НПАОП 05.0-1.02-07 сторінка 14 з 28
-
Підключення кабеля берегового живлення на судні виконується електротехнічним персоналом судна. Підключення кабеля на березі здійснюється береговим електротехнічним персоналом.
-
Перед вмиканням кабелю берегового живлення мережі змінного струму в суднову мережу постійного струму все суднове електроустаткування, що працює на постійному струмі, повинно бути вимкнено.
-
Під час приєднання кабелю живлення з берега має бути збережений порядок чергування фаз і полярність.
Для забезпечення правильності підключення кабель для приймання електроенергії з берега повинен мати маркування фаз або полярності на обох кінцях.
Електропостачання судна однофазним змінним струмом або постійним струмом від берегової мережі має виконуватись за допомогою штатного суднового двожильного шлангового кабеля.
-
У разі електроживлення судна з берега корпус судна повинен бути приєднаний переносним заземлювальним провідником:
-
до берегового заземлювального пристрою у разі живлення від мережі з ізольованою нейтраллю;
-
до берегового нульового заземлювального провідника у разі живлення від мережі із заземленою нейтраллю.
-
У разі електроживлення з берега групи суден корпус кожного судна повинен бути приєднаний окремим заземлювальним провідником до берегового заземлювального пристрою або до берегового захисного нульового провідника.
-
Переносний заземлювальний провідник від берегової колонки до судна має бути гнучким, мідним і перебувати, як правило, у спільній оболонці з фазними провідниками.
У разі живлення судна від берегової мережі з заземленою нейтраллю її перетин повинен бути не менше перетину фазного провідника, а в разі живлення від берегової мережі з ізольованою нейтраллю - не менше 2,5 мм2.
У разі живлення одного судна від мережі з заземленою нейтраллю допускається не більше двох паралельних кабелів.
-
Контроль за кабелем живлення з берега має здійснюватись палубною вахтовою службою.
-
Під час операцій з приймання чи зливання нафтопродуктів І та ІІ розрядів і приймання чи зливання аміаку постачання судна електроенергією здійснюється тільки від суднової електростанції.
-
Під час докування корпус судна має бути приєднаний до заземлювального пристрою доку не менше ніж у двох місцях. Перетин мідного неізольованого заземлювального провідника в мережах з ізольованою нейтраллю має бути не менше 25 мм2, сталевого - 100 мм2.
-
Заземлювальні провідники повинні з’єднуватись з корпусом судна зварюванням і, у виняткових випадках, болтами з шайбою та контргайкою. Інші з’єднання не допускаються.
-
Подача електроживлення з берега на судно повинна здійснюватись кабелем у шланговій оболонці на номінальну напругу 1000 В, за винятком мереж низьковольтного переносного освітлення, які допускається виконувати проводами й кабелями з ізоляцією на номінальну напругу не нижче 500 В.
-
Під час влаштування загального тимчасового освітлення на судні, що стоїть у ремонті, допускається застосування напруги не вище:
214 В постійного або 127 В змінного струму, якщо світильники підвішені на висоті 2,5 м над палубою;
36 В змінного струму, якщо світильники підвішені на висоті менше 2,5 м над палубою.
-
Суднові силові мережі постійного струму допускається підключати до берегових мереж змінного струму тільки через перетворювач електроенергії.
-
Суднові однофазні мережі змінного струму і освітлювальні мережі постійного струму допускається підключати до берегових мереж змінного струму тільки через трансформатори з живленням первинної обмотки лінійним або фазним струмом берегової мережі.
-
Приймання електроенергії від берегових мереж слід проводити тільки через судновий розподільний щит електроживлення з берега (ЩЕБ).
На суднах з електроенергетичними системами малої потужності або у випадках відсутності на судні ЩЕБ допускається приймати електроенергію від берегових мереж безпосередньо на шини головного розподільного щита (ГРЩ).
-
-
Приймання електроенергії від берегових мереж змінного струму повинно здійснюватись через встановлені на причалах спеціальні електроколонки, що мають відповідати вимогам до електроустановок.
-
Електроживлення судна трифазним струмом від берегової мережі має здійснюватись за допомогою чотирьохжилкового шлангового кабеля.
-
У випадку використання трьохжилкового кабеля заземлення допускається здійснювати за допомогою одножилкового гнучкого кабеля. Обидва кабелі повинні бути прокладені поруч і механічно скріплені між собою. Кількість паралельних кабелів на фазу і переріз заземлювального провідника визначаються відповідно до стандартів.
