---

6.8.59. Робочу поверхню ковадла необхідно розміщувати на висоті 0,65-0,8 м. Відстань між двома ковадлами повинна бути не менше 3 м, між ковадлом й горном не менше 1,5 м.

6.9. Підіймально-транспортне обладнання і внутрішньоцеховий транспорт

6.9.1. Вантажопідіймальні машини, вантажозахватні пристрої й конвеєри повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93, ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.022-80, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.009-76, ГОСТ 12.4.026-76. Вантажопідіймальні машини й механізми не можуть бути допущені до експлуатації до їхньої реєстрації і технічного опосвідчення в установленому порядку.

6.9.2. Власник повинен утримувати вантажопідіймальні машини та знімні вантажозахватні пристрої у справному стані і забезпечувати своєчасне проведення технічного огляду та випробувань.

6.9.3. Для контролю за безпечною експлуатацією та технічним станом вантажопідіймальних механізмів і вантажозахватних пристроїв наказом по підприємству назначається відповідальна особа. Її обов'язки визначаються ДНАОП 0.00-5.06-94, ДНАОП 0.00-5.07-94 та посадовою інструкцією.

6.9.4. Електротельфери, лебідки та інші підіймально-транспортні механізми повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.087-83 і мати пофарбування (чорні смуги на жовтому фоні).

6.9.5. Підіймально-транспортні механізми (крани, тельфери та інші пристрої) повинні періодично проходити технічний огляд та випробування на предмет визначення можливості для їх подальшого використання згідно ДНАОП 0.00-1.03-93. На обладнанні повинна бути табличка з реєстраційним номером, датою наступного випробування і допустимим навантаженням.

6.9.6. Ланцюги, скоби, кільця і подібні їм пристрої, що використовуються на вантажопідіймальних машинах, повинні мати свідоцтво заводу-виготовлювача про їх випробування.

6.9.7. Вибраковування стальних вантажних канатів і канатів-стропів проводиться по кількості обірваних дротин на одному кроці звивання (табл.2), а також по глибині зношення й корозії(табл.3).

Зношення ланки зварного або штампового ланцюга дозволяється не більше ніж на 10% від первинного діаметра.

Таблиця 2

Число обривів дротин на довжині кроку звивання каната, при

якому канат повинен бути вибракуваний

* Д- діаметр барабана, мм; д - діаметр каната, мм;

**В чисельнику наведені значення для канатів з органічним осердям хрестового звивання, у знаменнику - одностороннього.

Таблиця 3

Норми вибраковування канатів у залежності від поверхневого

зношення або корозії

6.9.8. Результати технічного огляду записуються в паспорт вантажопідіймальної машини особою, яка проводила огляд.

6.9.9. Періодичність оглядів вантажозахватних пристроїв посадовими особами становить:

- траверс - 6 місяців;

- кліщів та інших захватів - один місяць;

- строп - 10 днів, за виключенням тих, що рідко використовуються, які оглядаються перед роботою.

6.9.10. Результати огляду знімних вантажнозахватних пристроїв заносяться в журнал обліку і огляду, а вибракувані пристрої вилучаються з експлуатації.

6.9.11. Гальмо механізму підйому вантажу повинно забезпечувати гальмовий момент із врахуванням коефіцієнту запасу гальмування, який рівний на легких і середніх режимах роботи крану відповідно 1,5 і 1,75.

6.9.12. Стрілові крани повинні бути обладнані покажчиками вантажопідйомності відповідно до вильоту стріли.

6.9.13. Стрілові крани, які керуються з кабіни, повинні мати справний звуковий сигнал.

6.9.14. Вантажопідіймальні машини можуть бути допущені до підйому й переміщенню тільки тих вантажів, маса яких не перевищує вантажопідйомність машини.

6.9.15. Вибракувані знімні вантажозахватні пристрої не повинні знаходиться в місцях проведення робіт.

6.9.16. Дозвіл на експлуатацію крана після технічного опосвідчення видається особою, відповідальною за нагляд за технічним станом і безпечною експлуатацією вантажопідіймальної машини, яка призначається власником.

6.9.17. Рух колісного безрейкового транспорту на проїздах із ухилом більш ніж 20° не дозволяється. Причіпні візки повинні мати зчіпні пристрої, які виключають можливість відриву візка від засобу, що її буксирує.

6.9.18. Вантажні площадки транспортних засобів повинні мати пристрої або гнізда для закріплення вантажів, що перевозяться.

