МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

















ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ДЛЯ МОНТУВАЛЬНИКІВ ШИН























Київ-2000

УЗГОДЖЕНО

Державний департамент з нагляду за охороною праці

(лист від 07.09.2000

№ 06-03-15/3285)



УЗГОДЖЕНО

Національним НДІ охорони праці (лист від 08.09.2000 № 279)

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства транспорту України

від "14" 09 2000р.

№ 506










ПІ 5.1.12-106-2000



ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці для монтувальників шин


















Київ - 2000

ПЕРЕДМОВА



1. РОЗРОБЛЕНО Державним автотранспортним науково-

дослідним і проектним інститутом

(В.Ф.Штанов, В.О.Цикоза, В.М.Кириленко,

Ю.В.Гержод)

2. ВНЕСЕНО Департаментом безпеки транспорту та технічної

політики Міністерства транспорту України

3. ВВЕДЕНО Вперше

ЗМІСТ


1. Загальні положення.........................................................................................................5

2. Вимоги безпеки перед початком роботи........................................................................8

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи....................................................................8

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи....................................................................... 11

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях........................................................................... 11

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці

для монтувальників шин

1. Загальні положення

1.1. Дана Примірна інструкція розроблена на основі Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 13.01.97 № 5, визначає обов'язки монтувальників шин, установлює вимоги безпеки при виконанні шиномонтажних робіт.

На основі цієї примірної інструкції на підприємствах в залежності від наявної виробничої бази і технології розробляється і затверджується інструкція з охорони праці для монтувальника шин конкретного підприємства.

1.2. Для виконання шиномонтажних робіт власник зобов'язаний призначити монтувальників шин, які пройшли навчання за спеціальною програмою, затвердженою Міністерством освіти або міністерствами (відомствами) та погодженою з Держнаглядохоронпраці України та які мають посвідчення на право виконання даних робіт.

1.3. Навчання та атестація монтувальників шин проводиться в порядку, визначеному для працівників, що виконують роботи з підвищеною небезпекою.

1.4. Для виконання шиномонтажних робіт допускаються робітники, які досягли 18 років.

1.5. Перед призначенням на роботу монтувальники шин повинні проходити медичні огляди для визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цієї професії (цього виду робіт). Особи, які мають медичні протипоказання, до виконання даного виду робіт не допускаються.

1.6. Допуск до роботи монтувальників шин (шиномонтажних робіт) оформляється наказом по підприємству.

1.7. Перед допуском до роботи монтувальник шин проходить вступний та первинний інструктаж з охорони праці, а також перевірку знань вимог безпеки при виконанні шиномонтажних робіт і стажування з відповідним оформленням у спеціальному журналі.

Йому повинна видаватися під розписку інструкція з охорони праці при виконанні цих робіт або вивісити її на його робочому місці.

Повторний інструктаж проводиться не рідше одного разу на три місяці.

1.8. Періодична перевірка знань з охорони праці монтувальників шин проводиться комісією підприємства кожні 12 місяців.

У разі, коли на підприємстві відсутня така комісія, періодичну перевірку знань монтувальників шин проводять в комісіях споріднених підприємств.

1.9. Позачергова перевірка знань проводиться у таких випадках:

- при переході з одного підприємства на інше;

- на вимогу працівника органу державного управління і нагляду за охороною праці;

- при перерві в роботі за спеціальністю більше одного року.

1.10. Перевірка знань проводиться за відповідною програмою з урахуванням інструкції з охорони праці для монтувальника шин конкретного підприємства.

1.11. Допущений до самостійної роботи монтувальник шин повинен знати:

- технологію проведення шиномонтажних робіт;

- будову і розміри різних типів і видів шин і коліс, що використовуються на підприємстві, правила їх експлуатації і зберігання;

- безпечні прийоми демонтажу, монтажу та накачування коліс автомобілів різних марок;

- будову і правила безпечної експлуатації обладнання, пристроїв, приладів та інструменту, що застосовуються при шиномонтажних роботах;

- небезпечні фактори при виконанні шиномонтажних робіт, способи надання першої допомоги при нещасних випадках;

- норми тиску в шинах різних розмірів і типів.