-
Не допускається у разі живлення судна трифазним струмом приєднувати суднові мережі і окремі приймачі струму між фазними жилами і заземлювальною жилою кабеля.
-
Необхідно забезпечити наявність на ГРЩ, а також у інших місцях табличок з зазначенням величини напруги і попереджувальні плакати з охорони праці.
-
Біля ЩЕБ повинен бути комплект необхідних діелектричних захисних засобів (діелектричні рукавички, килимки, калоші, інструмент з ізольованими ручками, покажчики напруги, захисні окуляри).
-
-
Вимоги безпеки під час обслуговування підіймальних механізмів і вантажозахоплювальних пристроїв
-
Всі вантажопідіймальні пристрої на судні повинні відповідати вимогам правил класифікаційного товариства.
-
Все вантажопідіймальне обладнання судна підлягає періодичним оглядам у відповідності до правил класифікаційного товариства. В період між періодичними оглядами інспектором класифікаційного товариства нагляд за технічним станом вантажного обладнання здійснює адміністрація судна.
-
Вантажопідіймальні пристрої мають оглядатися не рідше одного разу на три місяці. Результати огляду заносяться до Суднового журналу і Журналу технічного стану.
-
Виявлені дефектні деталі мають бути замінені.
-
Суднові вантажопідйомні пристрої вантажопідіймальністю менше 1,0 т повинні опосвідчуватись і випробуватись відповідно до настанови з експлуатації.
Судновласник (роботодавець) своїм наказом має визначити осіб, відповідальних за випробування, опосвідчення вантажопідйомних пристроїв, суден і технічний нагляд за ними в період їх експлуатації. Такою особою має бути представник механіко-суднової служби.
-
Підйомно-транспортні машини, що перебувають в роботі, повинні мати чітко визначений реєстраційний номер з зазначенням вильоту стріли, відповідної йому вантажопідйомності та дати наступного випробування.
-
Канати, стропи, ланцюги, гаки, скоби, вертлюги, блоки тощо, пошкоджені під час їх експлуатації, транспортування та зберігання, повинні бути вилучені із застосування.
-
Стропи, вантажні сіті та інші знімні вантажозахоплювальні пристрої після виготовлення повинні бути випробувані протягом 10 хвилин навантаженням, що вдвічі перевищує їх вантажопідйомність.
Стропи повинні виготовлятись з коефіцієнтом запасу міцності не менше 6 для вантажів і 10-14 для підйому людей.
-
Стропи повинні мати бирки чи кільця з зазначенням їх вантажопідйомності й у процесі експлуатації періодично оглядатися не рідше ніж кожні 10 днів. Маркування синтетичних стропів допускається тільки способами, що не руйнують їх.
На кожен строп повинні бути такі документи:
-
копія сертифіката на трос, з якого він виготовлений;
-
акт випробування.
-
Для підйому вантажу масою понад 0,5 т повинні використовуватися тільки металеві стропи.
-
Не допускається застосування рослинних канатів за наявності в них розриву каболок чи сталок, прілості, зносу, деформації і зменшення початкового обводу каната внаслідок витяжки понад 10%.
-
Не допускається застосування сталевого каната, якщо:
-
у будь-якому місці на його довжині, рівній десяти діаметрам, кількість обривів дроту складає 5% і більше відносно загальної кількості дротів у канаті;
-
наявні тенденції до висування із каната дротів або цілих сталок;
-
є обірвані сталки;
-
є ознаки надмірного зносу у вигляді плоских поверхонь дротів;
ґ) є ознаки корозії, особливо внутрішньої;
-
обірвані дроти виявляються тільки в одній сталці або зосереджені на ділянці довжиною менше десяти діаметрів, або виявляються на петлях каната з металевими затисками;
-
є більше одного обірваного дроту з числа тих, що безпосередньо прилягають до металевого скріплення;
-
діаметр каната під дією навантажень зменшився на 10% і більше.
-
Не допускається виконувати сумісну роботу вантажними стрілами (кранами) двох суден, якщо ці вантажні стріли (крани) спеціально не передбачені для сумісної роботи.
-
Не допускається виведення з-під нагляду класифікаційного товариства суднових вантажопідйомних пристроїв, а також пересувних тельферів і кранів на суднах, що перебувають в експлуатації, шляхом зменшення їхньої вантажопідіймальності.
-
Під час спареної роботи вантажних стріл кут, утворений вантажними шкентелями, не повинен перевищувати 120°, а припустиме навантаження повинно бути не більше зазначеного в інструкції щодо спареної роботи стріл і не повинно перевищувати половини навантаження стріли з меншою вантажопідйомністю.