6.9.19. Транспортні пристрої для передачі з одного місця на інше заготовок, виробів повинні бути обладнані огородженнями, що виключають можливість падіння предметів, які транспортуються.

6.9.20. Вантажопідіймальні механізми, вантажозахватні пристрої і тара, які не пройшли технічного огляду та опосвідчення, до роботи не допускаються.

6.9.21. Використання нестандартних і не перевірених вантажозахватних пристроїв заборонено.

6.9.22. Пластинчаті і стрічкові конвеєри, а також рольганги, розміщені на висоті більше 1 м, повинні мати борти висотою не менше 1/3 висоти деталей, які переміщуються.

6.9.23. Підвісні конвеєри в місцях знімання і завантаження повинні розміщуватися не вище 1,2 м від підлоги або іншої опорної поверхні.

6.9.24. Дрібноштучні вантажі повинні переміщатися на конвеєрі в спеціальній тарі; при транспортуванні пилоутворюючих вантажів, аерозолі яких віднесені до категорії небезпечних по вибуху, обладнання повинно відповідати вимогам вибухобезпеки.

6.9.25. Конвеєри повинні мати світлову та звукову сигналізацію, зблоковану з пусковим пристроєм.

6.9.26. Для негайної зупинки конвеєра повинні бути встановлені на видних місцях, з інтервалом не більше 10 м, кнопки зупинки конвеєра. Вони повинні бути червоного кольору і мати напис “Стоп”.

6.9.27. Швидкість руху конвеєрної стрічки при ручному розбиранні вантажу повинна бути не більше 0,5 м/сек і не більше 0,3 м/сек, якщо маса самого найбільшого вантажу, що підлягає відбору, перевищує 5кг.

6.9.28. При розміщенні стрічкового конвеєра нижче рівня підлоги у відкритих траншеях останні повинні бути огороджені перилами висотою не нижче 1 м із зашивкою знизу на висоту 0,15 м.

6.9.29. Усі підіймально-транспортні пристрої і допоміжні пристрої необхідно перед початком робіт випробувати на холостому ходу; монтаж, експлуатація й ремонт пневмотранспорту повинні проводиться у відповідності з вимогами, викладеними в інструкції з експлуатації заводу-виготовлювача.

6.9.30. Внутрішньоцеховий транспорт  авто- і електрокари, авто- і електронавантажувачі, вантажні візки - повинні бути обладнані надійними гальмами, які забезпечували б гальмовий шлях при швидкості 10 км/год не більше 1,5 м при коефіцієнті зчеплення 0,5.

Машини і механізми з двигунами внутрішнього згоряння повинні бути обладнані глушниками та іскрогасниками.

6.9.31. Працювати на внутрішньоцеховому транспорті  електрокарах, авто- і електронавантажувачах - дозволяється особам не молодшим 18 років, що мають відповідне посвідчення на право керування, а водії автонавантажувачів повинні мати і посвідчення водія, видане ДАІ МВС на управління транспортними засобами категорії “С”.

6.9.32. Перевозити дрібноштучний вантаж дозволяється в тарі (ящиках) або навалом на візках з бортами. Висота вантажу, що вкладається не повинна перевищувати висоту бортів.

6.9.33. Площадка водія на електрокарах повинна бути покрита справним діелектричним ковриком.

6.9.34. Максимальний ухил, по якому дозволяється транспортувати вантажі автонавантажувачем, повинен бути менше на 3° кута нахилу задньої частини рами механізму підйому.

6.9.35. Жердини, по яких переміщують вантаж, повинні мати міцність відповідно до маси вантажу та виготовлятися з круглого лісу діаметром не менше 150 мм. До верхніх кінців жердин болтами повинні бути прикріплені крюки із сталевого штаба товщиною не менше 15 мм. Нижні кінці жердин повинні мати клиноподібну форму і бути обковані залізом, на верхні кінці жердин повинні бути набиті металеві обручі, які запобігають їх розколюванню.

6.9.36. Візки і тачки для перевезення вантажів повинні мати трафарети, які вказують граничне робоче навантаження. Ободи коліс візків для перевезення вантажів вручну повинні бути покриті ґумою.

6.9.37. Трапи для переміщення візків і тачок повинні бути шириною не менш ніж 1 м з дощок товщиною не менш ніж 60 мм і скріплених між собою знизу поперечними металевими або дерев`яними планками через кожні 500 мм. При довжині трапів більш ніж 3 м під них під час роботи необхідно підставляти опори.