1.12. Монтувальник шин зобов'язаний:

- знати і виконувати вимоги цієї інструкції і нормативних актів про охорону праці, пожежної безпеки, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

- додержуватись зобов'язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства;

- співробітничати з власником у справі організації безпечних і нешкідливих умов праці, особисто вживати посильних заходів щодо усунення будь-якої виробничої ситуації, що створює загрозу його життю чи здоров'ю або оточуючих його людей та навколишньому середовищу, повідомляти про небезпеку свого безпосереднього керівника або іншу посадову особу.

1.13. Під час виконання шиномонтажних робіт можуть мати місце такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

- виліт замкового кільця при накачуванні чи підкачуванні шини або знятті здвоєних коліс з автомобіля;

- розрив покришки при накачуванні шини;

- падіння виваженої частини автомобіля;

- самовільний рух автомобіля;

- наїзди транспортних засобів;

- рухомі і обертові частини обладнання (шківи, муфти, рухомі частини пристроїв, столів тощо);

- інструменти або їх частини, що відлітають;

- падіння робітників при відкручуванні чи закручуванні гайок кріплення коліс;

- падіння колеса чи шини;

- ураження електричним струмом при відсутності або несправності захисного заземлення чи занулення, ізоляції струмоприймачів;

- знижена температура повітря в холодний період року.

1.14. Монтувальник шин повинен володіти навиками і прийомами безпечного виконання шиномонтажних робіт.

1.15. Обладнання (установки для очищення ободів коліс, шафи для сушіння покришок після миття тощо), при роботі на якому виділяються шкідливі речовини, повинно бути обладнане місцевою вентиляцією (відсмоктувачами).

1.16. Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинен перевірятися у визначені терміни і не повинен перевищувати встановлених гранично-допустимих концентрацій: вуглецю оксиду - 20 мг/м3, азоту оксиду - 5 мг/м3, тальк - 4 мг/м3.

1.17. Пристрої, пристосування та інструмент, що застосовуються при виконанні шиномонтажних робіт, повинні відповідати виду робіт, бути справними і підлягають щомісячно контролю та вибракуванню.

1.18. Манометри для вимірювання тиску в шинах повинні проходити держперевірку не рідше 1 разу на 12 місяців, мати штамп про перевірку і бути опломбованими.

1.19. Монтувальники шин повинні бути забезпечені такими засобами індивідуального захисту з терміном носіння: костюм бавовняний - 12 міс, черевики шкіряні - 12 міс, рукавиці комбіновані - 3 міс, окуляри захисні - до зносу та іншими засобами індивідуального захисту згідно колективного договору.

1.20. Температура, вологість і швидкість повітря в приміщенні дільниці повинні відповідати допустимим нормам: в холодний період року - відповідно 15-21°С, 75%, не більше 0,4 м/с, а в теплий період року відповідно - 16-27°С, 75%, 0,2-0,5 м/с

1.21. У приміщенні (робочій зоні) шиномонтажних робіт повинна бути освітленість не менше 200 лк (при застосуванні люмінесцентних ламп) в системі загального освітлення.

1.22. Роботи з монтажу і демонтажу шин, зняття і установлення коліс на транспортні засоби, контролю стану покришок і ободів коліс, тиску в шинах повинні проводитися згідно з технологічною документацією (картою).

1.23. На дільниці повинні бути вивішені такі знаки безпеки:

- заборонні - "Накачування шин без захисного пристрою заборонено", "Ліквідувати {поправляти) положення на диску стопорних (замочних) кілець при наявності тиску в шині забороняється";

- приписуючий - "При накачуванні шин використовуй захисний пристрій".

1.24. Знаходячись на території підприємства і у виробничих приміщеннях, монтувальник шин повинен ходити по пішохідним доріжкам, бути уважним до руху транспорту, не перебігати дорогу близько від транспорту, що рухається, не їздити в кузовах самоскидів, причепів, на підніжках автомобілів тощо.

Переходити через оглядові канави треба по перехідним місткам, не дозволяється їх перестрибувати.

