7.19.19. Заміну ножів різальних апаратів проводять, вдвох застосовуючи рукавиці.
7.19.20. Ремонт і технічне обслуговування платформ у піднятому стані слід проводити тільки після встановлення упора.
7.19.21. Буксирування несправних тракторів і самохідних машин із поля в ремонтні майстерні проводять на зчіпці або шляхом часткового навантаження на платформу або спеціальний підйомний опорний пристрій буксирувального трактора згідно з Правилами дорожнього руху. Застосовувати для буксирування машин і знарядь канати, троси й ланцюги, які не пройшли випробування не дозволяється.
7.19.22. При буксируванні із застосуванням жорсткої або гнучкої зчіпки за кермом трактора (машини), що буксирується повинен знаходиться тракторист (водій), крім випадку, коли конструкція жорсткої зчіпки забезпечує рух трактора (машини), що буксирується по колії буксируючого.
7.19.23. При буксируванні на гнучкій зчіпці у машині, що буксирується повинні бути справні гальма і рульове керування, а при буксируванні на жорсткій зчіпці - рульове керування. Трактор (машина) із несправним рульовим керуванням буксирується шляхом його часткового навантаження. При цьому знаходження в кабіні тракториста (водія) або інших осіб не дозволяється.
7.19.24. При буксируванні у світлий час доби незалежно від умов видимості на буксирувальній машині включають ближнє світло фар, а на тій, що буксирується в будь-який час доби включають габаритні вогні.
7.19.25. В темний час доби та в інших умовах недостатньої видимості на транспортному засобі, що буксирується повинні бути включені задні габаритні вогні, а при буксируванні на гнучкій зчіпці ще й передні габаритні вогні.
7.19.26. Жорстка зчіпка підбирається з урахуванням забезпечення відстані між машинами не більше 4 м, гнучка - в межах 4-6 м. При гнучкій зчіпці зв’язуючі ланки через кожний метр позначаються сигнальними щитками або прапорцями розміром 200Х200 мм.
7.19.27. Буксирування не дозволяється:
- якщо фактична маса буксированого транспортного засобу з несправною гальмовою системою (або за її відсутності) перевищує половину фактичної маси транспортного засобу, що буксирує;
- під час ожеледиці;
- на гірських дорогах і крутих спусках на гнучкій зчіпці;
- якщо загальна довжина зчеплених транспортних засобів перевищує 22 м (маршрутних транспортних засобів - 30 м);
- мотоциклами без бокового причепа, а також таких мотоциклів;
- більше одного механічного транспортного засобу або транспортним засобом із причепом.
7.20. Ремонт і технічне обслуговування стаціонарного обладнання
7.20.1. Під час проведення ремонту і технічного обслуговування машин і обладнання слід керуватися інструкцією з експлуатації заводу-виготовлювача й документацією з технічного обслуговування на конкретну машину.
7.20.2. Ремонтні роботи стаціонарного обладнання у приміщенні діючого цеху можуть проводитися тільки з письмового дозволу начальника цеху або головного інженера підприємства чи осіб, що виконують їх обов’язки.
Не дозволяється проведення ремонтних електрогазозварювальних робіт при наявності худоби у тваринницькому приміщенні.
7.20.3. Роботи з монтажу й ремонту стаціонарного устаткування повинні проводитися у відповідності зі СНиП III-4-80 і вимогами цих Правил.
7.20.4. Роботи з ремонту устаткування повинні виконуватися тільки після повної зупинки його, при виключеній напрузі, знятих приводних пасах і при забезпеченні необхідних заходів вибухопожежобезпеки.
7.20.5. З початку ремонту і до його закінчення, устаткування, що знаходиться у ремонті, відключають від джерел енергоживлення, а в місцях пуску устаткування (у приміщенні розподільного пункту і на пункті диспетчерського керування), вивішують плакат “Не включати! Працюють люди”.
7.20.6. Ремонт зерносушарок, особливо топок, теплових кондиціонерів, автоматів для пропарювання зерна, парових сушарок, варильних апаратів та інших машин із теплової обробки продукції у кормоцехах дозволяється виконувати тільки після повного припинення їхньої роботи й охолодження.
7.20.7. Монтаж вузлів устаткування, ланок трубопроводів і повітроводів поблизу електричних проводів (у межах відстані, рівної найбільшій довжині вузла або ланки, що монтується) повинен проводитися при знятій напрузі. При неможливості зняття напруги роботи необхідно виконувати по наряду -допуску, оформленому у встановленому порядку.
7.20.8. При виконанні монтажних робіт не дозволяється використовувати для закріплення технологічного й монтажного оснащення устаткування й трубопроводи, а також технологічні й будівельні конструкції без узгодження з особами, відповідальними за правильну їхню експлуатацію.
