---

Поперечний переріз посудини повинен мати форму перевернутої рівнобедреної трапеції. При цьому висота посудини повинна бути не менше як 200 і не більше ніж 260 мм, а ширина по дну – не менше як 150 і не більше ніж 320 мм.

Для зручності транспортування допускається скіс стінок посудини не більше як 8° до вертикальної площини.

Для зниження інтенсивності випарування води посудини водяного заслону допускається покривати вільнолежачими пластмасовими кришками, що легко скидаються. Конструкція кришки повинна дозволяти без її прибирання контролювати рівень води у посудині і доливати її.

Посудини повинні встановлюватися на дерев’яних полицях завширшки 150 мм під покрівлею впоперек виробки. Товщина полиці при цьому приймається залежно від кількості розміщених на ній посудин (при двох посудинах – 40 мм, при трьох – 50 мм і при чотирьох – 60 мм).

Полиці та прогони підтримуються підвісками, що регулюються за висотою, конструкція яких забезпечує встановлення посудин у горизонтальному положенні. Підвіска складається з тяги, спеціального болта і стяжної муфти, яка з’єднує їх. Обертання стяжної муфти забезпечує усунення перекосів посудин і регулювання висоти установлення їх від підошви виробки при осіданні чи деформації кріплення. Залежно від виду кріплення підвіски з'єднуються з ним за допомогою хомутів, спеціальних штирів або скоб.

Відстань між підвісками залежно від кількості посудин, установлених на одній полиці, приймається у межах 1800–2400 мм.

Висота виробок у місці встановлення водяного заслону визначається з урахуванням дотримування вимог п. 2.2.3 Правил безпеки.

У випадку збільшення висоти виробки в місцях установлення водяних заслонів із метою дотримання проміжків, які вимагаються, довжина перехідних ділянок приймається такою самою, як і для сланцевих заслонів.

При більшій ширині виробки посудини можна встановлювати у два і більше рядів.

У суміжних рядах посудини повинні встановлюватися так, щоб проміжки між посудинами одного ряду були перекриті посудинами другого ряду.

При цьому посудинами повинно бути перекрито не менше як 50% ширини виробки (на рівні рухомого составу).

Схеми встановлення посудин водяних заслонів у перерізі виробок, закріплених різними видами кріплення, і конструкція підвісок наведені на мал. 1.7–1.10.

3. Установлення плівкових безшовних посудин ПБП–1 у водяних і сланцевих заслонах

3.1. Основні технічні дані й характеристики

Застосовуваний матеріал: – плівка поліетиленова, технічна, рукав, 410 Х/0,250х2), вищий ґатунок, ГОСТ 10354–82

Таблиця 1.3

3.2. Стислий опис конструкції

Плівкова безшовна посудина ПБП–1 (мал. 1.11) являє собою еластичне поліетиленове коло 1 діаметром 800 мм і завтовшки 0,25 мм, по діаметрі якого на відстані 40 мм є 32 отвору 2 діаметром 5 мм, розташовані через рівні відстані. В отвори просмикнутий гнучкий зв’язок (тасьма, капроновий шнур) 3, постачена вісьмома опорними каблучками 4. За допомогою опорних каблучок посудина навішується на двоплечий кронштейн 5, попередньо жорстко закріплений на верхньому елементі кріплення гірничої виробки 6.

Передбачається застосування декількох варіантів кронштейнів. При установленні заслонів у виробках, закріплених металевим кріпленням із спеціального взаємозамінного профілю (далі – СВП) або двотавру, можливо застосування двох варіантів кронштейнів:

1-й варіант являє собою хомут із металевої (Ст. 3) штаби завтовшки 3 мм і завширшки 30 мм, що охоплює при установленні верхній елемент кріплення 1 і який закріплюється на ньому кронштейном із різьбленням. Кронштейн із різьбленням складається з болта 2 М8х70, до якого приварений відрізок металевого прута 3 діаметром 8 мм завдовжки 120 мм, плечі якого підігнуті до болта під кутом 85^о. Болт угвинчений у гайку 4 діаметром 8 мм, яка приварена до нижньої частини хомута. Конструкція хомутів для спецпрофілю СВП наведена на мал. 1.12.а, а для двотавру – на мал. 1.12.б, розміри хомута для різноманітних типорозмірів СВП і двотавру наведені відповідно в таблицях 1.4 і 1.5.

2-й варіант, більш простий, являє собою відрізок металевого дроту 1 діаметром 5–8 мм, що заводиться навколо верхнього елемента кріплення, обгинає його і скручується спеціальним пристосуванням, жорстко закріплюючи його на верхньому елементі кріплення (мал. 1.13). Довжина “скрутки” складає 50–60 мм (4–5 повних обертів). Відрізки дроту , що залишилися , вигинаються в різні сторони в поздовжньому перерізі гірничої виробки під кутом 5^о до лінії обрія. Для надійного закріплення дротового кронштейна, із метою винятку ковзання рекомендується застосовувати короткий відрізок дерев’яного обаиола 2 необхідної товщини.

Необхідні відрізки дроту готуються на поверхні. Їхні розміри для різноманітних типорозмірів СВП і двотавра наведені в таблиці 1.6 і 1.7. Для зручності при установленні в шахті на відрізки проволоки, які виправлені, бажано завдати мітки контрастною фарбою 3 по розмірах, приведених у таблицях. Заведення дроту навколо верхняка провадиться стороною, яка довша. Конструкція пристосування для скручування наведена на мал. 1.14.