1.25. Монтувальник шин повинен виконувати тільки ту роботу, яка доручена його безпосереднім керівником (бригадиром, майстром, начальником дільниці) та ознайомлений з вимогами безпеки її виконання, а також вимоги правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, режиму праці і відпочинку.

Не дозволяється наступати на електричні кабелі, знаходитись під піднятим вантажем, переодягатись біля верстатів, що працюють, підходити до відкритих люків, наближатися до місць проведення вантажно-розвантажувальних робіт тощо.

1.27. Монтувальник шин, навчений та атестований в установленому порядку згідно з нормативними документами, несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених в цій інструкції з охорони праці, згідно з чинним законодавством України.

2. Вимоги безпеки перед початком виконання роботи

2.1. Перед тим як стати до роботи монтувальник шин повинен:

2.1.1. Перевірити справність засобів індивідуального захисту і одягнути їх.

2.1.2. Уважно оглянути робоче місце, привести його в порядок, прибрати всі предмети, що заважають роботі. Перевірити справність інструментів і пристосувань, розташувати їх і матеріали в зручному і безпечному для користування порядку.

2.1.3. Перевірити і переконатись в справності:

- технологічного устаткування (шиномотажних стендів, борторозширників, компресорів, гайковертів, домкратів, електричних кабелів, штепсельних з'єднань тощо), пристроїв, приладів, стелажів;

- загально-обмінної і місцевої вентиляції;

- освітлення робочого місця (зони).

2.2. При виявленні під час огляду устаткування, приладів, пристроїв, систем (освітлення, вентиляції тощо) несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами монтувальник шин, не приступаючи до роботи, доповідає про це майстру (бригадиру) та інші служби в установленому на підприємстві порядку.

2.3. Монтувальник шин не повинен приступати до роботи при відсутності чи несправності вентиляції, устаткування, приладів, інструменту, освітлення на робочому місці.

3. Вимоги безпеки під час виконання роботи

3.1. Проведення шиномонтажних робіт (зняття і установлення коліс на транспортні засоби, монтаж і демонтаж шин) на підприємстві повинно здійснюватися на спеціально відведеній дільниці (посту) із застосуванням спеціального устаткування, пристроїв та інструменту, передбачених технологічною документацією.

3.2. Робота на дільниці монтування шин повинна проводитися тільки при працюючій загальнообмінній припливно-витяжній вентиляції.

3.3. При виконанні робіт монтувальник шин повинен працювати тільки в спецодягу, спецодяг слід використовувати за своїм призначенням.

3.4. Приступати до виконання шиномонтажних робіт на автотранспортному засобі на спеціалізованому посту треба тільки після того як він буде старанно вимитий, очищений від бруду, льоду і снігу. Якщо в автомобіля не вимита ходова частина ставити його на пост і виконувати шиномонтажні роботи не допускається.

3.5. В'їзд (виїзд) в приміщення і постановка автомобілів на шиномонтажний пост повинні здійснюватися з дозволу та під керівництвом відповідальної особи (бригадира, майстра, начальника дільниці).

3.6. Перед зняттям колеса необхідно перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайки, автомобіль вивішити на спеціальному підйомнику або за допомогою іншого підіймального механізму (спеціальних пристроїв для підіймання автобуса безпосередньо за диск колеса, домкрату тощо).

3.7. При проведенні вивішування автомобіля на підйомнику на пульті його управління повинна бути вивішена табличка із написом "Підйомник не включати -працюють люди!"

3.8.Плунжер гідравлічного, пневматичного підйомника у робочому (піднятому) положенні повинен бути надійно зафіксований упором (штангою), що гарантує неможливість довільного опускання підйомника.

3.9. Перед виважуванням частини автомобіля домкратом (спеціальним пристроєм для підіймання автобуса безпосередньо за диск колеса тощо) необхідно встановити його на горизонтальну неслизьку площадку, зупинити двигун (крім випадків накачування або підкачування шин від компресора автомобіля), включити знижену передачу, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом.

Під колеса, що не підіймаються, необхідно підкласти упорні колодки не менше двох, а під вивішену частину автомобіля - спеціальну підставку (козелок).