У разі відсутності вказівок щодо способу, тривалості та величини випробувальних тисків їх слід приймати відповідно до вимог цього розділу.
Випробування газопроводів, що підводять газ до АГНКС тиском до 1,2 МПа (12 кг/см2), на міцність та герметичність повинні проводитись відповідно до вимог ДБН В.2.5-20—2001 “Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання”.
Випробування газопроводів, що підводять газ до АГНКС тиском понад 1,2 іМПа (12 кг/см2), на міцність та герметичність повинні проводитись відповідно до ВСН 011-88 “Строительство магистральных и промышленных трубопроводов. Очистка полости и испытание”.
Очищення порожнини газопроводів тиском понад 1,2 МПа (12 кг/см2), а також їх випробування на міцність та герметичність проводяться під керівництвом комісії, що складається з представників генерального підрядника, субпідрядних організацій, замовника або органу його технагляду, а також експертів експертно-технічного центру (ЕТЦ).
Перед проведенням випробувань на міцність та герметичність газопроводів тиском понад 1,2 МПа (12 кг/см2) замовником разом з будівельно-монтажною організацією повинна бути розроблена спеціальна інструкція з проведення випробувань, яка узгоджується з проектною організацією та затверджується головою комісії з випробувань газопроводу.
Спеціальна інструкція з очищення порожнини та випробування газопроводів на міцність та герметичність з використанням природного газу або повітря (інертного газу) повинна бути узгоджена з територіальною інспекцією Держнаглядохоронпраці.
Випробуванням на міцність та герметичність повинні передувати ретельний зовнішній огляд газопроводів з метою перевірки правильності встановлення обладнання та арматури, перевірка плавності відкриття та герметичності під час закриття запірних пристроїв та закінчення будівельних робіт.
Перед випробуванням зовнішніх газопроводів на міцність та герметичність необхідно проводити їх продування з метою очищення порожнини газопроводу від бруду, вологи, окалини тощо. Очищення порожнини внутрішніх газопроводів необхідно проводити перед їх монтажем.
Під час випробування на міцність та герметичність газопровід, що підлягає випробуванню, повинен бути з обох боків від’єднаний від інших газопроводів та апаратів заглушками (лінзами). У разі відсутності можливості встановлення стандартних заглушок дозволяється відключення за допомогою двох запірних пристроїв, які встановлені з обох боків обладнання, трубопроводу тощо, що відключається, з розташованою між ними продувальною свічкою.
Під час випробування на міцність та герметичність арматура, встановлена на газопроводі, що підлягає випробуванню, повинна бути повністю відкрита, сальники ущільнені, всі штуцери, бобишки для контрольно-вимірювальних приладів та інші відкриті врізання надійно заглушені. У місцях розташування вимірювальних діафрагм замість них тимчасово повинні бути встановлені монтажні кільця, а лічильники повинні бути від’єднані з двох боків заглушками (лінзами).
Технологічні газопроводи АГНКС повинні бути випробувані на міцність та герметичність водою (у холодну пору року — незамерзаючою рідиною). Величина тиску підчас випробування на міцність повинна складати 1,25 Рроб (Рроб — робочий тиск газу в газопроводі).
Величина тиску під час випробування на герметичність приймається рівною Р^.
У випадках, коли проведення гідравлічних випробувань неможливе (важкість видалення випробувальної рідини), дозволяється заміна їх пневматичними випробуваннями інертним газом на ті ж тиски, при цьому організація, що виконує випробування, повинна розробити та узгодити із замовником (підприємством) та територіальною інспекцією Держнаглядохо- ронпраці інструкцію з проведення випробувань, де повинні бути передбачені заходи із забезпечення безпеки людей, що знаходяться на АГНКС.
Підчас випробування на міцність технологічних газопроводів останні витримують під випробувальним тиском протягом 5 хв. після чого його знижують до робочого, за якого і проводять зовнішній огляд.
Під час гідравлічних випробувань технологічних газопроводів допускається обстукування їх молотком масою не більше ніж 1,5 кг. Усунення виявлених у процесі огляду дефектів (тріщин, нещільностей роз’ємних з’єднань та сальників тощо) повинно проводитись після зниження тиску в газопроводі до атмосферного. Після усунення виявлених дефектів випробування слід повторити. Підчеканення зварних швів не дозволяється.
