радіоактивний розпад) короткоживучі осколочні радіоізотопи телуру
і йоду, 140Ba+140La, але у формуванні гамма-поля зросла роль
95Zr+95Nb, ізотопів рутенію і церію, 134Cs, 138Cs і 137Cs.
Основними джерелами внутрішнього опромінення на середній фазі
аварії є радіоізотопи цезія (134Cs, 138Cs і 137Cs) і стронція
(80Sr, 80sr), які надходили з продуктами харчування, що вироблені
на радіоактивно забруднених територіях.
До кінця середньої фази основним джерелом зовнішнього
гамма-випромінювання були випадіння 134Cs, 137Cs на грунт, а
внутрішнього - 134Cs, 137Cs і 90Sr в продуктах харчування.
Д.4.7.3. Пізня фаза починається через 1-2 роки після початку
аварії, коли основним джерелом зовнішнього опромінення є 137Cs у
випадах на грунт, а внутрішнього - 137Cs і 90Sr в продуктах
харчування*, які виробляються на забруднених цими радіонуклідами
територіях.
_______________
* Можливі такі типи комунальних радіаційних аварій, при яких
основними джерелами внутрішнього опромінення є, наприклад,
тільки 90Sr, чи тритій, чи альфа-випромінювачі (ізотопи
плутонія, 210Po, 241Am, 226Ra та ін.).
Додаток 5
Аварійні плани
Д.5.1. На будь-якому об'єкті, де здійснюється практична
діяльність, пов'язана з радіаційно-ядерними технологіями, повинні
бути підготовлені плани аварійних заходів. Ці плани погоджуються з
органами державного регулювання: Державною
санітарно-епідеміологічною службою Міністерства охорони здоров'я
України та Адміністрацією ядерного регулювання Міністерство
охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки
України. Аварійні плани є невід'ємною частиною регламенту на
проведення робіт, санітарного паспорту та ліцензій.
Д.5.2. Відповідальність за підготовку аварійних планів несе
керівництво експлуатуючої організації.
Д.5.3. При підготовці аварійних планів стосовно кожного
об'єкту має бути проведено аналіз аварій та враховано
експлуатаційний досвід, який було накопичено для джерел та
технологій аналогічного типу.
Д.5.4. Має бути встановлено періодичність перевірки аварійних
планів регулюючими органами: плани повинні також періодично
поновлюватися.
Д.5.5. Відповідальними особами з боку експлуатуючих
організацій та регулюючих органів повинні бути прийняті всі
необхідні заходи для навчання персоналу, який згідно планам бере
участь у проведенні аварійних заходів, а також передбачені планові
тренування (навчання) цього персоналу за участю представників
регулюючих органів.
Д.5.6. Планами мають передбачатися періодичні перевірки
системи попередження персоналу та населення на випадок виникнення
аварії, а також системи інформування державних адміністративних
органів (місцевих та центральних) та засобів масової інформації.
Д.5.7. Типовий аварійний план повинен містити:
а) розподіл обов'язків щодо інформування регулюючих органів,
державних адміністративних органів та громадськості;
б) розподіл обов'язків та відповідальності щодо ініціювання
втручань;
в) типові сценарії, в яких розглядаються різні стани
аварійного джерела та варіанти розповсюдження зони аварії у
приміщеннях та проммайданчику об'єкта та за його межами;
г) всі процедури щодо обміну інформацією між аварійним
об'єктом та організаціями, персонал яких бере участь в аварійних
роботах: пожежні, медичні бригади, органи внутрішніх справ, служби
цивільної оборони і т.д.;
д) система оцінки масштабів та значущості аварійних викидів
та скидів у довкілля, а також система оперативного та
довгострокового прогнозу розвитку аварії.
Д.5.8. Аварійний план повинен передбачати заходи щодо
створення необхідних аварійних запасів, які включають:
а) дозиметричну та радіометричну апаратуру та джерела
автономного живлення до неї для умов роботи в інтенсивних полях
гамма-випромінювання та при інтенсивних рівнях радіоактивного
забруднення;
б) транспортні засоби та аварійний резерв паливно-мастильних
матеріалів;
в) засоби індивідуального та колективного захисту, включаючи
спецодяг, респіратори і т.і.;
г) засоби фармакологічного протирадіаційного захисту, у тому
числі і для йодної профілактики;
д) засоби зв'язку та управління;
е) помивочно-дезактиваційні засоби та прилади;
є) інші ресурси для проведення аварійних робіт.
