---

Проміжок часу від початку до закінчення подавання розрахункової кількості порошку з системи порошкового пожежогасіння не повинен перевищувати ЗО с.

Національна примітка

Тривалість подавання вогнегасного порошку визначають згідно з ДСТУ 3972 [7] вимірюванням проміжку часу від початку до закінчення його подавання, який визначають візуально

Мінімальна норма витрати порошку R, у кілограмах за секунду, не повинна бути меншою, ніж одержана з рівняння: де Q — розрахункова кількість порошку, кг.

Об’єм приміщення V, використаний у 10.2, — це загальний об’єм приміщення за винятком об’єму будь-яких стаціонарних герметичних негорючих елементів (наприклад елементів будинку), які є у межах приміщення.

Розпилювачі для систем пожежогасіння об'ємним способом треба розташовувати згідно з рекомендаціями виробника

11 СИСТЕМИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ ЛОКАЛЬНОГО ЗАСТОСОВУВАННЯ

Національна примітка

Згідно з ДБН В 2 5 13 [10] системи порошкового пожежогасіння можна застосовувати для реалізації локального поже­жогасіння об’ємним або поверхневим способом

Проектування системи для гасіння пожежі обладнання передбачає застосовування локального пожежогасіння об’ємним способо

мЯкщо треба передбачити гасіння поверхневої пожежі та пожежі обладнання одночасно, то потрібно обрати більшу розрахункову кількість порошку.

Випадок поверхневої пожежі потрібно розраховувати відповідно до рисунка С.1.

Випадок пожежі обладнання потрібно розраховувати відповідно до 11.2.2 та рисунка С.З (си­стеми для приміщень) і рисунка С.4 (установки зовні). Приклади розрахунків для використовування установок локального застосовування наведено у додатку В.

Розпилювачі системи локального застосовування для поверхневої пожежі та пожежі облад­нання потрібно розташовувати відповідно до рекомендацій виробника. Приклад розрахунків наве­дено у додатку А.

Кількість вогнегасного порошку, мінімальну тривалість подавання та норму витрати потрібно визначати відповідно до рисунків С.1—С.4 залежно від розміщення розпилювачів.

Кількість порошку Q повинна бути не меншою, ніж:

Q=K_sV_b

де Q — кількість порошку, кг;

V₁— умовний об’єм, м³, навколо пожежонебезпечного об’єкта, який утворюється його проек­цією на найближчі тверді межі або на умовні площини на відстані 1,5 м від цього об’єкта (обирають менше значення).

К₅ = 1,2 кг/м³.

Національний відхил

1. В Україні чинний ДБН В 2 5-13 [10], згідно з яким замість терміна «умовний об’єм» застосовують термін «розрахун­ковий захищуваний об'єм — У_зл»

2. Згідно із ДБН В 2 5-13 [10] У_зл = 1,52 А В Н, де А, В, Н відповідно довжина, ширина, висота захищуваного обладнання

3. 1.2.3 Максимальна тривалість подавання порошку

Проміжок часу від початку до закінчення подавання розрахункової кількості вогнегасного по­рошку з системи порошкового пожежогасіння не повинен перевищувати ЗО с.

12. КЕРУВАННЯ І ПУСК СИСТЕМИ ПОРОШКОВОГО ПОЖЕЖОГАСІННЯ

    1. Загальні положення

Система порошкового пожежогасіння повинна мати ручний та автоматичний пуск або лише ручний пуск.

Національна примітка

В Україні чинний ДБН В 2 5-13 [10], який деталізує вимоги щодо проектування засобів виявлення пожежі та пуску сис­тем пожежогасіння

Пожежні сповіщувачі повинні відповідати або належній частині стандарту EN 54 або стандарту EN 12094-9.

Кількість і місце розташування пожежних сповіщувачів залежить від їхнього типу, структури приміщення (розміру, висоти, поверхні стелі, поверхні перекриття тощо)' і стану навколишнього середовища у захищуваній зоні. Пожежні сповіщувачі повинні бути розташовані так, щоб унемож­ливити хибний сигнал про пожежу.

Національна примітка

В Україні чинні стандарти комплексу ДСТУ EN 54 [17-26] зі ступенем відповідності IDT та ДБН В 2 5 13 [10], які деталі­зують вимоги до пожежних сповіщувачів різних типів та їхнього розташування, а також функціювання систем пожежної сиг­налізації

Максимальна висота приміщення, де будуть встановлені пожежні сповіщувачі, повинна відпо­відати таблиці 2.

Таблиця 2 — Сповіщувачі

Площа, яка контролюється пожежним сповіщувачем, не повинна перевищувати 25 м².

Національний відхил

Розміщення пожежних сповіщувачів — згідно з чинним в Україні ДБН В 2 5 13 [10]

У випадку використовування установок локального застосовування, пожежні сповіщувачі по­трібно розміщуватися поблизу від об’єкта захисту, і з урахуванням характеристик цього об’єкта.

Електричні системи виявляння пожежі для ініціації викиду порошку повинні бути скомпоновані за схемою логічного «І».

Національна примітка

Сигнал на пуск автоматичної системи порошкового пожежогасіння формують згідно з ДБН В 2 5 13 [10]

Якщо відповідно до розділу 9 передбачено застосовування пристроїв затримування для ева- куювання із захищуваних зон, то викид порошку має бути затриманий на певний період після пуску системи. Цей час затримування не повинен бути більше, ніж необхідний час для забезпечення безпечного евакуювання. Якщо цей час перевищує ЗО с, то всі заходи протипожежного захисту слід переглянути.

Викид порошку з порошкової системи повинен статися лише після того, як увімкнулися сиг­нали пожежної тривоги і завершився час затримування подання пускового сигналу, заданий при­строєм затримування.