7.20.9. Одночасне розбирання або ремонт конструкцій, устаткування у
двох або більше ярусах по одній вертикалі не дозволяється без відповідних захисних пристроїв (настилів, сіток, козирків), що забезпечують безпечну роботу на всіх рівнях.
7.20.10. Роботи на висоті повинні проводитись відповідно до вимог НАОП 6.1.00-2.13-86.
7.20.11. Ремонт і технічне обслуговування на висоті більше 1,3 м слід виконувати з використанням спеціальних стійких настилів і підмостків, а при їх відсутності з обов`язковим застосуванням запобіжного пояса, надійно прикріпленого до конструктивних елементів будівлі.
При виконанні нескладних робіт під час установки, складання, кріплення, обслуговування різних конструктивних елементів машин і обладнання необхідно використовувати приставні драбини, довжина яких не повинна перевищувати 5 м.
7.20.12. Для виконання зовнішніх робіт на висоті по ремонту, монтажу й демонтажу самопливних труб, повітропроводів, циклонів, видаткових пристроїв тощо повинні застосовуватися запобіжні пояси, що відповідають вимогам ГОСТ 12.4.089-86. Виконання робіт без застосування запобіжних поясів, запобіжних канатів і касок неприпустимо.
Місця закріплення запобіжних поясів повинні бути заздалегідь вказані працівникам.
7.20.13. Улаштування й експлуатація механізмів і пристосувань для роботи на висоті (колиски, лебідки, троси, пояси і т.д.) повинні відповідати вимогам діючих стандартів і СНиП III-4-80, а колиски й лебідки, крім цього ДНАОП 0.00-1.03-93. Щораз перед початком робіт повинен бути зроблений ретельний огляд піднімальних механізмів, гальмових пристроїв і захисних пристосувань, а також перевірено правильність і міцність строповки.
7.20.14. У процесі монтажу необхідно забезпечувати стійкість усіх вузлів устаткування.
Великі блоки або вузли устаткування, що будуть встановлюватися у вертикальне положення, але не мають достатньої стійкості, необхідно розчалювати при монтажі не менше ніж у трьох місцях. Розчалювання знімається тільки після остаточного закріплення устаткування.
7.20.15. При ремонті, демонтажі або монтажі устаткування у вибухонебезпечних приміщеннях не дозволяється застосовувати відкритий вогонь та механізми й пристосування, що можуть викликати утворення іскор.
Відігрівати вузли й частини устаткування та пристроїв слід тільки парою або гарячою водою. Використані промаслені обтиральні матеріали (кінці, дрантя, ганчірки й ін.) необхідно складати у сталеві ящики або контейнери, які щільно закриваються, і видаляти з приміщення після закінчення робіт.
7.20.16. Роботи з ремонту й демонтажу устаткування, у якому можуть знаходитися отруйні речовини, проводять після їх видалення та знешкодження устаткування із використанням працівниками засобів індивідуального захисту (протигази, окуляри, спецодяг).
7.20.17. Спуск працівників у силоси й бункера може робитися лише у виняткових випадках при обгрунтованій виробничій необхідності. Спуск повинен проводитися у присутності керівника робіт і при наявності наряду-допуску на проведення робіт.
7.20.18. Спуск працівників у силоси й бункери (для зберігання зерна, борошна, висівок, комбікормів та інших продуктів) повинен проводитися тільки за допомогою спеціальної лебідки, призначеної для спуску й підйому людей.
Опускання людей у силоси й бункера висотою більш ніж 3 м за допомогою мотузянних складаних драбин не дозволяється.
7.20.19. Спуск повинен бути організований за участю трьох працівників, із них перший - що спускається; другий - що працює на лебідці; третій - спостерігач, що знаходиться протягом усієї роботи біля місця спуску для надання, при потребі, необхідної допомоги. Спостерігач повинен стежити за шлангом протигаза (респіратора) і не випускати з рук запобіжний канат, закріплений іншим кінцем до запобіжного поясу працівника, що опускається, поступово попускати їх при спуску або вибирати при підйомі робітника. Запобіжний канат служить для передачі сигналів від працівника, що знаходиться в силосі. Керівник робіт (начальник цеху, його заступник, майстер) повинен до початку спуску в силос проінструктувати на робочому місці всіх працівників що беруть участь у спуску.
7.20.20. Під час перебування працівника в силосі відходити від силосу особам, що беруть участь у спуску, не дозволяється.
7.20.21. Перед спуском у силос або бункер необхідно забезпечувати їхнє ретельне провітрювання. Після чого зробити аналіз повітря, узятого із силосу газоаналізатором типу АУХ-2 з індикаторними трубками або індикаторним папером на наявність вуглекислого газу. При відсутності газоаналізатора або індикаторного паперу для проведення аналізу повітря, спуск без шлангового протигаза не дозволяється.