Додаток 6
Термінові контрзаходи
Д.6.1. Згідно п.п. 7.26 та 7.36 термін "терміновий" має на
увазі не тільки безумовну виправданість втручань, що
розглядаються, але й те, що будь-які затримки з рішенням про
введення контрзаходів цього типу створює загрозу важких
радіаційних уражень для охопленого аварією населення. У цьому
розумінні "термінові втручання" вимагають набагато більш швидкого
реагування, ніж навіть ті, які визначені як "невідкладні".
Д.6.2. Згідно зі значеннями прогнозованих поглинених доз при
гострому опроміненні (таблиця Д.6.1) та річних еквівалентних доз
при хронічному опроміненні (таблиця Д.6.2), рівні безумовно
виправданих термінових втручань побудовані так, щоб запобігти
виникненню прямих клінічних проявів радіаційного ураження всього
тіла та окремих органів та тканин.
Д.6.3. Проведення безумовно виправданих термінових втручань є
також тим винятковим випадком, коли дозволяється підвищене
опромінення, що планується для аварійного персоналу, який виконує
роботи, пов'язані з контрзаходами подібного типу.
Таблиця Д.6.1 - Рівні безумовно виправданого термінового
втручання при гострому опроміненні
------------------------------------------------------------------
Орган або тканина |Прогнозована поглинена доза в
|органі чи тканині за період,
|менший 2-х діб, Гр
------------------------------------+-----------------------------
Все тіло (кістковий мозок)* | 1
Легені | 6
Шкіра | 3
Щитовидна залоза | 5
Кришталик ока | 2
Гонади | 2
Плід | 0,1
------------------------------------------------------------------
* Як правило застосовується до зовнішнього опромінювання.
Таблиця Д.6.2 - Рівні відвернутої річної еквівалентної дози
хронічного опромінення органів та тканин, при
яких термінове втручання безумовно виправдане
------------------------------------------------------------------
Орган або тканина | Річна еквівалентна доза,
| Зв.рік в ступені -1
------------------------------------+-----------------------------
Гонади | 0,2
Кришталик ока | 0,1
Кістковий мозок | 0,4
------------------------------------------------------------------
Додаток 7
Невідкладні контрзаходи
Д.7.1. Основними та найбільш ефективними невідкладними
контрзаходами на початковій фазі аварії є: укриття, евакуація,
йодна профілактика та обмеження перебування осіб з населення на
відкритому повітрі (таблиця Д.7.1).
Крім цих основних контрзаходів (для яких вводяться рівні
виправданості та безумовної виправданості) на цій фазі аварії
застосовуються ціла низка допоміжних контрзаходів, доцільність
введення яких розглядається у кожному конкретному випадку, але для
яких рівні втручання не вводяться. До подібних допоміжних
контрзаходів відносяться:
(а) заходи пилоподавлення;
(б) часте миття доріг з твердим покриттям;
(в) запобігання пиління узбіччя доріг та спеціальні обмеження для
автотранспорту щодо з'їзду на узбіччя;
(г) спеціальний режим роботи шкіл, дитячих садків, ясел;
(д) зміна режиму роботи лікувально-оздоровчих закладів;
(е) переведення великої рогатої худоби з пасовищного на стійлове
утримання;
(є) обмеження лісокористування, заборона полювання та рибної
ловлі у місцевих водоймах;
(ж) інші контрзаходи.
Д.7.2. Основні невідкладні контрзаходи, маючи високу
ефективність за величиною відвернутої дози опромінення, є, у той
же час, досить дискомфортними для населення, дорого коштують та
вимагають значних організаційних зусиль для своєї реалізації. В
таблиці Д.7.1 приведені найнижчі межі виправданості та рівні
безумовної виправданості введення основних невідкладних
контрзаходів.
Д.7.3. Згідно з положеннями п.п.7.32 та 7.33 межі
виправданості та рівні безумовної виправданості для основних
контрзаходів трактуються як:
(а) Укриття населення в будинках чи спеціальних спорудах (в
основному, цегляних, бетонних, товстостінних) має за мету
запобігання передусім дозам зовнішнього опромінення, а при
відповідній герметизації - і внутрішнього опромінення, пов'язаного
з інгаляційним надходженням радіойоду, а також випадінням
газоаерозолів на відкриті ділянки шкіри. При цьому, якщо
відвернута при такій акції доза на все тіло, щитовидну залозу та
шкіру виявиться меншою за 5 мЗв, 50 мГр та 100 мГр, відповідно то
особа, яка відповідає за прийняття рішення про проведення укриття
населення, має всі підстави відмовитися від введення цього досить
дискомфортного заходу.