-
Канати і ланцюги для стропів повинні підбиратись такої довжини, щоб при застроплюванні вантажу кут між їх гілками не перевищував 90°.
-
Ручні підйомні механізми повинні мати гальма, що діють автоматично (вантажоупорні), або безпечні держаки.
-
Під час роботи вантажопідйомних механізмів не допускається направляти шкентель руками і знімати руки з пускового пристрою.
-
Після закінчення робіт або під час перерви в роботі вантажні гаки стріл повинні бути закріплені за рими або обухи, а шкентелі обтягнуті.
-
Після закінчення вантажних робіт джерела енергоживлення вантажних механізмів повинні бути вимкнені.
-
Не допускається працювати вантажними пристроями у випадках:
-
несправності гальмівних пристроїв;
-
несправності вантажопідйомних механізмів;
-
наявності ушкоджень і несправностей такелажу і
вантажозахоплювальних пристроїв;
-
наявності тріщин і гнилі у дерев’яних стрілах, а також тріщин і деформацій у сталевих стрілах;
ґ) відсутності на знімних деталях клейма класифікаційного товариства, а у випадку відомчого нагляду - клейма, що приписується інструкцією з відомчого нагляду;
-
відсутності сертифікатів на підіймальні пристрої, настанов з експлуатації і Реєстрової книги суднових вантажопідйомних пристроїв або у випадку відомчого нагляду-реєстраційної книги, що приписується інструкцією з відомчого нагляду;
-
якщо штаги і ванти щогл належним чином не обтягнуті;
є) якщо стріли не розкріплені відтяжками;
-
якщо на додаток до топенант-талів не заведений ланцюговий або зі сталевого каната стопор, а також якщо топенантна лебідка не встановлена на стопор;
-
якщо маса вантажу вище встановленої робочої вантажопідіймальності вантажної стріли (крана) і вантажопідйомних механізмів;
-
якщо минув термін огляду пристрою.
-
Не допускається застосовувати рослинні канати для вантажних шкентелів і топенантів вантажного пристрою з машинним приводом.
-
У разі виявлення у сталевому канаті дроту, що лопнув, кінці, що виступають, обрізають, а канат оклітньовують тонким м’яким сталевим дротом.
-
Під час підйому великовагових деталей механізмів, що розбираються, має бути присутнім механік, у віданні якого перебуває даний механізм, або вахтовий механік, якщо судно перебуває в ремонті.
-
Деталі або механізми, що підлягають переміщенню за допомогою вантажопідйомних механізмів, мають бути застроплені. При цьому мають дотримуватись такі вимоги:
-
стропи повинні мати належну тривкість і при охопленні вантажу, який піднімається, натягнуті без колишок;
-
зсув деталі з місця під час підйому повинен виконуватись повільно, без ривків;
-
до строплення деталей або механізмів допускаються особи, що мають посвідчення на право проведення робіт зі строплення.
-
Під час застроплення деталей або механізмів двома стропами стропи мають бути закріплені так, щоб вони не зрушилися з місця при підйомі.
-
Не допускається залишати на деталях, що піднімаються, незакріплені до них предмети.
-
Деталі, що мають велику довжину (вали головних і допоміжних механізмів тощо), мають бути правильно застроплені і підніматись тільки в горизонтальному або вертикальному стані. Не допускається під час підйому приводити деталь, що звисає, у горизонтальний стан силою або масою тих, що працюють.
-
Під час підйому важких деталей (фундаментних рам двигунів, блоків, циліндрів, валів, станин тощо) за мірою їх підйому під них повинна підкладатися клітка з дерев’яних брусів з таким розрахунком, щоб відстань від деталі, що підіймається, до клітки не перевищувала 150-200 мм.
-
Для підйому деталей за допомогою диференційних талів не допускається випускати з рук ходовий ланцюг, доки деталь висить .
-
У разі вимушеної перерви в роботі вантаж, який піднімають, має бути опущений на палубу чи на спеціальні підставки і, якщо потрібно, додатково закріплений.
-
Не допускається:
-
кріпити відтяжки під час підіймання важких деталей до суднових пристроїв, не призначених для цього;
-
накладати строп на шток або маховик під час підіймання важкої арматури, строп слід накладати на корпус арматури;
-
підвішувати талі або блоки до трубопроводів і суднових пристроїв, крім місць, спеціально для цього обладнаних скобами, римами тощо;
-
укладати деталі на грати машинних відділень і настили риштувань, якщо вони не розраховані на це додаткове навантаження;
Побачили розбіжність з офіційним текстом?