7.20.22. При довжині шлангу 12 м і більше повітря необхідно подавати за допомогою повітродувки, із приводом від електродвигуна.
7.20.23. Шланговий протигаз необхідно також застосовуватися при виконанні робіт в особливо запилених умовах (при обмітанні стін силосів, бункерів тощо).
7.20.24. Під час перебування працівника в силосі, бункері необхідно запобігти випадковому впуску й випуску зерна або інших продуктів.
На впускному й випускному пристроях вивішується плакат "Не відчиняти! У силосі працюють люди!".
7.20.25. Під час спуску для роботи в силосах і бункерах та при доступі в силоси й бункера через нижній люк працівники повинні одягати монтажні каски для захисту голови від предметів, що можуть упасти випадково з висоти. Зачищати силос методом “підкопу” забороняється.
7.20.26. Силоси й бункери (при необхідності) повинні освітлюватися зверху через люки переносними світильниками прожекторного типу пилонепроникного виконання або переносними акумуляторними ліхтарями.
7.20.27. Освітлення бункерів і силосів дозволяється при виключених вивантажувальних (випускних) механізмах і устаткуванні переносними світильниками при напрузі в мережі не вище 12В (у металевих ємкостях) і 42 В (у залізобетонних і дерев'яних ємкостях).
Переносні світильники для освітлення бункерів і силосів повинні мати пилонепроникне виконання.
Скляні ковпаки переносних світильників повинні бути захищені металевою сіткою.
7.20.28. Під час спуску працівника в силоси, бункери, колодязі за допомогою лебідок необхідно виконувати наступні вимоги безпеки:
7.20.28.1. Опускати сідло або колиску плавно, без ривків.
7.20.28.2. Пристебнути працівника, який спускається в сідлі або колисці спеціальним поясом на обидві пряжки до стрижня сідла, а також прикріпити запобіжний канат до запобіжного пояса.
7.20.28.3. Виключити можливість впуску і випуску зерна або інших продуктів, які зберігаються в силосі (бункері) або випадкове падіння зверху сторонніх предметів.
7.20.29. Працівник, який спускається повинен надіти ізолюючий протигаз.
7.20.30. Запобіжний канат і шланг респіратора або протигаза попускають у міру опускання робітника, при цьому другий кінець запобіжного каната повинен бути надійно закріплений для попередження випадкового випускання його з рук працівника, що попускає цей канат.
Попускання каната повинно робитися через нерухому опору, навколо якої канат повинен бути обкручений не менше ніж на 360° .
Працівнику, що спускається в силос, забороняється відстібати запобіжний канат від пояса і покидати сідло; другому працівнику, що тримає інший кінець канату, забороняється випускати його з рук на увесь час спуску, знаходження працівника в силосі і його піднімання.
7.20.31. Доступ працівників у силоси й бункера через нижній люк може робитися тільки при наявності наряду-допуску з дозволу начальника дільниці або зміни і під його спостереженням.
7.20.32. Перед допуском у силоси або бункери через люки в днищі або через нижні бокові люки, силоси (бункери) повинні бути оглянуті зверху з метою перевірки відсутності на стінах склепінь або зависань мас зерна чи інших продуктів. При наявності таких зависань працівник може бути допущений лише після їх руйнування.
Верхній лазовий люк повинен бути закритий кришкою, щоб запобігти випадковому падінню зверху будь-якого предмета.
7.20.33. Під час руйнування склепінь і мас продуктів, що зависли, не дозволяється знаходження людей під силосом або бункером. Працівник, що знаходиться у силосі повинен знаходитися в сідлі або колисці над склепінням або вище рівня продукту, що завис.
7.20.34. Не дозволяється знаходження людей, що не беруть участь у руйнуванні склепінь або мас продукту, що зависли, у зоні лазових і завантажувальних люків.
7.20.35. При руйнуванні склепінь і мас зерна, що зависли, або інших продуктів лазові і завантажувальні люки силосів і бункерів повинні бути відкриті.
7.20.36. Спуск працівника в колодязь, колектор тощо при наявності наряду-допуску може бути зроблений тільки після їхнього попереднього провітрювання. У всьому іншому на спуск працівника в колодязі й колектори поширюються правила спуску в силоси, бункера.
7.20.37. Після ремонту й монтажу устаткування, апаратура й трубопроводи, які підлягають реєстрації в ЕТЦ Держнаглядохоронпраці, повинні пройти технічне опосвідчення.
7.20.38. Приймання об'єктів в експлуатацію після капітального ремонту та заново встановлених оформляється актом.
7.20.39. Пуск стаціонарного устаткування в роботу після зупинок на технічне обслуговування може бути здійснений з дозволу начальника цеху або змінного майстра, за умови перевірки справності цього устаткування.