З іншої сторони, якщо дозиметричні розрахунки показують, що
укриття може забезпечити відвернення доз на все тіло, щитовидну
залозу та шкіру, що досягають (і навіть перевищуючих) 50 мЗв, 300
і 500 мГр відповідно, то введення такого контрзаходу не тільки
доцільне, але і, чим швидше вона буде застосована, тим більшого
ефекту вдасться досягти.
Таблиця Д.7.1 - Найнижчі межі виправданості та рівні безумовної
виправданості для невідкладних контрзаходів
------------------------------------------------------------------
Контрзахід |Відвернута доза за перші 2 тижні після аварії|
|---------------------------------------------|
|Межі виправданості | Рівні безумовної |
| | виправданості |
|---------------------+-----------------------|
| мЗв | мГр | мЗв | мГр |
|-----+---------------+------+----------------|
|На |На щито-|На | На |На щито-| На |
|все |видну |шкіру | все |видну | шкіру |
|тіло |залозу | | тіло |залозу | |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Укриття | 5 | 50 | 100 | 50 | 300 | 500 |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Евакуація | 50 | 300 | 500 | 500 | 1000 | 3000 |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Йодна профілактика | | | | | | |
Діти | - | 50* | - | - | 200* | - |
Дорослі | - | 200* | - | - | 500* | - |
-------------------+-----+--------+------+------+--------+-------|
Обмеження перебу- | | | | | | |
вання на відкрито- | | | | | | |
му повітрі | | | | | | |
Діти | 1 | 20 | 50 | 10 | 100 | 300 |
Дорослі | 2 | 100 | 200 | 20 | 300 | 1000 |
------------------------------------------------------------------
* Очікувана доза при внутрішньому опроміненні радіоізотопами йоду,
що надходять до організму протягом перших двох тижнів після
початку аварії.
(б) Евакуація пов'язана з терміновим переміщенням населення
із зони аварії на, звичайно, обмежений строк і є однією з найбільш
дорого коштуючих, дискомфортних та організаційно важких акцій. Для
введення цього контрзаходу необхідне виключно серйозне та коректне
дозиметричне обгрунтування. Про це свідчать числові значення
найнижчих меж виправданості та рівні безумовної виправданості, які
в 3-10 разів вищі ніж відповідні межі та рівні для укриття
населення.
На практиці, якщо дози не досягають рівнів безумовної
виправданості, рішення про евакуацію може бути прийнято з
використанням будь-якого значення відвернутої дози, але при
виконанні трьох умов:
(і) обраний виправданий рівень - більше найнижчої межі
виправданості;
(іі) цей рівень встановлено внаслідок оптимізаційної
процедури зважування користі та збитку, пов'язаного з евакуацією;
(ііі) при проведенні оптимізаційної процедури повинні бути
враховані: кількість людей, які евакуюються, наявність
транспортних засобів, підготовленість та впорядкованість місць
розміщення евакуйованих, відстань та стан шляхів, можливість
перевезення необхідного майна, нарешті, морально-психологічна
прийнятність самої евакуації для населення, яке захищається та
економічні витрати, що супроводжують евакуацію.
Перераховані вище труднощі проведення евакуації повинні бути
проігноровані, якщо шляхом евакуації відвертаються дози,
відповідні рівням безумовної виправданості (та вищі за ці рівні).
Хоча евакуація розглядається як тимчасовий захід, але якщо
дозиметричний прогноз показує, що реевакуація людей буде
супроводжуватися опроміненням в дозах, що перевищують рівні
прийнятності (п.п. 7.30, 7.48), навіть при застосуванні інших
(довгострокових) контрзаходів, тоді необхідно розглянути питання
про доцільність переселення евакуйованих людей.
(в) Запобігання дозі внутрішнього опромінення щитовидної
залози шляхом масового вживання препаратів стабільного йоду
(йодна профілактика) - виключно ефективний, організаційно не
дуже складний і відносно дешевий захисний захід.
Проте потрібно брати до уваги, що ефективність йодної
профілактики різко спадає, якщо прийом стабільного йоду затримано
на декілька годин після початку надходження радіоізотопів йоду
інгаляційно чи з продуктами харчування. Різниця в 2,5-4 рази між
рівнями невідкладного втручання для цього контрзаходу стосовно
дитячої та дорослої частин населення пов'язано з тим, що,
по-перше, дози на одиницю надходження у дітей в декілька разів
вищі, ніж у дорослих, та, по-друге, ризик радіаційно обумовлених
раків щитовидної залози у дітей на одиницю дози приблизно у два
рази вищий, ніж у дорослих.
(г) Важливим та відносно доступним є такий невідкладний
захід, як обмеження перебування населення на відкритому повітрі.
Для організованих дитячих колективів цей контрзахід реалізується
шляхом збільшення тривалості "подовженого дня" у школах та
