Вимоги цього розділу Правил поширюються на виробничі об'єкти, що містять джерела можливих викидів та витоків в атмосферу шкідливих речовин і сумішей, що відносяться до третього і більш високих класів небезпеки. Для таких об'єктів повинна бути встановлена буферна (захисна) зона.
9.1.3. Роботи з розкриття продуктивного пласта, перфорації, викликання припливу, гідродинамічні дослідження та інші небезпечні операції необхідно проводити за планом під керівництвом відповідальної особи, що призначається наказом по підприємству.
9.1.4. При роботі в дихальному апараті на гирлі свердловини або біля іншого джерела виділення сірководню виконавці та керівник робіт повинні мати радіопереговорний пристрій.
9.1.5. На кожному технологічному об’єкті повинен бути план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, де повинен бути розділ про роботу в сірководневому середовищі.
9.1.6. В плані локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, пов’язаних з можливою появою в повітрі робочої зони токсичних речовин, концентрацією вище ГДК, повинні бути визначені схеми розміщення та шляхи евакуації людей, під’їзні дороги, порядок контролю робочої зони, місця знаходження засобів захисту працюючих і аварійних засобів, заходи безпеки і обов’язки працівників при виникненні аварійних ситуацій.
З планом ліквідації аварій і сигналами тривоги повинен бути ознайомлений під підпис весь виробничий персонал.
9.1.7. Ліквідація відкритих нафтових і газових фонтанів і аварій, пов’язаних з можливим викидом в атмосферу газу, що містить сірководень, повинна здійснюватись спеціалізованою аварійно-рятувальною службою, на яку також покладено проведення профілактичної роботи щодо запобігання виникненню відкритих фонтанів.
9.1.8. Нафтогазовидобувне підприємство повинно розробити план заходів з захисту населення і довкілля в межах санітарно-захистної зони, а також в межах контуру родовища.
9.1.9. Контроль повітряного середовища на об’єкті повинен проводитись згідно з графіком, затвердженим керівництвом нафтогазовидобувного підприємства:
в місцях можливого виділення і скупчення сірководню на відкритому повітрі – щодоби;
в закритих приміщеннях – щозміни.
Результати замірів повинні заноситись в журнал контролю повітряного середовища.
9.2. Вимоги до персоналу
9.2.1. До робіт на об'єктах родовищ з вмістом сірководню допускаються особи не молодше 18 років, які мають медичне заключення про придатність до роботи в дихальних апаратах ізолюючого типу, і пройшли необхідне навчання з охорони праці та пожежної безпеки робіт на об'єкті.
9.2.2. Перебування на технологічних об'єктах облаштування газових та нафтових родовищ, що містять сірководень, без засобів індивідуального захисту не допускається.
9.2.3. Не рідше одного разу на місяць на об'єктах повинні проводитись навчально-тренувальні заняття з обслуговуючим персоналом з ліквідації аварійних ситуацій згідно з ПЛАС.
9.2.4. Персонал сторонніх організацій, який залучається до робіт на газонебезпечних об'єктах, повинен пройти інструктаж з питань безпеки в обсязі, затвердженому технічним керівником нафтогазовидобувного (бурового) підприємства, та мати засоби індивідуального захисту.
9.2.5. Працівники, які безпосередньо виконують роботи в умовах можливого виділення токсичних речовин, повинні знати їх властивості, дію на організм людини, симптоми отруєння та порядок надання долікарняної допомоги потерпілим.
9.2.6. При прийнятті на роботу всі без винятку працівники повинні проходити додаткове навчання і перевірку знань вимог безпеки з врахуванням специфіки виробництва за програмою, погодженою з органами Держнаглядохоронпраці.
Перед початком роботи керівник зобов’язаний ознайомити працюючих з погодними умовами і умовами виходу із небезпечної зони в аварійній ситуації.
9.2.7. Працівники, що виконують роботи, пов’язані з можливим виділенням сірководню, повинні бути забезпечені газоаналітичними приладами для здійснення експрес-аналізу на наявність сірководню в повітрі робочої зони. Члени бригади повинні бути забезпечені засобами індивідуального захисту, знати їх будову і вміти користуватись ними.
9.2.8. Аналіз газоповітряного середовища на вміст сірководню повинен здійснюватись навченим та атестованим персоналом (не менше двох осіб).
9.2.9. Забороняється перебування на об’єктах буріння, експлуатації, збору і підготовки нафти і газу сторонніх осіб.
