої тестової пожежі.

Н.3 Підпалювання

Підпалювати необхідно за допомогою полум’я або іскри тощо.

Н.4 Умови закінчення випробовування

При TF5A (Клас А) m = 0,1 dB m^—1

При TF5B (Клас В) m = 0,3 dB m^—1

Н.5 Критерії достовірності випробовування

Пожежа повинна розвиватися так, щоб для пожеж TF5A та TF5B характеристики m від часу знаходилися в межах, зображених на рисунках Н.2 і Н.3, до моменту, коли m досягне значення умови закінчення випробовування, або випробний зразок видав сигнал тривоги, причому визначним є більш ранній момент часу спрацьовування.

1 — значення m;

2 — час.

Рисунок Н.2 — Граничні значення залежності m від часу, тестова пожежа TF5A

 

1 — значення m;

2— час.

Рисунок Н.3 — Граничні значення залежності m від часу, тестова пожежа TF5B

ДОДАТОК I

( обов'язковий)

КІМНАТА ТЕСТОВИХ ПОЖЕЖ І СИСТЕМА ВЕНТИЛЮВАННЯ

    I.1 Кімната тестових пожеж

Точка відбирання, іонізаційна вимірювальна камера (ІВК), давач температури і вимірювальну частину вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати всередині об’єму, вказаного на рисунках I.1 і I.2.

Точка відбирання повинна знаходитися на дузі радіусом 3 м на позиції 1, як показано на рисунку 1.1. Оптимальне розташування показано на рисунку I.1 позицією 2.

Система вентилювання повинна розташовуватися у позиції 3 відповідно до рисунка I.I. Повітряний потік, створюваний цією системою, повинен бути спрямований на тестову пожежу (позиція 4 на рисунку I.1). Систему вентилювання описано в I.2.

Точка відбирання, ІВК і механічні частини вимірювача питомої оптичної щільності треба розміщувати на відстані не менше ніж 100 мм один від одного і від найближчого краю. Вісь променя вимірювача оптичної щільності повинна проходити під стелею на відстані принаймні 35 мм від неї.

1 — точка відбирання та вимірювальний пристрій (див. рисунок 1.2);

2 — оптимальне розташування точки відбирання;

3 — система вентилювання (див. рисунок I.3);

4  — розташування тестової пожежі.

Рисунок I.1 — Горизонтальна проекція (вид зверху) кімнати тестових пожеж

1 — стеля.

Рисунок I.2 — Розташування вимірювального пристрою та випробного зразка

        I.2 Система вентилювання

Оскільки при послаблених тестових пожежах виникає лише невелика кількість диму, то при тестових пожежах TF2A, TF2B, TF3A, TF3B, TF5A і TF5B необхідно кімнату тестових пожеж обладнати системою вентилювання так, щоб створити однорідну атмосферу поблизу точок відбирання. Далі встановлюють важливі характеристики системи вентилювання.

Система вентилювання складається з каналу з квадратним перетином, який відкритий з обох боків (див. рисунок I.3).

Всередині каналу розташований вентилятор, як показано на рисунку I.3. Діаметр вентилятора повинен якомога точніше відповідати довжині сторін перетину каналу. У місці розташування лопастей вентилятора незаповнені їм області в каналі повинні бути закриті. Вісь вентилятора повинна розташовуватися на довгій осі каналу.

Система вентилювання повинна створювати на виході каналу повітряний потік зі швидкістю (1,0 ± 0,2) м/с (напрям потоку показано на рисунку I.3). Відповідність цим вимогам необхідно регулярно перевіряти під час тестових пожеж, проводячи вимірювання в центрі перетину на виході каналу (див. позицію 6 на рисунку I.3).

1 — вентилятор;

2 — канал із квадратним перетином ;

3 — підлога;

4 — штатив;

5 — повітряний потік;

6  — точка вимірювання швидкості повітряного потоку.

h — висота кімнати тестових пожеж (відповідно до 5.18.3.1 EN 54-7); L — довжина каналу.

Рисунок I.3 — Система вентилювання

ДОДАТОК J

 ( обов'язковий)

ІНФОРМАЦІЯ, В ЯКІЙ МІСТЯТЬСЯ ВИМОГИ ДО РЕАКЦІЇ СПОВІЩУВАЧА ПІД ЧАС ПОЖЕЖ, ЩО РОЗВИВАЮТЬСЯ ПОВІЛЬНО

Принцип дії найпростішого сповіщувача засновано на порівнянні сигналу, що надійшов від його чутливого елемента, з визначеним граничним значенням (порогом тривоги). Коли сигнал чутливого елемента досягає граничного значення, сповіщувач формує сигнал тривоги. Концентрація диму, за якої це відбувається, є значенням порога спрацьовування сповіщувача. У такому простому сповіщувачі поріг тривоги — величина постійна, що не залежить від швидкості зміни в часі сигналу чутливого елемента.

Відомо, що протягом строку експлуатування сповіщувача сигнал його чутливого елемента в чистому повітрі може змінюватися. Такі зміни можуть бути спричинені, наприклад, забрудненням вимірювальної камери пилом або іншими довгостроковими впливаннями такими, як старінням елементів. Цей дрейф може згодом призвести до підвищення чутливості і, можливо, до помилкових спрацьовувань.

Тому для збереження рівня порога спрацьовування, постійного у часі, може бути доцільним передбачати компенсування такого дрейфу. Вважається, що компенсування досягають підвищенням значення порога спрацьовування для часткового або повного компенсування зростання дрейфу вихідного сигналу його чутливого елемента.