Під час пневматичних випробувань тиск у посудинах, апаратах, технологічному газопроводі слід підвищувати поступово з оглядом на таких ступенях:
- за досягнення 60 % випробувального тиску — для посудин, апаратів та газопроводів, що експлуатуються за робочого тиску до 0,2 МПа (2 кг/см2);
— за досягнення ЗО та 60 % випробувального тиску — для посудин, апаратів та газопроводів, що експлуатуються за робочого тиску 0,2 МПа (2 кг/см2) і вище.і утримання рятувальних поясів й мотузків на АГНКС, а також кожного разу перед та після їх застосування.
Не дозволяється застосовувати рятувальні пояси в разі виявлення пошкоджень поясної стрічки та ременів для застібання (надрив, надріз тощо, незалежно від їх розміру).
Не дозволяється застосовувати карабіни в разі:
деформації затворів (не відкривається і не закривається);
наявності виступів і нерівностей у місці входу кріплення в замок;
наявності нещільностей і виступів у місці шарнірного кріплення затвору;
ослаблення натягу пружини затвору;
наявності на поверхні карабіну нерівностей та гострих виступів.
Не дозволяється використовувати мотузки за наявності обірваних ниток або слідів гнилості.
Рятувальні пояси з кільцями для карабінів повинні підлягати один раз на шість місяців випробуванню на міцність статичним навантаженням у 200 кг, для чого до кільця пояса, застібнутого на обидві пряжки, прикріплюють вантаж вагою 200 кг, який залишається в підвішеному стані протягом 5 хв, після зняття вантажу на поясі не повинно бути ніяких слідів пошкоджень.
Поясні карабіни підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг. Для цього до карабіну прикріплюють вантаж вагою 200 кг, і карабін з відкритим затвором залишається під навантаженням протягом 5 хв. Після зняття вантажу карабін не повинен мати зміненої форми. Звільнений затвор повинен правильно і вільно стати на своє місце.
Рятувальні мотузки підлягають випробуванню на міцність один раз на шість місяців статичним навантаженням у 200 кг протягом 15 хв. Після зняття навантаження на мотузкові не повинно бути ніяких слідів пошкоджень. Збільшення довжини мотузка від прикладеного навантаження не повинно перевищувати 5 % від його початкової довжини.
Всі випробування рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинні проводитись комісією, що призначається наказом по підприємству, з оформленням відповідного акта.
Всі засоби індивідуального захисту, що не витримали випробування, повинні знищуватись. Кожному поясу і мотузкові, що витримали випробування, повинні надаватись інвентарні номери.
11.6. Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування вантажопідіймального обладнання
Роботи із застосуванням вантажопідіймального обладнання, що проводяться на АГНКС, виконуються відповідно до вимог ДНАОП 00.0-1.03—93Вимоги безпечної експлуатації та обслуговування ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання, шлангових протигазів, рятувальних поясів та мотузків
Підчас виконання газонебезпечних робіт на АГНКС використовуються (за необхідності) шлангові протигази або ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання.
Резерв шлангових протигазів на АГНКС повинен складати 10 % від кількості людей, які користуються ними (але не менше одного).
Перед роботою в шланговому протигазі необхідно перевірити справність маски та шланга протигазу. Останній вважається придатним, якщо підчас затискання рукою шланга дихати в протигазі неможливо.
Маска протигазу повинна щільно прилягати до обличчя, але не викликати больових відчуттів.
Шланг протигазу повинен бути довжиною не менше 8 м, а якщо його довжина 10 м, він повинен бути обладнаний пристроєм для нагнітання повітря.
Підчас роботи в шланговому протигазі необхідно слідкувати, щоб повітрозабірний патрубок шланга знаходився в зоні чистого повітря, а сам шланг не був затиснутий будь-якими предметами. Кінець шланга з повітрозабірним патрубком повинен бути закріплений для попередження можливого переміщення.
До роботи в ізоляційних засобах індивідуального захисту органів дихання можуть бути допущені особи, які пройшли спеціальний інструктаж.
Тривалість роботи у шланговому протигазі без перерви — не більше ЗО хв.
Протигази на АГНКС зберігаються в спеціальних шафах. Під час зберігання ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання останні повинні бути у вертикальному положенні, а вентилі балонів повинні бути закриті.
Не дозволяється змащувати ізолювальні засоби індивідуального захисту органів дихання будь-яким маслом.
Відповідальність за стан та утримання шлангових протигазів та ізолювальних засобів індивідуального захисту органів дихання покладається наказом по підприємству на начальника АГНКС або на спеціаліста, окремо призначеного для цього.