9.3. Вимоги до території, будівель і споруд
9.3.1. Забороняється споруджувати на території гірничих відводів нафтових, газових та газоконденсатних родовищ з вмістом сірководню будівлі та споруди, не пов'язані з видобуванням нафти і газу.
9.3.2. Приміщення для готування і приймання їжі, відпочинку вахти, вузол зв'язку та ін. розміщуються на відстані не менше 200 м від гирла свердловини.
9.3.3. На території бурових і промплощадок повинні бути встановлені пристрої (конус, флюгер та ін.) для визначення напрямку вітру і покажчики сторін світу. У темний час доби пристрої необхідно освітлювати.
9.3.4. В операторній та інших приміщеннях, де перебуває експлуатаційний персонал, повинні бути вивішені:
а) технологічна схема розташування обладнання і трубопроводів з зазначенням на них КВПіА, запобіжних, запірних, регулювальних пристроїв, а також схеми встановлення датчиків сірководню і розташування точок контролю повітряного середовища;
б) схема об'єкта з зазначенням розташування аварійних складів, пунктів збору, острівців газової безпеки, основних і запасних маршрутів руху людей і транспорту, переважних напрямків поширення і місць можливого скупчення сірководню в аварійній ситуації, засобів зв'язку і оповіщення;
в) схема оповіщення з зазначенням номерів телефонів газорятувальної та інших аварійних служб, пожежної охорони, медсанчастини;
г) оперативна частина ПЛАС.
9.3.5. Відкриті ділянки циркуляційної системи повинні розташовуватись поза межами приміщення насосної.
9.3.6. Приміщення виробничих об'єктів повинні бути обладнані постійно діючою припливно-витяжною вентиляцією з механічним спонуканням.
У приміщеннях з періодичним перебуванням обслуговуючого персоналу повинні бути встановлені газосигналізатори і вентиляційні установки з ручним вмиканням із зовнішнього боку приміщення.
9.3.7. Виробничий персонал повинен бути забезпечений телефонним або радіозв'язком з диспетчером підприємства, а працюючі безпосередньо на газонебезпечному об'єкті - додатковим телефонним зв'язком .
9.3.8. Газонебезпечні місця, а також траси діючих трубопроводів повинні бути позначені знаками безпеки відповідно до діючих нормативних документів.
9.3.9. На промплощадках та у виробничих приміщеннях не допускається наявність підвалів, заглиблень, незасипаних каналів.
9.3.10. Забороняється розміщення будівель та споруд замкнутим чи напівзамкнутим контуром. Виходи із будівель не повинні направлятись у бік обладнання і установок, де можливе виділення токсичних речовин.
9.3.11. На території промплощадок забороняється підземне прокладання трубопроводів, які транспортують токсичні речовини. Не допускається розміщення з’єднань надземних трубопроводів, в тому числі і зварних, в недоступних для огляду місцях.
9.3.12. Виробничі об’єкти, під’їзні дороги до них повинні бути укомплектовані знаками безпеки.
9.3.13. Забороняється злив токсичних рідин в систему каналізації без нейтралізації.
9.4. Технологічне обладнання
9.4.1. Технологічне обладнання, що експлуатується в сірководневому середовищі, повинне вибиратися з урахуванням параметрів технологічних процесів і корозійно-агресивного середовища. Використання обладнання в стандартному і корозійностійкому виконанні регламентується таблицями 3а, 3б.
У паспортах на корозійностійке обладнання повинні бути гарантії підприємства-виробника щодо можливості його застосування в агресивному середовищі. Крім того, повинен бути забезпечений його інгібіторний захист.