Будь-який з способів компенсування дрейфу зменшує чутливість сповіщувача до повільних змін вихідного сигналу чутливого елемента, навіть якщо ці зміни викликані звичайним, але, проте, поступовим зростанням задимленості. Метою вимоги 5.6а) є забезпечення умови, щоб чутливість до пожежі, що розвивається повільно, не знижувалася через компенсацію до неприйнятного рівня.

З цією метою у стандарті приймають, що розвиток будь-якої пожежі, що представляє серйозну небезпеку для життя людей або майна, буде таким, що значення вихідного сигналу чутливого елемента змінюється зі швидкістю, принаймні, А/4 на годину, де А — номінальне значення порога спрацьовування сповіщувача. Характер реагування на швидкість зміни менше ніж А/4 на годину не зазначено в цьому стандарті, а це означає, що до сповіщувача не висувають вимогу щодо спрацьовування за таких низьких швидкостей зміни значення вихідного сигналу чутливого елемента.

Для того, щоб не обмежувати вибір способу досягнення компенсації, відповідно до 5.6 потрібно лише, щоб для всіх значень швидкості зміни більше ніж А/4 на годину, час до видавання сигналу тривоги не перевищував більше ніж у 1,6 рази значення часу до видавання сигналу тривоги за умов відсутності компенсації.

Якщо поріг тривоги лінійно підвищується у часі в результаті підвищення сигналу чутливого елемента, і рівень компенсації не обмежено, то максимально допустима швидкість компенсації, як видно з рисунка J.1, становить 0,6А/6,4 = 0,094А на годину, тобто значення вихідного сигналу чутливого елемента за такої компенсації досягне скомпенсованого значення порога тривоги рівно через 6,4 год.

Хоча вище було прийнято, що поріг тривоги компенсують лінійно і довгостроково, процес не повинен бути ні лінійним, ні тривалим. Наприклад, східчаста компенсація, зазначена на рисунку J.2, також відповідає вимогам, у цьому випадку сигнал тривоги досягається за час 6 год, що менше гранично припустимого значення 6,4 год.

Крім того, якщо рівень компенсації обмежено 0,6А, то немає потреби обмежувати швидкість компенсації значенням 0,094 А на годину. Відносно висока швидкість компенсації, зазначена на рисунку J.3, також відповідає вимозі досягнення стану тривоги за 6,4 год. У цьому випадку швидкість компенсації буде обмежена лише вимогами тестових пожеж.

Вимоги 5.6а) надають можливість обирати спосіб компенсування за повільних змін. З іншої сторони відомо, що в практиці будь-який сповіщувач має обмежений діапазон, у якому вихідний сигнал чутливого елемента лінійний стосовно рівня задимленості (або концентрації іншого імітатора, еквівалентного диму). Якщо діапазон, у якому здійснюється компенсація, приходиться на нелінійний діапазон характеристики чутливого елемента, чутливість сповіщувача може неприпустимо знизитися.

Як приклад розглянемо сповіщувач із характеристикою, що відповідає зазначеній на рисунку J.4, на якій обидві осі координат представлені в одиницях виміру значення порога спрацьовування А. Нелінійність характеристики викликає зменшення реальної чутливості сповіщувача за високих значень вхідного сигналу чутливого елемента (диму або аерозолю). У цьому випадку рівень компенсації необхідно обмежити значенням менше ніж 1,1 А, тоді наприкінці діапазону для досягнення зміни значення вихідного сигналу відносно А необхідне зростання рівня спонукального сигналу від 1,1 А до 2,7 А. Це зменшення чутливості в 1,6 рази відповідає максимально припустимому відповідно до 5.6b).

1              — відносне значення порога тривоги (стосовно А);

2              — час;

3              — графік компенсованого порога тривоги;

4              — вихідний сигнал чутливого елемента.

  Рисунок J.1 — Лінійна компенсація, випадок обмеження

1              — відносне значення порога тривоги (стосовно А);

2              — час;

3              — графік компенсованого порога тривоги;

4              — вихідний сигнал чутливого елемента.

Рисунок J.2 — Східчасте компенсування, випадок обмеження

1 — відносне значення порога тривоги (стосовно А);

2 — час ;

3 — графік компенсованого порога тривоги;

4 — вихідний сигнал чутливого елемента.

Рисунок J.3 — Високошвидкісне компенсування з обмеженням за рівнем

1 — вихідний сигнал;

2 — рівень спонукального сигналу.

Рисунок J.4 — Приклад нелінійной характеристики

ДОДАТОК К

 (довідковий)

УСТАТКОВАННЯ ДЛЯ ВИПРОБОВУВАННЯ ПРИСТРОЇВ КОНТРОЛЮ ПОВІТРЯНОГО ПОТОКУ

        К.1 Загальні положення

Цей додаток описує устатковання і методику випробовування пристрою контролю повітряних потоків.

1 — найнесприятливіший пристрій доставляння (визначає виробник);

2 — випробний сповіщувач;

3 — анемометр.

Рисунок К.1 — Вимірювання повітряного потоку за найнесприятливішого пристрою доставляння

К.2 Вимірювання повітряного потоку за найнесприятливіших умов для пристрою доставляння

Використовування устаткування показано на рисунку К.1, до того ж:

a)   ВС монтують відповідно до вказівок виробника;

b)   початкове значення величини повітряного потоку (Fn) вимірюють за допомогою відкаліброваного вимірювального приладу, наприклад анемометра, за найнесприятливішого пристрою доставляння (як визначено виробником для тестових пожеж);

c)   між ВС і анемометром немає точок відбирання;

d)   мінімальна відстань між анемометром і першою точкою відбирання — 30 см.

Примітка. У цьому прикладі значення повітряного потоку відповідає швидкості повітря (м/с), яка знаходиться в прямій залежності від об'єму повітряного потоку відповідно до 6.1.6.

К.3 Випробовування пристрою контролю повітряних потоків із випробовувальним трубопроводом