Ступінь придатності рятувальних поясів, карабінів та мотузків необхідно визначати зовнішніми оглядами та випробуваннями.
Зовнішній огляд рятувальних поясів, карабінів та мотузків повинен проводитись один раз на десять днів особою, яка відповідає за станНа час огляду підвищення тиску припиняється.
Остаточний огляд проводять за робочого тиску та, як правило, суміщають з випробуванням на герметичність.
Результати випробувань газопроводів на міцність та герметичність визнаються задовільними, якщо не сталось падіння тиску за манометром, з врахуванням зміни температури підчас випробувань, а в роз’ємних та нероз’ємних з’єднаннях, корпусах арматури та іншого обладнання не виявлено витікань, запотівання, пропусків.
Після закінчення гідравлічних випробувань газопроводи повинні бути повністю звільнені від випробувальної рідини.
Результати випробувань газопроводів на міцність та герметичність оформляються актом.
Індивідуальні випробування компресорних установок на холостому ході повинні проводитись відповідно до вимог розділу 6 цих Правил.
Результати індивідуальних випробувань компресорних установок на холостому ході повинні бути оформлені актом згідно з формою 1 додатка 2 ДБН А.3.1-3—94 “Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Основні положення”.
Акумулятори газу, адсорбери, сепаратори перед початком індивідуальних випробувань (далі — технічне опосвідчення) повинні бути зареєстровані в ЕТЦ.
Реєстрація названих вище посудин, на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.07—94* “Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють підтиском”, із змінами та доповненнями, затвердженого Держнаглядохоронпраці від 11.07.97 р. № 183, проводиться згідно з розділом 6 вищевказаних Правил.
Технічне опосвідчення (зовнішній, внутрішній огляд та гідравлічне випробування) посудин, що працюють підтиском газу, вищим 0,07 МПа (0,7 кг/см2), здійснюється відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07—94* “Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють підтиском”.
Дозвіл на введення в експлуатацію посудини, що працює підтиском, після проведення її технічного опосвідчення видається в установленому порядку.
Дозвіл на пуск у роботу посудини повинен записуватись у її паспорт.
Всі посудини, що реєструються, та ті, що не реєструються в органах Держнаглядохоронпраці України, обліковуються в спеціальній книзі обліку та технічного огляду посудин, яка зберігається в особи, що здійснює нагляд за технічним станом і експлуатацією посудин на підприємстві.
Після закінчення гідравлічних випробувань випробувальна рідина повинна бути видалена з посудин, а запірні пристрої залишені у відкритому стані.
Після видалення випробувальної рідини з адсорберів установки осушення газу повинно бути проведене завантаження їх адсорбентом.
За позитивних результатів індивідуальних випробувань обладнання та газопроводи (уся технологічна система АГНКС, тобто комплекс технологічного та всіх інших видів обладнання, трубопроводів, електротехнічні, санітарно-технічні та інші пристрої та системи автоматизації, які забезпечують одержання стиснутого природного газу, що відповідає вимогам ГОСТ 27577—87 'Таз природный топливный сжатый для газобаллонных автомобилей. Технические условия”) підлягають комплексному випробуванню.
У період комплексного випробування виконуються перевірка, регулювання та забезпечується сумісна взаємопов'язана робота обладнання АГНКС у передбаченому проектному технологічному процесі на холостому ході з подальшим переведенням обладнання на роботу під навантаженням та виведенням на стійкий проектний технологічний режим, що забезпечує одержання стиснутого природного газу для заправлення газобалонного автотранспорту.
Перед комплексним випробуванням проводиться пуск газу на АГНКС, який дозволяється за наявності актів робочих комісій з приймання обладнання після індивідуальних випробувань на холостому ході технологічного регламенту, технологічних схем, плану ліквідації аварій, виробничих інструкцій з пожежної безпеки та з охорони праці за професіями та видами робіт, паспорта санітарно-гігієнічного стану АГНКС, наказів про призначення осіб, що відповідають за безпечну експлуатацію обладнання, документів про спеціальну підготовку та перевірку знань керівників, спеціалістів та працівників, що обслуговують обладнання АГНКС.
Пуск газу на АГНКС для комплексного випробування повинен проводитись за наказом керівника підприємства на підставі актів робочих комісій з приймання обладнання після індивідуальних випробувань.