Потрібно використовувати механічні або пневматичні пристрої затримування.

Національна примітка

Вимоги до пристроїв затримування випуску вогнегасної речовини наведено в ДБН В 2 5-13 [10] та ГОСТ 12 3 046 [13]

Пристрої ручного пуску повинні розташовуватися біля виходу, за межами захищуваного при­міщення, або біля захищуваного об’єкта у випадку використання системи локального застосову­вання.

Національна примітка

Вимоги до розміщення пристроїв ручного пуску систем порошкового пожежогасіння в Україні регламентовано вимога­ми ДБН В 2 5-13 [10]

Пристрої аварійної сигналізації повинні бути встановлені так, щоб вони попереджали людей всередині захищуваних зон і забороняли входження людей у захищувані зони. Джерело енергії повинно бути розраховане на звучання сигналу про пожежу принаймні протягом ЗО хв.

Якщо система увімкнулася, сигнал про пожежу повинен передаватися у місце з постійною присутністю персоналу (наприклад, у пожежну команду або інший центральний пост, куди подаєть­ся сигнал про пожежу).

Система порошкового пожежогасіння повинна бути оснащена принаймні одним звуковим по­жежним оповіщувачем. Сигнали про пожежу повинні звучати після вмикання системи виявлення пожежі. У випадку небезпеки для людей повинні працювати два незалежних пожежних оповіщувача (пневматичні пожежні оповіщувачі, які одержують енергію від одного джерела разом із пристроєм затримування подавання порошку, і які повинні контролюватися низьковольтним електричним при­строєм пожежної сигналізації).

Додатково до звукових пожежних оповіщувачів можна встановлювати світлові пожежні опо­віщувачі (табло).

Національна примітка

Інші вимоги наведено в ДБН В.2.5-13 [10] та ГОСТ 12.3 046 [13].

12. КОНСТРУКЦІЯ ТРУБОПРОВОДІВ

    1. Розміри труб і загальні вимоги до конструкції

Повинні бути спроектовані розміри труб і розрахована витрата так, щоб унеможливити заби­вання труб порошком. Розрахунок трубопровода повинен ґрунтуватися на результатах випробову­вань і вимірювань.

Трубопроводи повинні бути виготовлені з неіржавкої сталі, міді, мідного сплаву або сталі із захистом від корозії (наприклад, оцинкованої) або інших матеріалів з еквівалентними механічни­ми або фізичними характеристиками. У будь-якому випадку потрібно брати до уваги специфічні умови навколишнього середовища.

Усі матеріали, які входять у контакт із вогнегасною речовиною, повинні бути стійкі до дії цієї речовини.

Неметалеві матеріали й еластоміри потрібно обирати так, щоб вони були стабільні у часі й їхні характеристики не змінювалися протягом строку служби, рекомендованого виробником.

Національна примітка

Інші вимоги наведено в ДБН В.2 5-13 [10].

Фланці повинні відповідати EN 1092 і повинні мати показники, які дозволять їм витримувати очікувані тиски і температури.

З’єднання труб повинні бути виконані на нарізі або зварюванні та повинні мати характерис­тики, достатні для того', щоб трубопровід витримав очікувані тиски.

Трубопровідні муфти повинні відповідати очікуваним тиску, температурі та середовищу. Мож­ливість використовування повинна бути підтверджена виробником.

Усі коліна, відведення, трійники та з’єднання, встановлені у трубопровід для подавання по­рошку, повинні мати радіус заокруглення, який становить не менше'ніж 5 номінальних діаметрів для унеможливлення розшарування вогнегасного порошку та газу-витискувача, відповідно до ри­сунків 3 і 4.

Рисунок 3 — Напрямок потоку через трійники

Рисунок 4 — Монтаж з’єднань

Мінімальна відстань між двома з’єднаннями повинна бути не менше ніж 20 номінальних діа­метрів труби

Розпилювачі повинні мати розміри та розміщуватися відповідно до рисунків 5 і 6.

Примітка. Процедура, виконана відповідно до рисунків 5 і 6, дозволяє одержати рівномірний розподіл порошку На рисун­ку 5 витрати вдалого і невдалого розпилювача, з точки зору гідравлічних втрат, не повинні відрізнятися більше ніж на 10 %, не­залежно від параметрів трубопроводу

Примітка Усі розпилювачі викидають порошок з однаковою витратою R

Ь) Приклад 2

Рисунок 5 — Приклади симетрично збалансованої системи

Познаки

1 — розпилювач для подавання порошку з витратою R,

2 — розпилювач для подавання порошку з витратою 4 R,

З — розпилювач для подавання порошку з витратою 2 R

Примітка. Розпилювачі викидають порошок із витратою R, 2R і 4R

Рисунок 6 — Несиметрична збалансована система

Кронштейни труб повинні фіксуватися безпосередньо на будинку або, якщо необхідно, на машинах, стелажах або інших конструкціях їх не можна використовувати для фіксації інших при­строїв. Вони повинні бути такими, що регулюються, з тим, щоб можна було забезпечити надійний рівномірний розподіл навантаження Кронштейни повинні повністю охоплювати трубу і не повинні бути привареними до труби або арматури

Частина конструкції, на якій утримується труба, повинна гарантовано витримувати трубу (див. таблицю 4). Труба діаметром понад 50 мм не може утримуватися на гофрованих сталевих листах або на плитах із пористого бетону.

Розподільні трубопроводи повинні мати належну кількість точок фіксації, щоб враховувалися осьові сили.

Усі частини будь-якого кронштейна повинні бути зроблені з негорючого матеріалу. Цвяхи ви­користовувати не дозволено.

Кронштейни для мідних труб повинні мати відповідну прокладку з достатнім електричним опо­ром для унеможливленая контактної корозії