При дерев’яному кріпленні гірничих виробок також можливо застосування двох конструкцій:

1-й варіант: кронштейн являє собою зварну конструкцію з двох відрізків металевого прута діаметром 8 мм завдовжки 120 мм, які зварені Т-образно (мал. 1. 15. а). Ніжка кронштейна загострена з одного боку, плечі довжиною по 60 мм підгібаються до ніжки, укладаючи з нею кут 85^о. Установлення кронштейна провадиться шляхом забивання загостреної ніжки у верхняк кріплення на 60–70 мм таким чином, щоб плечі розташовувалися в поздовжньому перерізі гірничої виробки під кутом 5^о до умовного обрію;

2-й варіант: наведений на мал. 1.15.б. Його конструкція й засіб установлення наведені раніше. Довжина відрізків металевого дроту діаметром 5–8 мм залежить від діаметра дерев’яних верхняків.

3.3. Усановлення посудин ПБП–1 у заслоні

Установлення посудин ПБП–1 і комплектування ними водяного заслону провадиться в такому порядку.

На прямолінійній ділянці виробки з витриманим перерізом, у місці, визначеному начальником дільниці ВТБ та згідно з вимогами пунктів 3.6.15, 3.6.16 Правил безпеки, на початку на верхніх елементах кріплення закріплюються кронштейни обраної конструкції. Особлива увага приділяється розташуванню плечей кронштейнів, що повинні розташовуватися під кутом 5^о до обрію в поздовжньому перерізі виробки.

Після установлення кронштейнів опорні каблучки, розділяючи посудину по осі, збираються по чотири і навішуються на плечі кронштейна: чотири каблучки на одне плече і чотири – на інше. Встановлена посудина за нижню частину відводиться униз, за рахунок чого її краї, стягуючись гнучким зв'язком, утворять горловину.

Наповнення посудини водою до рівня кріпильних отворів (12 літрів) провадиться через горловину за допомогою заправного пристрою з клапаном, що не має гострих країв. Заповнена посудина набуває форми сферичної ємності. Аналогічно поводяться з усім комплектом посудин ПБП–1, що складають водяний заслон.

Установлення посудин з інертним пилом провадиться в такому порядку. Після установлення кронштейнів на розіслане по підошві виробки плівкове коло поміщається в необхідній кількості інертний пил (12 кг), після чого опорні каблучки збираються по чотири із кожної частини півкола і навішуються на плечі кронштейна.

При встановленні заслонів у похилих виробках кронштейни повинні кріпитися до верхняків кріплення таким чином, щоб плечі усіх кронштейнів, які служать для підвіски посудин, розташовувалися уздовж виробки під кутом 5^о до умовного обрію, попереджаючи довільне зісковзування опорних каблучок посудини з кронштейна і забезпечуючи можливість спрацьовування в будь-яку сторону.

Зазор між кріпленням і поверхнею води або інертним пилом в посудині ПБП–1 не повинний перевищувати 300 мм, мал. 1.11. Відстань між посудинами в одному ряді складає 200 мм. Число посудин у ряду коливається в залежності від перерізу виробки і складає від 4 до 8 штук. Відстань між рядами посудин при щільності кріплення 2 рами/м і більш складає 1 м, а при щільності менше 2 рами/м – дорівнює кроку кріплення. У суміжних рядах посудини повинні розташовуватися, перекриваючи проміжки один одного.

Схема установлення заслонів із посудинами ПБП–1 наведена на мал. 1.16.

Довжина заслону повинна прийматися: для водяних – не менше 30 м, для сланцевих – не менше 20 м.

Розосереджені заслони установлюються відповідно до вимог цієї Інструкції – мал. 4, пункти 4. 2–4. 4.

Навантаження на заслон повинні складати 400 л (кг) полум’ягасника (води або інертного пилу) на 1 м² поперечного перерізу виробки у світлі у місці встановлення (вимога п. 3.6.17 Правил безпеки у вугільних шахтах).

Кількість посудин у заслоні повинна бути на 10% більше розрахункової.

Схеми установлення посудин ПБП–1 у перерізі виробок, закріплених різноманітними видами кріплення, і конструкція підвісок наведені на мал. 1.11–1.16.

Рис. 1.1. Полиця сланцевого заслону жорсткої конструкції

Рис. 1.2. Полиця сланцевого заслону з вільнолежачим настилом

Мал. 1.3. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках,

закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю

Мал. 1.4. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках, закріплених

дерев'яним кріпленням

Мал. 1.5. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках,

закріплених залізобетонними стояками і шарнірно-підвісними верхняками

Рис. 1.6. Схема встановлення сланцевих заслонів у виробках,

закріплених бетонним кріпленням

Мал. 1.7. Схема встановлення водяних заслонів у виробках,

закріплених металевим арковим кріпленням із спецпрофілю

Мал. 1.8. Схема встановлення водяних заслонів у виробках,

закріплених дерев’яним кріпленням

Мал. 1.9. Схема встановлення водяних заслонів у виробках,

закріплених залізобетонними стояками і

шарнірно-підвісними верхняками

Мал. 1.10. Схема встановлення водяних заслонів у виробках,

закріплених бетонним кріпленням

Напрямок вибухової хвилі

Мал. 1. 11. Плівкова безшовна посудина ПБП–1:

а) у стані готовності; б) після спрацювання;

1 – посудина (плівкове коло);

2 – отвори для кріплення;

3 – гнучкий зв’язок (тасьма);

4 – опорні каблучки;

5 – двоплечий кронштейн;

6 – верхняк кріплення

Таблиця 1.4 Таблиця 1.5