6.10. Захисні огородження

6.10.1. Небезпечні зони на всіх верстатах, машинах, механізмах, що експлуатуються на підприємствах, повинні бути обладнані захисними огородженнями, пристроями і засобами, що запобігають:

- можливості контакту працівника з рухомими частинами верстата тощо;

- випаданню з верстата різального інструменту або деталі;

- попаданню на працівника частинок матеріалу, що оброблюється;

- можливості травмування при встановленні і зміні різального інструменту.

6.10.2. Захисні пристрої повинні задовольняти такі вимоги ГОСТ 12.2.062-81:

- бути достатньо міцними;

- виключати можливість травмування;

- надійно фіксуватися в потрібному положенні;

- не заважати під час роботи та регулювання механізму.

6.10.3. Внутрішні поверхні захисних огороджень та посадочні місця повинні бути пофарбовані в яскраво-червоний колір, що сигналізує про небезпеку у випадку їх відкривання.

6.10.4. Огородження повинні мати справні рукоятки, скоби та інші пристрої для утримання їх при зніманні та встановленні, а також пристрої, які не допускають довільного їх відкривання під час роботи.

6.10.5. Знімні, розсувні і відкидні огородження особливо небезпечних робочих органів або дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях повинні обладнуватися електричними або механічними блокуючими пристроями, що забезпечують зупинку машин або обладнання під час знімання або відкривання огородження.

6.10.6. Дверці і знімні кришки повинні мати пристрої, що не допускають самовільного їх відкривання або зміщення під час роботи обладнання.

6.10.7. Противаги копіювальних, поздовжньо-стругальних, горизонтально-фрезерних, карусельних, розточувальних верстатів та іншого обладнання повинні бути розміщені всередині верстатів або закриті прочно укріпленими кожухами (трубами), або опущені під підлогу з таким розрахунком, щоб рух їх проходив нижче рівня підлоги.

7. Вимоги безпеки під час ремонту і технічного обслуговування машин і обладнання

7.1. Діагностування технічного стану машин, механізмів і вузлів.

7.1.1. Перед діагностуванням машина повинна бути надійно загальмована й закріплена на посту діагностування від самовільного руху. Під час діагностування агрегатів з навісними, напівнавісними і причіпними машинами та робочими органами їх необхідно від’єднати від машини або опустити раму і робочі органи на спеціальні підкладки.

7.1.2. Під'єднувати діагностичні прилади до машини, а також здійснювати діагностичні операції, що не потребують її роботи, необхідно тільки при непрацюючому двигуні.

7.1.3. Двигун машини для діагностування повинен запускатися тільки після виключення або переводу в нейтральне положення важелів управління робочими органами машин (важелі КПП, ВВП, гідросистеми тощо).

7.1.4. Під час робіт, пов’язаних з провертанням колінчастого й карданного валів, необхідно додатково перевірити вимикання запалювання, подачу палива, встановити важіль переключення передач у нейтральне положення, звільнити важіль ручного гальма. Після виконання необхідних робіт слід уключити ручне гальмо і знову ввімкнути нижчу передачу.

7.1.5. Перед зняттям двигуна, коробки передач, заднього моста, радіатора, паливного баку та інших агрегатів і деталей, зв`язаних з системами охолодження, змащування та живлення двигуна, необхідно попередньо злити масло, охолоджувальну рідину і паливо в спеціальні резервуари, не допускаючи їх проливання.

7.1.6. Під час випробовування форсунок, паливної апаратури необхідно вжити заходів по запобіганню можливого попадання розпиленого палива на шкіру рук і в зону дихання працівників, які проводять діагностику.

7.1.7. Діагностичні роботи великогабаритних машин (комбайни, трактори тощо), під час виконання яких тракторист і майстер-наладчик знаходяться поза полем зору один одного, повинні проводиться з участю третього працівника, який бачить тракториста й майстра-наладчика та передає команди між ними.

7.1.8. Під час діагностування машин не дозволяється знаходження на посту діагностики осіб, які не приймають безпосередньої участі у процесі діагностування.

7.2. Миття машин, агрегатів, вузлів і деталей

7.2.1. Машини перед ремонтом повинні бути очищені від бруду, технологічного продукту, вимиті й висушені, а паливо, масло, охолоджуючі і технічні рідини - злиті.

7.2.2. Робочі місця по очищенню і миттю машин, агрегатів, вузлів і деталей повинні бути обладнанні у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84 і цих Правил.