Таблиця 3а
Сфери використання обладнання у стандартному і стійкому до сульфідно- корозійного розтріскування (СКР) виконанні залежно від абсолютного тиску (Рабс), парціального тиску сірководню (PH2S) та його концентрації (СH2S) для багатофазного флюїду «нафта-газ-вода» з газовим фактором менше 890 м3/м3
|
Виконання обладнання |
Рабс < 1,83*106 Па (18,6 кгс/см2) |
Рабс < 1,83*106 Па (18,6 кгс/см2) |
|||||
|
СH2S <4% (об) |
4% < CH2S <15% (об) |
СH2S >15% (об) |
СH2S <0,02% (об) |
СH2S >0,02% (об) |
|||
|
PH2S < 7,3*104 Па |
PH2S > 7,3*104 Па |
PH2S <345 Па |
PH2S > 345 Па |
||||
|
Стандартне |
+ |
+ |
- |
- |
+ |
- |
- |
|
Стійке до СКР |
- |
- |
+ |
+ |
- |
+ |
+ |
Таблиця 3б
Сфери використання обладнання у стандартному і стійкому до сульфідно- корозійного розтріскування (СКР) виконанні залежно від абсолютного тиску (Рабс), парціального тиску сірководню (PH2S) та його концентрації (СH2S) для вологого газу або обводненої нафти з газовим фактором менше 890 м3/м3
|
Виконання обладнання |
Рабс < 450кПа (4,6 кгс/см2) |
Рабс > 450кПа (4,6 кгс/см2) |
|||
|
СH2S < 10% (об) |
СH2S > 10% (об) |
СH2S < 0,075% (об) |
СH2S >0,075% (об) |
||
|
PH2S <345 Па |
PH2S > 345 Па |
||||
|
Стандартне |
+ |
- |
+ |
- |
- |
|
Стійке до СКР |
- |
+ |
- |
+ |
+ |
9.4.2. Місткісне обладнання з рідинами, що містять сірководень, повинне бути оснащене сигналізатором верхнього граничного рівня, пристроєм для дистанційного заміру рівня рідини та нижнім пробовідбірником. Місткості циркуляційної системи бурової установки повинні бути обладнані відповідно до вимог п.6.3.1 цих Правил.
9.4.3. Для захисту від корозії технологічного обладнання і трубопроводів систем видобування, збору, підготовки і транспорту нафти, газу і конденсату, експлуатаційної і ліфтової колон, внутрішньосвердловинного та іншого обладнання, яке експлуатується в умовах впливу сірководню, повинні застосовуватись інгібітори корозії, спеціальні покриття і технологічні методи зменшення корозійної активності продукції.
9.4.4. Маніфольд противикидного обладнання, бурильні труби, ліфтові труби, трубопроводи, що знаходились у контакті з сірководнем, після їх демонтажу перед повторним використанням повинні бути піддані дефектоскопії, опресовані і перевірені на герметичність.
9.4.5. Відповідність якості труб обсадних і ліфтових колон технічним умовам та їх стійкість до СКР під напругою повинні підтверджуватись сертифікатом.
9.4.6. Використовуване на об’єктах обладнання і апаратура, які безпосередньо контактують з сірководневим середовищем, повинні бути в антикорозійному виконанні.
9.4.7. Герметичність фланцевих з’єднань, арматури, люків, апаратів, рознімних частин обладнання тощо необхідно перевіряти індикаторним папером.
9.4.8. Газ, що містить сірководень, забороняється стравлювати в атмосферу без спалення або нейтралізації.
9.4.9. Внутрішня поверхня експлуатаційної колони та внутрішня і зовнішня поверхня ліфтової колони вище пакера, а також свердловинне обладнання, технологічні апарати, трубопроводи та інше обладнання, яке експлуатується в умовах корозійно-активного середовища, повинні оброблятися інгібітором корозії та інгібітором гідратоутворення.
9.4.10. Контроль корозійного стану обладнання здійснюється:
встановленням контрольних взірців (свідки корозії);
за показниками швидкості корозії;
з застосуванням ультразвукової і магнітної товщинометрії.
Методи, періодичність і місця контролю корозійного стану кожного виду обладнання встановлюються головним інженером нафтогазовидобувного підприємства.
9.4.11. При експлуатації засобів КВПіА і телемеханіки слід контролювати корозійний стан лічильників нафти, газу, конденсату, регулюючих та запірних клапанів, пристроїв для відбору проб.
9.5. Розробка проектів на розвідку, буріння свердловин,
облаштування і розробку родовищ
9.5.1. Проект облаштування родовища повинен мати розділ "Охорона праці, забезпечення газової і пожежної безпеки при будівництві і експлуатації виробничих об'єктів", що містить основні організаційні, технічні рішення щодо забезпечення газо- і пожежобезпеки промислово-виробничого персоналу та населення, яке проживає в зоні можливої загазованості, при аварійних ситуаціях.
9.5.2. У проекті облаштування родовища повинні бути передбачені місця розташування острівців газової безпеки, засобів колективного захисту працюючих і населення, станцій контролю загазованості навколишнього середовища, постів газової безпеки, вітрових конусів, контрольно-пропускних пунктів.
